Постанова

від 17.09.2024 по справі 909/599/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа №909/599/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіГриців В.М.,

Зварич О.В.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Горбач А.М.;

від відповідача: Данилюк Г.Й.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 09.07.2024 (вх. №01-05/1958/24 від 10.07.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 (повний текст рішення складено 21.06.2024)

у справі № 909/599/23 (суддя Валєєва Т.Е.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 1 487 952,15 грн: заборгованості за добові небаланси природного газу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення 1 487 952,15 грн заборгованості за добові небаланси природного газу, з яких 1 108 720,99 грн основної заборгованості, 220 330,04 грн пені, 132 859,49 грн інфляційних втрат та 26 041,63 грн 3% річних.

Позов мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу, відповідачем протягом визначеного договором строку не здійснено плату за добовий негативний небаланс природного газу, який виник у березні - грудні 2022 року та в січні 2023 року. Однак, враховуючи наявність порушення строків оплати, позивачем відповідачу нараховано 3% річних, інфляційні втрати та пеню, які позивач просив суд стягнути у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 у справі №909/599/23 закрито провадження у справі №909/599/23 в частині стягнення 1 108 720,99 грн основної заборгованості. Частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз" про стягнення 379 231,16 грн штрафних санкцій. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 132 859,49 грн інфляційних втрат, 26 041,63 грн 3% річних, 119 451,92 грн пені та 5 641,30 грн судового збору.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 09.07.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 у справі №909/599/23 в частині відмови у задоволені позову в частині стягнення 100 878,12 грн пені та прийняти нове рішення в оскаржуваній частині, яким задоволити позовні вимоги про стягнення 100 878,12 грн пені.

Зазначає, що оскільки Відповідач у добровільному порядку свої зобов`язання по оплаті заборгованості за щодобові небаланси не виконав, то з метою захисту своїх порушених прав Позивач змушений був звернутися до Суду із даним позовом про стягнення простроченого грошового зобов`язання за Договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000104 та штрафних санкцій, як способу захисту свого майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Окрім цього, вказав, що суд першої інстанції не врахував доводи позивача в частині заперечення щодо зменшення розміру пені, розглянувши тільки доводи відповідача.

25.07.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" надійшов відзив б/н від 24.07.2024 (вх. №01-04/4890/24) на апеляційну скаргу в якому відповідач заперечує доводи апеляційної скарги та вказує на його критичний майновий стан, сплату ним основної суми заборгованості після відкриття провадження у справі, а також те, що відповідачу було зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 09.07.2024 (вх. №01-05/1958/24 від 10.07.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 у справі №909/599/23.

Ухвалою суду від 22.07.2024 призначено розгляд справи на 13.08.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено розгляд справи на 17.09.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Третя особа явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

04.02.2020 між ТОВ "Оператор ГТС України" та АТ "Івано-Франківськгаз", керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС, укладено договір транспортування природного газу №2002000104 (а.с. 1-13 том ІІІ).

Оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 договору).

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей передбачених договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на Веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 договору).

Обсяг послуги, що надається згідно з договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (п. 2.3 договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).

Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформляється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС (п. 2.8 договору).

Оператор зобов`язаний, в тому числі, своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 договору).

Оператор має право, в тому числі, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги (п. 3.2 договору).

Замовник зобов`язаний, серед іншого (п. 4.1 договору):

- своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг;

- здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом ГТС та договором;

- здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Замовник має право, в тому числі, отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені договором строки (п. 4.2 договору).

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 договору).

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (абз. 1 п. 9.2 договору).

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (абз. 1 п. 9.3 договору).

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3 цього Договору, визначається за даними оператора (п. 9.6 договору).

Врегулювання щодобових небалансів оформляються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби (п. 11.4 договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та договором (п. 13.1 договору).

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 договору).

Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).

У додатку №3 до договору сторони вказали перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання - передачі газу (а.с. 16-21 том ІІІ).

Сторони вносили зміни до договору додатковою угодою №1 від 21.09.2020, додатковою угодою №2 від 21.09.2020 та додатковою угодою №3 від 11.12.2020 (а.с. 48-57 том ІІІ).

У матеріалах справи містяться повідомленнями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи, якими відповідач довів до відома позивача про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи, які ознайомлені з вимогами Кодексу ГТС та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою (а.с. 22-47, 58-86 том ІІІ).

Позивач за результатами співставлення остаточної інформації подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи у березні-грудні 2022 року та в січні 2023 року виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню.

