Рішення

від 18.07.2024 по справі 910/10798/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2024Справа № 910/10798/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу №910/10798/23

За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта»

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Представники сторін:

від позивача: Федоров Д.А.;

від відповідача: Золотопуп С.В..

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Башта", яке оформлене протоколом №1/2020 від 09.07.2020, прийняте з порушенням Статуту ОСББ "Башта" та є таким, що порушує майнові та немайнові права позивача, а тому підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 відкрито провадження у справі № 910/10798/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

17.08.2023 року через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, що зареєстрований відділом діловодства суду 18.08.2023 року, в якому відповідач заперечує проти позову з підстав того, що позивачем не доведено належними доказами в чому полягає порушення його прав та порушення вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень. При цьому, наголошує на тому, що позивач безпідставно пов`язує вимогу ОСББ "Башта" про сплату обов`язкових щомісячних платежів співвласників квартир і нежитлових приміщень на утримання інфраструктури технічного регулювання та стоянки транспортних засобів з правом безоплатного користування прибудинковою територією та не надає доказів того, що оспорюваним рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Башта» прибудинкову територію перетворено на платний паркувальний майданчик для транспортних засобів, як і доказів того, що позивачу обмежено право на свободу пересування оспорюваним рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Башта».

У судовому засіданні 22.08.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті справи та відкладення підготовчого засідання у справі.

05.09.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів, зокрема, інформації з Державного земельного кадастру станом на 30.08.2022 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:254:0022.

07.09.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій результатів особистого поіменного голосування співвласника, присутнього на загальних зборах ОСББ «Башта» 09.07.2020 та листків опитування співвласників, відсутніх на загальних зборах 09.07.2020.

21.09.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування у ОСББ «Башта» документів, від органу, що уповноважений на розпорядження державним майном, а саме: дитячим майданчиком вартістю 45000,00 грн та додаткові обґрунтування до його клопотання про витребування у Головного управління ДПС в місті Києві Державної податкової служби України фінансової звітності ОСББ «Башта» за 2020, 2021 та 2022 роки.

При цьому, у зв`язку з тим, що разом з відзивом на позовом відповідачем подані копії протоколу №1/2020 загальних зборів ОСБББ «Башта» від 09.07.2020 з усіма додатками, позивач просить залишити без розгляду його клопотання про витребування означених доказів у відповідача.

У судовому засіданні 26.09.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання позивача про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій протоколу №1/2020 загальних зборів ОСБББ «Башта» від 09.07.2020 з усіма додатками, про прийняття долучених позивачем доказів, про зобов`язання відповідача надати суду звітні документи за період з 2019 по 2022 включно, які були подані до ГУ ДПС в м. Києві, з відміткою відповідного органу про їх прийняття, про витребування у відповідача документу про право розпорядження дитячим спортивним майданчиком, документи щодо демонтажу дитячого майданчика та встановлення нового обладнання, про залишення без розгляду клопотання відповідача про витребування у Головного управління ДПС в м. Києві Державної податкової служби України документів та оголошення перерви в судовому засіданні до 17.10.2023.

Так, за приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Приписами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено коло прав учасників справи, відповідно до якої учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11 відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Судом встановлено, що клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування у відповідача доказів підписано особисто позивачем - ОСОБА_1 ..

З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій протоколу №1/2020 загальних зборів ОСБББ «Башта» від 09.07.2020 з усіма додатками, підписано особисто позивачем, суд приходить до висновку про задоволення клопотання та залишення клопотання про витребування доказів в цій частини без розгляду.

При цьому, за приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлені права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У Рекомендаціях R(84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Позивач у своєму клопотанні про витребування у відповідача документів щодо права розпорядження дитячим спортивним майданчиком вказує на те, що означений майданчик є державною власністю та у власність відповідача не передавався, а фінансова звітність за 2019 рік свідчить про те, що ОСББ «Башта» не утримує і не відображає на своєму балансі, в тому числі і майданчик.

Відтак, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про витребування у відповідача документів про право розпорядження дитячим спортивним майданчиком та про зобов`язання відповідача надати звітні документи (в тому числі, але не обмежуючись баланси, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів та звіт про власний капітал, окрім документів, які можуть містити персональні дані та відомості про заробітну плату фізичних осіб (працівників ОСББ) за періоди з 2019 по 2022 роки включно, які були подані до ГУ ДПС в м. Києві, з відміткою відповідного органу про їх прийняття.

Водночас, оскільки відповідача зобов`язано надати його фінансову звітність, суд не вбачає підстав для витребування у Головного управління ДПС в м. Києві Державної податкової служби України означених документів, у зв`язку з чим клопотання позивача в цій частині залишається без розгляду.

На виконання вимог ухвали суду, що постановлена у судовому засіданні 26.09.2023, 30.09.2023 року через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про долучення витребуваних судом доказів, що зареєстроване відділом діловодства суду 02.10.2023 року.

У судовому засіданні 17.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування документів щодо згоди на обробку персональних даних, у зв`язку з його необґрунтованістю, про зобов`язання відповідача надати письмові пояснення з приводу формування реєстрів квартир, номерів телефонів власників та автомобілів будинку та відкладення підготовчого засідання у справі на 14.11.2023.

13.11.2023 року через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення у справі, що зареєстровані відділом діловодства суду 14.11.2023 року, в яких відповідач зауважує на тому, що збирання, обробка та передача Господарському суду міста Києва Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Башта» персональних даних позивача у складі його прізвища, ім`я та по батькові у сукупності із обліковими даними про нарахування і отримання від нього оплат за обов`язковими внесками і платежами до ОСББ «Башта», здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів, здійснені з передбачених законом дозволів на вчинення цих дій з метою виконання повноважень ОСББ, визначених нормами закону для конкретної цілі захисту прав і законних інтересів ОСББ «Башта», як відповідача в порядку, передбаченому ГПК України.

14.11.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення в яких зауважено на тому, що оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ «Башта» суперечить законодавству України та покладає на позивача непередбачені законодавством обов`язки та обтяження фінансового характеру.

У судовому засіданні 14.11.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання позивача про витребування у відповідача доказів щодо надання довільних документів на розпорядження дитячим майданчиком, у зв`язку із заявленням позивачем усного клопотання про залишення його без розгляду та оголошення перерви у судовому засіданні до 28.11.2023 року.

Як вже було зазначено судом, принцип диспозитивності належить до основних принципів господарського судочинства та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Саме по собі заявлення клопотання про залишення клопотання про витребування доказів без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами Господарського процесуального кодексу України, який не містить обмежень в його реалізації, і не містить посилань, що таке питання можливо вирішити під певною умовою.

У той же час, законом не встановлено вимог щодо форми клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, відтак його може бути викладено і у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного, що узгоджується з приписами частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що заявлення усного клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів у судовому засіданні здійснено позивачем особисто, суд дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання та залишення без розгляду клопотання позивача про витребування у відповідача доказів щодо надання довільних документів на розпорядження дитячим майданчиком.

22.11.2023 року через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення в яких позивач зауважує на тому, що прийняті загальними зборами рішення не належать до їх компетенції та суперечать приписам чинного законодавства.

27.11.2023 року через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення в яких відповідач наголошує на тому, що позивач не обґрунтував нормами права порушення відповідачем конкретних пунктів Правил благоустрою міста Києва.

У судовому засіданні 28.11.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.07.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.07.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2006 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта", яке відповідно до пункту 1.1 Статуту ОСББ "Башта" створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та здійснює свою діяльність на підставі статуту.

Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу від 15.05.2007, затвердженого рішенням правління ОСББ "Башта" від 15.05.2007, протокол №5, ОСББ "Башта" прийняло на баланс багатоквартирний будинок АДРЕСА_1, із наступними характеристиками: загальна площа забудови 2504 кв.м., загальна площа земельної ділянки 0,8817 га, загальна площа прибудинкової території 0,6604 га, площа проїздів та автостоянок 2020 кв.м., площа пішохідних доріжок, тротуарів та майданчиків для відпочинку 1400 кв.м., площа відмостки 342,9 кв.м., площа озеленення 1820 кв.м.

09.07.2020 року проведено загальні збори ОСББ "Башта", згідно з порядком денним яких на обговорення та голосування були поставлені наступні питання: 1. Обрання голови і секретаря загальних зборів співвласників, уповноваження їх підписати протокол загальних зборів співвласників. 2. Затвердження рішення чергових загальних зборів ОСББ "Башта", проведених 06.02.2019. 3. Звіт правління ОСББ "Башта" за 2019 рік. 4. Затвердження Балансу та Звіту про використання доходів ОСББ "Башта" за 2019 рік. 5. Затвердження кошторису ОСББ "Башта" на 2020 рік, переліку, розмірів і порядку сплати внесків і платежів співвласників. Утворення фондів поновлення системи протипожежної безпеки, встановлення дитячого та спортивного майданчиків, створення зелених газонів з автоматичним поливом. 6. Переобрання членів правління ОСББ "Башта". 7. Переобрання членів ревізійної комісії ОСББ "Башта". 8. Затвердження "Правил комфортного проживання у будинку ОСББ "Башта". 9. Затвердження "Плану благоустрою прибудинкової території ОСББ "Башта". 10. Припинення експлуатації сміттєпроводів у багатоквартирному буднику ОСББ "Башта". 11. Обрання виконавців та моделі договорів на комунальні послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення сміття), централізованого водопостачання та опалення. 12. Питання здачі приміщень в оренду.

За результатами голосування з розгляду питань порядку денного загальними зборами ОСББ "Башта" були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом №1/2020 від 09.07.2020:

1. Обрано головою загальних зборів співвласників ОСББ "Башта" ОСОБА_8, секретарем ОСОБА_2 .

2. Затверджено усі рішення чергових загальних зборів ОСББ "Башта" та затверджені ним "Кошторис на 2019 рік", «Порядок обрання представників», «Про заходи щодо зменшення заборгованості співвласників за утримання будинку та прибудинкової території», «Про додаткову плату за постійне користування прибудинковою територією», проведених 06.02.2019, оформлені протоколом №1/2019 від 06.02.2019, як правомірні і прийняті та фактично виконані для реалізації прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, з дня їх прийняття. Уповноважено правління ОСББ «Башта» заперечувати у судах проти позовів про визнання недійсними вказаних рішень.

3. Звіт правління ОСББ "Башта" за 2019 рік прийнято до відому.

4. Затверджено Баланс ОСББ "Башта" станом на 31.12.2019 та Звіт про використання доходів ОСББ "Башта" за 2019 рік.

5.1 Затверджено кошторис ОСББ "Башта" на 2020 рік в сумі 2754586,34 грн., який складається з внесків на управління багатоквартирним будинком, утримання будинку та прибудинкової території та капітальний ремонт багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, та затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Башта" в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим: 7,13 грн. внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн. відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників квартир з 2-го поверху та вище; 6,82 грн. внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн. відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників квартир 1-го поверху; 17,41 грн. внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн. відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників нежитлових приміщень з 2-го поверху та вище; 10,41 грн. на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн. відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників нежитлових приміщень з 1-го поверху та нижче.

5.2. Запроваджено платежі співвласників квартир і нежитлових приміщень з питань загальних зборів ОСББ "Башта" на оплату поштових витрат та витрат на копіювання: для співвласників, які не отримали під підпис у Правління Об`єднання повідомлення про скликання загальних зборів, що проводяться за ініціативою Правління Об`єднання - одноразовий платіж у розмірі тарифа на доставку поштової кореспонденції, встановленого AT "Укрпошта", який підлягає оплаті протягом одного місяця, наступного за місяцем, у якому відбулись загальні збори; для співвласників, які звернулись до ОСББ "Башта" за отриманням копій документів (протоколів загальних зборів з додатками, тощо) обсягом понад 10 аркушів формату А4 - одноразовий платіж у розмірі тарифа на доставку поштової кореспонденції, встановленого AT "Укрпошта", та у розмірі встановлених Кабінетом Міністрів України граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, які підлягають оплаті співвласниками до подачі їх звернень про надання таких копій документів.

