Ухвала

від 03.10.2024 по справі 260/4780/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

Справа № 260/4780/24

03 жовтня 2024 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в якому просив:

визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, обчисленої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, у відповідності до вимог ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становив: на 01.01.2021 - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 - 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481 грн, з 01.01.2023 в розмірі 2684 грн, з 01.01.2024 - 3028 грн;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Закарпатського окружного адміністративного суду коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди з 01.01.2021 по 01.06.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено: з 01.01.2021 - 2270 грн, з 01.01.2022 - 2481 грн, з 01.01.2023 - 2684 грн, з 01.01.2024 - 3028 грн.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 адміністративну справу №260/4780/24 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 визначено територіальну підсудність адміністративної справи №260/4780/24 і передано її на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Матеріали адміністративної справи №260/4780/24 надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 23.08.2024 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані головуючому судді Баб`юку П.М.

Ухвалою від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17 вересня 2024 року о 11:30 год.

Ухвалою суду від 17.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року.

27.09.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Зокрема, щодо періоду з 01.09.2023 року по 01.04.2024 року зазначено, що бездіяльність відповідачів по відношенню до позивача триває і на даний час, тому легалізація такого триваючого порушення не може бути обрана для відмови у захисті порушеного права з боку держави.

Також, позивач просить суд врахувати велику кількість надходження до Закарпатського окружного адміністративного позовів у вказаний період, у зв`язку із чим позивач, в першу чергу, виконував свої повноваження щодо захисту прав та інтересів інших громадян, тому ці обставини також вплинули на причини та строки звернення до суду з цим позовом.

Вказує, що відповідач в 2022-2024 не надавав йому жодних довідок чи інформацію, з яких би було видно складові його заробітної плати та нормативну базу для такого нарахування.

Що стосується періоду 19.07.2022 по 01.09.2023 вказує, що ним не пропущено строк звернення до суду у зв`язку з продовженням таких строків на період дії карантину, який діяв до 30.06.2023.

З огляду на викладене, просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом та поновити строк на звернення до суду.

Надаючи оцінку аргументам поданої заяви від 27.09.2024 на предмет виконання вимог ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, суд виходить з наступного.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій. Тобто інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд вказував позивачу на те, що шляхом внесенням змін до ст.233 КЗпП України, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати. Тому, до спірних правовідносини, що виникли з 19 липня 2022 року, у даному випадку з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року, підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду.

Що стосується періоду з 19.07.2022 по 01.09.2023 позивач вказує, що ним не пропущено строк звернення до суду у зв`язку з продовженням таких строків на період дії карантину, який діяв до 30.06.2023.

Однак, строк звернення до суду щодо вказаних правовідносин за період з 19.07.2022 становив три місяці, хоч і продовжувався на період дії карантину, - до 30.06.2023. Таким чином, тримісячний строк для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати за період з 19.07.2022 продовжувався до до 30.06.2023 та закінчився після спливу трьохмісячного строку з дня припинення дії карантину, тобто 01.09.2023.

При цьому, це ж і зазначає сам позивач у поданій заяві про поновлення строку.

У зв`язку з чим, незрозумілим є посилання позивача на те, що вказаний строк ним не пропущено, оскільки з позовом він звернувся лише 23.07.2024.

Надаючи оцінку доводам про триваюче порушення, вказаним позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд зазначає що моментом, з яким Кодекс адміністративного судочинства України пов`язує початок відліку процесуальних строків на звернення до суду є момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд зауважує, що заробітна плата є періодичним щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.

При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку зі зверненням до суду із позовними вимогами, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року.

Відтак, причини на які зіслався позивач, мотивуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та не можуть бути підставою для її задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд прихопить до висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року.

Керуючись статтями 123,240, 241, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 27.09.2024.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в частині позовних вимог, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року, - залишити без розгляду.

Продовжити розгляд справи №260/4780/24 в решті позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині залишення без розгляду позовних вимог може бути оскаржена.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 03 жовтня 2024 року.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.