Рішення

від 18.09.2024 по справі 902/531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" вересня 2024 р.Cправа № 902/531/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників сторін

позивача Гніденко О.М., ордер АА №1432738 від 02.05.2024 (в режимі ВКЗ);

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача №б/н від 09.09.2024 про розподіл судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу та заперечення представника відповідача без номеру від 17.09.2024 на заяву про розподіл судових витрат понесених позивачем у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (вул. Бориспільска, буд. 7, м. Київ, 02099)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (проспект Космонавтів, 53, м. Вінниця, 21027)

про: стягнення 25089 грн.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/531/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" про стягнення 25 089,00 грн попередньої оплати.

04.09.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено повністю.

У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

В судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник позивача заявив усне клопотання що остаточний розрахунок понесених позивачем витрат на правничу допомогу буде надано суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

09.09.2024 до суду від представника позивача надійшла заява №б/н від 09.09.2024 про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2024 призначено судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/531/24 на 18.09.2024.

17.09.2024 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат понесених позивачем.

На визначену судом дату 18.09.2024 в судове засідання з`явилась представник позивача, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 11 000,00 грн та просила задовольнити її.

Частинами 3 та 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повне додаткове рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Так, розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про розподіл понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу та заперечення представника відповідача на заяву про розподіл понесених позивачем судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, в судовому засіданні 04.09.2024 представник позивача до судових дебатів заявила усне клопотання про намір надати до суду докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

У подальшому в строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК, 09.09.2024 до суду від представника позивача надійшла заява №б/н від 09.09.2024 про відшкодування судових витрат, які поніс позивач у зв`язку із розглядом справи в розмірі 11 000,00 грн. до якої долучено копії: Ордеру серія АА №1432738 від 02.05.2024 виданого на підставі договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023; квитанції № 32 57157 від 02.05.2024 на суму 6 000,00 грн; платіжних інструкцій №10927 від 04.09.2024 на суму 3500,00 грн та №10667 від 08.07.2024 на суму 1500,00 грн; Актів виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 06.05.2024 на суму 6 000,00 грн та від 06.09.2024 на суму 5 000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: Договору №01/07-2023 про надання правової допомоги від 28.07.2023 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КВ №000632 від 15.07.2019 на ім`я Гніденко О.М.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 цієї статті).

Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення представника відповідача щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема обґрунтовано тим, що надані позивачем докази в підтвердження понесених витрат на суму 11 000,00 грн не відповідають формі документів суворої звітності затверджених Інструкцією по використанню форм документів суворої звітності, що застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, що затверджена Наказом Укрсоюзсервіс від 29.09.95 р. №8.

Крім того, за твердженням відповідача, неможливо ідентифікувати, чи має відношення надана Квитанції серії 03 ААВ №3257157 від 02.05.2024 року до Договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року, Ордеру серії АА №1432738 від 02.05.2024 року та взагалі до цієї судової справи №902/531/24. Акти виконаних робіт від 06.05.2024 року та від 06.09.2024 року також не можливо ідентифікувати, чи мають вони відношення до судової справи №902/531/24. Також, із наведених актів неможливо встановити скільки часу витратив адвокат на правову допомогу, що фактично унеможливлює обґрунтування заперечень.

Відповідач звертає увагу суду на те, що у Платіжній інструкції №10667 від 08.07.2024 року вказане призначення платежу «оплата за надання правової допомоги зг. рах. № 022 від 08.07.2024 р. без ПДВ», та в Платіжній інструкції №10927 від 04.09.2024 року вказане призначення платежу «оплата за надання правової допомоги зг. рах. № 025 від 04.09.2024 р. без ПДВ», тобто також неможливо ідентифікувати, чи мають відношення платіжні інструкції до Договору про надання правової допомоги №01/07- 2023 від 28.07.2023 року, Ордеру серії АА №1432738 від 02.05.2024 року, Актів виконаних робіт та взагалі до цієї судової справи №902/531/24. Рахунків № 022 від 08.07.2024 р та № 025 від 04.09.2024 р. матеріали справи не містять. Крім того є не зрозумілим, а яким чином 08.07.2024 року було сплачено Позивачем адвокату Гніденко О.М. 1500,00 грн, якщо не було правової підстави акту виконаних робіт чи звіту під такий платіж, адже саме цього вимагає п. 4.2. Договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року.

Окрім цього, відповідач наголошує на тому, що згідно з ч.6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Позивач збільшив суму судових витрат майже вдвічі.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн, в зв`язку з їх не доведеністю та необґрунтованістю.

Разом з тим, суд заперечення відповідача оцінює критично, оскільки відповідно до п.2.1, 2.2 та 2.3 Договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року укладеного між Адвокатом Гніденко Ольгою Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙРОНТРЕЙД» (в договорі Клієнт) «Клієнт» в письмовій або усній формі повідомляє «Адвоката» про суть доручення, що підлягає вирішенню. «Адвокат» самостійно визначає перспективи вирішення доручення «Клієнта», перелік необхідної документації та інформативних даних, необхідних для вирішення доручення. «Клієнт» за вимогою «Адвоката» надає останньому всю необхідну документацію та інформацію стосовно вирішення доручення «Клієнта».

Пунктом 3.5. даного Договору визначено, що з метою виконання «Адвокатом» доручення, «Клієнт» зобов`язується надавати в установленому законом порядку і формі підтвердження повноважень «Адвокату», які необхідні для виконання юридичних дій або надання фактичних послуг.

В п. 4.1 та п. 4.2. даного Договору зазначено, що Розмір оплати за правову допомогу (сума гонорару адвоката) встановлюється у фіксованому розмірі за погодженням між «Клієнтом» та «Адвокатом», в залежності від обсягу роботи Адвоката, витраченого часу та складності доручення. Остаточна сума гонорару «Адвоката» визначається підписаним сторонами звітом про виконану «Адвокатом» роботу та/або Актом виконаних робіт до цього договору. «Клієнт» зобов`язується сплатити «Адвокату» суму гонорару за правову допомогу, визначену звітом та/або актом протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання сторонами Звіту про виконану роботу та/або Акту виконаних робіт. У випадку відмови «Клієнта» підписати Звіт та/або Акт виконаних робіт, «Клієнт» зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання звіту/акту виконаних робіт надати «Адвокату» свої вмотивовані зауваження/заперечення до звіту/акту в письмовій формі. У випадку ненадання у встановлений даним пунктом договору строк письмових зауважень/заперечень, звіт/акт виконаних робіт вважаються погодженими «Клієнтом», а сума гонорару «Адвокату» визначеною сторонами. Сторони мають право одразу визначити остаточну суму гонорару «Адвоката» або встановити інші умови оплати роботи «Адвоката» (погодинна оплата) та строки оплати, уклавши додаткову угоду до даного договору.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів Ордер серії АА №1432738 від 02.05.2024 року виданий позивачем Адвокату Гніденко Ользі Миколаївні на підставі договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року. Тією самою датою 02.05.2024 адвокатом підписано позовну заяву в якій визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Також 02.05.2024 адвокатом Гніденко О.М. отримано кошти в розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується квитанцією №3257157 від 02.05.2024.

В день надходження позовної заяви до суду 06.05.2024 між позивачем та адвокатом підписано Акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року, в якому поміж іншого зазначено складання позовної заяви про стягнення з відповідача ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" заборгованості.

Також в матеріалах справи наявна заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 23.07.2024 та відповідь на відзив від 02.08.2024.

Згідно протоколів судових засідань представник позивача адвокат Гніденко О.М. приймала участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції, а саме 05.08.2024, 19.08.2024 та 04.09.2024.

В Акті виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року підписаного між позивачем та адвокатом від 06.09.2024 зазначено перелік наданих послуг зокрема, складання відповіді на відзив та участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції 05.08.2024, 19.08.2024 та 04.09.2024 та визначено вартість наданих послуг в розмірі 5 000,00 грн..

Відповідно до п. 4.1. Договору сторонами у Актах виконаних робіт визначено загальну вартість за виконані Адвокатом роботи тобто визначено фіксований розмір.

З огляду на викладене, з наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів, вбачається, що Акти виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 року надані представником позивача, стосуються саме справи №902/531/24 хоч і не містять посилання на неї, тому, на переконання суду, твердження відповідача, що не можливо ідентифікувати, чи мають Акти, надані представником позивача, відношення до судової справи №902/531/24.

Щодо не зрозумілості оплати наданих за Актами правничих послуг суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 8 ст. 129 суд розглядає судові витрати понесені стороною за поданими доказами не залежно від того чи сторона сплатила їх або лише має намір сплатити.

З огляду на викладене вище, твердження представника відповідача викладені у запереченнях проти розподілу судових витрат, судом оцінюються критично та спростовуються вище зазначеними доказами.

До того ж, господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 74-79, 86, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача №б/н від 09.09.2024 про розподіл судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (проспект Космонавтів, 53, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 40531379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (вул. Бориспільска, буд. 7, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 38348243) 11 000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 20.09.2024

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи