Вирок
від 09.12.2024 по справі 756/8027/22
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

09.12.2024 Справа № 756/8027/22

Провадження № 1-кп/756/790/24

Справа № 756/8027/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_11 ,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

обвинуваченого ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Петровське Луганської області, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, депутата Первомайської міської ради Луганської області, працюючого лікарем-акушером-гінекологом акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «ЛЕЛЕКА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_17 обіймаючи посаду лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», згідно наказу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» за № 189-к від 03.04.2017, будучи медичним працівником зі спеціальною освітою, який зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітній ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, наказом з особового складу генерального директора ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_19 № 189-к від 03.04.2017 ОСОБА_17 прийнято на посаду лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення (код КП 2221.2) ТОВ «Пологовий будинок «ЛЕЛЕКА» (код СДРПОУ 39155132) з 05.04.2017 з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 1.6 Посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_17 , затвердженої генеральним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_19 від 01.10.2019 (Далі Посадової інструкції від 01.10.2019) лікар-акушер-гінеколог належить до категорії «Професіонали», вказівки лікаря-акушера-гінеколога є обов`язковими для середнього та молодшого медичного персоналу, у своїй роботі лікар- акушер-гінеколог керується чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств (нормативними документами МОЗ України, наказами ДОЗ м. Києва), наказами генерального директора пологового будинку, Положенням про відділення, цією посадовою інструкцією та іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.24 Посадової інструкції від 01.10.2019, ОСОБА_17 зобов`язаний здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллям, лікування та реабілітації у межах своєї спеціальності, володіти всіма методами амбулаторного та стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, надавати швидку й невідкладну медичну допомогу пацієнтам акушерсько-гінекологічного профілю, нести відповідальність за порушення вказаних у цій посадовій інструкції вимог, а також, відповідно до п.п. 3.5, 3.6, 3.9, 3.10 Посадової інструкції від 01.10.2019 має право визначати характер лікувально-діагностичних заходів, за потреби залучати додаткових спеціалістів для проведення лікувально-діагностичних заходів, отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов`язків та самостійно приймати рішення в межах компетенції.

Відповідно до пункту 4.1 Посадової інструкції від 01.10.2019 ОСОБА_17 несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що належать до його компетенції.

3 положеннями Посадової інструкції від 01.10.2019 ОСОБА_17 ознайомлений під особистий підпис 01.10.2019.

У відповідності до вимог п. 3 Розділу професіонали в галузі лікувальної справи Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників ВИПУСК 78 Охорона здоров`я затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002, ОСОБА_17 , як лікар-акушер-гінеколог зобов`язаний здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллями; володіти всіма методами амбулаторного і стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань; надавати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю; вести лікарську документацію.

Також, лікар-акушер-гінеколог повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, основи права в медицині, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги; права, обов`язки та відповідальність лікаря-акушера-гінеколога; сучасну класифікацію гінекологічних захворювань; топографічну анатомію; нормальну і патологічну фізіологію організму жінки; фізіологію та патологію вагітності, пологів і післяпологового періоду; загальні і спеціальні методи обстеження, які застосовуються в акушерстві і гінекології; сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації акушерсько-гінекологічних захворювань, сучасні методи проведення пологів; профілактику невиношування і переношування вагітності, реанімацію, інтенсивну терапію новонароджених; сучасні методики виконання акушерських та ургентних гінекологічних операцій і маніпуляцій, а також реанімації; принципи доопераційної підготовки хворих і післяопераційного спостереження за ними; виявлення, спостереження, лікування ускладнень вагітності та післяпологову реабілітацію; правила оформлення медичної документації.

Таким чином, ОСОБА_17 будучи лікарем-акушером-гінекологом вищої кваліфікаційної категорії, відповідно до ст. 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» №2801-ХІІ від 19.11.1992 (Далі - Закон №2801-ХІІ від 19.11.1992), є медичним працівником зі спеціальною освітою.

Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів» №900 від 27.12.2006 (далі наказ № 900 від 27.12.2006) встановлено, що мета спостереження за плодом під час пологів полягає у своєчасному визначенні дистресу плода, для діагностики якого під час пологів безперервно використовується кардіотокографія (далі КТГ) синхронний електронний запис серцевого ритму плода і маткових скорочень упродовж 10-15 хвилин.

Ознаками дистресу плода, що загрожує його житло та при яких рекомендовано проведення кесаревого розтину, відповідно до таблиці 2 наказу №900 від 27.12.2006 є наявність наступних показників: базальна частота серцевих скорочень більше 180 уд./хв. або менше 100 уд./хв., децелерація при пізній амплітуді більше 30 уд./хв., варіабельність більше 25 уд./хв.

Наказом МОЗ №900 від 27.12.2006 та Локальним протоколом «Дистрес плода М-АВ-ЛП-05» редакція 2 акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», затвердженого Генеральним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» від 13.05.2019 року для діагностики дистресу плода під час пологів використовується безперервний КТГ-моніторинг, при аналізі якого оцінюють такі параметри: базальна ЧСС (БЧСС), варіабельність ЧСС амплітуда і частота осциляцій), наявність і тип (акцелерації чи децелерації). Показаннями для екстреного розродження хоча б одним показником КТГ рівня, що свідчить про дистрес плода, що підтверджено записом на плівці (згідно табл. 2).

Згідно Локального протоколу від 13.05.2019 у черговий час роботи ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» при визначенні дистресу плода Виконавцем (відповідальною особою) на термінове прийняття рішення про розродження кесаревим розтином у першому періоді пологів є відповідальний черговий лікар.

Наказом з основної діяльності «Про затвердження та введення в дію «Положення про відповідального чергового лікаря» від 01.10.2019 №66 Генерального директора ОСОБА_19 (Далі наказ №66 від 01.10.2019) встановлено, що з метою надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги пацієнтам ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», визначення завдань, обов`язків та для контролю за виконанням черговим персоналом посадових обов`язків та внутрішнього розпорядку лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_17 призначений відповідальним черговим лікарем ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

Пунктами 1, 4, 5, 6, 7 Положення про відповідального чергового лікаря (додаток 1 до наказу №66 від 01.10.2019) встановлено, що черговий лікар призначається з числа найбільш кваліфікованих та досвідчених лікарів пологового будинку, який повинен мати вищу кваліфікаційну категорію, стаж роботи на посаді лікаря-акушера-гінеколога не менше 10 років; черговому відповідальному лікарю підпорядковується весь черговий персонал пологового будинку; основними завданнями чергового відповідального лікаря є забезпечення надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги пацієнтам пологового будинку, а також контроль за виконанням черговим персоналом посадових обов`язків та внутрішнього розпорядку; черговий відповідальний лікар несе відповідальність за організацію та проведення лікувально-діагностичного процесу.

Відповідно до графіку чергувань лікарів у травні 2020 року, затвердженого медичним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_20 , встановлено, що 21.05.2020 черговим відповідальним лікарем визначено лікаря-акушера-гінеколога вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_17 та чергових лікарів-акушерів ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Встановлено, що 26.09.2019 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взята на облік у ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з терміном вагітності 6 тижнів 3 дні.

21.05.2020 о 16 год. 29 хв. ОСОБА_8 у зв`язку з наявністю регулярної пологової діяльності була госпіталізована до акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», де її після первинного огляду лікуючим лікарем-акушером-гінекологом акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_22 , був поставлений діагноз: Вагітність ІІ, 40+3 тижнів. Очікувані пологи І. Головне передлежання плода. І період пологів. Латентна фаза та визначене рекомендоване медичне лікування: пологи почати вести через природні пологові шляхи з веденням партограми, під постійним КТГ-моніторингом. У разі зміни акушерської ситуації своєчасно переглянути план ведення пологів, що підтверджується Історією вагітності та пологів № 915 (згідно форми первинної облікової документації № 096/о Наказ МОЗ України №29 від 21.01.2016).

21.05.2020 0 16 год. 59 хв. розпочався КТГ-моніторинг породіллі ОСОБА_8 та продовжувався до 18 год. 16 хв., при цьому постійний КТГ- моніторинг відбувався лише в періоди з 16 год. 59 хв. до 17 год. 21 хв. та з 18 год. 03 хв. до 18 год. 16 хв.

Відповідно до медичної документації, на графічному відображенні проведеної кардіотокографії у період часу з 16 год. 59 хв. по 17 год. 21 хв. 21.05.2020, наявні пізні (як відповідь на гіпоксію плоду) довготривалі децелерації (17 год. 01 хв., 17 год. 09 хв., 17 год. 13 хв., 17 год. 19 хв.), при наявності високих частих осциляцій з амплітудою варіабельності серцевого ритму плоду більш 25 ударів за хвилину (сальтаторний ритм) та поступовим зниженням базального ритму - ознаки «страждання» плоду, при цьому прибором автоматично відображено «позначка тривоги», про що лікарем-акушером-гінекологом ОСОБА_22 повідомлено чергового відповідального лікаря ОСОБА_17 , та останнім прийнято рішення про подальше спостереження за даними КТГ-моніторингу.

У подальшому на графічному відображенні проведеної кардіотокографії в період часу з 18 год. 03 хв. до 18 год. 16 хв., наявність розкиду «високої варіабельності» осциляцій 70-180 при початковому базальному ритмі близько 160, на тлі відсутності зв`язку серцевої діяльності плоду із пологовою діяльністю (скороченням матки).

Тобто, черговий відповідальний лікар - лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_17 володіючи інформацією, що у період з 16 год. 59 хв. до 17 год. 21 хв. 21.05.2020, дані КТГ-моніторингу фіксували наявність пізніх довготривалих децелерацій при наявності високих частих осциляцій з амплітудою варіабельності серцевого ритму плоду більш 25 ударів за хвилину та поступовим зниженням базального ритму, та які свідчили про наявність «страждання» плоду (внутрішньоутробноїгіпоксії), у порушення Локального протоколу «Дистрес плода М-АВ-ЛП-05» редакція 2 акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», затвердженого Генеральним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» від 13.05.2019 року, не змінив тактику ведення пологів - проводити кесарів розтин.

У свою чергу, черговий відповідальний лікар - лікар-акушер-гінеколог ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_17 , дані вказаного КТГ-моніторингу о 18 год. 00 хв., оцінює як «нормальні», при цьому графічно «картина» кардіотокограми протягом періоду 18 год. 03 хв., до 18 год. 16 хв., не відрізняється між собою, а остання реєстрація КТГ відбулась о 18 год. 16 хв.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_5, приблизно о 18 год. 13 хв., акушерка ОСОБА_23 зателефонувала до ординаторської, де на той час перебували черговий відповідальний лікар - лікар-акушер-гінеколог вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_17 разом із черговим лікарем-акушером ОСОБА_22 та повідомила про те, що необхідно підійти до палати, де перебувала пацієнтка ОСОБА_8 .

Через декілька хвилин цього ж дня черговий відповідальний лікар - лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_17 разом із черговим лікарем-акушером ОСОБА_22 зайшли до палати, де перебувала породілля ОСОБА_8 та акушерка ОСОБА_23 .

Черговий відповідальний лікар - лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_17 провів вагінальний огляд пацієнтці ОСОБА_8 , після чого попросив акушерку надати йому амніотом та, приблизно о 18 год. 16 хв., провів амніотомію (штучне розкриття плідного міхура) з «отриманням» густих меконіальних вод.

Після чого, черговий відповідальний лікар - лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_17 , усвідомлюючи відсутність умов для термінового розродження через природні пологові шляхи (відкриття маткового вічка 3 см) одноособово прийняв рішення про термінове проведення операції кесарського розтину, про що повідомив ОСОБА_8 , чергового лікаря-акушера ОСОБА_22 , акушерку ОСОБА_23 та о 18 год. 25 хв. ОСОБА_8 доставлено в лежачому стані до операційної.

У період часу з 18 год. 29 хв. по 18 год. 31 хв. ОСОБА_17 проведено ОСОБА_8 операцію кесаревого розтину та вилучено за голівку зрілу (доношену) дівчинку, яка за терміновими показаннями народилась з діагнозом тяжка асфіксія при народженні, неонатальна аспірація меконія, дихальна недостатність ІІІ ступеню, загроза внутрішньоутробноїінфекції.

