Ухвала

від 16.09.2024 по справі 386/1129/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

Провадження № 11-сс/4809/486/24 Слідчий суддя ОСОБА_1

Доповідач в суді ІІ інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ТОВ «Вись» адвоката

Х ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу директора ТОВ «Вись» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2024 року, якою накладено арешт наавтомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 ,який належить ТОВ «Вись» с. Скалева Голованівського району Кіровоградської області,з метою забезпечення збереження речового доказу, із забороною користування та розпорядження цим майном, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідча СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 звернулась до Голованівського районного суду Кіровоградської області з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121110000503 від 08.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,.

В обґрунтування накладення арешту на майно слідча зазначила, що в провадженні СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області знаходились матеріали досудового розслідування за №12023121110000503, відомості про яке внесені до ЄРДР від 08.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 07.09.2023 року близько 16 год. 20 хв., невідома особа в лісозахисній смузі, яка розташована за межами села Скалева, Голованівського району, Кіровоградської області здійснила незаконний випил деревини породи «Дуб», «Ясен» та « ОСОБА_10 ».

Під час проведення огляду місця події, який було проведено 07.09.2023 року за межами села Скалева, Голованівського району, Кіровоградської області, а саме в лісозахисній смузі, яка розташована за наступними геолокаційними даними: Шир (с) 48 43 21 Дол (в) НОМЕР_2 було виявлено: автомобіль марки«KrАSZ»,кабіна білого кольору, кузов сірого кольору,з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , який придбаний та перебуває у користуванні ТОВ «Вись» с. Скалева, в якому перебувають стоси сиро спиляної деревини породи «Ясен», «Дуб», та « ОСОБА_10 » в загальній кількості шість метрів кубічних. Також під час огляду виявлено та вилучено бензопилу марки «STIHL» MS 180/MS 180c, помаранчевого кольору та бензопилу марки «PARTNER» 401, жовтого кольору, які також належать ТОВ «Вись» с. Скалева.

Крім того, під час проведення огляду місця події в зазначеній лісозахисній смузі,виявлено 24 пня (сиро спилених) дерев породи «Дуб»«Ясен» та «Черешня», які вході огляду було пронумеровано від 1го до 24х.

12.09.2023 року було проведено додатковий огляд автомобілямарки«KrАSZ» та було встановлено його ідентифікаційну ознаку номер кузова, а саме X96330980J1092080.

12.09.2023 року отримано відповідь із сервісного центру, де встановлено, що реєстраційний номерний знак який прикріплений до автомобіля «KrАSZ», а саме НОМЕР_3 йому не належить та він виданий на автобус ЛАЗ 697Р, 1982 року випуску.

Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що власним вказаного вантажного автомобіля «KrАSZ С0DC0S» згідно видаткової накладної №872 від 30.03.2018 року, являється ТОВ «Вись» та встановлено те, що вказаний автомобіль зберігається на території вказаного підприємства в с. Скалева Голованівського району Кіровоградської області.

Постановою слідчої СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 08.09.2023 року автомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023121110000503.

Просила накласти арешт на вищевказаний автомобіль з метою його збереження як речового доказу, вжиття заходів щодо відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, розмір якої згідно висновку експерта №3404/23-27 від 08.03.2024 року складає 203130,42 грн., а також спеціальної конфіскації, із забороною розпорядження і користування.

Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2024 року задоволено вказане клопотання.

Накладено арешт наавтомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 ,який належить ТОВ «Вись» с. Скалева Голованівського району Кіровоградської області,з метою забезпечення збереження речового доказу, із забороною користування та розпорядження цим майном.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що при вирішенні питання про арешт зазначеного в клопотанні майна слідчий суддя враховує існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення і достатність доказів, які вказують на це, правову підставу для арешту майна та можливість його використання, як речового доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власників і третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а відтак вважає за необхідне клопотання задовольнити, адже потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, а також буде виконане завдання, для виконання якого було подано клопотання.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Вись» ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчої СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНЦ в Кіровоградській області ОСОБА_11 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121110000503 від 08.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Свої вимогиапелянт обґрунтовуєтим,що відповіднодо КВЕДосновним видомдіяльності ТОВ«Вись» є-ОІ'.ПВирощування зерновихкультур (крімрису),бобових культурі насінняолійних культур.Інші видидіяльності -Розведення великоїрогатої худобимолочних порід,Розведення свиней.Автомобіль «KrАSZ С0DC0S» з номером кузова Х96330980Л092080 вкрай необхідний для проведення сільськогосподарських робіт та посівної, перевезення збіжжя соняшника, кукурудзи, сої з поля, а також забезпечує завезення продукції у склади, особливо в даний період часу, коли триває збір врожаю.

Вказує, що цей автомобіль є важливим засобом забезпечення функціонування ТОВ «Вись», як елемента системи економіки України, оскільки від проданої сільськогосподарської продукції ТОВ «Вись» сплачує до Державйої податкової служби України податок на доходи, який у середньому за рік становить від 8,5 до 10 мільйонів гривень.

В умовах війни кожному суб`єкту підприємницької діяльності, який сплачує великі податки, мають бути надані умови для ефективного та безперешкодного здійснення підприємницької діяльності, з метою наповнення Державного бюджету України, кошти з якого витрачаються на функціонування системи Збройних сил України та збереження ефективності української економіки.

Зазначає, що ухвала про арешт майна від 25.06.2024 у справі № 386/1129/23 позбавляє ТОВ «Вись» права користування автомобілем «KrASZ - C0DC0S» з номером кузова НОМЕР_4 , а отже, є перешкодою ефективного здійснення ТОВ «Вись» господарської діяльності, що може спричинити зменшення суми податків, оплачених за час дії арешту майна.

Крім того,за 2021-2022роки ТОВ«Вись» перерахувалона Збройні сили України: 1 млн. гривень; передало на користь ЗСУ мікроавтобус «Газ 32213224» (державні номери НОМЕР_5 ), бензин (1400 літрів), дизпаливо (4000 літрів), одяг (4 комплекти), талони на дизпаливо на 18800 грн, талони на бензин на 8800* грн, 160 тис. грн на придбання автомобілів для ЗСУ; м`ясо (400 кг), сало (450 кг), олія (200 л), борошно (300 кг), зерно (20 т), крупи (600 кг), овочі (400 кг), мед (50 кг), шини автомобільні (8 шт.), акумулятори (3 шт.), тушонку (350 банок), консервацію, смалець (380 кг).

Зазначене підтверджується листом до Голованівської районної військової адміністрації від 10.02.2024 № 28.

Також, ТОВ «Вись» було передано до Благодійної організації «Рорина Турбота» з метою подальшої передачі Збройним силам України автомобіль Toyota Hilux 4х4 з номером кузова AHTFZ29G509028046. Зазначене підтверджується актом приймання-передачі гуманітарної допомоги від 24.02.2024.

Кримінальне провадження № 12023121110000503 було відкрито 08.09.2023. З моменту відкриття кримінального провадження пройшов строк в один рік. В рамках кримінального провадження досі не визначено причетних осіб, жодній особі не вручена підозра. Коло учасників кримінального провадження обмежується лише третіми особами.

В доповненні до апеляційної скарги представник власника майна ТОВ «Вись» зазначає, що слідчий ввів в оману прокурора та слідчого суддю та вказав в клопотаннях про арешт автомобіля в якості доведених фактів не перевірену та бездоказову інформацію про належність виявлених на місці скоєння правопорушення бензопил марки "STIHL" MS 180/MS 180 с помаранчевого кольору та марки "PARTNER 401 жовтого кольору ТОВ "Вись", оскільки вказані пилки товариством не придбавались, на обліку не перебували та як вони потрапили на місце їх виявлення товариство не знає.

Причому, вказана недостовірна інформація передруковується в усі ухвали, які виносить суд, хоча є явно недостовірною і взагалі абсурдною та має єдину мету - прив`язати юридичну особу ТОВ "Вись" до кримінального правопорушення, без визначення у встановленому порядку її статусу як юридичної особи причетної до кримінального правопорушення.

Взагалі бездоказовими, не вмотивованими і навіть безглуздими є викладені в клопотаннях слідчого та прийняті слідчим суддею в якості обґрунтування необхідності застосування арешту автомобіля посилання на те, що арешт застосовується для забезпечення можливості його збереження, схоронності та на випадок можливого звернення вартості автомобіля на погашення спричинених матеріальних збитків або застосування спеціальної конфіскації, оскільки автомобіль більше року належно зберігається в Товаристві та використовується в повсякденній діяльності, як технологічний транспорт під інвентарним номером в складі виробничої ланки для перевезення збіжжя з поля на тік та для підвозу посівного матеріалу для висіву до агрегатів та збору врожаю.

Встановленою геолокацією місця скоєння правопорушення заданими : шир (с)4843 21 дол.(в)30 52 56 не було досліджено питання про правовий статус лісового масиву та його належність до лісового фонду, оскільки згідно до сталої судової практики та приписів Закону порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 ЛК), не тягне за собою відповідальності за ст. 246 КК. За наявності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо (див. п. 9 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

Заволодіння деревами, зрубаними та підготовленими до складування або вивезення, залежно від обставин справи слід кваліфікувати за відповідними частинами ст. 185 КК або іншими статтями, якими передбачено відповідальність за вчинення злочинів проти власності.

Фактично, 07.09.2023 року близько 16 год. 20 хв. невстановлена особа здійснила розпил деревини не на землях лісового фонду, а на 2-х земельних ділянках , які перебувають у приватній власності громадян Чижевських кадастрові номери 23523686000:02:000:0195 та 23523686000:02:000:0196, які передані в оренду ТОВ "Вись". Автомобіль перебував на земельній ділянці ОСОБА_12 кадастровий номер23523686000:02:000:0196.

Необхідність проведення санітарної рубки дерев та чагарників на цих ділянках була обумовлена тим, що Товариство розпочало збір врожаю соняшнику, а ділянки були захаращені гілками та залишками раніше спиляних невідомими особами дерев. На видалення вказаних дерев та чагарників було отримано дозвіл виконавчого комітету Новоархангельської селищної ради згідно до рішення №114 від 17 серпня 2022 року.

Отже, санітарну очистку від порослі та молодняка дерев, які заважали роботі сільськогосподарських машин по обробітку сільськогосподарських угідь було проведено на законних підставах та за наявності дозволу органів місцевого самоврядування.

Тобто, дерева та чагарники були спиляні в лісосмузі на землі приватної власності і призначеній для ведення сільського господарства і їх обробляє ТОВ «Вись»., оскільки дерева, гілки та чагарники заважали обробляти поле і ще у серпні 2022 року було отримано дозвіл від органів місцевого самоврядування на підставі Акту на спилювання у зв`язку з тим, що за ними не проводився належний догляд, порослеві насадження та бокові гілки від дерев розрослися за межі посадки та займають площі вказаних полів».

Заслухавши доповідача, представника власника майна ТОВ «Вись» адвоката Х ОСОБА_7 ,який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який покладається на розсуд суду, перевіривши матеріали клопотання слідчого про накладення арешту на майно, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.

Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).

Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен був з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК Українив редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, відповідно до якої,у ньому має бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також перелік та види майна, що належить арештувати, документи що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим третіми особами таким майном.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, щопри вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Арешт майна з підстав передбачених ч.2ст.170 КПК Українипо суті є формою забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно дост.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В даному випадку слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 170-173 КПК України, не з`ясував та не дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області знаходились матеріали досудового розслідування за №12023121110000503, відомості про яке внесені до ЄРДР від 08.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Також з матеріалів клопотання слідчого вбачається, що 07.09.2023 року за межами села Скалева, Голованівського району, Кіровоградської області, а саме в лісозахисній смузі, яка розташована за наступними геолокаційними даними: Шир (с) 48 43 21 Дол (в) НОМЕР_2 було виявлено: автомобіль марки«KrАSZ»,кабіна білого кольору, кузов сірого кольору,з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , який придбаний та перебуває у користуванні ТОВ «Вись» с. Скалева, в якому перебувають стоси сироспиляної деревини породи «Ясен», «Дуб», та «Черешня» в загальній кількості шість метрів кубічних. Також під час огляду виявлено та вилучено бензопилу марки «STIHL» MS 180/MS 180c, помаранчевого кольору та бензопилу марки «PARTNER» 401, жовтого кольору, які також належать ТОВ «Вись» с. Скалева.

Постановою слідчої СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 08.09.2023 року автомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023121110000503.

Також, необхідно зазначити про те, що 13 вересня 2023 року слідча СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській областіОСОБА_9 , погодженого з прокурором Новоархангельського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_13 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121110000503 від 08.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а саме: бензопилу марки «Штіль» МS 180/ МS 180с помаранчевого кольору, бензопилу марки «PARTNER» 401 жовтого кольору, стоси деревини (метрівки) породи «Дуб», «Ясен», «Черешня» в загальній кількості 6 метрів кубічних, що перебуваютьв кузові вантажного автомобілядержавний реєстраційний номер НОМЕР_3 та 23 зрізи з пнів свіжо спиляних дерев породи «Дуб», «Ясен», «Черешня», які поміщено до трьох поліпропіленових мішків білого кольору, шляхом заборони будь-кому права на їх відчуження, розпорядження та користування, до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.

В той же час слідчим суддею в судому рішенні від 13 вересня 2023 року відмовлено у накладенні арешту на транспортний засіб, у якому виявлено деревину та бензопили.

Колегією суддів встановлено, про що обґрунтовано вказав представник власника майна в доповнення та в судовому засіданні апеляційної інстанції, що з моменту виявлення транспортного засобу, в якою знаходилась деревина та бензопили, органом досудового розслідування пройшов значний час, ТОВ «Вись» не вживало заходів щодо знищення переховування, відчуження вищезазначеного транспортного засобу, як речового доказу та не чинило будь-яких перешкод органу досудового розслідуванні щодо огляду майна. Також, не встановлено причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення не повідомлено про підозру жодній особі, про що передчасно послався слідчий суддя..

Накладення арешт на майно сторона обвинувачення обґрунтовує необхідністю забезпечення збереження речових доказів про те будь-яких даних про їх знищення чи перешкоджання у доступі до них не надано. Більш того, не встановлено причетності посадових осіб ТОВ «Вись» до вчинення злочину, що унеможливлює конфіскацію вказаного майна.

Також,не спростованідоводи апелянта,щодо здійсненнясанітарної очисткимолодняка дерев,що розташованіна земляхсільськогосподарського призначення,що перебуваютьв орендіТОВ «Вись»,якому наданодозвіл насанітарну очисткуугідь віддерев напідставі рішеннявиконкому Новоархангельськоїселищної ради№ 114від 17.07.2022року,не встановленостатус земельноїділянки наякій здійснюваласьвирубка,не встановленоконкретних осіб,що здійснюваливирубку.Посилання слідчогов клопотанніпро належністьвилучених бензопилТОВ «Вись»є необґрунтоване.Крім того, слідчаСВ ГолованівськогоРУП ГУНП, незважаючи на те, що оскаржувана ухвала винесена 25.02.2024 року упродовж двох з половиною місяців її не виконала, що вказує на відсутність будь-яких ризиків щодо знищення речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Колегія суддів до уваги посилання представника власника майна, що можливість накладення арешту кореспондується із наявність певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні на майно якої накладається арешт.

Так, частиною 5 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт на майно юридичної особи з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

Згідно з частиною 8 ст. 214 КПК України, відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Статусу за даним кримінальним провадженням у ТОВ «Вись» не має, жодним чином не зазначено ні у клопотанні ні у доказах наданих прокурором, а тому підстав для застосування відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди з ТОВ «Вись» не має.

При цьому необхідно зазначити, що автомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 ,який належить ТОВ «Вись» с. Скалева Голованівського району Кіровоградської області, не зареєстрований в установленому порядку транспортним засобом, що у свою чергу виключає можливість його подальшого продажу.

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що в транспортному засобі, який придбаний та перебуває у користуванні ТОВ «Вись» с. Скалева перебувають стоси сироспиляної деревини породи «Ясен», «Дуб», та «Черешня» в загальній кількості шість метрів кубічних.

В той же час стороною обвинувачення не порушується питання та стороною обвинувачення не встановлено, що посадові особи ТОВ «Вись» причетні до вчинення кримінального правопорушення у тому числі до порубки деревини.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляції про те, що за час проведення досудового розслідування починаючи з 08.09.2023 не було досліджено питання про правовий статус земель та належність її до лісів чи лісового масиву.

При цьому, необхідно зазначити про те, що санкція ч. 1 ст. 249 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Наряду з вказаним, слід зазначити, що підозра посадовим особам ТОВ «Вись» не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Сторона обвинувачення не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб ТОВ «Вись», які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства.

За вказаних обставин, версія органу досудового розслідування, арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою спеціальної конфіскації належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства»). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали не містять достатньо даних, які вказують на відповідність конкретно зазначеного в апеляційній скарзі прокурора майна критеріям ст. 98 КПК України, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави для накладення арешту на майно.

Крім того, власником вищевказаного транспортного засобу є ТОВ «Вись», яке не є учасником даного кримінального провадження. Накладення арешту на транспортний засіб ТОВ «Вись» у період збору урожаю призведе до блокування господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, що може негативно відобразитися на своєчасність надходження обов`язкових платежів та податків до бюджету у період воєнного стану.

У зв`язку з вищевикладеним, застосування арешту на майно, не відповідає критеріям розумності та спів розмірності обмеження прав та відповідно не виправдовує потреби досудового розслідування.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Отже, враховуючи те, що ч. 5 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт на майно юридичної особи з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження, однак в ході досудового розслідування не здобуто доказів причетності посадових осіб ТОВ «Вись» до незаконної порубки дерев, починаючи з 08.09.2023 та до моменту розгляду справи у суді апеляційної інстанції, органом досудового розслідування не встановлено причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення, а також не досліджено питання про правовий статус лісового масиву та його належність до лісів, беручи до уваги те, що ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2023 року відмовлено у накладенні арешту на автомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 ,який належить ТОВ «Вись», вказана ухвала не скасована та судом апеляційної інстанції не переглядалась, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим не надано достатніх даних, що на транспортний засіб, який належить ТОВ «Вись» можливо застосувати спеціальну конфіскацію, а також в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також підстави відповідальності товариства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого суддів необхідно скасувати, відмовивши у задоволенні клопотання про накладення арешту на транспортний засіб.

Керуючись статтями 170, 173, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Вись» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2024 року, якою накладено арешт наавтомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 ,який належить ТОВ «Вись» с. Скалева Голованівського району Кіровоградської області,з метою забезпечення збереження речового доказу, із забороною користування та розпорядження цим майном, скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання слідчої СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121110000503 від 08.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Повернути ТОВ «Вись» автомобіль «KrАSZ С0DC0S» номер кузова НОМЕР_1 ,який належить ТОВ «Вись» с. Скалева Голованівського району Кіровоградської області.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4