Постанова

від 17.09.2024 по справі 922/5408/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/5408/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.

представники сторін не з`явились;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового судового рішення

за результатом розгляду апеляційної скарги Виробничого кооперативу Майстер, м. Харків (вх. № 1123 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2024 (ухвалене у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.П., повний текст складено 11.04.2024)

у справі № 922/5408/23

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Виробничого кооперативу Майстер, м. Харків

про стягнення коштів, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/5408/23 позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково. Розірвано Договір оренди від 30.01.2009 № 4971, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Виробничим кооперативом Майстер. Зобов`язано Виробничий кооператив Майстер звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові будівлі: літ. Б-1 площею 203,8 кв.м., літ. Д-2 площею 412,0 кв.м. загальною площею 615,80 кв.м. протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Виробничого кооперативу Майстер на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 103 323,55 грн. пені у розмірі за Договором оренди від 30.01.2009 № 4971, а також суму судового збору у розмірі 9 537,09 грн. Закрито провадження у справі №922/5408/23 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 333 584,79 грн за Договором оренди від 30.01.2009 № 4971. Відмовлено в позові щодо стягнення пені в розмірі 103 323,16 грн.

Відповідач - Виробничий кооператив Майстер, 02.05.2024 через систему "Електронний суд" подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №922/146/24 апеляційну скаргу Виробничого кооперативу Майстер (вх. № 1123 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2024 у справі №922/5408/23 залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2024 у справі №922/5408/23 залишено без змін.

10.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення від 09.09.2024: , в якій останній просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 206,25грн; розгляд заяви проводити без участі представника позивача.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2024 для розгляду заяви у справі №922/5408/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №922/5408/23 прийнято заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення до провадження; розгляд заяви призначено на "17" вересня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; запропоновано відповідачу подати суду апеляційної інстанції відзив про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат із доказами їх надсилання заявнику.

16.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якому останній просить залишити без задоволення заяву позивача про ухвалення у справі №922/5408/23 додаткового рішення з огляду на її необґрунтованість; у разі якщо суд не знайде підстав для залишення заяви без задоволення, зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем, виходячи з критеріїв співмірності, реальності та розумності.

В обґрунтування наведеного відповідач посилався на те, що адвокатом завищений час тривалості судових засідань, а також на те, що справа не є складною, не потребує опрацювання великої кількості нормативних документів та судової практики. Також відповідач зауважив на те, що під час подання відзиву на апеляційну скаргу позивачем не було зазначено попередній розрахунок понесених судових витрат.

В судове засідання представники сторін не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать відомості про доставку документів до особистих кабінетів модуля «Електронний суд».

Розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз ч. 2 ст. 124 ГПК України вказує на те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання попереднього розрахунку не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заявляючи про розподіл судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги, позивач просив суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача у даній справі витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 206,25грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції не подавався.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, тому неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з апелянта понесені судові витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в Східному апеляційному господарському суді та зазначив про те, що відповідні докази будуть подані ним протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.

Вказане свідчить про те, що заявником було заявлено клопотання про розподіл судових витрат в установленому процесуальним законом порядку.

У встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк представником позивача, адвокатом Меркуловою Н.А., надано до суду апеляційної інстанції заяву, в якій заявник, на підставі ст.123, 126, 129 ГПК України просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 206,25, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом спору в апеляційній інстанції, та надано докази на підтвердження таких витрат.

Зважаючи на викладене, позивачем дотримано вимоги вищенаведених приписів та надано докази на підтвердження понесення судових витрат, зокрема, на правничу допомогу адвоката, як то визначено приписами ч. 1, 2 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно положень частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження факту понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, представником позивача до заяви про ухвалення додаткового судового рішення надано:

- копіюдоговору № 27 від 22.09.2023, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та адвокатським бюро «Антона Новакова»;

-копію заявки Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 6437 від 07.11.2023;

- копіюдоговору №45 від 29.12.2023, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та адвокатським бюро «Антона Новакова»;

- копію листа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №3 від 02.01.2024;

- копіюакту здавання-приймання наданих послуг №15 від 06.06.2024 (витяг);

- копіюакту здавання-приймання наданих послуг № 21 від 30.07.2024 (витяг);

- копію акту здавання-приймання наданих послуг № 26 від 09.09.2024 (витяг).