У подальшому, о 19 год. 15 хв. 21.05.2020 дитину ОСОБА_18 переведено до блоку інтенсивної терапії новонароджених ВНІТН ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

25.06.2020 о 15 год. 00 хв., ОСОБА_18 , шляхом транспортування реанімаційною бригадою дитину, було переведено з блоку інтенсивної терапії новонароджених ВНІТН ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», де вона перебувала з моменту народження, до відділення паліативної допомоги дітям КНП «КМКШВЛ» з діагнозом: неонатальна церебральна лейкомаляція status marmoratus, неонатальна церебральна кома, спастичний тетрапарез, судомний синдром, дихальна недостатність ІІІ ст., тяжка асфіксія при народженні, стан після лікувальної гіпотермії 21-24.05.2020, неонатальна аспірація меконія, постспіраційна пневмонія в анамнезі, перинатальне гематологічне порушення: анемія середнього ступеня важкості, атрофія зорового нерва вторинна зліва, для подальшого лікування, де перебуваючи протягом двадцяти днів та отримавши комплексне лікування, згідно лікарського свідоцтва про смерть від 15.07.2020 за №2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_18 померла. Хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: а) поліорганна недостатність, б) Субатрофія головного мозку в) кістозна дегенерація мозку з внутрішньою гідроцефалією, - з народження.

Таким чином, ОСОБА_17 , займаючи посаду лікаря-акушера-гінеколога вищої кваліфікаційної категорії ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», маючи усі наявні умови та можливості для проведення спостереження за вагітною ОСОБА_8 та її плодом, володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, будучи черговим відповідальним лікарем у цей день, 21 травня 2020 року, в період часу з 16 год. 59 хв. по 18 год. 16 хв., перебуваючи в приміщенні ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» за адресою, м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56, під час пологів ОСОБА_8 , при наявності пізніх (як відповідь на гіпоксію плоду) довготривалих децелерацій о 17 год. 01 хв., 17 год. 09 хв., 17 год. 13 хв., 17 год. 19 хв., при наявності високих частих осциляцій з амплітудою варіабельності серцевого ритму плоду більш 25 ударівза хвилину та поступовим зниженням базального ритму, які свідчили про страждання плоду, при наявності на приборі автоматичного відображення «позначка тривога», що підтверджувалось даними КТГ-моніторингу та які чітко вказували на наявність страждання плоду, що потребувало активних дій з його боку, як чергового відповідального лікаря, з метою перегляду подальшої тактики ведення пологів проведення кесаревого розтину, порушуючи вимоги ст. ст. 6, 58, 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» №2801-ХІІ від 19.11.1992, клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності під час пологів», затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2006 №900, локального протоколу «Дистрес плода М-АВ-ЛП-05» редакція 2 акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», затвердженого Генеральним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» від 13.05.2019, п. п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.24 Посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_17 , затвердженої генеральним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_19 від 01.10.2019, п. 3 Розділу професіонали в галузі лікувальної справи Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників ВИПУСК 78 Охорона здоров`я затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002, п. 4, 5, 6, 7 Положення про відповідального лікаря Додатку 1 затвердженого Наказом з основної діяльності «Про затвердження та введення в дію «Положення про відповідального чергового лікаря» від 01.10.2019 №66 генерального директора ОСОБА_19 , неналежно виконав свої професійні обов`язки через недбале до них ставлення, а саме: не забезпечив надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_8 , а також контроль за виконанням черговим персоналом посадових обов`язків; не здійснив правильну оцінку даних КТГ-моніторингу, з подальшим переглядом тактики ведення пологів шляхом термінового проведення кесаревого розтину; не забезпечив безперервного проведення КТГ-моніторингу, не здійснив ретельного належного динамічного спостереження за вагітною ОСОБА_8 та станом плода, несвоєчасно (із запізненням приблизно на 1 годину) прийняв рішення про проведення операції кесаревого розтину, що саме і обумовило народження ОСОБА_18 у тому стані, який обумовив розвиток незворотних змін в центральній нервовій системі (гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку) і, як наслідок, в подальшому - дифузної кістозної лейкомаляції з ламінарним некрозом та декортизацією - незворотне важке органічне ураження центральної нервової системи (що і стало причиною смерті), що потребує лише надання паліативної допомоги.

Смерть ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_4 від органічного ураження центральної нервової системи у вигляді наявності дифузної кістозної лейкомаляції з ламінарним некрозом та декортизацією, яке розвинулось внаслідок внутрішньоутробної (під час перебування в матці в першому періоді пологів) гіпоксії.

Враховуючи викладене, в даному випадку наявний дефект в наданні ОСОБА_17 медичної допомоги ОСОБА_8 у вигляді бездіяльності - несвоєчасного (із запізненням приблизно на 1 годину) проведення операції кесарського розтину, що саме і обумовило народження ОСОБА_18 у тому стані, який обумовив розвиток незворотних змін в центральній нервовій системі, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_18 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, зазначив, що з 2004 року працює лікарем-акушером-гінекологом, з квітня 2017 року працює лікарем-акушером-гінекологом акушерського відділення пологового будинку «Лелека», виконує свої обов`язки акушера-гінеколога згідно посадової інструкції, яка передбачена чинним законодавством, за якою працюють всі лікарі акушери-гінекологи в незалежності від їх категорії, стажу роботи і т.д. Ця посадова інструкція регламентує права та обов`язки його як лікаря, в цю посадову інструкцію входить перелік практичних навичок і знань якими він, як лікар має володіти, зокрема діагностика, ведення вагітності, пологів різного ступеню складності, виконання таких маніпуляцій як проведення КТГ моніторингу, амніотомія, кесарів розтин ургентний і плановий. Також орієнтовно з 2019 року на нього покладено виконання обов`язків відповідального чергового лікаря з відповідним положенням. Обов`язки чергового відповідального лікаря він виконує під час свого чергування паралельно з обов`язками лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення. У п. 6 вказаного положення зазначено, що основними завданнями відповідального чергового лікаря є забезпечення надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги пацієнтам пологового будинку, а також контроль за виконанням черговим персоналом посадових обов`язків та внутрішнього розпорядку. Як на відповідального чергового лікаря на нього покладено обов`язки організаційно-технічного забезпечення роботи відділення і пологового будинку у час відсутності керівництва, а саме завідувача відділення, головного лікаря. Також він, як відповідальний черговий лікар може бути залучений до проведення консиліумів та приймати участь у прийнятті певних рішень, також комунікація з іншими медичними закладами, якщо пацієнти потребують переведення на третинний або четвертинний рівень надання медичної допомоги або в інший медичний заклад, а саме комунікація з працівниками інших закладів, організація транспортування, забезпечення медичним персоналом супроводу пацієнтів при транспортуванні і таке інше. З приводу справи повідомляє наступне. 21.05.2020 він чергував як лікар-акушер-гінеколог в складі чергової бригади лікарів з ОСОБА_22 та ОСОБА_21 . Орієнтовно о 17 годині він займався наданням допомоги пацієнтці ОСОБА_24 . До нього в пологовий зал зайшла черговий лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_22 і доповіла про те, що поступила пацієнтка з активною пологовою діяльністю, вираженим больовим синдромом і пацієнтка потребує знеболювального (епідуральна анестезія). Додаткових відомостей від лікаря ОСОБА_22 до нього не надходило. Після того як він закінчив з пацієнткою ОСОБА_24 він спустився в ординаторську, де перебувала лікар ОСОБА_22 біля комп`ютера, яка заповнювала медичну документацію та паралельно слідкувала за серцебиттям пацієнтки ОСОБА_8 , яка на той момент знаходилась у пологовому залі. Він поглянув на монітор КТГ і його увагу привернули певні особливості та наявність артефактів на цьому КТГ. Він спитав у лікаря ОСОБА_22 , що відбувається в пологовому залі, на що вона відповіла, що пацієнтка відчуває виражений больовий синдром, у неї дуже виражена рухливість, активність, тому адекватно записати КТГ не виходить, бо датчик КТГ постійно відходить і ці артефакти пов`язані з такою активністю пацієнтки. Додатково ОСОБА_22 сказала, що вже викликано лікаря-анестезіолога, що пацієнтка буде скоро знеболена і буде більш адекватно записано КТГ. Після цього він вийшов з ординаторської на деякий час (точно на скільки не пам`ятає) та по поверненню до ординаторської лікаря ОСОБА_22 вже не було і КТГ моніторинг пацієнтки не проводився. Він став записувати історію пологів пацієнтки ОСОБА_24 і через деякий час в ординаторську повернулась лікар ОСОБА_22 і відновився запис КТГ на моніторі. Через декілька хвилин звертали на себе увагу артефакти, тобто позначки серцебиття були в більшості базально у межах норми, але іноді відмічались стрибки показників серцебиття або вище або нижче норми і приблизно в той самий момент в ординаторській задзвонив телефон, який взяла ОСОБА_22 , по якому акушерка ОСОБА_23 запросила лікаря в пологовий зал, повідомивши що у неї не виходить записати КТГ, на що він сказав що він піде з нею, оскільки думав що у ОСОБА_22 можуть виникнути певні технічні складності, оскільки пацієнтка поступила з маленьким розкриттям матки. Разом з ОСОБА_22 вийшли з ординаторської, лікар ОСОБА_22 пішла трохи вперед, а він по дорозі зустрів лікаря ОСОБА_21 і сказав їй що вони йдуть на огляд та скоріш за все проведення консиліуму пацієнтки ОСОБА_8 , що трошки є відхилення на КТГ, пацієнтка буде оглянута, виконано амніотомія і при можливості, якщо дозволить акушерська ситуація, буде виконано визначення лактату у передлеглої голівки. Коли він йшов до пацієнтки у нього не було чіткого плану дій, були тільки припущення щодо необхідності проведення певних процедур, а вже на місці визначились що робити. Про кесарів розтин не думав. Потім він спустився до пологового залу, де вже перебувала пацієнтка, її чоловік, акушерка ОСОБА_23 і лікар ОСОБА_22 . Він запитав у пацієнтки, як вона себе почуває, на що та відповіла, що анестезія не зовсім допомогла, тому що її турбують болі. Він сказав що враховуючи деякі зміни на КТГ вони мають провести додаткові діагностичні маніпуляції, тобто виконати амніотомію, на що пацієнтка дала усну згоду. Потім він попросив у акушерки ОСОБА_23 амніотом і виконав амніотомію. При цьому лікар ОСОБА_22 була поруч, все це бачила і вони з нею побачили меконіальні навколоплідні води. Він сказав що будуть міняти план ведення пологів на кесарів розтин, на що ОСОБА_22 кивнула і ніяк не заперечувала проти цього. Потім він сказав акушерці що готуємось на кесарів розтин і пішов дзвонити анестезіологу. Він подзвонив анестезіологу ОСОБА_25 , повідомив що план ведення пологів змінюється на ургентний кесарів розтин першої категорії ургентності і що цю операцію потрібно почати протягом 15 хвилин. Потім він вийшов з пологового залу і пішов до операційної. По дорозі зустрів лікаря ОСОБА_21 і сказав що у них є меконіальні навколоплідні води і є певні зміни y КТГ і мають самий початок пологової діяльності активної фази першого періоду пологів і що міняють план ведення цих пологів на кесарів розтин, на що лікар ОСОБА_21 погодилась. Також їй сказав, що йде до операційної, а вона залишається одна з лікарів. Розповів ОСОБА_21 про дії, тому що це нормальна практика і вони завжди так роблять. Лікаря ОСОБА_21 він не кликав, оскільки необхідності у декількох лікарях не було. Потім він піднявся в операційну, перевдягнувся в операційний костюм, зайшов до передопераційної, там вже була лікар ОСОБА_22 . Він запитав у неї чи буде вона хірургом, на що вона відмовила. Це було для нього дуже дивно, оскільки зазвичай лікарі, які ведуть пологи, потім і закінчують ці пологи. Він знав що у ОСОБА_22 є певний досвід, певний стаж роботи і перелік її практичних навичок дозволяє їй виконати операцію кесарів розтин. З його точки зору, технічно, ця операція мала бути не складною, оскільки це було перше оперативне втручання у пацієнтки і був тільки початок пологової діяльності. Коли ОСОБА_22 відмовилась, він прийняв рішення оперувати цю пацієнтку. Документально відмову не оформлював, але в подальшому повідомив про це завідувачу відділення. Після того він зайшов в операційну, де вже була пацієнтка, анестезіолог, анестезістка, операційна медсестра, акушерка, які готувалися до операції. Після повідомлення анестезіолога про можливість початку операції, він почав операцію. О 18:31 год. була вилучена дитина в густих мелоніальних водах. Операція пройшла без будь-яких ускладнень, технічних особливостей. Дитина була відділена від матері і передана лікарю неонатологу ОСОБА_26 , яка в подальшому займалась дитиною. Вже після операції він дізнався, що дитина народилась в стані важкої довготривалої асфіксії з оцінкою на першій хвилині 1 бал і на п`ятій хвилині 3 бала. Після народження плацента була без ознак відшарування чи видимої патології. Плаценту він передав разом з залишком пуповини операційній сестрі і вона її відправила на дослідження.

Після операції він зайшов до палати, де перебував чоловік ОСОБА_8 , сказав що операція пройшла нормально і про стан дитини йому розкаже лікар неонатолог ОСОБА_26 через деякий час, після обстеження. Після цього він пішов до палати інтенсивної терапії новонароджених де побачив, що допомогу дитині надає лікар ОСОБА_26 , яка повідомила, що аналізи показали, що стан дитини важкий, внаслідок довготривалої дородової асфіксії і з лікування планується процедура гіпотермії. Після цього він вийшов з інтенсивної терапії новонароджених і подзвонив керівництву, а саме завідувачу відділення ОСОБА_27 , головному лікарю ОСОБА_20 та генеральному директору ОСОБА_19 , доповів про ситуацію, яка склалась щодо народження дитини в стані важкої асфіксії та переведення її у відділенні реанімації новонароджених. Після того як він з усіма переговорив, прийшов в ординаторську, де були лікар ОСОБА_22 та лікар ОСОБА_21 . Лікар ОСОБА_22 знаходилась біля комп`ютера і заповняла медичну документацію, в тому числі і консиліум, який відбувся до операції. Вона попросила його переглянути, якщо є зауваження, виправити. Зауважень не було, тому він просто підписав. Також попросив перечитати та поставити свій підпис лікаря ОСОБА_21 , у неї зауважень також не було, тому вона його просто підписала. Також він перевірив документи і серед документів, які заповнювала ОСОБА_22 була згода на операцію, яку вона брала до проведення операції, де було прописано прізвище лікаря, який буде оперувати, тобто його прізвище, проте ОСОБА_22 його про це не повідомляла. Він не пам`ятає скільки разів заходив до пацієнтки перевірити її стан і подивитися як вона себе почуває. Ніяких особливостей не було, вона перебувала під спостереженням лікаря-анестезіолога і в неї був індивідуальний пост медичної сестри-анестезистки. Всі показники її стану були в нормі, відповідали часу післяопераційного періоду і важкості перенесеної операції. Потім, на наступний день під час ранкової конференції він, як відповідальний черговий лікар доповідав про все, що відбувалось на чергуванні, пологи, особливості пологів, в тому числі доповів про пологи у пацієнтки ОСОБА_8 .. На цій конференції були присутні завідувач відділення ОСОБА_27 , головний лікар ОСОБА_20 та генеральний директор ОСОБА_19 , лікар ОСОБА_22 та інші лікарі з нової зміни. Він розповів про те, як перебувала пацієнтка в пологовому залі, була відкрита КТГ даної пацієнтки і всі присутні аналізувати КТГ запис. В результаті дійшли висновку про відсутність гіпоксимії чи ацидемії плода. На конференції не було критичних зауважень. ОСОБА_22 була присутня на цій конференції, проте також жодних зауважень не виказала. Крім того, директор надавав запис КТГ без персональних даних декільком фахівцям і вони були одноголосні, що на період з 17:30 - 18:00 год. не було ніяких патологічних ознак, які б могли сказати, що вони мають змінити тактику на іншу. Через декілька днів було його чергування і акушерка запросила його в палату до ОСОБА_8 , сказавши що пацієнтка наполягає на виписці, але виписка ОСОБА_8 не передбачалась. Він зайшов до ОСОБА_8 в палату, де вона перебувала з чоловіком, оглянув пацієнтку, загрозливих станів для її життя, що не дозволить її виписати, не було, але вона сказала, що наполягає на виписці, оскільки їй інший лікар сказав, що у дитини уражений головний мозок, їй морально важко і тому наполягала на виписці. Через наполягання він виписав ОСОБА_8 зі стаціонару. Після того пацієнтка приходила в пологовий будинок, де вони побачились, пацієнтка мала на руках записи КТГ і пологів і просила його розшифрувати це КТГ, на що він сказав, що не було там патологічних ознак, що потребували втручання на більш ранньому етапі пологів. Претензій до нього ОСОБА_8 не виказувала. Після цього він ОСОБА_8 не бачив. ОСОБА_17 , повідомив, що не пам`ятає щодо позначок відхилень на КТГ моніторингу. Він не знав що лікар ОСОБА_22 не робила ургентного кесарева розтину. До його обов`язків, як відповідального чергового лікаря не входить ведення постійного КТГ моніторингу, ним забезпечено наявність працюючого КТГ апарата індивідуально у палаті пацієнтки ОСОБА_8 , наявність кваліфікованого акушера і лікаря, які мали достатні знання та вміння для того щоб користуватись цим апаратом і забезпечити належне його використання. Він знав, що пацієнтці ОСОБА_8 проводилась анестезія, під час якої КТГ моніторинг не проводився, його втручання не було необхідно. Контроль за часом анестезії та коли до ОСОБА_8 було приєднано КТГ не входила до його обов`язків. Проміжок часу між поступленням ОСОБА_8 до лікарні і проведення амніотомії не є великим, оскільки перші пологи можуть тривати до 20 год. Консиліум проводився декількома лікарями, але їх присутність у палаті не є необхідністю. Не пам`ятає в який час був проведений консиліум, але він приблизно відповідає зазначеному у документах, які складала лікар ОСОБА_22 . У згоді на проведення операції було зазначено його прізвище як лікаря, проте у згоді при поступленні пацієнта, лікарем була вказана ОСОБА_22 .

Незважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_17 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами у їх сукупності.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що з обвинуваченим раніше знайома не була. Перебуває у шлюбі з ОСОБА_9 , після її другої вагітності у вересні 2019 року вони з чоловіком прийняли рішення народжувати у пологовому будинку «Лелека» та уклала з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» договір про ведення вагітності, а 18.03.2020 - договір на пологи. Під час вагітності переважно спостерігалася у лікаря ОСОБА_28 . Всі рекомендації та показання вона виконувала, відвідувала призначені процедури та здавала всі аналізи передбачені договором. Попередню дату пологів ставили на 18.05.2020, тому вона була попереджена лікарями що все добре, стан задовільний. Вагітність була нормальною, перед пологами у лікарні вона була останній раз 18.05.2020, тоді все було добре, питання чи претензії були відсутні. 21.05.2020 десь о 14 годині відчула біль внизу живота та відразу зателефонувала лікарю ОСОБА_28 , яка припустила, що починаються перейми, рекомендувавши їхати до пологового будинку. До пологового будинку вона з чоловіком приїхала десь о 16:00 - 16:30 год. Біль був сильний, вона не могла сама йти, тому медичний працівник виніс крісло-каталку. У прийомному відділенні її оглянула лікар ОСОБА_22 , після чого її разом із чоловіком направили до палати, де вони вже очікували на пологи. Із медичного персоналу постійно з ними ніхто не знаходився. До КТГ її підключили близько 17 год. Їй було дуже погано, був страшний біль. Чоловік постійно кликав медичний персонал щоб подивитися, як вона себе почуває, звертав їх увагу на занадто високе серцебиття дитини. Десь через пів години вона сказала, що не може терпіти цей біль і попросила викликати анестезіолога. ОСОБА_23 зняла датчики КТГ, її посадили на стілець, взяли кров на аналіз, потім ввели анестезію. Анестезію робив лікар ОСОБА_25 з медсестрею. Анестезія зайняла десь 40 хв., після анестезії КТГ підключили протягом кількох хвилин. Потім її поклали назад на кушетку, але болі не пройшли. Чоловік покликав до плати когось з медичного персоналу, прийшла ОСОБА_23 , подивилась на роздруківку КТГ, подивилась на дані і покликала лікаря ОСОБА_17 . Не більше ніж через 5 хвилин близько 18:00. ОСОБА_17 разом з лікарем ОСОБА_22 підійшов до палати, подивився роздруківку КТГ і запропонував провести пробу лактату. Вона погодилась. ОСОБА_17 зробив амніотомію і відразу сказав «у нас екстрене кесареве, готуйте операційну». Одразу ж прибігли дві акушерки, які переклали її на каталку і відвезли до операційної. Лікар ОСОБА_17 приймав всі рішення сам, при цьому лікар ОСОБА_22 просто перебувала у палаті. Все відбувалось дуже швидко, десь о 18:15 вона вже була в операційній, при цьому ніхто не попереджав про кесарів розтин, ніхто не питав її дозволу, згоди, а просто відправили на операційну. Останнє що вона пам`ятає, її переклали на стіл. Прокинулась вона о 20 год. - початок 21 години і першим її питанням було «де дитина?», на що їй сказали що її поряд немає. На початку 22 години в палату прийшов лікар ОСОБА_17 , який приніс їй на підпис інформовану згоду на проведення операції яку вона підписала. На питання де дитина лікар ОСОБА_17 не відповідав сказавши, що не компетентний у цьому питанні, він тільки проводив операцію, яка пройшла успішно. О 22 год. прийшла лікар ОСОБА_26 , яка повідомила, що пологи пройшли досить тяжко, дитина знаходиться в блоці інтенсивної терапії, їй потрібен догляд після тяжких пологів і для того щоб не постраждав мозок дитини після тяжких пологів, їм запропоновано процедуру гіпотермії, на яку вони з чоловіком погодились, оскільки їм пояснили, що це єдиний шанс врятувати мозок дитини. Наступного ранку вона попросила показати їй дитину, вона бачила доньку 10 секунд, дитина була вся у трубочках, на штучній вентиляції легень і ніяких коментарів щодо її стану ніхто не надавав. Всі лікарі, у яких вона питала про стан дитини казали що все добре, через три дні їх випишуть додому. 24.05.2020 їх викликали до неонатолога ОСОБА_26 , яка сказала що дитина знаходиться у тяжкому стані і її буде переведено в Охматдит, а лікар з Охматдиту сказала, що дитина ніколи не буде нормально, здоровою і що треба змиритись, що у дитини помер мозок. Зверталась до ОСОБА_17 щоб з`ясувати причину таких наслідків з дитиною, на що він відповів, що не знає, так буває, просто так сталось. Коли вони отримали документи від пологового, то зрозуміли, що дитина задихнулась в утробі, у зв`язку із чим помер мозок. Під час перебування дитини у пологовому будинку, дитині давали препарати для стимулювання життя. 24.05.2020 керівник Лелеки повідомив, що Охматдит не приймає дитину, а її буде переведено до центру паліативної допомоги. Вона виказала свої заперечення, на що їй відповіли, що її все одно переведуть. ІНФОРМАЦІЯ_4 її дитина померла.

Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що перебуває з ОСОБА_8 у шлюбі. З лікарем ОСОБА_17 особисто не знайомий, бачив його 21.05.2020 під час пологів дружини в лікарні «Лелека» та декілька разів після пологів. Зазначив, що у вересні 2019 року дружиною укладено з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» договір про надання медичної допомоги щодо ведення вагітності, а у березні 2020 року договір щодо проведення пологів. Дружина відвідувала пологовий будинок відповідно до визначеного договором графіку. За словами лікарів пологового будинку та за відчуттями дружини вагітність проходила нормально, не було жодних ускладнень. Вранці 21.05.2020 він поїхав на роботу, близько 14 год. дружина написала повідомлення, що у неї дуже схопило живіт і він поїхав до неї додому. Вдома дружина його повідомила, що зв`язалась з лікарем ОСОБА_28 , яка сказала їхати до пологового будинку. До пологового вони приїхали десь о 16.00-16.30 год. В приймальному відділенні дружину оглянула лікар ОСОБА_22 направила до пологового залу та наділи датчик КТГ. У них були партнерські пологи, він завжди знаходився біля дружини. Він бачив на моніторі КТГ, що дуже скаче пульс дитини, при цьому періодично на моніторі була позначка дзвіночку, покликав акушерку ОСОБА_23 , яка їх заспокоювала. Дружині продовжувало ставати гірше, він знову покликав акушерку ОСОБА_23 , бо вона не знаходилась постійно біля них, щоб дружині зробили анестезію. Після введення у спину анестезії їй повторно підключили КТГ і він на той момент вже побачив що данні на моніторі КТГ періодично зникали, знову покликав акушерку, яка сказала, що дитина швидше за все крутиться і потрібно знайти пульс. Акушерка попросила дружину встати щоб заново закріпити датчик КТГ, але акушерка так і не змогла знайти серцебиття і покликала чергового лікаря пологового будинку. Прийшов лікар ОСОБА_17 , який повідомив, що потрібно взяти пробу лактату. Після процедури лікар крикнув «терміново операційну, у нас екстрене кесареве». Дружину поклали на каталку і відвезли в операційну куди його не пустили. Близько 19 годині в палату зайшов лікар ОСОБА_17 та повідомив, що операція завершена. На його питання яке самочуття та стан у дитини та дружини, лікар відповів, що дружина в нормальному стані. Через 40-50 хвилин до нього у палату зайшла лікар ОСОБА_26 та повідомила що дитина у дуже важкому стані, після народження у неї були поодинокі удари серця та було відсутнє самостійне дихання. Коли його дружину перевели з операційної палати в післяопераційну, він сказав дружині, що дитина в реанімації. Десь через годину прийшла лікар ОСОБА_26 і сказала що у дитини після народження був дистрес, їй була потрібна реанімація. Вони з дружиною погодились на запропоновані медичні процедури і дружина підписала згоду на їх проведення. В подальшому їм не повідомляли нічого про стан їх доньки. Враховуючи стан дитини лікарня Охматдит відмовилась їх приймати. Їм вдалось домовитись про перевід дитини до іншої лікарні, ІНФОРМАЦІЯ_4 серце дитини зупинилось. До операції його дружина постійно була підключена до КТГ, знімали його тільки коли робили анестезію. З моменту прибуття до лікарні до моменту підключення дружини до апарату КТГ пройшло не більше 30 хв., десь о 17 годині. Згода на кесарів розтин надавалась після проведення операції.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що у травні 2020 року працювала у жіночій консультації пологового будинку «Лелека» на посаді лікаря акушера-гінеколога. ОСОБА_8 була її пацієнткою, вона її спостерігала під час вагітності. У період вагітності у ОСОБА_8 був кульпіт, безсимптомна бактероурія, з якими вона зверталась до дерматолога. Особливих відхилень у ОСОБА_8 не було. Усі планові УЗД та аналізи були вчасно проведені, все йшло по плану і без відхилень. Під час спостереження вона не відмічала порушень з боку плода і хронічної плацентарної недостатності на ультразвуковому обстеженні. До пологів бачила останній раз ОСОБА_8 на прийомі 18.05.2020, стан був задовільний. Дані які б свідчили про необхідність термінової госпіталізації відсутні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, що має вищу медичну освіту, є лікарем акушером-гінекологом, з вересня 2019 року працювала на посаді лікаря акушера-гінеколога у пологовому будинку «Лелека». При прийомі на роботу під підпис ознайомлювалась зі своїми посадовими обов`язками, до яких входить прийом пацієнтів, збирати аналізи, оглядати, встановлювати діагноз, встановлювати попередній план пологів. 21.05.2020 о 16 год. 30 хв. до приймального відділення пологового будинку поступила ОСОБА_8 з регулярною пологовою діяльністю та доношеною вагітністю. Вона її оглянула і прийняла рішення підняти до пологового залу. При огляді ОСОБА_8 повідомила, що перейми почались з ранку, повідомила що чекала чоловіка і раніше не могла приїхати, була біль внизу живота. До пологового залу її завела акушерка, підключила до КТГ моніторингу і ввела внутрішньовенний катетер. Після цього вона піднялась до ординаторської, де був відповідальний лікар ОСОБА_17 Пологовий зал знаходиться на 2 поверсі, а ординаторська на 4 поверсі. Показники КТГ моніторингу знаходились в пологовому залі, в двох ординаторських і в коридорі 4 поверху. В ординаторській доповіла ОСОБА_17 щодо стану пацієнтки ОСОБА_8 . Після чого заповнювала документацію. На 10 хвилині на КТГ моніторі, який стояв в ординаторській та був видимий для всіх, був сигнал тривоги і відхилення від норми серцебиття плоду. Вона спустилася до пологового залу щоб підписати документи та оглянути пацієнтку. На КТГ вже були зміни, зниження базального ритму. Ці зміни не є типовими. В палаті ОСОБА_8 знаходилась десь 10 хвилин. Після повернулася в ординаторську доповіла ОСОБА_17 , що у ОСОБА_8 сильні болі і вона просить знеболення, на що отримала дозвіл. Після цього, викликала анестезіолога по телефону одразу до пологового залу. Також вона звертала увагу ОСОБА_17 на зміни КТГ. ОСОБА_31 сказав, що зміни не критичні, необхідно далі спостерігати. Після знеболення підключили знову КТГ моніторинг, серцебиття не покращилось, показники були гіршими. Вона повернулася в ординаторську та доповіла, що після підключення кардіомонітору їй не сподобалось серцебиття плоду і сказала, що необхідно оглянути ОСОБА_8 . Після цього вони з відповідальним лікарем спустились у пологовий зал до ОСОБА_8 , де в той час була акушерка ОСОБА_23 Відповідальний лікар провів амніотомію, з`явились меконіальні навколоплідні води, після чого він самостійно прийняв рішення про кесарів розтин. Вона пішла все організовувати. Пацієнтку підняли в операційну, відповідальний лікар провів операцію кесаревого розтину та була витягнута дитина у важкому стані. Після цього заповнювалась документація, проводився консиліум. Вона у пологовому будинку «Лелека» жодного разу не проводила кесарів розтин. Останній раз проводила кесарів розтин у 2012-2013 роках, але це були поодинокі випадки. При прийнятті на роботу запитували чи має вона досвід проведення ургентного кесаревого розтину, на що вона відповіла, що такого досвіду у неї немає. До переліку чергових відповідальних лікарів пологового будинку «Лелека» не входила. Під час тієї зміни підпорядковувалась відповідальному черговому лікарю, доповідала ситуацію під час всієї чергової зміни. Самостійно не може прийняти рішення про зміну тактики ведення пологів і проведення кесаревого ургентного розтину відповідно до локального протоколу про дистрес плода та положення про відповідального лікаря. До складу чергової зміни 21.05.2020 входили вона, ОСОБА_21 та ОСОБА_17 . Відповідальним був ОСОБА_17 ОСОБА_32 перед проведенням ОСОБА_8 кесаревого розтину фактично не було, відповідальний лікар побачивши меконіальні води та самостійно прийняв рішення про проведення кесаревого розтину з чим вона погодилась. Далі повідомили анестезіологам, ОСОБА_8 підняли до операційної і провели операцію кесарів розтин. Операцію проводив ОСОБА_17 . Після операції документацію не заповнювала. Документ консиліум складався і підписувався нею після проведення операції за вказівкою відповідального лікаря. У період з 17 год. 00 хв. по 17 год. 21 хв. на КТГ були зміни, а саме зниження частоти серцевих скорочень до 100 чи менше 100 ударів за хвилину (децелерації) та підвищення варіабельності більше 25 ударів за хвилину, на чому вона загострила увагу, вказувала на наявність змін на КТГ. Відповідальний лікар сказав, що ці зміни не критичні і спостерігати далі. Перед проведенням амніотомії, коли вони з ОСОБА_17 йшли до палати ОСОБА_8 лікаря ОСОБА_21 не зустрічали. У її посадові обов`язки входило прийом пацієнтів, встановлення діагнозу, складення плану лікування, доповідь ситуації відповідальному лікарю. У своїй діяльності у пологовому будинку «Лелека» підпорядковувалась завідувачу відділенням, а при його відсутності відповідальному лікарю. За час роботи у пологовому будинку Лелека були поодинокі випадки коли вона проводила плановий кесарів розтин. Ургентний кесарів розтин не проводила. Вона не може самостійно змінювати тактику ведення пологів, вона інформує про це відповідального лікаря і він приймає кінцеве рішення відповідно до локального протоколу та своїх обов`язків.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що з квітня 2017 року працює у пологовому будинку Лелека на посаду лікаря-акушера-гінеколога. У день пологів ОСОБА_8 вона була членом бригади у складі з відповідальним черговим лікарем ОСОБА_17 та черговим лікарем ОСОБА_22 . Вони втрьох знаходились в ординаторській в момент коли зателефонував телефон і її медсестра запросила до однієї з пацієнток, яка знаходилась у той час в пологовому будинку і вона вже збиралась туди йти. В той час задзвонив стаціонарний телефон ще раз, ОСОБА_22 взяла трубку і її запросили в приймальне відділення. Цей виклик ОСОБА_22 взяла на себе. Коли вона була у пацієнтки, яка була в зоні її відповідальності, їй зателефонували або на мобільний телефон або на стаціонарний телефон в лікарні та сказали, що приймається рішення щодо начебто розродження і завершення пологів пацієнтки ОСОБА_8 , яку вела ОСОБА_22 . Не пам`ятає хто саме зателефонував. Це міг бути ОСОБА_17 або ОСОБА_22 або акушерка. Не пам`ятає де саме проходило обговорення. Це було в пологовому блоці або на 3 або 4 поверсі. Обговорення проходило особисто з ОСОБА_17 та ОСОБА_22 . Її запросили на вирішення питання в той час коли при оцінці КТГ не сподобався серцевий ритм плода. Бачила КТГ, але ці порушення не були критичними. Під час обговорення ОСОБА_17 та ОСОБА_22 радились з нею який подальший метод діагностичний застосувати щоб підтвердити діагноз дистрес плода або зняти цей діагноз. На обговорення пішло декілька секунд (точно не пам`ятає). Під час обговорення по телефону не розмовляла, можливо дзвінок був на утриманні. ОСОБА_17 та ОСОБА_22 запропонували зробити амніотомію, вона погодилась. Далі ОСОБА_17 та ОСОБА_22 пішли в палату. Коли ОСОБА_22 та ОСОБА_17 вийшли, сказали, що амніотомія завершилась меконіальними водами. Рішення про проведення кесаревого розтину приймали колегіально. Пам`ятає що всі троє опинились в ординаторській, роздруковували документи перед операцією.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показала, що з 2016 працює у пологовому будинку «Лелека» на посаді акушерки пологової зали. 21.05.2020 після обіду поступила жінка до родової зали, вона її прийняла, провела ідентифікацію, поставила внутрішньовенний катетер та хотіла підключити до КТГ моніторингу. Жінці було дуже боляче, вона не давала можливість підключити, потім пішла до туалету, тільки потім вдалося підключила монітор. Серцебиття було в нормі, але потім датчики почали відходити і серцебиття дитини показувало різне. Потім ОСОБА_8 було дуже боляче, їй зробили епідуральну ОСОБА_33 , після чого знову підключили КТГ моніторинг. Датчик КТГ моніторингу сигналізував позначкою тривога - жовтий дзвіночок. У ОСОБА_8 датчики спадали з місця кріплення і вона поправляла ці датчики. У ОСОБА_8 були дуже сильні болі. Перед епідуральною аналгезією вона датчики КТГ моніторингу зняла тому, що при аналгезії жінку садять на стілець і роблять аналгезію в область спини. Лікарі паралельно з нею спостерігають за даними КТГ моніторингу. Після проведення аналгезії вона підключила жінку до монітору, показники серцебиття не були у нормі. Прийшла лікар ОСОБА_22 , якій вона сказала про необхідність покликати ОСОБА_17 . ОСОБА_22 відійшла і майже одразу прийшла з ОСОБА_17 . ОСОБА_17 пояснив жінці про необхідність зробити амніотомію, а коли зробив та побачивши навколоплідні води повідомив про необхідність робити кесарів розтин. Після чого вона швидко збирала речі необхідні для операційної і вони одразу поїхали до операційної. В операційній були ще присутні ОСОБА_22 , дитячий лікар, лікар неонатолог, лікар анестезіолог, операційна сестра, дитяча сестра, анастезістка і санітарка. Інших лікарів окрім ОСОБА_17 та ОСОБА_22 біля ОСОБА_8 в той день не бачила. У день коли поступила ОСОБА_8 чергували лікарі ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , але ОСОБА_21 біля породіллі та у пологовому залі не бачила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показала, що працювала у пологовому будинку «Лелека» з 2012 року по грудень 2021 року на посаді - медична сестра анестезистка відділення інтенсивної терапії. 21.05.2020 була на чергуванні. Надійшов дзвінок від лікаря анестезіолога про те що пацієнтка потребує епідуральної анестезії в пологовій залі. Прийшли до пологової зали з документами, пацієнтка була в пологовій залі підключена до датчиків КТГ. В пологовій залі ще була лікар ОСОБА_22 , акушерка. Вони з анестезіологом прийшли, розповіли всю процедуру, всі наслідки процедури, те як пацієнтка має себе поводити. У пацієнтки були перейми, болі, через що вона не могла почути з першого разу що потрібно зробити, то їй довелось декілька разів повторювати. Пацієнтка все зрозуміла. Процедура тривала до пів години, після чого закінчили маніпуляцію, пішли писати документи. Перед процедурою пацієнтка пішла в туалет, потім повернулася, треба було її посадити. Посадили пацієнтку, відключили всі датчики, зняли верхній одяг щоб звільнити спину. Після виконаної процедури пацієнтку поклали на ліжко в пологовій залі і акушерка відразу підключила їй датчики моніторингу КТГ. Майже відразу повідомили, що буде екстрений кесарів розтин і за 5 хвилин були всі в операційній. Пацієнтка вже була подана в операційну, в операційній був ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , неонатологи. Зробили пацієнтці знеболення і одразу почали операцію, вилучили дитину і передали її неонатологам. Після закінчення операції пацієнту перевели до відділення інтенсивної терапії для подальшого догляду і спостерігання. Не чула про що спілкувались лікарі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показала, що з 2016 року працює у пологовому будинку «Лелека» на посаді - операційна медсестра. В день проведення ОСОБА_8 операції кесарів розтин у пологовому будинку «Лелека» 21.05.2020 вона була на чергуванні. Підпорядковується відповідальному черговому лікарю, черговому лікарю, анастезіологу. Про операцію її повідомив анестезіолог або черговий лікар. В той день операцію проводив ОСОБА_17 Були присутні анастезіолог ОСОБА_25 , анастезістка ОСОБА_34 , лікарі ОСОБА_17 та ОСОБА_22 . На ургентну операцію дуже швидко все накривається, операції йдуть без затримки. Операція пройшла, дитина народилась і її віддали неонатологу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показала, що станом на травень 2020 року працювала у пологовому будинку «Лелека» на посаді завідуючої відділення неонатології та реанімації новонароджених. 21.05.2020 ввечері була викликана в операційну, як черговий неонатолог на екстрений кесарів розтин у породіллі ОСОБА_8 .. Екстрений кесарів розтин продився, у зв`язку із дистресом плода. Дитина народилась неактивною, без спроб дихання, у меканіальних водах, без тонусу у стані неврологічної коми. При першому огляді були присутні поодинокі скорочення серця, за що вона отримала при оцінці по шкалі Апгар 1 бал. Дитина була у меконію і для того щоб провести штучне дихання необхідно було звільнити трахею від меконію щоб він не пішов в легені далі. Дитина була інкубована, забраний меконій, далі проводилась штучна вентиляція легенів. Дихання у дитини так і не було. Ритм серця за початком реанімаційних дій до 5 хвилини вирівнявся. На тлі вентиляції, вентиляція була 100% киснем, дитина на 5 хвилині отримала 3 бали, це нормальне серцебиття та порозовів шкірний покров, тонуса не було, спонтанного дихання не було, реакції зіниць не було. Дитина потім була переведена у відділення реанімації новонароджених, де повністю переведена на штучну вентиляцію апаратом для підтримки артеріального тиску та серцевої діяльності, назначені кардіотоніки. Були показання для початку процедури лікувальної гіпотермії для того, щоб ті клітини мозку, що не загинули при асфіксії, можна було зупинити їх загибель і за 72 години можна було реанімувати. До початку процедури пішла в післяопераційну палату, де знаходилась пацієнтка ОСОБА_8 з чоловіком, роз`яснила що це за процедура і вони підписали згоду. Процедура продовжувалась 72 години, проводилась електроенцефалограма і по ній фіксувалось ізолінія, що свідчить про те, що активності мозку не було. Після закінчення процедури гіпотермії стан дитини не змінився, вона знаходилась у комі, продовжувалась вентиляція, були відсутні рухи, відсутнє дихання, стан дитини був важкий. Після цього дитина була переведена у паліативне відділення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що у ТОВ «Лелека» працював з 01.09.2015 року головним лікарем, а після зміни класифікатора професій медичним директором. ОСОБА_8 народила дитину, яка була у важкому стані, їй проводились реанімаційно-лікувальні заходи. На наступний день його запросили щоб він надав роз`яснення щодо стану дитини. Він прийшов до ОСОБА_36 в палату і вони провели розмову. Після пологів ОСОБА_8 , вказана ситуація обговорювалась на ранковій конференції. Під час ранкової наради вивчався КТГ моніторинг. За вказаною ситуацією складався протокол ранкової конференції.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показала, що на момент подій працювала у медичному центрі Лелека на посаді завідувача акушерського відділення. Її робочий день закінчується о 16 год. 21.05.2020 року на роботі не затримувалась. В цей день їй не доповідали про поступлення до пологового будинку пацієнтки ОСОБА_8 . Вона не була безпосередньо учасником подій, пов`язаних з поступленням ОСОБА_8 , спостереженням за даними її КТГ моніторингу, процедурою визначення та зміни тактики ведення пологів, безпосередньо самими пологами та їх результатом. Коли народилась дитина, їй зателефонували та проінформували, почали розбиратись в цій ситуації. Зранку більш детально з кожним лікарем поговорили, подивись всі їх дії та обговорювали це всіма лікарями.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що працює генеральним директором пологового будинку «Лелека». У пологовому будинку «Лелека» відповідальними черговими лікарями є ОСОБА_17 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 . Відповідальні чергові лікарі обираються за критерієм досвіду, вміння приймати рішення. Обов`язки лікаря-акушера-гінеколога і відповідального лікаря майже нічим не відрізняються, окрім того, що у випадку необхідності спільного прийняття рішень черговий лікар звертається до відповідального лікаря, який в свою чергу у складних випадках приймає остаточне рішення. До обов`язків відповідального чергового лікаря входить забезпечення надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги пацієнтам пологового будинку, а також контроль за виконанням черговим персоналом посадових обов`язків та внутрішнього розпорядку. Ввечері 21.05.2020 близько 19 год. йому подзвонив лікар ОСОБА_17 і повідомив, що після кесарева розтину народилась дитина по шкалі Апгар 1 бал. 22.05.2020 ОСОБА_17 звітував на конференції про роботу 21.05. Дивились кардіотокографію, дивились аналізи, запитували лікаря ОСОБА_22 про те що вона бачила під час спостережень.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показала, що 21.05.2020 року народжувала в пологовому будинку «Лелека». В цей день зранку були процедури, в пологовому залі знаходилась з 8 чи 9 ранку і до обіду були перейми. Пологи були важкі, дуже багато лікарів прийшло, в тому числі лікар на ім?я ОСОБА_41 , прізвище не пам`ятає, пам`ятає що це лікар з темним волоссям, середньої статури. Народила о 16 год. 12 хв. О 17 год. 10 хв. зайшов її чоловік, тоді лікар вийшов і після чого вона його не бачила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показала, що станом на травень 2020 року працювала заступником директора Департаменту охорони здоров`я у м. Києві. До департаменту охорони здоров`я надійшла скарга ОСОБА_8 щодо надання їй медичної допомоги у пологовому будинку Лелека. Вивчивши скаргу було прийнято рішення розглянути цю скаргу на засіданні клініко-експертної комісії департаменту охорони здоров`я, де вона була головою. Для проведення засідання і підготовки висновку було залучено до розгляду скарги фахівців ОСОБА_43 - з питань акушерства та гінекології, і ОСОБА_44 - з питань неонотомії. Комісія при розгляді скарги досліджувала матеріали департаменту охорони здоров`я, медичну документацію, історію хвороби та інші матеріали. Після чого було підготовлено заключення, яке розглядалося на засіданні. Не пам`ятає чи були встановлені порушення за результатами розгляду скарги ОСОБА_8 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показав, що станом на травень 2020 року працював в перенатальному центрі міста Києва на посаді заступника директора з медичної частини. Був викликаний до департамента охорони здоров`я міста Києва керівником клініко-експертної комісії, де йому запропонували бути рецензентом за скаргою, яка надійшла до КЕК у справі загибелі дитини після пологів у клініці Лелека. Йому була надана первинна медична документація, історія пологів, картограма, клініко-лабораторні дослідження, первинна карта спостереження вагітної. Ознайомився зі справою, провів рецензію і потім виступав на клініко-експертній комісії. У рецензії сумнівний стан плода визначив на основі аналізу КТГ.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показала, що на момент події працювала в Департаменті охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації та за сумісництвом у Київському міському пологовому будинку АДРЕСА_3 . Входила до складу клініко-експертної комісії як заступник голови. Підставою для проведення комісії була заява, хто її подавав не пам`ятає. За результатами розгляду комісії був складений висновок, підписаний членами комісії. Було встановлено, що з боку надання неотологічної допомоги зауважень не було, з боку акушерсько-гінекологічної допомоги суттєвих зауважень не було. Висновок КЕК підписувала, погоджується з ним, окрему думку не висловлювала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 показала, що була експертом департаменту охорони здоров`я. Вивчала надання допомоги дитині в пологовій залі після родорозродження і в подальшому її лікування в інтенсивній терапії пологового будинку «Лелеки», так і потім у відділенні паліативної допомоги. Дитина народилась в край важкому стані і цей стан був обумовлений важкою неонатальною аспірацією. Оцінку діям лікарів під час пологів не надавала. Входила до складу КЕК як експерт ДОЗ з неонатології. Вивчала медичну карту новонародженої та історія хвороби при наданні паліативної допомоги.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_47 показав, що входив до складу експертної комісії, яка проводила судово медичну експертизу. Він має вищу медичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судово-медичної експертизи за спеціальністю «судово-медична експертиза». Експертна комісія дійшла висновку, що з 17 год. 21 хв. необхідно було змінювати план ведення пологів. Стискання судин пуповини і погане кровопостачання до плоду почалось не пізніше 12:30 год. і КТГ вказувало, що в 16.59-17:21 год. було страждання плоду, амніотомія це підтвердила. Якби одразу о 17:21 лікарі відреагували б на покази КТГ, що свідчили про дистрес плоду, цього б не було. Покази КТГ не були в нормі. Показниками пацієнтки при її поступленні до лікарні немає підстав казати про те, що це був критичний момент надходження. Після перерізання пуповини плід стає людиною, а тому фраза, зазначена у висновку, що між смертю ОСОБА_18 та наданням їй медичної допомоги відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок, означає, що дитина народилась у такому стані і подальші медичні дії не були причиною її смерті. Експерти не використовують висновки лікарсько-експертних комісій, оскільки вони не мають значення для підсумків судово-медичної експертизи. У висновку не оцінювали якість надання медичних послуг. Внутрішньоутробна асфіксія є причиною смерті плода.

Допитаний у судовому засіданні судовий медичний експерт ОСОБА_48 показав, що при складенні судово медичного висновку проводив гістологічне дослідження по наданим йому гістологічним зразкам померлої ОСОБА_18 та гістологічним зразкам плаценти. Зазначив, що при дослідженні плаценти виявлені ознаки гострої ішемічної плацентарної недостатності - подовженої у часі утруднений кровоток. Ознаками гострої плацентарної недостатності є вогнищеві крововиливи у між ворсинчастому просторі плаценти, амніотичній оболонці та драглистій речовині пупкового канатику з різким повнокров`ям судин. Серозно-гнійний фунікуліт це запалення пупкового канатику, набряк. Про компресію ділянки судин пуповини свідчить вогнища лейкоцитарної інфільтрації стінки пупкових артерій, оточуючої драглистої речовини та пупкової вени, стінка якої різко розпушена за рахунок вираженого набряку. В морфологічних ознаках, виявлених при досліджені головного мозку побачив незворотні зміни у нервовій системі. Дитина народилась у такому стані, у зв`язку із гіпоксичним ураженням, тобто припиненням кровотоку, збагаченого киснем, від плаценти до дитини, у зв`язку із чим дитина недоотримувала кисень, а нервова система чутлива до таких факторів, що у подальшому призвело до таких незворотних змін. Вогнищева інтерстиціальна пневмонія, лейкоцитоз в печінці та селезінці, фокуси некротичного нефрозу (ниркова недостатність) виникли після родової діяльності. Внаслідок перекриття кровотоку по пуповині виникло порушення циркуляції (плацентарна недостатність), яка тривала не менше 6 годин і не більше 24 годин.

Допитаний у судовому засіданні судово медичний експерт ОСОБА_49 показав, що підтримує розділ підсумків висновку експертів № 031-41-2021 у повному обсязі. Причиною смерті є внутрішньоутробна гіпоксія. Проблема гіпоксії - це порушення кровотоку, яка почала розвиватися не пізніше 12 год. 30 хв. 21.05.2020. Головка плода притиснула пуповину до кісток тазу. Цей висновок зроблений по біомеханіці пологів. При нормальних пологах пуповина не має попадати між головою та кістками тазу, проте у даному випадку вона потрапила і це виявлено при гістологічному дослідженні пуповини. Дитина народилась зі змінами, які вже були незворотні. Якщо б на одну годину раніше дитина народилась, цих змін могло не бути, оскільки цей процес є наростаючим і чим він більше затягується, тим гірше стан. Коли були виявлені ознаки знаходження дитини у стані гіпоксії, це позначка тривога та КТГ моніторингу, необхідно було приймати рішення щодо подальшого ведення пологів, зміни тактики. Дані КТГ моніторингу свідчать про те, що дитина знаходилась в стресовому стані. Незворотні зміни - це результат процесу від моменту перетискання пуповини до народження, коли був виявлений стан, що відповідає 1 балу по шкалі Апгар. Результат КТГ моніторингу, що проводився з 16:59 год. по 17:21 год. був достатнім для зміни плану ведення пологів. Стискання на фунікуліт ніяк не вплинуло, це два різні процеси. Гіпоксія - це процес гострий, а не тривалий і в даному випадку він почався після того коли було перекрито кровопостачання у вени в пуповині. Гнійний фунікуліт не є причиною гіпоксії. Причиною гіпоксії є припинення кровотоку, а причиною припинення кровотоку є стиснення. Дані КТГ моніторингу не можуть покращуватись, оскільки асфіксія наростає і плоду краще ставати не може. Темп наростання може бути різним, але на момент народження дитини, у неї вже були незворотні зміни. Незворотні зміни почались не тоді, коли почалась гіпоксія. Діти переносять гіпоксію легше, ніж дорослі. Чим раніше була б змінена тактика ведення пологів, шансів на те що дитина народилась в кращому стані було б більше.

Допитаний у судовому засіданні судово медичний експерт ОСОБА_50 показав, що для складання висновку експерта всім членам комісії було достатньо вихідних даних. Гістологічні дані вказували на те, що не пізніше 12 год. 30 хв. розпочалася перепона кровоплину по сосудам пуповини, що факультативно свідчить, що у дитини були зачатки гіпоксії за рахунок перепони для кровоплину. Проблема наростала і з кожною годиною ставала все більшою поки не настав стан гіпоксії плоду. Дані КТГ моніторингу у період з 16:59 год. по 17:21 год. свідчили про гіпоксію плоду, що мало б наштовхнути на проведення додаткових методів дослідження з наступною амніотомією та кесаревим розтином. Дуже суттєво для центральної нервової системи плода знаходження протягом 60-90 хв. у стані внутрішньоутробної гіпоксії, що була наявна у період з 16:59 год. по 17:21 год.

Допитана у судовому засіданні судово медичний експерт ОСОБА_51 показала, що наданих матеріалів для проведення експертизи було достатньо. Вона входила до складу експертної комісії. В даній експертизі всі прийшли до однієї думки і склали висновок. При складенні висновку вони оцінюють те, що зафіксовано в медичній документації, маючи вихідні дані, які прописані у висновку, при цьому не оцінюють те, що могло бути.

Допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_52 показав, що працює завідувачем кафедри акушерства та гінекології в Київському медичному університеті. Є науковим консультантом судово-медичного бюро Київського міського клінічного бюро судових експертиз. Не є судовим експертом. У березні-червні 2021 року був позаштатним лікарем бюро. У цей період представниками бюро йому надавалась для вивчення історія вагітності та пологів пацієнтки пологового будинку «Лелека» ОСОБА_8 . Йому були поставлені запитання, письмово надав на них відповідь та направив до судового медичного бюро. Цей документ не зберігся. У обговореннях та складенні судового висновку участі не брав. Пам`ятає, що були відхилення у стані здоров`я жінки, у стані здоров`я плода, проводилось КТГ спостереження, жінка сильно нервувала, був больовий синдром, робили епідуральну анастезію, були децелерації, зниження частоти серцевих скорочень, проводилася терапія, був проведений кесарів розтин.

23.11.2020 ОСОБА_8 подала до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві заяву про вчинення злочину з посиланням на неналежне надання лікарями ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» медичної допомоги при пологах, що призвело до смерті її новонародженої дитини (т. 2 а.с. 17-22).

26.09.2019 ОСОБА_8 укладено з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» договір № 298В/09/2019 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) пакет «Базовий +» з 6 тижнів - до пологів (одно плідна вагітність) за п. 2.1 якого медичний заклад бере на себе зобов`язання надати пацієнту медичну допомогу, що полягає в проведенні циклу амбулаторного спостереження вагітності Пацієнта згідно діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України та стандартів медичної допомоги з амбулаторного спостереження вагітності, затверджених в Медичному закладі, яку пацієнт зобов`язується прийняти і виконувати та сплатити на умовах даного договору. Згідно підпунктів 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 договору медичний заклад зобов`язаний надати якісну та кваліфіковану медичну допомогу, а також провести всі діагностично-лікувальні заходи відповідно до даного договору. Інформувати пацієнта про стан його здоров`я (а також здоров`я майбутньої дитини), включаючи відомості про результати обстеження, діагноз і прогноз, можливі варіанти медичного втручання, їх передбачувані наслідки і очікувані результати надання медичної допомоги. Відповідно до п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього договору (т. 2 а.с. 108-113).

За період амбулаторного спостереження у ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_8 відвідувала заплановані консультації, в тому числі УЗД та КТГ, проводились аналізи та медичні процедури. Медична документація не містить інформації щодо відхилень від нормального розвитку плода під час вагітності, що підтверджується відповідними консультативними висновками, висновками, складеними за результатами оглядів лікарів, обмінною картою, щоденником відвідування вагітною жіночої консультації, результатами аналізів (т. 3 а.с. 172-188, 239-250, т. 4 а.с. 1-10, 12-70, 77-118).

18.03.2020 ОСОБА_8 укладено з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» договір № 265Р/03/2020 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одно плідна вагітність) пакет «Комфорт» за змістом п. 2.1 якого Медичний заклад приймає на себе зобов`язання надати Пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів Пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів І протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього, а Пацієнт зобов`язується прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним Договором. Пунктом 3.1. цього договору передбачено, що медичний заклад зобов`язується: надати якісну та кваліфіковану медичну допомогу Пацієнту в межах цього Договору (т. 2 а.с. 123-130).

Додатком № 1 до договору № 265P/03/2020 про надання медичної допомоги з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт» від 18.03.2020, відповідно до п. 2.4. якого, ведення пологів зокрема включає в себе:

- динамічний контроль стану плода за допомогою бездротового КТГ;

- проведення всіх необхідних заходів, процедур і маніпуляцій для безпечного і максимально сприятливого проведення пологів для жінки та новонародженого (т. 2 а.с. 131-132).

Відповідно до п. 5.11 правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» для медичних працівників (окрім завідуючих відділеннями, старших медичних сестер та в окремих випадках іншого медичного персоналу), адміністраторів служби безпеки, котельників встановлюється добовий (змінний) графік з застосуванням щомісячного обліку робочого часу (т. 5 а.с. 18-25).

Згідно графіку чергувань лікарів на травень 2020, складеного завідувачем відділення ОСОБА_27 та затвердженого медичним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_20 , 21.05.2020 черговими лікарями були: І лікар - ОСОБА_17 , ІІ лікар - ОСОБА_21 , ІІІ лікар - ОСОБА_22 (т. 5 а.с. 50).

ОСОБА_17 наказом з особового складу Генерального директора ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_19 №189-к від 03.04.2017 прийнятий на посаду лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення (код КП 2221.2) ТОВ «Пологовий будинок «ЛЕЛЕКА» (код ЄДРПОУ 39155132) з посадовим окладом згідно штатного розпису (т. 5 а.с. 82).

Згідно посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», затвердженої Генеральним директором ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_19 від 01.10.2019, лікар-акушер-гінеколог належить до категорії «Професіонали», вказівки лікаря-акушера-гінеколога обов`язковими для середнього та молодшого медичного персоналу, у своїй роботі лікар-акушер-гінеколог керується чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств (нормативними документами МОЗ України, наказами ДОЗ м. Києва), наказами генерального директора пологового будинку, Положенням про відділення, цією посадовою інструкцією та іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку (пункти 1.1, 1.4, 1.6); зобов`язаний здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллям, лікування та реабілітації у межах своєї спеціальності, володіти всіма методами амбулаторного та стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, надавати швидку й невідкладну медичну допомогу пацієнтам акушерсько-гінекологічного профілю, нести відповідальність за порушення вказаних у цій посадовій інструкції вимог (пункти 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.24); має право визначати характер лікувально-діагностичних заходів, за потреби залучати додаткових спеціалістів для проведення лікувально-діагностичних заходів, отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов`язків та самостійно приймати рішення в межах компетенції (пункти 3.5, 3.6, 3.9, 3.10); несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що належать до його компетенції (пункт 4.1.) (т. 5 а.с. 115-120).

Відповідно до наказу з основної діяльності про затвердження та введення в дію «Положення про відповідального чергового лікаря» № 66 від 01.10.2019, зокрема, ОСОБА_17 призначено відповідальним черговим лікарем ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (т. 5 а.с. 37).

Згідно пунктів 6, 7 Положення про відповідального чергового лікаря основним завданням чергового лікаря є забезпечення надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги пацієнтам пологового будинку, а також контроль за виконанням черговим персоналом посадових обов`язків та внутрішнього розпорядку. Черговий лікар несе відповідальність за організацію та проведення лікувально- діагностичного процесу, безперебійну роботу служб та підрозділів, а також збереження матеріальних цінностей пологового будинку. ОСОБА_17 ознайомлений з цим наказом 01.10.2019, про що свідчить його підпис (т. 5 а.с. 38, 39).

Відповідно до локального протоколу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» «Дистрес плода» М-АВ-ЛП-05 (Редакція 2) від 02.05.2019 (т. 2 а.с. 215-221), що відповідає нормам наказу МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів» № 900 від 27.12.2006, чинний станом на 21.05.2020, у розділі «Дистрес плода під час пологів» зазначено, що мета спостереження за плодом під час пологів полягає у своєчасному визначенні дистресу плода, ознаками якого є:

- патологічна частота серцевих скорочень (понад 170 уд./хв. або нижче 110 уд./хв.). Примітка: У нормі є допустимим тимчасове уповільнення серцебиття плода у момент скорочення матки, що зникає після розслаблення матки.

Для діагностики дистресу плода використовується, зокрема, безперервний КТГ-моніторинг, при аналізі якого оцінюють параметри базальної ЧСС, варіабельність ЧСС (амплітуда і частота осциляцій), наявність і тип (акцелерації чи децелерації). Діагностичні критерії: - при нормальному стані плода для КТГ характерно: БЧСС у межах від 110 до 170 уд./хв. (нормокардія), варіабельність (ширина запису) - 10-25 уд./хв. з частотою осциляцій 3-6 цикл./хв. (хвилеподібний тип), наявність акцелерації ЧСС та відсутність децелерацій. При дистресі плода у пологах на КТГ зазвичай виявляється одна чи кілька патологічних ознак: тахікардія чи брадікардія, стійка монотонність ритму (ширина запису 5 уд./хв. і менше), рінні, варіабельні та особливо пізні децелерації з амплітудою понад 30 уд./хв. Показаннями екстренного розродження є досягнення хоча б одним показником КТГ рівня, що свідчить про дистрес плода, що підтверджено записом на плівці.

Ознаками дистресу плода, що загрожує його життю та при яких рекомендовано проведення кесаревого розтину, відповідно до таблиці 2 є наявність базальної частоти серцевих скорочень більше 189 уд./хв. або менше 100 уд./хв., децелерація при пізній амплітуді більше 30 уд./хв. або менше 100 уд./хв., децелерація при пізній амплітуді більше 30 уд./хв., варіабельність більше 25 уд./хв.

У локальному протоколі ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» «Дистрес плода» М-АВ-ЛП-05 (Редакція 2) від 02.05.2019 виконавцем при дистресі плоду під час пологів у черговий час визначено відповідального чергового лікаря.

Згідно локального протоколу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» «Кесарів розтин» М-АВ-ЛП-07 (Редакція 3) від 25.10.2019 1 категорія ургентного розтину - це коли існує значна загроза життю матері та/або плода (наприклад, дистрес плода, розрив матки тощо) (О82.1) - операцію має бути розпочато не пізніше, ніж через 15 хвилин від визначення показань.

Ургентний кесарів розтин виконується відповідно до клінічної ситуації за наявності показань та інформованої згоди пацієнтки.

Показаннями до операції ургентного кесарева розтину, зокрема є дистрес плода, підтверджений об`єктивними методами обстеження (КТГ, рН передлежачої частини, фетальна пульсоксиметрія за наявності умов, доплометрія), за відсутності умов для термінового розродження через природні шляхи.

