Рішення

від 24.10.2024 по справі 260/4780/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 260/4780/24

24 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якому просив:

визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, обчисленої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, у відповідності до вимог ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становив: на 01.01.2021 - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 - 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481 грн, з 01.01.2023 в розмірі 2684 грн, з 01.01.2024 - 3028 грн;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Закарпатського окружного адміністративного суду коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди з 01.01.2021 по 01.06.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено: з 01.01.2021 - 2270 грн, з 01.01.2022 - 2481 грн, з 01.01.2023 - 2684 грн, з 01.01.2024 - 3028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в 2021 - 2024 суддівську винагороду, у тому числі допомогу на оздоровлення, позивачу нараховано та виплачено, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.

Однак, позивач вказує, що нормою пункту 1 частини 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (поточного).

При цьому Законами України про Державний бюджет на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено: з 1 січня 2021 року - у розмірі 2270,00 грн, з 1 січня 2022 року - у розмірі 2481,00 грн, з 1 січня 2023 року - у розмірі 2684,00 грн, з 1 січня 2024 року - у розмірі 3028,00 грн.

Тому, на переконання позивача, внаслідок протиправних дій відповідачів розмір суддівської винагороди не відповідає розміру, встановленому спеціальним Законом, у зв`язку з чим порушено право на належне матеріальне забезпечення.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 адміністративну справу №260/4780/24 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 визначено територіальну підсудність адміністративної справи №260/4780/24 і передано її на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Матеріали адміністративної справи №260/4780/24 надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 23.08.2024 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані головуючому судді Баб`юку П.М.

Ухвалою від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17 вересня 2024 року о 11:30 год.

11.09.2024 до суду від Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що розрахунок фактичного розміру прожиткового мінімуму регулюється виключно Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік. При цьому Закон № 1402-VIII визначає лише кількість прожиткових мінімумів.

Вказує, що позивачу як нараховувалося, так і виплачувалося 30 прожиткових мінімумів, установлених Законом № 1402-VIII. При цьому відповідні положення законів про Державний бюджет України на 2021-2024 роки в судовому порядку не скасовувалися, неконституційними не визнавалися та є чинними.

Зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 155 Закону України № 1402-VІІІ та абз. 1, 3 п. 6 Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131, штатна чисельність апарату (штатний розпис) місцевого суду затверджується відповідним територіальним управлінням ДСА України за погодженням з головою відповідного суду в межах обсягу видатків та утримання відповідного суду.

Штатний розпис Закарпатського ОАС за спірний період 2021-2024 роки щорічно затверджувався начальником ТУ ДСА України в Закарпатській області та погоджувався головою суду.

Вказує, що Законом України № 1402-VІІІ чітко визначено порядок затвердження штатного розпису, а тому Закарпатський ОАС є останнім несамостійним суб`єктом у прийнятті рішення нарахування посадового окладу судді, а відтак не вправі нараховувати і виплачувати позивачу суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення виходячи з посадового окладу відмінного від того, що закріплений у штатних розписах суду та обчислений на підставі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 гривень.

Отже, на переконання представника, Закарпатський ОАС діяв на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не порушив права та законні інтереси позивача.

Крім того, у відзиві на позов Закарпатський окружний адміністративний суд просив проводити судові засідання без участі представника.

Ухвалою суду від 17.09.2024 продовжено підготовче засідання у справі №260/4780/24 у письмовому провадженні за відсутності учасників справи.

Також, ухвалою суду від 17.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 03.10.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 27.09.2024.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в частині позовних вимог, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 19 липня 2022 року по 01 квітня 2024 року залишено без розгляду.

Продовжено розгляд справи №260/4780/24 в частині позовних вимог за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024.

Ухвалою суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №260/4780/24 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.10.2024 о 10:30 год., в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: вул.Грушевського, 6, м. Тернопіль.

У судове засідання у справі призначене на 15.10.2024 о 10:30 год. учасники справи не прибули. Про дату та час його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на наведене, ухвалою суду від 15.10.2024 продовжено розгляд справи №260/4780/24 по суті у письмовому провадженні за відсутності учасників справи.

Відзиву, як і будь-яких клопотань до суду від Державної судової адміністрації не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення у відзиві, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Згідно Указу Президента України від 28.12.20210 №1290/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Хустського районного суду Закарпатської області та наказом від 28.03.2011 №18-к зараховано до штату.

Указом Президента України від 13.03.2013 №133/13 "Про переведення суддів" ОСОБА_1 переведено на посаду судді Закарпатського окружного адміністративного суду в межах п`ятирічного терміну та наказом від 03.04.2013 №42/04-05 зараховано до штату Закарпатського окружного адміністративного суду.

Згідно рішення ВККС України від 23 вересня 2016р. №355/ко-16, за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання підтверджено можливість здійснення ОСОБА_1 правосуддя у Закарпатському окружному адміністративному суді.

Указом Президента України №350/2017 від 02.11.2017 ОСОБА_1 призначений суддею Закарпатського окружного адміністративного суду безстроково.

Наказом №239/К від 06.11.2017 голови Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 зарахований до штату суду. Також п.2 даного наказу визначено, що нарахування суддівської винагороди здійснюється відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

В подальшому наказом №179/к від 23.09.2019 ОСОБА_1 призначений на адміністративну посаду заступника голови Закарпатського окружного адміністративного суду, як такого, що обраний зборами суддів.

Наказом №25/К від 18.02.2022 ОСОБА_1 встановлено з 01.02.2022 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40% до посадового окладу.

Наказом 112/к від 02.07.2024 ОСОБА_1 з 02.07.2024 встановлено щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 50% до посадового окладу.

Оскільки протягом спірного періоду (з 01.01.2021 по 18.07.2022, з 01.04.2024 по 01.06.2024) суддівська винагорода та допомога на оздоровлення позивача відповідачем нараховувалася та виплачувалася виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн, що не заперечується відповідачем 1, останній звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

При цьому ст. 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За ч. 2 цієї правової норми Закону суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно ч. 4, 5 ст. 135 Закону № 1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до ч. 9 ст. 135 Закону № 1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Зміни до Закону № 1402-VIII можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 2189 гривень, з 01 липня - 2294 гривні, з 01 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.

У ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" закріплено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривень, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судці: з 1 січня - 2102 гривні.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум встановлено на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Так, у своєму відзиві відповідач 1 вказує, що Закарпатський ОАС є останнім несамостійним суб`єктом у прийнятті рішення нарахування посадового окладу судді, а відтак не вправі нараховувати і виплачувати позивачу суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення виходячи з посадового окладу відмінного від того, що закріплений у штатних розписах суду та обчислений на підставі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 гривень. Також зазначає, що норми ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" є чинними та не визнані неконституційними.

Щодо наведеного суд зауважує, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Конституцією України та спеціальним законодавчим актом - Законом № 1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом № 1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

У п. 62 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів підкреслюється, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країн) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.

Суд зазначає, що виплата суддівської винагороди регулюється ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402-VIII.

При цьому норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

З 30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII).

Цим Законом, серед іншого, ст. 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище.

Суд звертає увагу на те, що Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у ст. 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в значенні ч. 2 ст. 130 Конституції України.

Пунктом 1 ч. 3 та п. 1 ч. 4 ст. 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Статтею 130 Конституції України закріплено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон № 966-XIV).

Згідно до ст. 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

Водночас судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

При цьому ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

В подальшому, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено застосування в 2022 2024 роках прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.

Розглядаючи вказаний спір, суд звертає увагу на те, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, що стосується спірних правовідносин, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Суд зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми ст. 135 Закону № 1402-VIII.

Водночас Закони України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII.

У постанові від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 Верховний Суд зазначив, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами (lex generalis).

З огляду на викладене у сукупності, суд вважає, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн), 01 січня 2022 року (2481,00 грн), 01 січня 2023 року (2684,00 грн), 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн) у спірному періоді, на підставі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" є неправомірною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у цій категорії спорів від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21; а також від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22, від 02 серпня 2023 року у справі № 560/5597/22 та від 15 серпня 2023 року у справі №120/19262/21-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, при вирішенні цього спору суд враховує висновки Верховного Суду у цій категорії справ, наведені у зазначених вище судових рішеннях.

Обмежуючи розмір суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", всупереч вимогам ч. 2 ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402-VIII, а також юридичній позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, відповідачами вчинено дії, що порушують права та гарантії позивача як судді.

Тому, вчинення таких дій як розпорядниками бюджетних коштів, які розглядаються, як дії держави в цілому, за своєю суттю мають ознаки протиправності, оскільки порушують конституційні гарантії суддів.

Суд зазначає, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі пов`язана із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону України № 1402-VIII), відповідно як суб`єкта владних повноважень, діями якого порушено право позивача.

Із урахуванням статусу ДСА України (співвідповідача у справі) як головного розпорядника бюджетних коштів та учасника бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи, Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 280/788/19 дійшов висновку про правильність рішення судів у спорі щодо розміру суддівської винагороди, яким зобов`язано ДСА України здійснити фінансування розпорядника коштів нижчого рівня з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого для виконання рішень судів на користь суддів, для проведення виплати судді недоотриманих сум суддівської винагороди.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст.136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, який, враховуючи положення ч.3 ст.135 цього Закону, повинен обчислюватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на такий висновок суду касаційної інстанції, враховуючи предмет позову та встановлені у цій справі обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є:

визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн;

зобов`язання Державну судову адміністрацію України забезпечити Закарпатський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн;

визнання протиправними дій Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.

зобов`язання Закарпатського окружного адміністративного суду нарахувати та виплатити судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчислену виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн, із урахуванням виплачених сум та з проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах, на переконання суду, не суперечить закону, забезпечує ефективний захист і поновлення таких прав, а також відповідає позиції Верховного Суду у цій категорії справ.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у зазначений судом спосіб.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Закарпатський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн.

Визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 01.06.2024, обчислену виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн, із урахуванням виплачених сум та з проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі:

- Закарпатський окружний адміністративний суд (місцезнаходження/місце проживання: вул. Загорська, 30, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88017, код ЄДРПОУ 35231455);

- Державна судова адміністрація України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 00020, код ЄДРПОУ 26255795);

Головуючий суддяБаб`юк П.М.