Постанова

від 20.11.2024 по справі 149/212/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/212/24

Провадження № 22-ц/801/2308/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуСправа № 149/212/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Берегового О. Ю., Сопруна В. В.

Секретар: Пантелеймонова А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Американські технології» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

Рішення ухвалила суддя Робак М. В.

Рішення ухвалено о 10:06 год у м. Хмільник Вінницької області

Повний текст судового рішення складено 19 вересня 2024 року,

В с т а н о в и в:

22 січня 2024 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ПП «Американські технології» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

Свої вимоги мотивували тим, що вони є спадкоємцями ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 лютого 2021 року вони є власниками земельної ділянки площею 4,2276 га кадастровий номер 0524881200:04:003:0160, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яка перебуває в оренді у ПП «Американські технології» на підставі договору оренди землі, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК від 26 травня 2008 року за № 040881200032 та договору про внесення змін до договору оренди землі від 22 вересня 2015 року.

04 лютого 2021 року вони отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, стали власниками земельної ділянки та отримали усі права орендодавця в укладеному ОСОБА_3 договорі оренди землі.

Про зміну орендодавця вони повідомили орендаря. За результатами співбесіди сторони договору оренди землі дійшли домовленості про заміну орендодавця та перехід до його спадкоємців усіх його прав і обов`язків. Жодних додаткових угод чи договорів про внесення змін вони не підписували.

Відповідач як орендар не дотримався своїх зобов`язань.

Відповідно до умов договору орендна плата за земельну ділянку має виплачуватися орендарем у грошовій формі до початку наступного року. Відповідач з 2019 року продовжує використовувати земельну ділянку, проте коштів за оренду землі не сплачує, на їх усні і письмові звернення не реагує.

Тому такі обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про розірвання договору оренди внаслідок систематичного невиконання підприємством взятих на себе зобов`язань зі своєчасної сплати орендних платежів.

Вони двічі повідомляли орендаря про набуття права власності на земельну ділянку, власником якої був ОСОБА_3 із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки, із зазначенням місця реєстрації, поштових адрес на номерів своїх телефонів та долучили інформаційні довідки № 330981444 від 02 травня 2023 року.

На такі повідомлення орендар належно не відреагував і не сплатив їм орендну плату.

Відповідач використовує орендовану земельну ділянку і отримує певний дохід та мав змогу перерахувати орендні платежі навіть поштовим переказом за відомими адресами місця проживання орендодавців чи розрахуватися в інший спосіб.

Вони вважають, що дотрималися вимог статті 148-1 ЗК України, а відповідач не виконав належним чином свого обов`язку щодо виплати орендної плати і не намагався його виконати, що свідчить про його навмисну систематичну не сплату орендної плати протягом тривалого періоду часу, що є підставою для розірвання договору оренди землі, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору оренди землі, а також у зв`язку із систематичним невиконанням орендарем обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки.

У зв`язку із викладеним позивачі просили розірвати договір оренди землі від 26 травня 2008 року, що укладений між ОСОБА_3 та ПП «Американські технології»; зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,2276 га; стягнути з відповідача на користь позивачів орендну плату за період з 2019 року до 2023 року у розмірі 28623,80 грн. та судові витрати.

09 квітня 2024 року представник позивачів подала заяву, у якій вона просила прийняти відмову від частини позовних вимог щодо суми стягнення орендної плати в розмірі 28623,80 грн. та викласти останню а такій редакції: стягнути з ПП «Американські технології» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 орендну плату за період з 2019 року до 2023 року, за договорами оренди землі, що зареєстровані у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК від 26 травня 2008 року за № 040881200032.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Американські технології» на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_2 заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки в сумі 26 558,48 грн., судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1659,50 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року виправлено описку, допущену в третьому абзаці резолютивної частини рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року, зазначивши суму заборгованості зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки в розмірі 26558,48 грн. Ухвала є невід`ємною частиною рішення суду.

Додатковим рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2024 року заяву позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Американські технології» на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 10000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати в повному обсязі і здійснити розподіл судових витрат.

Зазначила, що з оскаржуваним рішенням не погоджується і вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не з`ясував обставин, що мають значення для справи, при дослідженні обставин справи зробив неправильні висновки, які в подальшому були викладені у рішенні суду, що є підставами для скасування такого рішення суду повністю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції не враховано, що позивачі звернулися до суду і просили розірвати договір оренди землі у зв`язку з істотним порушенням договору оренди землі, витребувати земельну ділянку, стягнути заборгованість по орендній платі. Висновок суду першої інстанції про те, що затримка відповідачем зі сплати орендної плати була зумовлена саме діями позивачів, є помилковим, оскільки судом не було дотримано об`єктивності, і як наслідок, вбачається його упередженість при винесенні оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції встановлена наявність заборгованості по орендній платі за 2020-2023 роки відповідача перед позивачами, про що видано відповідну довідку, тому із відповідача слід було стягнути орендну плату в розмірі 165990,38 грн.

Проте ухвалою суду першої інстанції від 23 вересня 2024 року виправлено технічну описку, що допущена в третьому абзаці резолютивної частини рішення суду в частині зазначення суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2020-2023 року в розмірі 26558,48 грн.

Вона не вважає це технічною опискою. Так спадкодавець за життя отримував орендну плату в таких розмірах: за 2015 рік 6442,84 грн., за 2016 рік 10500,00 грн., за 2017 рік 9825,30 грн., за 2018 рік 30415,69 грн., за 2019 рік 2765,06 грн. і ці суми виплачувалися платежами не один раз на рік одним платежем, а виплати здійснювалися особисто під підпис орендодавця в різних сумах в різні місяці року і сума виплат за рік жодного разу не була однаковою та була значно більша ніж та сума, що вказана в довідці № 98 від 01 липня 2024 року і належить до виплати позивачу. Відповідач не надав документів на підтвердження зміни нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Суд першої інстанції не обґрунтував, що помилку було допущено саме в сумі 165990,38 грн., а не у сумі 6639,62 грн. за кожен рік простроченої орендної плати.

В решті доводи апеляційної скарги є аналогічними обґрунтуванню позовних вимог, викладених позивачами у поданій до суду у січні 2024 року позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ПП Американські технології» просить залишити рішення суду без мін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Грушко Ж. В. підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_1 і просить її задовольнити.

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача ПП «Американські технології» - адвокат Добровольський Є. О. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає законним, просить залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 березня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ПП «Американські технології» укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, посвідчену Державним актом на право власності на землю серії ВН № 0000082, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради, площею 4,23 га ріллі (пункти 1, 2). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 53486,54 грн. (пункт 5). Договір укладено на 10 років (пункт 8). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1337,16 грн. або натуроплатою за ринковими цінами на момент розрахунку (пункт 9). Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10). Орендна плата вносить у такі строки: до 01 грудня кожного року (пункт 11). Розмір орендної плати переглядається один раз на три роки (пункт 13). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 14) (том 1 а. с. 48-49).

Пунктом 37 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 38 договору оренди землі).

Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26 травня 2008 року за № 040881200032. Сторонами договору 05 червня 2008 року підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

22 вересня 2015 року сторонами підписаний договір про внесення змін до договору оренди землі, яким викладено у наступній редакції, зокрема такі пункти: «5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору про внесення змін становить 143119,10 грн.»; «8. Договір укладено на 10 років, до 22 вересня 2025 року»; «9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі не менше 4 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладання договору про внесення змін становить 5724,76 грн. або натуроплатою за ринковими цінами на момент розрахунку (том 1 а. с. 50).

Зміни до договору зареєстровані 26 лютого 2016 року державним реєстратором Шевців О. В. Реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області (том 1 а. с. 51).

Згідного наявного в матеріалах справи видаткового касового ордера від 08 травня 2019 року, останній раз орендна плата за земельний пай за 2019 рік в сумі 2765,06 грн. отримана орендодавцем ОСОБА_3 08 травня 2019 року (том 1 а. с. 67).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 лютого 2021 року державним нотаріусом Хмільницької державної нотаріальної контори Вінницької області Глуздань С. В., зареєстрованого в реєстрі за № 200, спадкоємцями, зазначено у заповіті майна ОСОБА_3 є в 1/2 частці його дочка ОСОБА_1 ; та в 1/2 частці його дочка ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із: земельної ділянки площею 4,23 га, відповідно до витягу № НВ-0004553142020 з Державного земельного кадастру, дата формування якого 12 лютого 2020 року, земельна ділянка площею 4,2276 га, яка розташована на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524881200:04:003:0160 (том 1 а. с. 19).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0000147162022 від 25 січня 2022 року, земельна ділянка площею 4,2276 га кадастровим номером 0524881200:04:003:0160 на праві власності з часткою по 1/2 належить ОСОБА_1 і ОСОБА_6 та перебуває в оренді з 26 лютого 2016 року у ПП «Американські технології» (том 1 а. с. 20-21, 22).

09 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ПП «Американські технології» із заявою, якою повідомила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 лютого 2023 року вона є власником 1/2 частки земельної ділянки кадастровим номером 0524881200:04:003:0160. У зв`язку з чим просила надати інформацію щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою та кому, коли і за які періоди було проведено виплату орендної плати, а також надати належним чином засвідчені копії договору оренди землі і додаткових угод до нього і всі бухгалтерські документи, що підтверджують такі обставини (том 1 а. с. 29).

За наслідками розгляду заяви ПП «Американські технології» 02 червня 2023 року за № 56 надало відповідь, у якій, зокрема повідомило про вимоги частини 5 статті 31 Закону України «Про оренду землі» і статті 148-1 ЗК України та довело до відома, що підприємство не отримувало від неї повідомлення про набуття права власності в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України, яка вимагає зазначення певної інформації. Також повідомило про підтвердження умов договору оренди землі від 29 березня 2008 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 22 вересня 2019 року і вказало на те, що підприємству необхідно отримати від неї повідомлення про набуття нею права власності в порядку, встановленому законодавством (том 1 а. с. 34).

09 травня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до ПП «Американські технології» із заявою, якою повідомила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 лютого 2023 року вона є власником 1/2 частки земельної ділянки кадастровим номером 0524881200:04:003:0160. У зв`язку з чим просила надати інформацію щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою та кому, коли і за які періоди було проведено виплату орендної плати, а також надати належним чином засвідчені копії договору оренди землі і додаткових угод до нього і всі бухгалтерські документи, що підтверджують такі обставини (том 1 а. с. 30).

За наслідками розгляду заяви ПП «Американські технології» 02 червня 2023 року за № 15 надало відповідь, у якій, зокрема повідомило про вимоги частини 5 статті 31 Закону України «Про оренду землі» і статті 148-1 ЗК України та довело до відома, що підприємство не отримувало від неї повідомлення про набуття права власності в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України, яка вимагає зазначення певної інформації. Також повідомило про підтвердження умов договору оренди землі від 29 березня 2008 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 22 вересня 2019 року і вказало на те, що підприємству необхідно отримати від неї повідомлення про набуття нею права власності в порядку, встановленому законодавством (том 1 а. с. 33).

Згідно довідки про розмір орендної плати за договором ОСОБА_3 , № 98 від 01 липня 2024 року, виданої ПП «Американські технології», відповідно до договору оренди землі № б/н від 29 березня 2008 року, договору про внесення змін № б/н від 22 вересня 2015 року, кадастровий номер ділянки 0524881200:04:003:0160, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотів від нормативно- грошової оцінки земельної ділянки. Нарахування орендної плати у 2020, 2021, 2022, 2023 роках було однаковим, у зв`язку з відсутністю зміни нормативно-грошової оцінки землі, яка складала 165990,38 грн., відповідно розмір орендної плати складає по роках: 2020 рік 6639,62 грн., 2021 рік 6639, 62 грн., 2022 рік 6639,63 грн., 2023 рік 6639,62 грн. (том 1 а. с. 184).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції прийшов до такого висновку із досліджених та оцінених доказів у справі, наданих сторонами і встановив недоведеність позивачами наявності вини відповідача у систематичній несплаті орендної плати позивачам, у зв`язку з чим не знайшов підстав для розірвання договору оренди землі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач має заборгованість перед позивачами, як спадкоємцями орендодавця по виплаті орендної плати за 2020-2023 роки, підтвердивши наявність заборгованості відповідною довідкою, згідно якої розмір орендної плати за кожен рік з 2020 року по 2023 рік, включно, склав 6639,62 грн., що за чотири роки дає суму 26558,48 грн.