Ургентний кесарів розтин будь якої ургентності виконується за підписом консиліуму лікарів (т. 5 а.с. 51-74).

Як вбачається з медичної документації пацієнтки ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» ОСОБА_24 , вона народила дитину 21.05.2020 о 16 год. 12 хв., лікар ОСОБА_17 (т. 5 а.с. 159).

Як вбачається з історії вагітності та пологів № 915 ОСОБА_8 поступила до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека». 21.05.2020 о 16:29. Діагноз при поступленні: Вагітність ІІ 40+3 тижнів. Очікуванні пологи І. Головне передлежання плода, 1 період пологів. Латентна фаза. Скарги при поступленні: на переймоподібні болі внизу живота. Рекомендоване медичне лікування: пологи почати вести через природні пологові шляхи з веденням партограми, під постійним КТГ моніторингом. Первинний огляд проводила лікар ОСОБА_22 (т. 3 а.с. 189-191).

21.05.2020 о 16 год. 43 хв. ОСОБА_53 в програмі МІС «Доктор Елекс» створено документ «Історія вагітності та пологів № 915» ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 210).

21.05.2020 о 16 год. 44 хв. ОСОБА_53 проведено ОСОБА_8 оцінку ризику падіння пацієнта, згідно якого встановлено низький ризик падіння (т. 3 а.с. 194).

ОСОБА_8 підписала інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, датовану 17 год. 10 хв. 21.05.2020. Інформацію надав лікар ОСОБА_22 (т. 3 а.с. 192).

Крім того, ОСОБА_8 підписала інформовану згоду на комплекс втручання, датовану 17 год. 12 хв. 21.05.2020 (т. 3 а.с. 193).

Вказаний документ створений ОСОБА_22 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 17 год. 12 хв., (т. 4 а.с. 189).

Як вбачається із графічних відображень КТГ моніторингу пацієнтки ОСОБА_8 фактично він проводився у період часу з 16:59 до 18:16, а постійний моніторинг відбувався в періоди з 16:59 до 17:21 та з 18:03 до 18:16 (т. 4 а.с. 120-122).

Наданні у синтезуючій частині висновку експертів КМКБ СМЕ за наслідками проведення судово-медичної (комесійної) експертизи (за матеріалами кримінального провадження) № 031-41-2021 розшифрування графічних відображень КТГ пацієнтки ОСОБА_8 вказують на те, що:

-в період часу 16:59 до 17:21: наявні пізні (як відповідь на гіпоксію плоду) довготривалі децелерації (17:01, 17:09, 17:13, 17:19), при наявності високих частих осциляцій з амплітудою варіабельності серцевого ритму плоду більш 25 ударів за хвилину (сальтаторний ритм) та поступовим зниженням базального ритму - ознаки «страждання» плоду, при цьому прибором автоматично відображена «позначка тривоги» - «ДЗВІНОЧОК»;

- в період часу 18:03 - 18:16: наявність розкиду (високої варіабельності) осциляцій 70-180 при початковому базальному ритмі близько 160, на тлі відсутності зв`язку серцевої діяльності плоду із пологовою діяльністю (скороченнями матки).

ОСОБА_8 підписала інформовану добровільну згоду на знеболення, датовану 17 год. 23 хв. 21.05.2020 (т. 3 а.с. 200).

Інформована добровільна згода пацієнта на знеболення створена ОСОБА_25 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 17 год. 24 хв. (т. 4 а.с. 199).

Згідно протоколу епідуральної аналгезії від 21.05.2020 час виклику анестезіолога - 17 год. 21 хв., час приходу анестезіолога - 17 год. 25 хв. ОСОБА_8 з методом аналгезії ознайомлена, згода отримана. Оцінка болю склала 8 балів, о 17 год. 40 хв. введено основну дозу препарату, а через 20 хвилин після основної дози біль при переймах зменшився, 4 бала. Ускладнень не отримано (т. 3 а.с. 196).

Протокол епідуральної аналгезії створений ОСОБА_25 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 18 год. 39 хв. (т. 4 а.с. 197).

ОСОБА_8 підписала інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, датовану 18 год. 19 хв. 21.05.2020, згідно якого надала згоду на проведення операції кесаревого розтину під знеболенням і доручила виконувати операцію ОСОБА_17 , а знеболення лікарю ОСОБА_25 . У вказаному медичному документі лікарем, що надав інформацію та буде оперувати зазначено ОСОБА_17 та проставлений від його імені підпис. (т. 3 а.с. 197).

Інформована добровільна згода пацієнта на проведення операції та знеболення створена ОСОБА_22 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 18 год. 21 хв. (т. 4 а.с. 191).

Відповідно до передопераційного огляду анестезіологом від 21.05.2020 о 18 год. 20 хв. у ОСОБА_8 діагноз МКХ10: О68 - пологова діяльність та розродження, ускладнені стресом плоду (дистрес) (т. 3 а.с. 203).

ОСОБА_8 та ОСОБА_17 підписано інформовану згоду на комплекс медичних втручань, датована 18 год. 22 хв. 21.05.2020, а саме проведення ургентного кесаревого розтину (т. 3 а.с. 199).

Інформована згода на кесарів розтин створена ОСОБА_22 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 18 год. 22 хв. (т. 4 а.с. 190).

Згідно консиліуму, датованого 21.05.2020 о 18 год. 25 хв. в складі лікарів ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 проведено консиліум, на якому, враховуючи дистрес плода в І періоді пологів (за даними КТГ - глибокі дицелерації, та підтікання густих меконіальних вод), відсутність умов для термінового розродження через природні полові шляхи (відкриття маткового вічка 3 см) - показано завершити пологи шляхом операції кесарів розтин. При цьому зазначено, що о 18:00 - адекватна пологова діяльність, неперерваний КТГ моніторинг. Епізодично з`являються варіабельні децелерації до 70 уд. за хв. О 18 год. 20 хв. згідно локального протоколу М-АВ-ЛП-05 «Дистрес плода» від 13.05.2019, з метою уточнення стану плода (оцінити якість навколоплідних вод та визначення лактату з передлеглої голівки плода) проведена амніотомія, вилились густі меконіальні води. На КТГ реєструються глибокі децелерації до 70 уд. за хв., але серцевий ритм плода швидко відновлюється (т. 3 а.с. 202).

Вказаний документ створений ОСОБА_22 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 20 год. 10 хв. (т. 4 а.с. 192).

Згідно протоколу кесаревого розтину пацієнтки ОСОБА_8 час початку - 18 год. 29 хв., час завершення - 19 год. 10 хв. Операційна бригада: хірург - ОСОБА_17 , асистент - ОСОБА_22 , анестезіолог - ОСОБА_25 , операційна медсестра - ОСОБА_54 . Кесаів розтин ургентний 1 категорії. Дитина народжена о 18 год. 31 хв., стан при народженні - жива, за шкалою апгар: 1 хв. - 1; 5 хв. - 3 (т. 3 а.с. 208).

Протокол кесаревого розтину створений ОСОБА_22 в програмі МІС «Доктор Елекс» 21.05.2020 о 20 год. 13 хв. (т. 4 а.с. 195).

Як вбачається з медичної картки новонародженого № 915, 21.05.2020 о 18:31 у породіллі ОСОБА_8 народилася дитина жіночої статі, якій поставлено діагноз: церебральна лейкомаляція у новонародженого - P91.2. Неотальна церебральна лейкомаляція status marmoratus. Ускладнення: неонатальна церебральна кома. Спастичний тетрапарез. Судомний синдром. Дихальна недостатність ІІІ ст., тяжка асфіксія при народженні - Р21.0, неонатальна аспірація меконію - Р24.0, вроджена пневмонія, неуточнена - Р23.9, атрофія зорового нерва - Н47.2. Тяжка асфіксія при народженні. Стан після гіпотермії 21-24.05.2020. Неонатальна аспірація меконія. Постаспіраційна пневмонія в анамнезі. Перинатальне гематологічне порушення: анемія середнього ступеня важкості. Атрофія зорового нерва вторинна зліва. Відсутні записи про ускладнення вагітності (п.20). Навколоплідні води: меконіальні. Ускладнення пологів: дистрес плода. Лікар ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 230).

Відповідно до картки реанімаційної допомоги новонародженому, дитині розпочато реанімацію о 18:31, реанімацію закінчено о 19:15. Навколоплідні води забруднені меконієм. Новонароджена дитина неактивна: vдихання, vтонус, ЧСС

Згідно повного медичного огляду після народження від 21.05.2020 спостереження проводив зав. ВНІТН ОСОБА_26 . Встановлено, що контакту «шкіра до шкіри» протягом двох годин не відбувся, у зв`язку з важкою асфіксією при народженні дитини. Діагноз попередній клінічний: тяжка асфіксія при народженні, неонатальна аспірація меконія. Ускладнення: дихальна недостатність І ст. Дитина о 19:15 переведена до Блоку інтенсивної терапії новонароджених (т. 2 а.с. 234).

Згідно первинного огляду дитини в Блоці інтенсивної терапії новонароджених ВНІТН від 21.05.2020 (19:15) показаннями для поступлення дитини були дихальна недостатність, неврологічні симптоматики за рахунок важкої інтранатальної асфіксії, меконіальної аспірації. Анемнез захворювання: стан дитини при народженні дуже важкий, зумовлений перенесеною важкою асфіксією у пологах, неонатальною аспірацією меконія. Дитина народжена неактивною в меконіальних водах, з трахеї санований меконій, проведені заходи первинної реанімації з непрямим масажем серця, ШВЛ. Після проведення первинної реанімації стан залишався важким, спонтанне дихання відсутнє, м`язова гіпотонія, гіпорефлексія. Дитина переведена в БІТН. Загальний стан дитини дуже важкий. Важкість стану за рахунок дихальної недостатності, неврологічної симптоматики за рахунок важкої інтранатальної асфіксії, меконіальної аспірації. Встановлено діагноз: основний: тяжка асфіксія при народженні Неонатальна аспірація меконія; ускладнення: дихальна недостатність ІІІ ст.; супутній: загроза розвитку внутрішньоутробної інфекції (т. 2 а.с. 235).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2 від 15.07.2020 ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у стаціонарі Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні. Вік померлої - 1 міс. 22 дні, причина смерті - кістозна дегенерація мозку з внутрішньою гідроцефалією (т. 2 а.с. 154-155).

Згідно консультативного висновку № 27 кафедри патологічної та топографічної анатомії НДСЛ «Охматдит» Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л . Шупика Міністерства охорони здоров`я України від 17.06.2020 при досліджені гістологічних препаратів плаценти ОСОБА_8 визначено, що в представленому матеріалі тканина зрілої плаценти з помірно вираженими інволютивно-дистрофічними змінами. Має місце дисоційоване дозрівання ворсин з підвищеною кількістю незрілих «густо-клітинних» ворсин с розрихленою стромою та наявністю термінальних ворсин с явищами гіперваскуляризації. Відмічається нерівномірне кровонаповнення капілярів термінальних та судин стовбурних ворсин. Мають місце вогнищеві крововиливи в міжворсинчастий простір, строму окремих термінальних ворсин та строму пуповини. В судинах пуповини відмічається краєве стояння лейкоцитів з помірною вогнищевою інфільтрацією стінок судин.

Патологоанатомічний діагноз: морфологічного картина в представлених препаратах має ознаки хронічної плацентарної недостатності та гострого розладу кровообігу по типу дисциркуляторного, що характерно для гострої плацентарної недостатності (т. 2 а.с. 90).

Відповідно до висновку експертів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи за наслідками проведення судово-медичної (комесійної) експертизи (за матеріалами кримінального провадження) № 031-41-2021, смерть ОСОБА_18 настала від органічного ураження центральної нервової системи у вигляді наявності дифузної кістозної лейкомаляції з ламінарним некрозом та декортикацією, яке розвинулось внаслідок внутрішньоутробної (під час перебування в матці в 1-ому періоді пологів) гіпоксії.

Наявні об`єктивні судово-гістологічні дані (різке повнокров`я судин плаценти та пупкового канатику з еритроагрегацією, вогнища лейкоцитарної інфільтрації стінки пупкових артерій, оточуючої драглистої речовини та пупкової вени стінка якої різко розпушена за рахунок вираженого набряку), з урахуванням наявності деяких даних в наданій медичній документації (кардіотокографічні в день пологів, висока рухова активність плоду в терміні вагітності 33-40 тижнів на тлі наявності порушення матково-плацентарного кровотоку 1-а ступеню в терміні вагітності 20 та 30 тижнів, діагностування не центрального (крайове бокове) прикріплення пуповини до плаценти починаючи з 20 тижнів терміну вагітності) та відсутності будь-яких даних щодо опису пуповини ( її довжини, розташування, наявність/відсутність обвиття, вузлів тощо) безпосередньо в пологах та після них, все це дозволяє експертній комісії стверджувати про те, що причиною вищевказаної внутрішньоутробної гіпоксії була наявність «проблеми» (обвиття, передлежання, наявність вузла) кровообігу в судинах пуповини, насамперед саме у вені, по якій до плоду тече кров збагачена киснем. При цьому, така «проблема почала реалізовувати» свої наслідки не пізніше ?12:30 21.05.2020 року.

Народження ОСОБА_18 о 18:31 21.05.2020 року (шляхом кесарського розтину) у тому стані, який був констатований лікарями: через 1 хвилину після народження з оцінкою в 1 бал за шкалою Апгар (наявність лише серцебиття), через 10, 15 та 20 хвилин в 4 бали (при відсутності дихання, рефлексів та тонусу м`язів), з лабораторним визначенням показників кислотності крові (рН=7 при нормі 7,2-7,45) та концентрації лактату (лактат - 14,6 ммоль/л, при нормі 0,5-2,2 ммоль/л) в крові артерії пуповини після народження та у венозній крові новонародженої через 1 годину після народження (рН=6,8 при нормі 7,35-7,45; лактат 15 ммоль/л, при нормі 0,5-2,2 ммоль/л), та подальший стан новонародженої під час її стаціонарного лікування, повністю відображає саме те, що тривалість вище вказаної внутрішньоутробної гіпоксій була така, яка призвела до незворотних змін в центральній нервовій системі (гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку), що потребувало наданню інтенсивної терапії лише паліативного характеру - між смертю ОСОБА_18 та наданням їй медичної допомоги відсутній будь- який причинно-наслідковий зв`язок.

26.09.2019 року ОСОБА_8 була взята на облік в ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з терміном вагітності 6 тижнів 3 дні.

За весь період амбулаторного спостереження ОСОБА_8 неодноразово відвідувала жіночу консультацію, їй були проведені всі необхідні лабораторно-інструментальні дослідження та консультації суміжних спеціалістів.

В тому числі і 07.05.2020 року, у зв`язку зі скаргами (суб`єктивні дані) на ниючий біль унизу живота і мажучі виділення з піхви, проте, під час огляду будь-яких даних, в тому числі з боку плоду, які б потребували зміни лікарської тактики, в тому числі госпіталізації вагітної до акушерського стаціонару, лікарями отримано не було.

Окремо слід зазначити, що під час амбулаторного спостереження за вагітною ОСОБА_8 , лікарями були отримані (під час проведення інструментальних обстежень) дані щодо наявності порушення матково-плацентарного кровотоку 1-а ступеню в терміні вагітності 20 та 30 тижнів при відсутності таких даних в терміні вагітності 38 тижнів. Проте, це ніяким чином не було відображено в медичній документації.

21.05.2020 року о 16:29 ОСОБА_8 , у зв`язку з наявністю регулярної пологової діяльності (початок якої згідно записів лікарів зі слів жінки - 12:00 21.05.2020 року), була госпіталізована до акушерського відділення «Пологового будинку «Лелека», де їй після первинного огляду був встановлений діагноз: Вагітність ІІ, 40 тижнів + 3 дні. Очікувані пологи І. Головне передлежання плода. І період пологів. Латентна (розкриття шийки матки до 6 см) фаза, та визначений план ведення пологів - пологи почати вести через природні пологові шляхи під постійним КТГ-моніторингом, який розпочався о 16:59.

Наявні дані огляду ОСОБА_8 при госпіталізації останньої вказують на те, що лікувальна тактика була встановлена та обрана правильно.

В період з 16:59 до 17:21 дані вище вказаного КТГ-моніторингу, а саме наявність пізніх довготривалих децелерацій при наявності високих частих осциляцій з амплітудою варіабельності серцевого ритму плоду більш 25 ударів за хвилину та поступовим зниженням базального ритму, свідчили про наявність «страждання» плоду (внутрішньоутробної гіпоксії), що також автоматично «сигналізувалось» безпосередньо прибором (фетальним монітором) шляхом друкування на КТГ-стрічці «позначки тривоги»: «ДЗВІНОЧОК» тобто, вже принаймні о 17:21, в даному випадку необхідно було змінювати план ведення пологів (можливо з попереднім проведенням УЗД з допплерометрією визначення показників кровоплину в артеріях матки, пуповини, в середній мозковій артерії плоду, можливо попереднім проведенням амніотомії з наступним визначенням концентрації лактату в крові з передлеглої голівки плоду) - проводити кесарів розтин.

В подальшому, лікарями дані вище вказаного КТП-моніторингу о 18:00 оцінюються як «нормальні», а о 18:20 - як такі, що вимушують їх діяти згідно «свого» локального протоколу «Дистрес плода», при цьому графічна «картина» кардіотокограми протягом періоду 18:03-18:16 не відрізняється між собою, а остання реєстрація КТГ відбулась о 18:16.

О 18:20 після проведення амніотомії (штучне розкриття плідного міхура) з «отриманням» густих меконіальних вод, цілком обґрунтовано, при відсутності умов для термінового розродження через природні пологові шляхи, лікарями прийнято рішення про термінове проведення операції кесарського розтину, що було розпочато о 18:29 з народженням дитини о 18:31.

Таким чином, все вище наведене, з урахуванням викладеного нами у 1-ому пункті даних Підсумків, дозволяє стверджувати про те, що в даному випадку наявний дефект в наданні медичної допомоги ОСОБА_8 лікарями акушерського відділення «Пологового будинку «Лелека» (у вигляді бездіяльності) несвоєчасного (із запізненням на 1 годину) проведення операції кесарського розтину, що саме і обумовило народження ОСОБА_18 у тому стані, який обумовив розвиток незворотних змін в центральній нервовій системі.

Тобто, між смертю ОСОБА_18 та вищезазначеним дефектом наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок: за умов відсутності даного дефекту, настання благоприємного наслідку (збереження життя новонародженій) мало б місце.

Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає, що вони в цілому узгоджуються між собою, відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_17 кримінального правопорушення, а також доводять його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.

Суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами доводи обвинуваченого про те, що він не був лікуючим лікарем пацієнтки ОСОБА_8 , а надана їй медична допомога не вплинула на стан новонародженої дитини.

Так, 21.05.2020 року ОСОБА_17 був відповідальним черговим лікарем ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», мав забезпечити надання своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги пацієнтам пологового будинку, визначений відповідальною особою на випадок діагностування в пологах дистресу плода, а також проведення операції ургентний кесарів розтин, об`єктивно володів інформацією щодо стану породіллі ОСОБА_8 , однак не вжив заходів щодо вчасного надання їй медичної допомоги, рішення про проведення операції прийнято ним із запізненням на одну годину фактично одноособово з оформленням у подальшому - рішенням консиліуму лікарів, що фактично не проводився.

Такі дії ОСОБА_17 згідно висновку судово-медичної експертизи свідчать про недбалість при виконанні ним професійних обов`язків, як медичним працівником, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із народженням ОСОБА_18 у тому стані, який обумовив розвиток незворотних змін її в центральній нервовій системі та за умов відсутності якого збереження життя новонародженої дитини мало б місце.

Доводи захисту про те, що під час досудового розслідування не було проведено повторну судово-медичну експертизу, призначену ухвалою слідчого судді, судом відхиляються, оскільки на стадії судового розгляду були допитані судові експерти, які надали вичерпні та послідовні відповіді на поставленні запитання учасників процесу в межах складеного ними експертного висновку, який в повній мірі надає відповіді на поставлені питання щодо обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Будь яких істотних порушень при його складенні судом не встановлено, а сама по собі незгода сторони захисту з цим висновком не є підставою для проведення повторної чи додаткової судової експертизи.

Також суд відхиляє доводи захисту щодо порушення, на їх думку, порядку подання зразків для проведення експертизи, що були надані слідчому адвокатом потерпілої, оскільки це не суперечить вимогам КПК України на, що вказують правові висновки Верховного Суду у справах № 463/11851/21, № 596/4123/21 та № 199/3623/23.

Також суд не приймає, як доказ невинуватості обвинуваченого ОСОБА_17 у вчиненому кримінальному правопорушення висновок Клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.09.2021 року, оскільки КЕК є консультативно дорадчим органом завданням якого по суті є оцінка в межах повноважень якості медичних послуг, а не надання висновків щодо причин, наслідків і взаємозв`язку між ними, що є виключною компетенцією судово-медичної експертизи. Крім цього, висновки КЕК суперечать встановленим під час розгляду справи обставинам.

При вирішенні справи, суд також не бере до уваги показання ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_43 , ОСОБА_56 та ОСОБА_57 в частині оцінки предпологового стану та пологів, причин та наслідків, оскільки вони не є судово-медичними експертами, їх судження носять суб`єктивно оціночний характер, ґрунтуються на припущеннях, а тому не мають доказового значення.

Також, суд критично ставиться до показань спеціаліста ОСОБА_58 з огляду на те, що він не є судовим експертом й залучався при складенні висновку виключно у статусі спеціаліста.

Твердження захисту та обвинуваченого про тиск на нього на стадії досудового розслідування є голослівними, оскільки документально не підтверджені, а також не ґрунтуються на досліджених під час судового слідства доказах.

Крім того, доводи захисту про участь на стадії досудового розслідування кримінальної справи неповноважних прокурорів, що тягне за собою недопустимість зібраних стороною обвинувачення доказів, спростовуються постановою керівника Київської міської прокуратури від 07.12.2021 року про зміну групи прокурорів.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази чи правдивість закріпленої інформації судом не вбачаються. Незначні розбіжності у показах свідків щодо часу та дат події в цілому не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого й виникли, на думку суду, внаслідок тривалого часу, що минув.

За таких обставин дії ОСОБА_17 , які виразились у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 140 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_17 згідно ст.ст. 66 та 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_17 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також матеріали, що його характеризують, та те що обвинувачений за місцем проживання характеризується формально посередньо, а за місцем роботи - формально позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_17 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства. Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає. Враховуючи тяжкість наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд знаходить підстави для застосування до нього додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

При розв`язанні позову ОСОБА_8 до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», третя особа ОСОБА_17 , про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступних положень закону.

За змістом ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За змістом п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи, що під час розгляду справи установлено, що ОСОБА_8 зазнала моральних страждань з вини обвинуваченого, який перебував у трудових відносинах із цивільним відповідачем, суд дійшов висновку, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної потерпілій моральної шкоди відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України має нести ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

З урахуванням характеру й обсягу фізичних та моральних страждань потерпілої, психоемоційних переживань, понесених нею внаслідок завдання тяжкого тілесного ушкодження, часу та зусиллях направлених для відновлення стану її здоров`я, висновку соціального психологічного дослідження ГО «Спілка фахівців № 14-12-21 (т. 1 а.с. 96-120), тяжкості вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про те, що компенсація моральної шкоди, повинна бути визначена в грошовій формі у заявленому у позові розмірі - 1 170 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення про обрання ОСОБА_17 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що у судовому засіданні прокурором не доведено існування передумов, передбачених ст. 194 КПК України для застосування до обвинуваченого з урахуванням його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду, характеризуючих його особу матеріалів, віку, стану здоров`я, міцності соціальних зав`язків, цього виду запобіжного заходу, а тому не знаходить підстав для його застосування.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК, а питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК.

Керуючись ст.ст. 124, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_17 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатись медичною діяльністю строком на 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», третя особа ОСОБА_17 , про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56, код ЄДРПОУ: 39155132)на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (один мільйон сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме документи та 2 лазерні компакт диски, визнані речовими доказами відповідно до постанови слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_59 від 30.01.2021, постанови слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_60 від 30.06.2022, постанови слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_60 від 03.02.2022 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 13 450 грн. 10 коп. стягнути з ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (р/р UA878201720314241002201048145, Держказначейська служба України, м. Київ, УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 23698049).

Строк відбування ОСОБА_17 покарання обчислювати з моменту фактичного затримання на виконання вироку.

Вирок набирає законної силипісля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

СудОболонський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено11.12.2024
Номер документу123599032
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти життя та здоров'я особи Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

Судовий реєстр по справі —756/8027/22

Вирок від 09.12.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 17.09.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 17.09.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 03.06.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 22.04.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 22.04.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 22.04.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 15.04.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 11.12.2023

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 11.12.2023

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні