Рішення

від 13.09.2024 по справі 149/212/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/212/24

Провадження №2/149/285/24

Номер рядка звіту 31

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

заучасті

представника позивачів - адвоката Грушко Ж.В

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів м.Хмільнику цивільну справуза позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПП "Американські технології" про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ПП "Американські технології" та просять розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі.

Позов мотивовано тим, що позивачі являються спадкоємцями за заповітом майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.02.2021 на земельну ділянку площею 4,2276 га , що розташована на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району та перебуває в оренді згідно договору оренди земельної ділянки від 26.05.2008 у ПП "Американські технології"позивачі повідомили підприємство про зміну власника та домовились про заміну орендодавця та про перехід усіх прав і обов"язків до позивачів. Однак, орендар діючи недобросовісно, свої обов"язки по виплаті орендної плати не виконує, що стало підставою для звернення до суду.

24.01.2024 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, судом за клопотанням позивачів витребувано докази.

14.03.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з витребуваними судом доказами, який в ході підготовчого судового засідання від 18.03.2024 залишено без розгляду у зв"язку порушенням строків встановлених ст. 127 ЦПК України та призначено судовий розгляд по суті.

В судовому засіданні представник позивачів - адвокат Грушко Ж.В. позовні вимоги підтримує та просить задоволити, посилаючись на обставини зазначені в позові. Зазначила, що орендар був обізнаний про зміну власників земельної ділянки ще в 2019 році. Проте, з того часу орендна плата ним не виплачувалась згідно умов договору. Наголосила, що в умовах договору оренди не міститься такої обов"язкової умови як банківські реквізити. Іншу інформацію, згідно вимог ст. 149-8-1 ЗК України позивачі подали. Вказує, що відповідачами не вживались заходи по виплаті орендної плати, що є підставою для розірвання договору та стягнення заборгованості по орендній платі.

Представник відповідача - адвокат Добровольський Є.О. заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди. Зазначає, що відповідачем умови договору оренди, в т.ч. орендна плата виплачувалась вчасно. Наголошує, що підприємство орендну плату спадкодавцю за 2019 рік виплатило наперед за його заявою. Після смерті спадкодавця позивачі не надавали документів, які б підтверджували перехід до них права власності на земельну ділянку. При цьому, оформляючи спадкове майно відразу заявили про намір розірвати договірні відносини з підприємством, а тому вподальшому звертаючись з заявами про виплату орендної плати навмисно не надавали реквізити для перерахунку оренди, хоча підприємство про це наголошувало. Самостійно визначити спосіб виплати орендної плати підприємство не мало можливості, оскільки така виплата здійснюється за вибором орендодавця.

Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.

29.03.2008 року між ОСОБА_5 та ПП "Американські технології" було укладено договіроренди земельної ділянки площею 4,23 га , що розташована на території Вишеньківської сільської ради, терміном на 10 років, з виплатою орендної плати у грошовій формі, у розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки до 1 грудня кожного року. Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Центр ДЗК 26.05.2008 року (а.с. 48-49, 79-80,)

22.09.2015 року було внесено зміни до договору оренди від 29.03.2008 та крім іншого визначено площу земельної ділянки - 4,2276 га та кадастровий номер - 0524881200:04:003:0160, продовжено термін дії договору на 10 років, тобто до 22.09.2025 року, визначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір і спосіб виплати орендної плати у грошовій формі або натурплатою за ринковими цінами на момент розрахунку (а.с. 17 зворот-18, 50,81), які зареєстровані 26.02.2016 (а.с.16-17, 51-52)

04.02.2021 позивач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину, а саме на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 4,23 га (а.с 19,20-22)

20.03.2023 адвокат Грушко Ж.В. в інтересах позивачів звернулась до ПП "Американські технології" з запитом про розмір орендованої земельної ділянки та виплату орендної плати . Проте, доказів про зміну власників земельної ділянки до запиту не додано. (а.с. 23)

29.03.2023 ПП "Американські технології" надано проміжну відповідь на адвокатський запит (а.с. 24), а 19.04.2023 відмовлено в наданні запитуємої інформації (а.с.25-28)

09.05.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з заявами до відповідача про надання інформації (а.с.29, 30, 31-32)

02.06.2023 на адресу заявниць направлено відповідь про недотримання ними порядку визначеного ст. 148-1 ЗК України (а.с. 33, 34)

Згідно інформації ДПС у Вінницькій області за позивачами податковий борг відсутній (а.с. 35-37)

Згідно відомостей на виплату грошей та видаткових касових ордерів ОСОБА_4 на підставі договору оренди земельної ділянки протягом 2015-2019 р.р. отримував орендну плату (а.с.53-67, 82-95)

У відповідності до довідки про розмір орендної плати від 01.07.2024 №98 заборгованість підприємства по виплаті орендної плати за договором оренди укладеним з ОСОБА_5 за період 2020--2023 р.р. становить 165990,38 грн (а.с.184)

Відповідно достатті 1 Закону України «Про оренду землі`оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною п"ятою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 148-1 ЗК Українидо особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю». Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтями 627,629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 545 ЦК України, яка визначає умови підтвердження виконання зобов`язання, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №709/1089/17 (провадження №61-12745сво18) зроблено висновок, що: «застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору вимагати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса. Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум. А тому не використання ТОВ «Силікат-1» свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати».

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до вимог статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що орендодавець ОСОБА_4 помер11.05.2019 . Позивачі, які є доньками померлого, оформили свої спадкові права лише у 2021 році, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна. Відповідача про набуття права власності на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_4 повідомили лише в травні 2023 року . При чому, у вказаних заявах позивачі витребовували інформацію щодо успадкованої земельної ділянки та в порушення вимог статті 148-1 ЗК України не повідомили орендаря про платіжні реквізити, на які може бути здійснено перерахування орендної плати, хоча в силу вимог цієї статті це було їх обов`язком. Згідно п.п. 9, 11 Договору оренди від 29.03.2018, який в подальшому продовжено договором про внесення змін до договору оренди землі від 22.09.2015 орендна плата вноситься до 01 грудня кожного року у грошовій формі або натуроплатою за ринковими цінами на момент розрахунку. Тобто, умовами договору встановлена альтернатива, за бажанням орендодавця, отримати орендну плату за землю або в грошовій формі, або продукцією.

Таким чином, ПП "Американські технології" не могло самостійно, без врахування позиції орендодавця, вирішувати питання про зарахування орендної плати саме у грошовій формі. Крім того, з відповіддей відповідача вбачається, що підприємство не відмовлялось від виконання обов"язку по виплаті орендної плати, а лише вказувало на відсутність інформації для перерахунку коштів.

Однак, відповідачі у своїх заявах про витребування інформації не вказували про необхідність виплати їм орендної плати у будь-якій формі.

Отже, вказане свідчить, що затримка зі сплати орендної плати була зумовлена саме діями позивачок, які створили перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що оскільки дослідженими доказами недоведено наявність вини відповідача у систематичній несплаті орендної плати позивачам, тому підстав для розірвання договору оренди не має.

Аналогічна думка висловлена Верховним Судом у постанові від 30 червня 2020 року у справі №545/262/18.

Разом з тим, оскільки відповідач все ж таки має заборгованість перед позивачами, як спадкоємцями, по виплаті орендної плати за 2020-2023 р.р., про що останнім видано відповідну довідку, тому з ПП "Американські технології" слід стягнути на користь позивачок 165990,38 грн. орендної плати.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивачок слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1659,5 грн.

Керуючись ст.ст. 76-81,141,258,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПП "Американські технології" на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 ) заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 р.р. в сумі 165990,38 грн.

Стягнути з ПП "Американські технології" на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 ) судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1659,5 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дата складення повного тексту рішення - 19.09.2024

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду на протязі 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення набираєзаконної силипісля закінченнястроку дляподання апеляційноїскарги,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Марина РОБАК