справа № 198/279/24
провадження № 2/0198/177/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М.,позивачки ОСОБА_1 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду с-щаЮр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) та Міністерства оборони України, третя особа Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту батьківства,
в с т а н о в и в:
Адвокат Мандрик В.В. звернувся до суду з позовною заявою, поданою в електронній формі в інтересах ОСОБА_1 , до Павлоградського ДРАЦС та Міністерства оборони України про встановлення факту батьківства.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 14.10.2021 по 26.05.2023 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_2 . Разом з ними проживала їх спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.05.2023 з початком повномасштабного військового вторгнення на територію України ОСОБА_2 мобілізовано до лав Збройних сил України, а 06.03.2024 позивачка отримала повідомлення, що він перебуває у полоні держави-агресора.
Оскільки ОСОБА_2 не був записаний батьком в свідоцтві про народження дитини, ОСОБА_1 з метою отримання належного грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон, просить встановити факт його батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 05.07.2024 позов залишено без руху для усунення недоліків.
11.07.2024 відкрито загальне позовне провадження.
06.09.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.
Представник відповідача Павлоградського ДРАЦС в судове засідання не з`явився, надавши заяву про слухання справи за відсутності представника, при цьому просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, надавши відзив на позов, в якому просив слухати справи за відсутності представника. Також, не висловивши позицію з приводу заявлених позовних вимог, представник вважає, що спір виник з публічно-правових відносин позивачки з державою, оскільки пов`язаний з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) певного соціально-правового статусу, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Третя особа Військова частина НОМЕР_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак пояснень щодо позову, заяв з повідомленням причин неявки або про відкладення розгляду справи не надала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, оцінивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи та докази, суд вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 122 СК України права та обов`язки матері, батька та дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленими статтями 122 (визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою) та статті 125 (визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою) цього Кодексу.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду (ст. 125 СК України).
Частиною 1 статті 126 та частиною 1 статті 130 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу реєстрації актів цивільного стану. За відсутності такої заяви батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
Крім цього, Пленум Верховного Суду України в абз. 3-5 п. 7 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Стаття 135 СК України передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Тлумачення нормст.130 СК Українисвідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимогЦПК України(ст. 128 СК України).
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 12, 13 та частиною 1статті 81 ЦПКУкраїни передбачено здійснення судочинства на засадах змагальності сторін, в межах заявлених особою вимог і на підставі поданих доказів, а також обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи зпринципів змагальностіта диспозитивностіцивільного судочинства, позовні вимоги мають бути належним чином сформульовані та доведені саме позивачем, а судом цивільні справи розглядаються в межах заявлених позовних вимог.
Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дівчинки в свідоцтві про народження, виданому 05.08.2022 Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), записаний ОСОБА_4 (а.с. 22).
За твердженням ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким позивачка фактично до та після народження дитини проживала, але не перебувала у шлюбі, та який визнавав малолітню своєю донькою.
З довідки № 1007, виданої виконкомом Юр`ївської селищної ради 30.10.2023, та акта обстеження місця проживання виходить, що ОСОБА_2 з 14.10.2021 по 26.05.2023 фактично проживав з дітьми ОСОБА_6 , 2018 року народження, ОСОБА_3 , 2022 року народження, та позивачкою ОСОБА_1 , вів з останньою спільне господарство (а.с.17, 18).
26.05.2023 ОСОБА_2 призваний на військову службу, а з 29.03.2024 він на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2024 № 1167 вважається таким, що захоплений в полон (а.с. 14).
Відповідно до наданого позивачкою висновку експерта № СЕ-19/121-23/25317-БД від 29.11.2023 проведеною судовою молекулярно-генетичною експертизою встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є біологічною донькою безвісно зниклого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19-21).
Оцінюючи вказаний висновок на предмет його достовірності щодо підтвердження факту батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 , суд зазначає таке.
Молекулярно-генетично експертиза є одним із видів біологічної експертизи, до завдань якої серед іншого віднесено встановлення спорідненості (родинних зв`язків). Порядок проведення експертизи встановлений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.
Для визначення батьківства обов`язковою є присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу або наявність заздалегідь відібраного від таких осіб генетичного матеріалу.
Разом з тим, в результаті проведення експертизи встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію тільки малолітньої ОСОБА_3 , на вирішення експерта взагалі не ставилось питання про спорідненість ОСОБА_2 та малолітньої дитини, біологічний матеріал батька на дослідження та порівняння не представлений, а інформація про те, що дівчинка є його біологічною донькою, ґрунтується виключно на повідомленні позивачки ОСОБА_1 .
При цьому під час розгляду справи ОСОБА_1 , будучи обізнаною зі своїми процесуальними правами та забезпеченою правовою допомогою адвоката, не ставила перед судом питання про проведення експертизи для встановлення спорідненості дитини з іншими особами, які перебувають в кровному спорідненні з полоненим ОСОБА_2 , хоча за умови відсутності генетичного матеріалу останнього таке дослідження могло б допомогти встановити його спорідненість з дитиною позивачки.
Отже, суд не приймає висновок експерта № СЕ-19/121-23/25317-БД від 29.11.2023 як доказ на підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також на думку суду не можуть підтверджувати викладені в позові обставини подані ОСОБА_1 лист соціально-демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_2 , фотографії та виписка по її картковому рахунку (а.с. 23, 76-77, 79-88), адже:
- лист не містить підпису ОСОБА_2 , що не дозволяє вважати, що він особисто підтвердив зазначену в ньому інформацію про своє батьківство відносно ОСОБА_5 ;
- з фотографій об`єктивно неможливо встановити всіх осіб, які зображені на фотознімках, та час, коли вони були зроблені;
- виписка не містить інформації від кого саме надходили кошти на рахунок позивачки та призначення цих коштів.
Таким чином, оцінюючи подані позивачкою докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшов достовірного підтвердження той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому у задоволенні позову належить відмовити.
Аналізуючи заяву представника відповідача Міністерства оборони України про наявність спору між позивачкою та органами виконавчої влади з приводу отримання належного грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон, який на думку представника не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд зазначає таке.
Це питання вирішено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року усправі № 560/17953/21. ВП ВС відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено упостанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року усправі № 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правиламиЦПКУкраїни.
Також, ВП ВС дійшла висновку, що є неефективним підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.
Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, і факту батьківства, який може бути встановлений тільки в судовому порядку, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19ЦПК Українита пункту 5 частини першої статті315ЦПКУкраїни.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,141,258,259,263-265,268,273,354ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) та Міністерства оборони України, третя особа Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту батьківства відмовити.
Відомості про учасників справи:
- ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );
- Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Центральна, 47);
-Міністерство оборониУкраїни (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6);
-Військова частина НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги через Юр`ївський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 20 вересня 2024 року.
Суддя І. О. Гайдар
Суд | Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121749017 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області
Гайдар І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні