Ухвала

від 19.09.2024 по справі 260/4780/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 260/4780/24

19 вересня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, обчисленої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, у відповідності до вимог ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становив: на 01.01.2021 - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 - 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

визнання протиправними дій Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481 грн, з 01.01.2023 в розмірі 2684 грн, з 01.01.2024 - 3028 грн;

зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Закарпатського окружного адміністративного суду коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди з 01.01.2021 по 01.06.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено: з 01.01.2021 - 2270 грн, з 01.01.2022 - 2481 грн, з 01.01.2023 - 2684 грн, з 01.01.2024 - 3028 грн.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 адміністративну справу №260/4780/24 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 визначено територіальну підсудність адміністративної справи №260/4780/24 і передано її на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Матеріали адміністративної справи №260/4780/24 надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 23.08.2024 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані головуючому судді Баб`юку П.М.

Ухвалою від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17 вересня 2024 року о 11:30 год.

11.09.2024 від Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зазначено про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних вимог.

Зокрема, вказано, що до 19 липня 2022 року статтею 233 Кодексу законів про працю України передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проте Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 за № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, зокрема змінено редакцію статті 233 КЗПП України, а саме: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Водночас відповідно до пункту першого глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.

Зазначено, що спірним у цій справі є період з 01 січня 2021 року по 01 червня 2024 року. До суду позивач звернувся 23.07.2024, хоча знав чи повинен був знати щомісячно протягом цього періоду про розмір своєї щомісячної суддівської винагороди, включно і про розмір її складової посадового окладу, а тому, на переконання відповідача, позовні вимоги в частині періоду з 01.01.2021 по 01.04.2024 на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України підлягають залишенню без розгляду внаслідок пропуску тримісячного строку звернення до адміністративного суду.

Визначаючись щодо наведеного, суд виходить з наступного.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, суд наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Однак, п.1 глава XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Аналіз статті 233 КЗпП України у зіставленні з пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України дає підстави дійти висновку, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був "прив`язаний" до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Такого ж підходу дотримався Верховний Суд в постанові від 12.09.2024 у справі №200/5637/23.

Тому спірні правовідносини, які виникли до 19 липня 2022 року, у даному випадку з 01.01.2021 до 19 липня 2022 року не обмежуються будь-яким строком на звернення до суду.

Поряд із цим, до спірних правовідносини, що виникли з 19 липня 2022 року, у даному випадку з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду.

Натомість даний позов пред`явлено до суду 23.07.2024, що свідчить про недотримання встановленого тримісячного строку на звернення до суду, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно з ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За наведених обставин, суд приходить до переконання про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення її недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 123, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до ч.15 ст.171 КАС позовну заяву, в частині спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року, буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБаб`юк П.М.