Ухвала

від 17.09.2024 по справі 756/8027/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.09.2024 Справа № 756/8027/22

Справа № 756/8027/22

Провадження № 1-кп/756/603/24

У Х В А Л А

17 вересня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_10 ,

розглянувши клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у справі за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Петровське Луганської області, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, депутата Первомайської міської ради Луганської області, працюючого лікарем-акушером-гінекологом акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «ЛЕЛЕКА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи, проведеня якої доручити експертам Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити такі питання: Чи були наявні показання для проведення кесаревого розтину раніше - з моменту госпіталізації та до моменту, коли це рішення було прийняте консиліумом лікарів? Якщо такі показання були наявні, то чим (якими показниками) вони обґрунтовувалися? Чи були умови для проведення амніотомії та визначення лактату крові з передлежачої голівки плода о 17.21? Чи були показання та умови для проведення УЗ доплерометрії о 17.21? Чи можливо достовірно встановити причини тяжкої асфіксії плода без гістологічного дослідження материнської частини плаценти? У якому періоді перебігу пологів у ОСОБА_11 виникли явища, що свідчили про загрозу плоду? Сукупність яких об`єктивних даних цей факт підтверджує? Яка причина виникнення патогістологічних змін в пуповині та плаценті плоду? Чи пов`язані такі зміни з порушенням плацентарного кровотоку? Чи впливала на перебіг вагітності та розвиток патології плоду наявність у ОСОБА_11 соматичних захворювань «Аутоімунний тиреоїдит. Еутиреоз.», і чи могли такі захворювання зумовити патологічні ураження тканини головного мозку плоду? Чи є причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та народженням дитини в стані тяжкої асфіксії? Якщо так, чим це підтверджується?

В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що висновок експертів, наданий прокурором як доказ винуватості ОСОБА_5 не містить обґрунтованих відповідей на всі поставлені питання. Крім того, висновок експертизи необґрунтований та не конкретний через неповноту поставлених на експертизу питань та відповідної дослідницької бази.

При цьому адвокат ОСОБА_7 посилається на висновок спеціаліста № 66 від 08.06.2024 року, складеного спеціалістом ОСОБА_12 приватного підприємства «Експертно-консультативного центру Ергард та партнери», у якому зазначено, що у «Висновку експерта (експертиза за матеріалами кримінальної справи)» № 031-41-2021 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи не було досліджено материнської частини плаценти, яка має вирішальне значення у визначенні причини розвитку патології плода, не було враховано наявність соматичних захворювань у гр. ОСОБА_11 , які могли вплинути на розвиток у плода внутрішньоутробної патології тканини головного мозку та внутрішніх органів, а також не взято експертами до уваги дані (виражені патологічні зміни у тканині головного мозку та внутрішніх органах у гр. ОСОБА_13 ), які свідчили про вплив TORCH- інфекції на її плід, що дає підстави для проведення повторної судово-медичної експертизи.

У судовому засіданні ОСОБА_5 , його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та представник цивільного відповідача ОСОБА_10 клопотання адвоката ОСОБА_7 підтримали, просили задовольнити.

Прокурори та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_9 заперечували проти проведення повторної експертизи, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

В рамках кримінального провадження № 12020100050006080 від 30.12.2020 року Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи на підставі постанови слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 19.03.2021 року проведено комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання: Яка причина смерті дитини ОСОБА_13 .? Яка медична допомога надавалась матері ОСОБА_11 та її новонародженій дитині ОСОБА_13 в період з « 07 травня 2020 р. » по « 25 червня 2020 р. »? Чи був випадок смерті дитини ОСОБА_13 таким, який є умовно відворотним за умови дострокового родорозрішення, тобто в разі своєчасного надання медичної допомоги? Чи наявні недоліки в наданні медичної допомоги ОСОБА_11 під час нагляду за вагітністю, в період з 26.09.2019 р. по ІНФОРМАЦІЯ_4. в ТОВ «Пологовий будинок «Лелека»? Чи наявні недоліки в наданні медичної допомоги ОСОБА_11 при зверненні до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» від 07.05.2020 р. та чи наявні недоліки в наданні медичної допомоги новонародженій ОСОБА_13 в день її народження ІНФОРМАЦІЯ_4.? Якщо так, то чи перебуває настання смерті дитини ОСОБА_13 з даними недоліками в наданні медичної допомоги в причинно-наслідковому зв`язку? Чи можна дані недоліки в наданні медичної допомоги оцінити за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень? Якщо так, то просимо встановити ступінь. Чи можна оцінити ступінь ураження організму дитини ОСОБА_13 після перенесеної асфіксії та відповідність застосованих медичних маніпуляцій, зважаючи на тяжкість стану дитини за даними результатів аналізів та досліджень у ТОВ «Пологовий будинок «Лелека»? Чи можливо за результатами гістологічного дослідження плаценти, проведеного в НДСЛ Охматдит, встановити причину народження ОСОБА_13 в стані термінальної коми? Якщо ні, то які причини призвели до народження ОСОБА_13 у такому тяжкому стані, що в подальшому призвели до паліативного статусу?

Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно з ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Як роз`яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» за № 8 від 30.05.1997 року висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

У п. 10 вказаної Постанови додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

Заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов висновку, що захисниками обвинуваченого у заявленому клопотанні не обґрунтовано того, що проведена у межах кримінального провадження судово-медична експертиза є неповною або неясною, а наданий висновок спеціаліста є поверхневим та ґрунтується на вибірково наданих стороною захисту копіях матеріалів справи.

При цьому, під час судового розгляду були допитані експерти, які складали висновок, під час допиту яких, сторона захисту мала можливість поставити перед експертом питання з метою уточнення зроблених ними висновків.

Разом з тим, відповідно до ст. 84 КПК України висновки експертиз є доказами у кримінальному провадженні, які наперед не мають для суду переважного доказового значення, а оцінюються судом в одному порядку з іншими доказами у справі. Відтак, оцінку зібраним у справі доказам суд надасть у нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи, що незгода з проведеною експертизою не є підставою для проведення додаткової експертизи, підстави для її проведення відсутні, а оцінка наявному висновку надається судом під час перебування у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку разом з іншими доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Крім того, клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 в частині доручення додаткової експертизи експертам іншої експертної установи ніж тим, яки проводили експертизу, суперечить вимогам процесуального закону, а тому розцінюється судом, як дії спрямовані на затягування розгляду судової справи.

За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 242-244, 370-372, 375, 376, 395 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя