Ухвала

від 05.11.2024 по справі 260/276/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа №260/276/21

адміністративне провадження №К/990/39961/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №260/276/21 за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправними дії командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо прийняття спільного рішення оформленого у формі протоколу №8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- скасувати спільне рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 оформлене у формі протоколу №8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути на її засіданні, прийняти і затвердити спільне рішення про включення ОСОБА_1 в списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному порядку по 2007 рік та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби.

- зобов`язати житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частини НОМЕР_1 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ОСОБА_1 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у сумі 360160,00 грн. на поточний рахунок, відкритий в Закарпатському обласному управлінні Державного ощадного банку України: ТВБВ №10006/0102, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024, що залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття спільного рішення, оформленого у формі протоколу №8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 . Скасовано спільне рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене у формі протоколу №8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 . Зобов`язано житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метр загальної площі житла в регіоні щодо ОСОБА_1 , розглянути на її засіданні, прийняти і включити ОСОБА_1 в Списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному порядку по 2007 рік, затвердити начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби. Зобов`язано житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ОСОБА_1 , та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.10.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у вказаній справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.

Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити наступне.

Касаційна скарга подана (сформована у підсистемі «Електронний суд») 19.10.2024, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Так, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 18.09.2024 (повний текст постанови складено 18.09.2024). Заявник зазначає, що копію вказаної постанови отримав 19.09.2024 через підсистему «Електронний суд», однак, доказів, що свідчать про дату отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції не надає, пропущений процесуальний строк поновити не просить, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити на предмет поважності зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення.

Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення процесуального строку, вказавши інші підстави для поновлення такого строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Всупереч вище зазначеної законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Натомість скаржник у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до прийняття рішення у справі.

Вирішуючи заявлене клопотання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить із наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що умови визначені статтею 8 є диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків Суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки таке клопотання не є обґрунтованим та не містить підтвердження належними та допустимим доказами.

Щодо суми судового збору слід зазначити наступне.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з позовом до суду (у 2021 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270,00 гривень.

Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подачу даної касаційної скарги складає 2905,6 грн. ((((2270*0,4)*2)*200%)*0,8).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2905,60 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Щодо копій касаційної скарги Суд зазначає наступне

Приписами частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частина четверта статті 330 КАС України визначає, що до касаційної скарги додаються, зокрема, її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України (в цій же редакції) у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Стаття 335 КАС України регламентує порядок надіслання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи. Так, Суд касаційної інстанції надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі (крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет).

У порушення вищезазначених норм військовою частиною НОМЕР_1 до касаційної скарги не додано доказів надсилання листом з описом вкладення її копій учасникам справи, що не мають зареєстрованого електронного кабінету і не зобов`язані законом його реєструвати та доказу надсилання касаційної скарги та доданих до неї документів до електронного кабінету учасників справи, які мають зареєстрований електронний кабінет.

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач не має електронного кабінету та не входить переліку осіб, що в обов`язковому порядку повинні реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

До касаційної скарги додано квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - фізичної особи ОСОБА_3 .

Однак, у Суду відсутні будь-які відомості та документи щодо процесуального становища та кола повноважень вказаної особи у цій справі.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно надати суду:

- докази надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи (з урахуванням положень статті 44 КАС України);

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши поважність причин такого пропуску належними доказами;

- документу на підтвердження сплати судового збору.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Крім того, за частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з цим, Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №260/276/21 - відмовити.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №260/276/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали в частині поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Невиконання в установлений судом строк вимог ухвали в іншій її частині є підставою для повернення касаційної скарги.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець