Постанова

від 18.09.2024 по справі 822/808/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/808/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

18 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 2" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 2" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2018 року Житлово-будівельний кооператив "Набережний квартал Чернівці 2" звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006211209, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 579 195 грн, та податкову вимогу форми "Ю" від 25.10.2017 №2285-17 на суму 862 977,31 грн.

Короткий зміст судових рішень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 вказану апеляційну скаргу задоволено повністю, скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 в оскаржуваній частині та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006211029.

Водночас Верховний Суд постановою від 07.02.2024 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області задовольнив частково, скасував постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018, а справу направив до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року до провадження прийнято справу за апеляційною скаргою житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 2" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 та призначено її до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами перевірки відповідач склав акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 1" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Валіо Груп" (код ЄДРПОУ 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015" №0650/22-01-14-03/34432514 від 28.03.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 13.08.2015 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 549 002 грн, в тому числі за серпень 2015 року в сумі 190 252,00 грн; за ІІІ квартал 2015 року в сумі 208 727,00 грн; за ІV квартал 2015 року в сумі 150 023,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0006231209 від 18.08.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 549 002,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду Державна фіскальна служба України вказану скаргу залишила без розгляду відповідно до пункту 4 розділу 8 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, з підстав пропуску строку звернення та повернула її скаржнику, а податкове повідомлення-рішення залишила без змін.

31.08.2018 відповідач прийняв податкову вимогу №2287-17, якою позивачу визначено суму узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 803 608,50 грн, в тому числі 549 002,00 грн за основним платежем та 254 606,50 грн пені.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, позивач оскаржив їх до суду.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 133.4 статті 133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов`язковою умовою для неприбуткових організацій, відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України, є те, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

За правилами підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов`язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 цього Кодексу, для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у частині другій зазначеної статті.

Разом з тим, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписаними уповноваженими особами, і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2020 (справа №826/8114/15), від 12.03.2021 (справа №810/5871/15), від 04.09.2018 (справа №825/1153/17), від 31.03.2020 (справа №824/434/15-а), від 21.02.2020 (справа №826/17443/15), від 03.08.2020 (справа №826/7917/17), від 03.09.2019 (справа №810/3790/17), від 01.02.2021 (справа №826/12509/18), від 21.01.2021 (справа №813/2204/17), від 01.10.2019 (справа №816/434/18), від 08.12.2020 (справа №1.380.2019.005426).

Отже, Верховним Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права.

При цьому, колегія суддів враховує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю траплялись. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі №823/1436/13-а.

Водночас колегія суддів вважає, що первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції: умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції, 08 травня 2015 року між житлово-будівельним кооперативом "Набережний квартал Чернівці 2" та товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" було укладено договір підряду № 8/05-93п. Згідно з яким житлово-будівельний кооператив "Набережний квартал Чернівці 2" - Замовник, товариство з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" - Підрядник.

Предметом даного Договору є зобов`язання Підрядника за дорученням Замовника на власний ризик виконати певну роботу за умов цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її.

Договором передбачено: відомості про роботу, що виконується Підрядником, а саме роботи, передбачені кошторисною документацією, на будівельному майданчику ЖБК "Набережний квартал Чернівці 2"; вимоги Замовника до предмета підряду-роботи, передбачені кошторисною документацією. Якість повинна відповідати вимогам законодавства, державних будівельних норм та умовам договору; роботи виконуються із матеріалів Замовника, а, за винятком тих, які за умовами договору надав Підрядник; Підрядник зобов`язується розпочати роботи протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації. Підрядник зобов`язується виконати роботу до 31.12.2015 року з правом дострокового виконання; вартість та витрати з виконання робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток №1 до договору); витрати Підрядника відшкодовуються із винагороди, що виплачуються Замовником; термін оплати протягом 3 днів з моменту підписання договору - аванс у розмірі 100% вартості виконання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковій формі.

На підтвердження господарських операцій згідно з даним Договором позивач надав до суду копію Договору підряду № 8/05-93п від 08 травня 2015 року, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за червень-жовтень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень-жовтень 2015 року, копію акту звіряння взаємних розрахунків за період січень-грудень 2016 року між ЖБК "Набережний квартал Чернівці 2" та ТОВ Валіо Груп по Договору підряду № 8/05-93п від 08 травня 2015 року, копії платіжних доручень, виписки про рух коштів за інтервал дат по контрагентам - ТОВ Валіо Груп, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

Проте суд першої інстанції встановив, що відповідно до умов договору підряду № 8/05-93п від 08 травня 2015 року позивач не надав до суду додатків, передбачених договором, а саме Додаток №1 до договору (кошторис), проектну документацію, інші необхідні документи для виконання будь-якого виду будівельних робіт.

Зі змісту договору не вбачається, які саме роботи мало виконувати TOB Валіо Груп, а також вартість виконуваних робіт.

Крім того, позивач не надав до суду Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та Довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) за 2015 р., а лише надав Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та Довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) за червень-грудень 2015 року, скріплені печаткою з реквізитами ЖБК "Набережний квартал Чернівці 2".

Бухгалтерська документація, яка надана представником позивача до суду, не містить обов`язкових реквізитів. Зокрема, в документації відсутня дата її підписання, акти приймання виконаних будівельних робіт не містять дати, печатки підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт не містять печатки підрядника, дати складання та підписів сторін.

Договір передбачає, що підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації.

У відповіді, наданої на лист ГУ ДФС у Хмельницькій області 19.05.2017р. за Вих. № 16, яка міститься у матеріалах справи, ЖБК Набережний квартал Чернівці 2 вказує про відсутність власних та орендованих виробничих потужностей.

Також матеріали справи містять інформацію про те, що TOB Валіо Груп не має у власності (оренді) основних фондів та не має трудових ресурсів на виконання будівельно-монтажних робіт.

За наведених вище обставин вбачається, що в первинних документах, виписаних ТОВ Валіо Груп для ЖБК Набережний квартал Чернівці 2, зазначено господарські операції, які фактично не відбувались.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що TOB «Валіо Груп» у періоді відображення господарських операцій з ЖБК "Набережний квартал Чернівці 2" перебувало на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (Заводський район), юридична адреса: 54055, Миколаївська область, Заводський район, вул. Чигирина, 167. TOB «Валіо Груп» взято на облік 05.05.2014 року. Основний вид діяльності - 41.10 - організація будівництва будівель. Керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Засновниками товариства є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200176278 від 01.07.2014 анульоване 23.06.2015, причина анулювання свідоцтва - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Протягом 2015-2016 років службові особи TOB «Валіо Груп» податкову звітність до ДПІ за місцем реєстрації не подавали, остання податкова звітність підприємства подана в липні 2014 року керівником підприємства ОСОБА_3 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_3 якого закритий ще в І кварталі 2012 року в зв`язку з повідомленням про смерть.

Окрім того, досліджуючи Акт перевірки, судом встановлено, що податковий орган при його прийнятті взяв до уваги отримані від СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві відомості про те, що розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 № 32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.200, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України; відомостях СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016 № 32016100070000026, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України; відомостях СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2017 № 32017100070000002, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням у рамках цих кримінальних справ встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних фіктивних підприємств, а саме ТОВ Валіо Груп та інших вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що не встановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ Валіо Груп з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів конвертаційного центру, вилучено печатку ТОВ Валіо Груп, чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ Валіо Груп.

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників ТОВ Валіо Груп, з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_4 , який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не був, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі №758/1592/17).

