Рішення

від 10.09.2024 по справі 902/465/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2024 р.Cправа № 902/465/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представників:

позивача - Талоконова К.В.,

третьої особи - Іванова Ю.В.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" (просп. Богдана Хмельницького, буд. 147, м. Дніпро, 49033)

до: Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (вул. Порошенка О. Героя України, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001)

про стягнення 368 692,99 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" до Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" про стягнення 368 692,99 грн.

Ухвалою суду від 03.05.2024, з урахуванням виправлених недоліків позовної заяви, за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/465/24 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 30.05.2024.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого ухвалою суду від 27.06.2024 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, вчинено ряд процесуальних дій:

- протокольною ухвалою від 30.05.2024 задоволено заяву відповідача (вх. № 01-34/5282/24 від 21.05.2024) та залучено до участі у справі Міністерство юстиції України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача;

- учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 14-33) та заяву в заперечення на відповідь на відзив (а.с. 44-47), позивачем - відповідь на відзив (а.с. 40-43).

- на виконання вимог ухвали від 03.06.2024 Міністерством юстиції України надано пояснення щодо громадянства кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" (код ЄДРПОУ 41084815) ОСОБА_1 , а також щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" (а.с. 92-110).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2024, про що 15.08.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 10.09.2024 з`явилися усі учасники справи, за винятком повідомленого належним чином представника відповідача. Слід зазначити, що представнику позивача за його клопотанням забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/465/24 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Поряд з цим 09.09.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні, яке судом відхилено як необґрунтоване, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник третьої особи підтримав подані пояснення по суті спору та поклався на розсуд суду при прийнятті рішення по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг по ремонту №3992С-АС від 25.01.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" 368 692,99 грн, з яких: 297 957,67 грн - основного боргу; 11 143,79 грн - неустойки та 59 591,53 грн - штрафу.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що стосовно кінцевого бенефіціарного власника позивача - ОСОБА_1 . Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023 введено в дію рішення РНБО "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 23.12.2023 строком на 10 років. У даному випадку державою фактично застосовано мораторій, тобто відстрочення виконання зобов`язань на 10 років.

У відповіді на відзив позивач акцентує увагу, що зі змісту указу Президента України від 23.12.2023 №850/2023 не вказано щодо заборони однієї сторони договору перераховувати грошові кошти іншій стороні, в якої кінцевим бенефіціарним власником є санкційна особа, а отже висновок відповідача про можливий прямий або опосередкований обхід спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які застосовані з боку України по відношенню до кінцевого бенефіціарного власника позивача - Єрмолаєва В.В., є надуманим та спрямованим на уникнення від виконання своїх грошових договірних зобов`язань.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач, зокрема, посилається на висновок КГС ВС, викладений у постанові від 03.04.2024 у справі № 910/9234/23, що санкційна особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником, здійснює вирішальний прямий та непрямий вплив (контроль) на діяльність товариства, як учасник із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі не менше 25 відсотків.

Тому у випадку задоволення позову виконання судового рішення може спричинити прямий або опосередкований обхід спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які застосовані з боку України по відношенню до кінцевого бенефіціарного власника товариства.

Пояснення третьої особи зводяться до підтвердження факту, що Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023 введено в дію рішення РНБО від 23.12.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яким до громадянина Кіпру ОСОБА_1 застосовано санкції, зокрема, у виді блокування активів, а саме - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належить фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

25.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" (Виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Поділля" (далі - Замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг по ремонту № 3992С-АС (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець приймає на себе зобов`язання проводити за рахунок особисто виготовлених, придбаних матеріалів і запчастин ремонт (надалі по тексту "обладнання"), а Замовник зобов`язується оплачувати Виконавцеві надані послуги у строки та на умовах, які вказані у цьому Договорі.

Згідно із п. 2.1. Договору обладнання, що підлягає ремонту, доставляються Замовником Виконавцю, а відремонтоване вивозяться від Виконавця транспортом Замовника.

Під час повернення обладнання Замовнику сторонами складається Акт виконаних робіт, у якому зазначаються види виконаних робіт, використані запасні частини та витратні матеріали та їх вартість. Акт виконаних робіт засвідчує факт надання послуги і є підставою для розрахунків, якщо інше не обумовлено сторонами. Дата, вказана в акті, є датою завершення робіт (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата виконаних робіт та запчастин здійснюється за домовленістю сторін наступним чином: шляхом 100% післяплати на протязі 20 календарних днів з дати укладання Акту виконаних робіт на поточний банківський рахунок Виконавця.

Згідно із п. 4.7. Договору підписання акту здачі-приймання виконаних робіт є свідченням того, що сторони претензій один до одного не мають, ні щодо якості виконаних робіт, ні щодо розрахунків за договором.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що у разі невиконання власних обов`язків по цьому Договору Сторони несуть відповідальність в порядку, встановленому чинним законодавством України. Сторона, яка порушила свої зобов`язання, або напевно знає, що порушить їх, повинна невідкладно, але не пізніше ніж за 2 (дві) доби до закінчення строків виконання зобов`язань, вказаних в цьому Договорі, повідомити про це другу Сторону.

Враховуючи використання у розрахунках відстрочки по оплаті платежів за Договором, у разі відхилення Замовником від узгоджених цим Договором строків оплати, Замовник здійснює на користь Виконавця сплату неустойки у розмірі 0.0329 (нуль цілих триста двадцять дев`ять десятитисячних) процентів на день від неоплаченої суми платежів (в гривнях) починаючи з 1 (першого) дня, наступного за днем настання зобов`язання оплати згідно даного договору до дня остаточного розрахунку. Сплата вказаних грошових коштів здійснюється Покупцем до 30 числа кожного місяця (п. 5.2. Договору).

Якщо прострочення виконання зобов`язання Замовника складає більше 20 календарних днів Замовник додатково зобов`язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі 20 % від суми прострочених платежів (п.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору він набирає чинності з моменту підписаннями Сторонами та діє до 31.12.2023 р.

На виконання умов Договору за період січня-грудня 2023 року між Замовником та Виконавцем було підписано акти виконаних робіт на загальну суму 1 986 685,56 грн.

У свою чергу Замовником сплачено за надані послуги по Договору грошові кошти на загальну суму 1 688 727,89 грн, що підтверджується відповідною довідкою АТ "Банк Альянс" № 04-190 від 26.03.2024.

Несплата решти вартості наданих послуг з ремонту обладнання слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" із відповідним позовом до суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" 368 692,99 грн, з яких: 297 957,67 грн - основного боргу; 11 143,79 грн - неустойки та 59 591,53 грн - штрафу.

Поряд з цим судом встановлено, що згідно із відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є у загальному доступі, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" є Єрмолаєв Вадим, громадянство: Кіпр, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 75,03.

Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023 введено в дію рішення РНБО від 23.12.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким щодо громадянина Кіпру ОСОБА_1 застосовано санкції строком на 10 років у виді: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4953); 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона); 11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 15) заборона на набуття у власність земельних ділянок; 16) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені).

Зазначена інформація міститься в п. 1 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору про надання послуг по ремонту №3992С-АС від 25.01.2023, суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Поряд з цим відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції" видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, обмеження торговельних операцій; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених п.п. 1, 2 - 21, 23 - 25 ч. 1 ст. 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Отже, Радою національної безпеки та оборони України приймаються рішення про обмежувальні заходи (санкції) щодо певних фізичних та юридичних осіб і таке рішення вводиться в дію відповідним указом Президента України.

Водночас відповідно до ст.3 Закону України «Про санкції» підставами для застосування санкцій є:

1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;

2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй;

3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;

4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об`єднаних Націй. При цьому в силу ч. 3 вказаної статті підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб`єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої.

Таким чином, аналіз наведених положень Закону України «Про санкції» вказує на те, що перебування особи у санкційному списку свідчить про підтвердження факту вчинення цією особою дій, які слугували підставами для їх застосування і передбачені ч.1 ст. 3 Закону України «Про санкції».

Крім того, статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що активи, пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів (п. 3 ч. 1).

Як встановлено судом, Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023 введено в дію рішення РНБО від 23.12.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким щодо громадянина Кіпру ОСОБА_1 застосовано санкції.

Так, відповідно до Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023 до ОСОБА_1 (Iermolaiev Vadym), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Республіка Кіпр, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на 10 років у виді: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4953); 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона); 11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 15) заборона на набуття у власність земельних ділянок; 16) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені).

Отже, державою встановлено мораторій, що передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.

Суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №915/18/23, про необхідність надавати правову оцінку доводам відповідача (боржника) щодо можливості застосування у спірних правовідносинах Закону України "Про санкції" та підзаконних нормативно-правових актів в частині наявності/відсутності щодо позивача обмежувальних заходів, передбачених Законом України "Про санкції".

Судом встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" є ОСОБА_2 , громадянство: Кіпр, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 75,03. Поряд з цим рішенням РНБО від 23.12.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведеним в дію Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023, таку фізичну особу включено до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Відповідно до ст. 96-1 ЦК України корпоративні права - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

За приписами пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В силу п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Враховуючи те, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" належить та перебуває під контролем фізичної особи ОСОБА_1 , відтак існують обґрунтовані підстави для висновку, що вплив кінцевого бенефіціарного власника на органи управління юридичної особи, у тому числі його активи, буде здійснювати саме ОСОБА_1 , на яку накладено санкції, до переліку яких входить блокування активів, тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

За вказаних обставин, у випадку задоволення позову виконання судового рішення у цій справі може спричинити прямий або опосередкований обхід спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які застосовані з боку України по відношенню до кінцевого бенефіціарного власника позивача - ОСОБА_1 .

Вказані санкції застосовані на підставі Закону України "Про санкції".

Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку державою фактично застосовано мораторій, тобто відстрочення виконання зобов`язань, що встановлюються на певний термін (10 років) у зв`язку зі збройною агресією і дією правового режиму воєнного стану.

Дія такого мораторію поширюється на окремі категорії стягувачів, у т.ч. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс", оскільки така юридична особа перебуває в прямій корпоративній залежності від свого кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 , який має широке коло повноважень щодо позивача, дає можливість формувати його волю, визначати мету і види діяльності, прямо чи опосередковано (через органи управління) може вирішувати долю його активів.

При цьому суд враховує, що до ОСОБА_1 застосовано саме персональні санкції як до фізичної особи, а не до позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс", де зазначена фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником та здійснює вирішальний вплив на діяльність підприємства, у т.ч. економічну. Тобто, у випадку задоволення позову у цій справі та примусового стягнення грошових коштів з відповідача, фактично збільшаться активи підприємства позивача, шляхом отримання реальних грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс", яке знаходиться під прямим контролем фізичної особи - ОСОБА_1 , відносно якого були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

У постанові КГС ВС від 03.04.2024 у справі № 910/9234/23 викладено висновок, що санкційна особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником, здійснює вирішальний прямий та непрямий вплив (контроль) на діяльність товариства, як учасник із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі не менше 25 відсотків.

Водночас не заслуговує на увагу заперечення позивача, що такий висновок не може братися судом до уваги, оскільки предмет і підстави позову у справах № 902/465/24 та № 910/9234/23 різняться між собою, позаяк наявність частки фізичної особи у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи є ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність товариства в силу п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

З огляду на викладене, наявні правові підстави для обмеження права позивача на отримання грошових коштів від відповідача за Договором про надання послуг по ремонту №3992С-АС від 25.01.2023 в заявленому до стягнення розмірі 368 692,99 грн.

Водночас суд наголошує, що позивач не втрачає право на отримання вищевказаної суми заборгованості, таке право може бути реалізованим ним тільки після скасування державною владою України прямої заборони (мораторію) на виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки до бенефіціарного власника позивача застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4424,32 грн відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 4424,32 грн залишити за позивачем.

3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 20 вересня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.