Також матеріали справи містять ордери на професійну правничу допомогу щодо адвокатів адвокатського бюро «Антона Новакова» Меркулової Н.А. та адвоката Батіг В.В.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Так, Відповідно до п.1.1. договорів на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023 та №45 від 29.12.2023 (надалі Договори) виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього Договору надати позивачу послуги, зазначені в п.п.1.2., 1.3. Договору, а позивач прийняти і оплатити ці послуги.

Згідно з п.1.3. Договорів послуги, що надаються за цим Договором, включають, зокрема, забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення господарського судочинства (п.1.3.1 Договору), а також, підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (п.1.3.2. Договору).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що послуги надаються виключно після одержання письмових заявок позивача, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані (надалі Заявка).

Згідно з п.3.1. договору на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023 ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на дату укладення Договору дорівнює 1675,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на 01.01.2024 дорівнює 1 775,00 грн.

Позивачем було надано Адвокатському бюро «Антона Новакова» Заявку №6437 від 07.11.2023, згідно з якою, Позивач просив Адвокатське бюро «Антона Новакова» здійснити заходи щодо розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та пені в судовому порядку.

На підтвердження понесення Позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10 206,25грн останнім надані копія акту здавання-приймання наданих послуг №15 від 06.06.2024 (витяг); копіяакту здавання-приймання наданих послуг № 21 від 30.07.2024 (витяг); копія акту здавання-приймання наданих послуг № 26 від 09.09.2024 (витяг).

З наданих документів вбачається, що адвокатським бюро було надано наступні послуги:

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу: тривалість 3год., вартість 5325

- участь в судовому засіданні 24.07.2024: тривалість 1.20год., вартість 2130,00грн;

- участь в судовому засіданні 03.09.2024: тривалість 1,55год., вартість 2 751,25грн.

Отже, позивачем було прийнято послуги за надання правничої допомоги вартістю 10 206,25грн у справі №922/5408/23, яка перебувала на розгляді в Східному апеляційному господарському суді.

Таким чином, загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у даній справі становить 10 206,25грн.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за якими розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (аналогічний висновок міститься у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі було заявлене клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, в якій останній, зокрема, посилався на те, що адвокатом позивача завищений час тривалості судових засідань, справа не є складною, не потребує опрацювання великої кількості нормативних документів та судової практики.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не встановлено завищення заявленого розміру витрат на правову допомогу, а також невідповідності їх розміру критеріям, визначеним процесуальним законодавством.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу охоплюється не лише його складення, а також послуги з вивчення апеляційної скарги, аналізу судової практики та позицій Верховного Суду, визначених у апеляційній скарзі. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Вказане свідчить про те, що визначення адвокатським бюро тривалості часу на підготовку, складання та подання відзиву в обсязі 3 годин не є завищеним або неспівмірним та відповідає критерію реальності таких судових витрат.

Крім того, в частині доводів відповідача про те, що судові засідання у справі не тривали 1.20год та 1.55, а тому відповідні витрати на участь в судовому засіданні також є завищеними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що до відповідного витраченого часу адвоката також включається не тільки фактична тривалість судового засідання, а й час, витрачений адвокатом на очікування судового засідання та прибуття до зали суду. Також слід зауважити на тому, що саме відповідачем були заявлені клопотання про відкладення розгляду справи, а тому розгляд справи відкладався саме за ініціативою останнього.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності підстав для зменшення заявленого позивачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України та дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат у формі передбаченого договором розміру гонорару, а також беручи до уваги предмет позову, кількість позовних вимог, складність справи, принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 206,25грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови у справі №9222/5408/23 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового судового рішення у справі №922/5408/23 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Виробничого кооперативу Майстер (61038, м. Харків, вул. Ак. Павлова, буд. 82, код ЄДРПОУ: 21266251) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у сумі 10 206,25грн

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складений 19.09.2024.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін