Постанова

від 18.09.2024 по справі 260/276/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/276/21 пров. № А/857/18006/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (судді Гебеш С.А., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 14 год. 06 хв. в м. Ужгород повний текст рішення складено 22.03.2024) у справі №260/276/21 за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправними дії командування та житлової комісії Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття спільного рішення оформленого у формі протоколу № 8 від 02 грудня 2020 року в частині, що стосується ОСОБА_1 , скасувати спільне рішення командування та житлової комісії Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі протоколу № 8 від 02 грудня 2020 року в частині, що стосується ОСОБА_1 , зобов`язати житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв.метра загальної площі житла в регіоні щодо ОСОБА_1 , розглянути на її засіданні, прийняти і включити ОСОБА_1 в списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному порядку по 2007 рік, затвердити начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби, зобов`язати житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 ) щодо ОСОБА_2 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби, зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у сумі 450000,00 грн. на поточний рахунок, відкритий в Закарпатському обласному управлінні Державного ощадного банку України: ТВБВ №10006/0102, розрахунковий рахунок UA873123560000026204500614639;

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття спільного рішення оформленого у формі протоколу № 8 від 02.12.2020р. в частині, що стосується ОСОБА_1 . Скасовано спільне рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 оформлене у формі протоколу № 8 від 02.12.2020р. в частині, що стосується ОСОБА_1 . Зобов`язано житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метр загальної площі житла в регіоні щодо ОСОБА_1 , розглянути на її засіданні, прийняти і включити ОСОБА_1 в Списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному порядку по 2007 рік, затвердити начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби. Зобов`язано житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ОСОБА_1 , та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби. У задоволенні решти частини позовних вимог- відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Адміністрація Державної прикордонної служби України подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Згідно витягу з наказу від 11 липня 2017 року «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення з 11 липня 2017 року. Підставою слугував наказ Голови Державної прикордонної служби України від 20 червня 2017 року №662-ос.

Як вбачається із вказаного наказу позивача звільнено з військової служби в запас за статтею 26 частиною 6 підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу та зараховано до на службу у військовому оперативному резерві першої черги на особливий період. Вислуга років станом на 11 липня 2017 року становить: календарна - 28 років, 02 місяці, 23 дні; пільгова - 05 років, 08 місяців, 19 днів; загальна-33 років, 11 місяців, 12 днів.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 04.10.2017 було затверджено Список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_6 , серед яких і позивач.

Даний Список осіб був поданий на затвердження Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби України супровідним листом від 05.10.2017 №721/11918 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спільним рішенням командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі протоколу № 8 від 02.12.2020р. встановлено, що ОСОБА_1 звільнений у запас, а тому дія Порядку №728 на нього не поширюється.

Листом №704/101866 від 15 грудня 2020 року Відповідач 1 повідомив позивача, про те, що Порядок №728 на військовослужбовця ОСОБА_1 не поширюється, оскільки його звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Також, згідно Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_6 , затвердженого 26.11.2020 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був направлений на виконання розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2020 року №Т/704-8427 «Про виплату компенсації», то позивач в даному списку відсутній.

Не погодившись із рішеннями та діями відповідачів, позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціальної) - захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при вступі на службу позивачу державою було гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи.

Згідно статей 1, 1-1, 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. У зв`язку з особовим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній на момент звернення 30.09.2004 позивача із заявою, про взяття на облік, як особи, яка потребує поліпшення житлових умов), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом; Української РСР (5464-10) та іншими нормативно-правовими актами.

Абзац перший пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХП із змінами, внесеними згідно із Законом № 1510-VI від 11.06.2009р. в редакції Закону № 2181-VIII від 07.11.2017р., викладено в наступній редакції: держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із внесенням змін в пункт 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ, у позивача правомірно виникло право на отримання громової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, у зв`язку з чим, позивачем 02.10.2017 був поданий відповідачу рапорт щодо його згоди на отримання грошової компенсації за жиле приміщення.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII).

Частиною 9 статті 12 Закону №2011-XІІ, військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового Фонду або за її бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом (далі ЖК України), іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень ст. ст. 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Відповідно до вимог статей 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

На виконання пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 03 серпня 2006 року №1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081).

Цей Порядок №1081 визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно пункту 3 даного Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

У відповідності до п.29 Порядку №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Як слідує зі змісту частини 9 статті 12 Закону №2011-ІІ та п.29 Порядку №1081, то особа, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку, має право на залишення на квартирному обліку з підстав, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однак, пункт 30 Порядку за №1081 передбачено випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" та з метою приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до чинного законодавства, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.12.2007р. №1040 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція №1040).

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання (п. 1.4 Інструкція №1040).

Забезпечення за рахунок Державної прикордонної служби України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання здійснюється шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку (п.1.5 Інструкція №1040).

Усі питання, пов`язані з наданням та забезпеченням житловою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби та перебування на обліку житловими комісіями органів Держпрнкордонслужби або в судовому порядку (п.1.7 Інструкція №1040).

На облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, зараховуються військовослужбовці, які не забезпечувались постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей (п.3.1 Інструкція №1040).

З метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, контролю за розподілом та використанням житлової площі в органах Державної прикордонної служби утворюються житлові комісії в установленому порядку (п.3.2 Інструкція №1040).

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу. У рішенні житлової комісії органу Державної прикордонної служби зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови у зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (п.3.4 Інструкція №1040).

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією органу Державної прикордонної служби винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік (п.3.6 Інструкція №1040).

Судом встановлено, що в протоколі №8 спільного рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02 грудня 2020 року встанволено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в загальному порядку з 27 квітня 2005 року за №21 та в списку осіб які мають право на першочергове отримання жилих приміщень з 16 грудня 2015 року за №17 зі складом сім`ї одна особа. Тобто відповідачами, з 27 квітня 2005 року та з 16 грудня 2015 року прийнято рішення про зарахування позивача на облік осіб, які перебувають на черзі для одержання житлових приміщень, в загальному та першочерговому порядку відповідно.

На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Обліковій справі надається номер, що відповідає номеру в книзі обліку. Облікова справа є документом суворої звітності та зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку (п.3.7 Інструкція №1040).

Згідно п.3.8 Інструкції №1040, списки військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік, підлягають періодичному уточненню. Житлові комісії щороку проводять перереєстрацію осіб, що перебувають на квартирному обліку, під час якої перевіряються їх облікові справи, при необхідності перевіряються житлові умови цих військовослужбовців, а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

Військовослужбовці, які перебувають на обліку, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку в органі Державної прикордонної служби до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування органу Державної прикордонної служби - у військовому комісаріаті та користуються правом позачергового одержання житла (п.3.12 Інструкції №1040).

Згідно п.4.1. Інструкції №1040, військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, що визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень).

У відповідності до п.4.4 Інструкції №1080, військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу.

Списки розподілу житлової площі по органу Державної прикордонної служби з необхідними документами надсилаються на погодження до Адміністрації Держприкордонслужби та перевіряються на відповідність чинному законодавству в управлінні правового забезпечення.

Рішення (пропозиції) Адміністрації Держприкордонслужби є остаточними і обов`язковими для розгляду житловими комісіями органів Державної прикордонної служби.

Контроль за станом обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, правильності оформлення їх облікових справ, а також розподілом житлових приміщень в органах Державної прикордонної служби здійснюється Адміністрацією Держприкордонслужби України (п.6.2 Інструкція №1040).

Отже, Інструкція №1040 визначає організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), а також, осіб звільнених у запас або відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, в органах Державної прикордонної служби України після звільнення та членів їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Тоді як порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (ст.48-1 ЖК України).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» від 02.09.2015 року №728, було затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - Порядок №728).

Установлено, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті.

Згідно п.2 Порядку №728, дія цього Порядку поширюється на: -військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей; -осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей; -сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; -сім`ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (п.5 Порядку №728).

Підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (п.6 Порядку №728).

Відповідно до п. 7 Порядку №728 розмір компенсації визначається за нормою 13,65 кв.м жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім`ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Понад норму жилої площі для окремих категорій військовослужбовців та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 кв.м. Розмір грошової компенсації розраховується за формулою, визначеною п. 8 Порядку.

Судом встановлено, що відповідачем 1 визначено норму жилої площі для позивача в обсязі 40 кв.м. та визначено розмір грошової компенсації в розмірі 360160,00 грн.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 04 жовтня 2017 року затверджено список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно порядкового номеру 7 вказаного Списку підполковник запасу ОСОБА_1 (номер загальної черги 12, номер пільгової черги - 23) за попереднім розрахунком має право на норму площі на склад сім`ї 40 кв.м, розрахована сума грошової компенсації 360160,00 грн. Вказаний Список подано до Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Адміністрація Держприкордонслужби щороку протягом І кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих (п.9 Порядку №728).

Так, відповідно до ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідну, бюджетних установ.

Згідно пункту 2 Порядку №147, бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках, що в установленому порядку надані (передані) зазначеним у пункті 1 цього Порядку головним розпорядникам бюджетних коштів (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку; надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Пунктом 11 Порядку №728 передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подається зокрема рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або членам сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку).

Як вже було встановлено судом раніше, 02 жовтня 2017 року позивачем подано Відповідачу 1 заяву щодо його згоди на отримання грошової компенсації за жиле приміщення, а оскільки позивач був уже звільнений з військової служби в запас тому подав саме заяву, а не рапорт.

Відповідно до п. 12 Порядку №728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в п. 11 Порядку) щодо наданий компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в її наданні. Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Адміністрацією Держприкордонслужби, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації. подаються на затвердження відповідно Голові Держприкордонслужби.

Як вже встановлено судом із матеріалів адміністративної справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 04.10.2017 було затверджено Список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_6 , серед яких і позивач, який був поданий на затвердження Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби України супровідним листом від 05.10.2017 №721/11918 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, листом №704/101866 від 15 грудня 2020 року відповідач 1 повідомив позивача, про те, що Порядок №728 на військовослужбовця позивача не поширюється, оскільки його звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Також, згідно Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_4 , затвердженого 26.11.2020 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був направлений на виконання розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2020 р №Т/704-8427 «Про виплату компенсації», то позивач в даному списку відсутній.

Доводи апелянта на той факт, що Порядок №728 не поширюється на позивача, оскільки його звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту є необґрунтованими з урахуванням наступного.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється згідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено 2 випадки звільнення військовослужбовців з військової служби: у запас або у відставку.

Пункт 2 Порядку №728 поширюється зокрема на осіб, звільнених зокрема з військової служби в запас.

Згідно п.2 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009 (далі - Положення №115/2009), громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку в Держприкордонслужбі громадяни проходять військову службу військову службу за контрактом.

Згідно п.7 Положення №1115/2009, закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби у зв`язку із звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.

Згідно п.26 Положення №1115/2009, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Колегія суддів вважає, що на момент виключення позивача з особового складу в ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» внесено зміни згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» № 2397-VIII від 05.04.2018 згідно якого частиною 5 (в попередній редакції частина 6) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби зокрема і у зв`язку із закінченням строку контракту.

Згідно витягу з наказу від 11 липня 2017 року № 173-ОС позивача звільнено з військової служби в запас за статтею 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу та зараховано до військового оперативного резерву першої черги.

Як передбачає пункт 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (чинного на час виключення позивача зі списків особового складу), контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, зокрема: а) у зв`язку із закінченням строку контракту.

Враховуючи наведені положення законодавства та обставини справи, оскільки підстави для зняття позивача з квартирного обліку на час прийняття оспорюваних рішень були відсутні, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що за позивачем зберігається право на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення в механізмі, визначеному Порядком № 728, а тому його вимоги, які задоволені судом першої інстанції в частині є правомірними.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, яким враховано справу за аналогічних правовідносин та за результатом якої викладена правова позиція Верховного Суду в постанові від 10 серпня 2022 року у справі №260/764/21 та висновки в ній повністю спростовують доводи апелянта.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом та його доводами висновки викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №260/764/21 та від 22.12.2023 у справі № 260/765/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім цього, у контексті оцінки решти доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №260/276/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено і підписано 18.09.2024