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ТОВ Валіо Груп ОСОБА_4 від 24.10.2016, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Валіо Груп, жодних документів, як директор цього товариства не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

У ТОВ Валіо Груп відсутні виробничі потужності, наймані працівники, таким не подано жодної декларації з податку на прибуток підприємств, єдиний податковий звіт - декларація з ПДВ за липень 2014 року з нульовими показниками, а 23.06.2015 ТОВ Валіо Груп анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв`язку із незнаходженням за місцем реєстрації.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, відповідач дійшов висновку, що представлені житлово-будівельним кооперативом "Набережний квартал Чернівці 2" документи не підтверджують факт придбання будівельних робіт, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції з ТОВ Валіо Груп. Таким чином, операції між житлово-будівельним кооперативом "Набережний квартал Чернівці 2" та його контрагентом - ТОВ Валіо Груп є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а в підсумку - до заниження податкових зобов`язань перед бюджетом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та контрагентом, підписані особою, яка не має відношення до діяльності цього підприємства, оскільки директор ТОВ Валіо Груп є тільки номінальним, заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а отже, ці документи суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ у справі на підтвердження дійсності укладеного правочину.

У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише з виконання господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів звертає увагу на судову практику Верховного суду (рішення від 16.01.2018 року у справі № 2а-7075/12/2670) та Верховного суду України (рішення від 22.03.2016 у справі №813/6201/14, від 26.04.2016 №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 №826/17617/13-а), яка виходить із того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки такі ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

Аналіз норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні дає підстави стверджувати, що первинний документ має містити дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу.

У силу вимог п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкта оподаткування, визначеного згідно із ст.134 ПК України з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Згідно з п.137.1 ст.135 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 ПК України.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 2" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, що свідчить про необхідність визнання доходу на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за № 27/4248 (далі П(с) БО 15).

Тобто всупереч вимогам норм ст.1, частини першої ст.9 Закону України від 16 липня №996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996) та п.п.2.1, п.п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Мін`юсті України 05.06.199 за №168/704) (далі Положення №88), відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні ст. 1 Закону №996, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Оскільки Статутом ЖБК «Набережний квартал Чернівці 2» передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, то суд приходить до висновку, що перерахування коштів на адресу TOB «Валіо Груп» в 2015 році в сумі 5057350,00 грн, в тому числі за період з 13 серпня 2015 року в сумі 3217755,00 грн, з них: в червні 2015 року - 83032,00 грн, в липні 2015 року - в сумі 1490954,00 грн, в серпні 2015 року - в сумі 1460406,00 грн, в вересні 2015 року - в сумі 1212958,00 грн, в жовтні 2015 року - в сумі 810000,00 грн - проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності ЖБК «Набережний квартал Чернівці 2» та є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи.

Відповідно до вимог п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З наведених норм суд робить висновок, що оскільки кошти в сумі 3217755,00 грн, з них: в серпні 2015 року - в сумі 1194797,00 грн, в вересні 2015 року - в сумі 1212958,00 грн, в жовтні 2015 року - в сумі 810000,00 грн, які перераховані ЖБК «Набережний квартал Чернівці 2» на рахунки TOB «Валіо Груп» для переведення їх в готівку, є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, тому відповідно до вимог пп. 133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року) ЖБК «Набережний квартал Чернівці 2» зобов`язано було до 20 вересня 2015 року подати Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за період з початку 2015 року по 31.08.2015 року (останній день місяця, в якому вчинено таке порушення) та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 215063 грн, виходячи із суми операції нецільового використання коштів в розмірі 1194797,00 грн (1194797,00 грн х 18%).

ЖБК «Набережний квартал Чернівці 2» відповідно до вимог абзацу 2 пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зобов`язане було подати Податкову декларацію з податку на прибуток за III квартал 2015 року, в якій відобразити об`єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 1212958,00 грн та нарахувати податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 218332,44 грн, виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні 2015 року в розмірі 1212958,00 грн (1212958,00 грн х18%); подати Податкову декларацію з податку на прибуток за IV квартал 2015 року, в якій відобразити об`єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 810000,00 грн та нарахувати податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 145800,00 грн, виходячи із суми операції нецільового використання коштів у жовтні 2015 року в розмірі 810000 грн (810000 грн х 18%).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач правомірно встановив порушення ЖБК "Набережний квартал Чернівці 2" вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та вимога Головного управління ДФС у Хмельницькій області прийняті правомірно, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 2" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Матохнюк Д.Б. Сушко О.О.