Через інформаційну платформу позивач направив відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на оплату щодобових небалансів (а.с. 54-68, 69-81 том І), а саме:

- акт від 31.03.2022 №03-2022-2002000104 та рахунок №03-2022-2002000104 від 31.03.2022 на суму 589 684,94 грн (за газовий місяць березень 2022 року);

- акт від 30.04.2022 №04-2022-2002000104 та рахунок №04-2022-2002000104 від 30.04.2022 на суму 41 045,25 грн (за газовий місяць квітень 2022 року);

- акт від 31.05.2022 №05-2022-2002000104 та рахунок №05-2022-2002000104 від 31.05.2022 на суму 76 521,82 грн (за газовий місяць травень 2022 року);

- акт від 30.06.2022 №06-2022-2002000104 з урахуванням коригуючого акта від 01.11.2022 №06-2022-2002000104-11 та рахунок №06-2022-2002000104 від 30.06.2022 на суму 17 263,58 грн (за газовий місяць червень 2022 року);

- акт від 31.07.2022 №07-2022-2002000104 з урахуванням коригуючого акта від 01.11.2022 №07-2022-2002000104-11 та рахунок №07-2022-2002000104 від 31.07.2022 на суму 9 816,00 грн (за газовий місяць липень 2022 року);

- акт від 31.08.2022 №08-2022-2002000104 та рахунок №08-2022-2002000104 від 31.08.2022 на суму 22 254,79 грн (за газовий місяць серпень 2022 року);

- акт від 30.09.2022 №09-2022-2002000104 та рахунок №09-2022-2002000104 від 30.09.2022 на суму 3 544,61 грн (за газовий місяць вересень 2022 року);

- акт від 31.10.2022 №10-2022-2002000104 та рахунок №10-2022-2002000104 від 31.10.2022 на суму 69 854,25 грн (за газовий місяць жовтень 2022 року);

- акт від 30.11.2022 №11-2022-2002000104 та рахунок №11-2022-2002000104 від 30.11.2022 на суму 53 189,04 грн (за газовий місяць листопад 2022 року);

- акт від 31.12.2022 №12-2022-2002000104 та рахунок №12-2022-2002000104 від 31.12.2022 на суму 9 569,61 грн (за газовий місяць грудень 2022 року);

- акт від 31.01.2023 №01-2023-2002000104 та рахунок №01-2023-2002000104 від 31.01.2023 на суму 215 977,10 грн (за газовий місяць січень 2023 року).

Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату підтверджується "Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи" (а.с. 82 том І), відповідно до якого оператором направлено АТ "Івано-Франківськгаз":

- 13.04.2022 акт та рахунок за березень 2022 року;

- 13.05.2022 акт та рахунок за квітень 2022 року;

- 14.06.2022 акт та рахунок за травень 2022 року;

- 13.07.2022 акт та рахунок за червень 2022 року;

- 13.08.2022 акт та рахунок за липень 2022 року;

- 14.09.2022 акт та рахунок за серпень 2022 року;

- 13.10.2022 акт та рахунок за вересень 2022 року;

- 14.11.2022 акт та рахунок за жовтень 2022 року;

- 13.12.2022 акт та рахунок за листопад 2022 року;

- 12.01.2023 акт та рахунок за грудень 2022 року;

- 14.02.2023 акт та рахунок за січень 2023 року.

На підтвердження обсягів добових небалансів за березень-грудень 2022 року та січень 2023 року позивач також надав: розрахунки обсягів природного газу, відібраних відповідачем з газорозподільної системи України для власних потреб та/або виробничо-технологічних витрат (а.с. 125-167 том І); копії зведених актів приймання-передачі природного газу за спірні періоди (а.с. 144-124 том І); реєстри файлів, які були завантажені до інформаційної платформи відповідачем за березень-грудень 2022 року та січень 2023 року (а.с. 168-248 том І, 1-44 том ІІ); бухгалтерські довідки (а.с. 158-168 том ІІ); акти звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (а.с. 169-171 том ІІ).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення 1 487 952,15 грн заборгованості за добові небаланси природного газу, з яких 1 108 720,99 грн основної заборгованості, 220 330,04 грн пені, 132 859,49 грн інфляційних втрат та 26 041,63 грн 3% річних

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну суму заборгованості в розмірі 1 108 720,99 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції від 13.07.2023 №8219 з призначенням призначення платежу "оплата за добовий небаланс за березень-грудень 2022 року та січень 2023 року згідно з договором №2002000104 від 04.02.2020" (а.с. 126 том ІІІ).

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно Кодексу ГТС договір транспортування - це договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

Відповідно до абз. 2 п. 2 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором ГТС в точках входу/виходу до/з ГТС по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 гл. 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

Приписами абз. 2 п. 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами був укладений договір транспортування природного газу, умовами якого було передбачено вчинення дій з врегулювання добового небалансу як складової послуги транспортування природного газу.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно актами врегулювання щодобових небалансів позивач на виконання умов договору з березня по грудень 2022 року та у січні 2023 надав відповідачу послуги з врегулювання добових негативних небалансів на загальну суму 1 108 720,99 грн. Проте відповідач в установлені договором строки оплату цих послуг з врегулювання щодобових небалансів не здійснив.

Під час розгляду справи відповідач перерахував на рахунок позивача 1 108 720,99 грн основної заборгованості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Скаржник не оскаржує рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 26 041,63 грн та інфляційних втрат в сумі 132 859,49 грн. Вказані вимоги позивача задоволено судом першої інстанції та рішення не оскаржено в апеляційному порядку в цій частині.

Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування відповідачу пені в розмірі 220 330,04 грн пені, яка нарахована за періоди:

- з 21.04.2022 по 20.10.2022 на суму 589 684,94 грн;

- з 21.05.2022 по 20.11.2022 на суму 41 045,25 грн;

- з 22.06.2022 по 21.12.2022 на суму 76 521,82 грн;

- з 21.07.2022 по 20.01.2023 на суму 15 872,18 грн;

- з 18.11.2022 по 10.05.2023 на суму 1 391,40 грн;

- з 23.08.2022 по 22.02.2023 на суму 8 923,67 грн;

- з 18.11.2022 по 10.05.2023 на суму 892,33 грн;

- з 22.09.2022 по 21.03.2023 на суму 22 254,79 грн;

- з 21.10.2022 по 20.04.2023 на суму 35 44,61 грн;

- з 22.11.2022 по 10.05.2023 на суму 69 854,25 грн;

- з 21.12.2022 по 10.05.2023 на суму 53 189,04 грн;

- з 21.01.2023 по 10.05.2023 на суму 95 69,61 грн;

- з 22.02.2023 по 10.05.2023 на суму 215 977,10 грн.

Заява про зменшення розміру пені обґрунтована тим, що відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1772 відповідачу зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 №852, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Також відповідач зазначає, що стягнення пені в розмірі 220 330,04 грн буде надмірним тягарем для відповідача та призведе до невиправданих прибутків позивача. У зв`язку з чим, відповідач просить зменшити розмір пені на 90%.

Оцінюючи можливість зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, суд першої інстанції в рішенні врахував: фінансово-майновий стан обох сторін; сплату відповідачем через 10 календарних днів після відкриття провадження у справі (13.07.2023) суми основної заборгованості за добові небаланси природного газу у розмірі 1 108 720,99 грн, незважаючи на його важкий фінансово-майновий стан (ступінь виконання зобов`язання боржником); з 01.10.2023 втрату відповідачем як оператором газорозподільних мереж основного виду доходу за здійснення основного виду економічної діяльності - надання послуг з розподілу природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи, внаслідок прийняття постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1772 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу виданої АТ "Івано-Франківськгаз", якою зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 №852, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію; загальний розмір пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції, який підлягає стягненню з відповідача, становить 33,92% від суми основної заборгованості, яка сплаена відповідачем, в т.ч. розмір пені - 19,59%.

Скаржник не погодився із рішенням суду першої інстанції в частині зменшення судом розміру пені, що підлягає стягненню на 45%.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Водночас, відповідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі, недодержання письмової форми є наслідком нікчемність правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями п. 1 ст. 233 ГК України також встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Поряд із цим, зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки також в залежність і від співвідношення її розміру і збитків.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, враховуючи вищенаведене, зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, те, що відповідач є 100% державним підприємством, враховуючи майновий стан підприємства відповідача, суд доходить висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, до 50% від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Крім того, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №916/2283/18, від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та у справах №№ 924/1089/17, 903/827/17, 925/1587/17.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (ч. 1 ст. 233 ГК України), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги:

- ступінь виконання зобов`язання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні;

- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Тобто, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне).

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про можливість зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, тому що останнім не врахована значна тривалість невиконання грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості за щодобові небаланси.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що нараховані Позивачем штрафні санкції є співмірними з розміром основного боргу та не перевищують його. Також, суд вказує на тривалість прострочення відповідачем виконання зобов`язання (більше одного року) щодо сплати позивачу вартості негативного балансу, що свідчить про відсутність будь якого ступеня виконання зобов`язання відповідачем перед позивачем, значне прострочення та відсутність, в даному випадку, виключних обставин, а отже, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню.

Також, в матеріалах справи, в аспекті розгляду поведінки винної сторони, відсутні докази вжиття заходів до виконання боржником свого зобов`язання по сплаті заборгованості за щодобові небаланси.

Однак, перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені, суд апеляційної інстанції зазначає, що арифметично правильною є пеня у розмірі 217 185,31 грн.

Отже, враховуючи викладене та часткове задоволення позову про стягнення пені судом першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення пені у розмірі 97 733,39 грн (217 185,31 грн - 119 451,92 грн = 97 733,39 грн).

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 у справі №909/599/23 в частині зменшення суми пені, що підлягала стягненню на 45% та відмови у задоволенні позовних вимог на суму 97 733,39 грн пені підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - частковому задоволенню. В решті - рішення в частині відмови у задоволені позову належить залишити без змін.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, задоволення апеляційної скарги та скасування рішення першої інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, належить покласти на позивача. Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви (в частині оскарження) та апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню скаржнику за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 09.07.2024 (вх. №01-05/1958/24 від 10.07.2024) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 у справі №909/599/23 в частині відмови у задоволені позову про стягнення 97 733,39 грн пені- скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в частині стягнення 97 733,39 грн пені.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 03361046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вул. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490) 97 733,39 грн пені.

В решті рішення в частині відмови у задоволені позову залишити без змін.

3. Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 03361046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вул. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490) 3 665,00 грн судового збору за подання позовної заяви (в частині оскарження) та апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2024.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіГриців В.М.

Зварич О.В.