Такий висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі є правильним, а в частині стягнення та визначення розміру заборгованості по орендній платі та у способі його стягнення на користь позивачів не є вірним.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

За правилами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на час укладання договору, передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", в тій же редакції, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 цієї редакції Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договору оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

На підставі положень статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зазначених правових висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

За правилами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку по сплаті орендної плати, є порушенням умов договору оренди землі, що дає право орендодавцю вимагати розірвання даного договору оренди землі, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору оренди і вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 04 лютого 2021 року на час набуття позивача права власності на земельну ділянку) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Договором оренди землі від 29 березня 2008 року, що укладений між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ПП «Американські технології» у пунктах 35-39 визначені підстави зміни його умов та припинення його дії. У пункті 37 договору оренди, зокрема, передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 38 договору оренди землі) (том 1 а. с. 48-49).

Відповідно до частини 5 статті 31 Закону України «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеномустаттею 148-1Земельного кодексу України.

Відповідно дочастини першоїстатті 148-1ЗК України(вредакції,чинній станомна 04лютого 2021року момент переходуправа власностіна земельнуділянку відспадкодавця доспадкоємців позивачів посправі) до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа,яка набулаправо власностіна земельнуділянку,протягом одногомісяця здня набуттяправа власностіна неїзобов`язана повідомитипро цеїї користувачівіз зазначенням: кадастровогономера (занаявності),місця розташуваннята площіземельної ділянки; найменування(дляюридичних осіб),прізвища,ім`я,по батькові(дляфізичних осіб)нового власника; місцяпроживання (знаходження)нового власника,його поштовоїадреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку (частина 3 статті 148-1 ЗК України).

За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки (частина 4 статті 148-1 ЗК України).

Як вбачається із матеріалів справи із 04 лютого 2021 року до позивачів в порядку спадкування перейшло право власності на земельну ділянку (том 1 а. с. 19), державна реєстрація якого проведена 04 лютого 2021 року (том 1 а. с. 31-32), яка згідно договору оренди землі від 29 березня 2008 року, перебуває у користуванні відповідача орендаря ПП «Американські технології», і з цього часу до них перейшли всі права та обов`язки попереднього власника спадкодавця-орендодавця ОСОБА_3 за чинним договором оренди землі від 29 березня 2008 року.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами статей 12 і 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд не може збирати докази що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Доказами, згідно вимог статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (статті 77-80 ЦПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина 4 статті 81 ЦПК України).

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернувшись у січні 2024 року до суду із даним позовом в обґрунтування своїх вимог не зазначили у ньому обставин виконання ними вимог частини 5 статті 31 Закону України «Про оренду землі» і частини 3 статті 148-1 ЗК України та не надали доказів на підтвердження таких обставин.

У позові вони заначили про своє звернення після прийняття спадщини до відповідача і повідомлення про набуття ними права власності на орендовану земельну ділянку, не вказавши при цьому коли таке їх звернення мало місце (том 1 а. с. 1-5).

Тобто позивачі не виконали вимог земельного законодавства про таке повідомлення користувача земельної ділянки орендаря ПП «Американські технології» шляхом надсилання протягом одного місяця з дня набуття ними права власності на цю земельну ділянку і з дня державної реєстрації права власності на неї, на його адресу письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або про вручення такого повідомлення відповідачу особисто під розписку.

У заявленому позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виклали обставини, якими обґрунтували свої вимоги і зазначили докази, що підтверджують вказані ними обставини (а. с. 1-5) і надали наявні у них докази (а. с. 29-30), якими є їх заяви до відповідача від 09 травня 2023 року. Проте ці заяви направлені користувачу земельної ділянки з пропуском одномісячного терміну з дня набуття позивачами права власності на земельну ділянку і з дня державної реєстрації права власності на неї, а також власники земельної ділянки не зазначили в цих заявах всіх тих необхідних даних щодо земельної ділянки, які вимагаються частиною 3 статті 148-1 ЗК України.

Тобто позивачі не виконали покладеного на них законом обов`язку, внаслідок чого відповідач був не в змозі з об`єктивних причин, що не залежали від нього, виконати свій обов`язок щодо сплати орендної плати позивачам, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову в частині розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати.

Наведеним спростовуються в цій частині доводи апеляційної скарги позивача щодо виконання свого обов`язку при переході до неї права власності на орендовану відповідачем земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового стягнення судом першої інстанції боргу по орендній платі в розмірі 26558,48 грн. заслуговують на увагу частково з урахуванням наступного.

Закон України «Про оренду землі» регулює питання орендної плати за землю. Зокрема у статті 1 зазначається щодо платного володіння і користування земельною ділянкою; у статті 13 щодо передачі земельної ділянки за плату; у статті 15 щодо зазначення орендної плати, її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; у статті 21 та 22 щодо поняття орендної плати, як платежу, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та встановлення за згодою сторін у договорі оренди розміру, форми і строків її внесення, а також того, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди; орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах, і в договорі оренди можливе поєднання різних форм орендної плати, внесення якої оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

На підставі положень статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Укладеним 29 березня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ПП «Американські технології» договором оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пунктом 5 нормативно-грошова оцінка визначена в 53436,54 грн.), що становить 1337,16 грн. або натуроплатою за ринковими цінами на момент розрахунку (пункт 9); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10); орендна плата вноситься у такі строки: до 01 грудня кожного року (пункт 11); розмір орендної плати переглядається один раз на три роки (пункт 13); у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 14) (том 1 а. с. 48-49).

22 вересня 2015 року сторонами підписаний договір про внесення змін до договору оренди землі, яким викладено у наступній редакції зокрема такі пункти: «5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору про внесення змін становить 143119,10 грн.»; «9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі не менше 4 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладання договору про внесення змін становить 5724,76 грн. або натуроплатою за ринковими цінами на момент розрахунку (том 1 а. с. 50).

Згідно довідки № 98 від 01 липня 2024 року про розмір орендної плати за договором ОСОБА_3 , виданої ПП «Американські технології» за підписом директора підприємства М. С. Стратійчука, що надана ним до суду у додатку до додаткових пояснень у справі від 02 липня 2024 року, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Нарахування орендної плати у 2020, 2021, 2022, 2023 роках було однаковим у зв`язку з відсутністю зміни розміру нормативно-грошової оцінки, яка складала 165990,38 грн., відповідно розмір орендної плати складає по роках: за 2020 рік 6639,62 грн., за 2021 рік 6639,62 грн., за 2022 рік 6639,62 грн., за 2023 рік 6639,62 грн. (том 1 а. с. 184).

Так, відповідно до п. 9 договору від 22 вересня 2015 року про внесення змін до договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі не менше 4 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. На час розгляду справи нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 165990,38 грн., орендна плата в 4 % в грошовому виразі складає 6639,62 грн. в рік.

З урахуванням вимог пункту 10 договору оренди від 29 березня 2008 року обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Індексація розміру орендної плати розраховується за формулою: сума індексації = орендна плата х сукупний індекс інфляції : 100 %, де орендна плата сума орендної плати, яка підлягає збільшенню на індекс інфляції; сукупний індекс інфляції добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Таким чином з урахуванням індексації, передбаченої законом і договором оренди землі, орендна плата складатиме: за 2020 рік 6971,09 грн., за 2021 рік 7304,60 грн., за 2022 рік 8405,97 грн., за 2023 рік 6977,17 грн., разом 29658,83 грн.

Пунктом 11 договору оренди землі від 29 березня 2008 року визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: до 01 грудня кожного року (пункт 11).

Свого зобов`язання відповідач не виконав, не сплативши орендодавцю орендну плату до 01 грудня кожного року, починаючи з 2020 року по 2023 рік включно.

Позивачі просили стягнути орендну плату і за 2019 рік, а відповідач у заперечення вказав на те, що орендну плату на 2019 рік отримав орендодавець особисто, надавши у підтвердження цього видатковий касовий ордер від 08 травня 2019 року, який свідчить про отримання орендодавцем ОСОБА_3 орендної плати за 2019 рік в сумі 2765,06 грн. та видатковий касовий ордер від 22 травня 2018 року, який свідчить про отримання ОСОБА_3 орендної плати за земельний пай 2019 року в сумі 13 825,31 грн. (том 1 а. с. 87, 88). При цьому представник відповідача пояснив, що дійсно за заявою власника земельної ділянки орендодавця ОСОБА_3 йому була видана орендна плата за 2019 рік у 2018 році, оскільки той хворів і йому були потрібні кошти на лікування, а підприємство мало змогу виплатити таку суму і виплатило її.

Таких обставин у заперечення відповідачем позовних вимог, позивачі не спростували і не заперечували.

Доводи і вимоги апеляційної скарги щодо стягнення орендної плати в повному обсязі не заслуговують на увагу оскільки спростовуються наступним, а також і тим, що у позовній заяві позивачі просили стягнути орендну плату за період з 2019 року по 2023 рік в розмірі 28623,80 грн. (том 1 а. с. 4); у поданій представником позивачів 09 квітня 2024 року заяві вона просила прийняти відмову від частини позовних вимог щодо суми стягнення орендної плати в розмірі 28623,80 грн. та просила стягнути орендну плату за період з 2019 року до 2023 року, за договорами оренди землі, що зареєстровані у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК від 26 травня 2008 року за № 040881200032 (том 1 а. с. 159). Розмір орендної плати, яку просить стягнути, не зазначила. І в апеляційній скарзі позивач просила, скасувавши рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким стягнути орендну плату в повному обсязі, не вказавши при цьому розмір такої орендної плати, яку просять стягнути позивачі.

В оскаржуваному рішенні суду у вступній та описовій частині відсутні зазначення щодо розміру орендної плати, який просили стягнути позивачі. У мотивувальній частині рішення зазначено про стягнення орендної плати в сумі 165990,38 грн. з посиланням лише на відповідну довідку, що видана відповідачем.

У резолютивній частині рішення суду, яка виправлена ухвалою суду від 23 вересня 2024 року, стягнено орендну плату за 2020-2023 роки в розмірі 26558,48 грн.

Такий розмір орендної плати нарахований за період з 2020 по 2023 роки включно, без урахування індексації, передбаченої законом і договором оренди землі.

Тому до стягнення підлягає орендна плата за період з 2020 року по 2023 рік включно в розмірі 29658,83 грн.

Крім цього, резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. В ній має бути крім іншого зазначено розмір грошових сум, присуджених кожному позивачу.

Відповідно до статті 266 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

І таким вимогам оскаржуване судове рішення в частині стягнення орендної плати не відповідає.

Як встановлено по справі кожен із позивачів є власником спірної земельної ділянки в рівних частинах по 1/2, тому розмір орендної плати між ними ділиться порівну також по 1/2 від загальної суми заборгованості в розмірі 29658,83 грн., де 1/2 складатиме 14829,42 грн.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції про задоволення позову підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про стягнення з відповідача на користь кожного позивача орендної плати та судового збору.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною шостою цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачами заявлено дві позовні вимоги: одна немайнового характеру, друга майнового характеру. При подачі позову кожним із позивачів сплачено судовий збір в сумі по 1211,20 грн. (том 1 а. с. 6, 7) та доплачено 04 липня 2024 року ОСОБА_1 448,30 грн. (том 1 а. с. 193).

Вимога немайнового характеру про розірвання договору оренди залишена без задоволення, вимога про стягнення орендної плати підлягає задоволенню із стягненням на користь кожного позивача по 14829,42 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При подачі позову позивачі повинні були сплатити кожна по 2422,40 грн., проте ОСОБА_1 сплатила 1659,50 грн. (1211,20 + 448,30) (том 1 а. с. 7, 193), а ОСОБА_2 сплатила 1211,20 грн. (том 1 а. с. 6).

Позов задоволено частково, тому судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення 829,75 грн., на користь ОСОБА_2 605,60 грн.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 4306,05 грн., замість належних до сплати 3633,30 грн. У зв`язку із частковим задоволенням її апеляційної скарги судовий збір покладається пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1816,80 грн.

Разом до стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 2646,55 грн. (829,75 + 1816,80), на користь ОСОБА_4 605,60 грн. судового збору.

Апеляційний суд з урахуванням вимог цивільного процесуального закону щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, зваживши на складність справи, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсяг заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані адвокатом у справі, і з урахуванням принципів розумності і справедливості, вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивачів підлягає загальна сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., тобто порівну по 5000,00 грн. на користь кожного позивача.

Згідно пункту 20 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Отже, ухвалене 29 вересня 2024 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області додаткове рішення про стягнення витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, втрачає свою силу.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року в задоволеній частині про стягнення орендної плати та судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Американські технології» про стягнення орендної плати, задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Американські технології» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки в сумі 14829,42 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Американські технології» на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки в сумі 14829,42 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Американські технології» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2646,55 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Американські технології» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: М. В. Матківська

Судді: О. Ю. Береговий

В. В. Сопрун

Повний текст судового рішення складено 22 листопада 2024 року