5.3. Запроваджено обов`язкові щомісячні платежі співвласників квартир і нежитлових приміщень на утримання інфраструктури технічного регулювання та стоянки транспортних засобів, які сплачують протягом одного місяця, що настає за розрахунковим, власники квартир та нежитлових приміщень, які особисто або через уповноважених ними осіб розміщують автомобілі на прибудинковій території з 18:00 год. до 08:00 год. п`ять і більше днів на місяць: у разі перебування на прибудинковій території одного автомобіля - 350,00 грн/місяць; у разі перебування на прибудинковій території одночасно двох автомобілів - 1050,00 грн./місяць; у разі перебування на прибудинковій території одночасно трьох автомобілів - 2150,00 грн./місяць, та за кожний наступний автомобіль - по 2150,00 грн./місяць; для власників нежитлових приміщень - у разі перебування автомобілів в денний час з 08:00 год. до 18:00 год. понад одну годину - додаткова плата незалежно від кількості днів перебування автомобілів в місяць - по 550 грн./місяць за кожний автомобіль.

5.4. Утворено "Фонд поновлення системи протипожежної безпеки ОСББ "Башта" багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1", Затверджено його кошторис у розмірі 876907,00 грн, включено його кошти до кошторисів ОСББ "Башта" на 2020-2022 роки, витрати його коштів здійснювати виключно на цілі, передбачені його кошторисом (заміна кранів пожежних підсилених d50, встановлення системи пожежної сигналізації, встановлення системи оповіщення про пожежу. диспетчеризація систем протипожежного захисту, встановлення автоматичної системи пожежогасіння, виконання проектних робіт), та затверджено розмір цільового тимчасового внеску співвласників в цей фонд на період з 01 серпня 2020 року до 31 липня 2022 року у розмірі 1,23 грн/м.кв у місяць в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає, за розрахунковим.

5.5. Утворено "Фонд встановлення дитячого та спортивного майданчиків багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСББ "Башта", затверджено його кошторис у розмірі 215084,00 грн, включено його кошти до кошторисів ОСББ "Башта" на 2020-2021 роки, витрати його коштів здійснювати виключно на цілі передбачені його кошторисом (встановлення спеціального покриття, огорожі, встановлення обладнання дитячого ігрового майданчика, та спортивного майданчика), та затверджено розмір цільового тимчасового щомісячного внеску співвласників в цей фонд на період з 01 серпня 2020 року до 31 липня 2021 року у розмірі 0,60 грн./м.кв./місяць в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим.

5.6. Утворено "Фонд зелених газонів з автоматичним поливом багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСББ "Башта", затверджено його кошторис у розмірі 90076,00 грн, включено його кошти до кошторисів ОСББ "Башта" на 2020-2021 роки, витрати його коштів здійснювати виключно на цілі, передбачені його кошторисом (влаштування зрошувальної системи та газону на прибудинковій території площею 350 м.кв.), та затверджено розмір цільового тимчасового внеску співвласників в цей фонд на період з 01 серпня 2020 року до 31 липня 2021 року у розмірі 0,25 грн./м.кв./місяць в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим.

5.7. Затверджено внески на оплату служби консьєржів, штатний розклад у кількості 9 осіб, кошторис фонду оплати їх праці та податків і зборів з оплати праці у розмірі 886590,90 грн, які включити до кошторису ОСББ "Башта" на 2020 рік, та затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Башта" в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим у сумі 2,48 грн.

6. Припинено повноваження усіх чинних членів правління ОСББ "Башта" та обрано членами правління ОСББ "Башта": ОСОБА_8, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

7. Припинено повноваження усіх членів ревізійної комісії ОСББ "Башта" та обрано ревізором ОСББ "Башта" ОСОБА_7 .

8. Затверджено "Правила комфортного проживання у будинку ОСББ "Башта".

9. Затверджено "План благоустрою прибудинкової території ОСББ "Башта".

10. Вирішено припинити експлуатацію сміттєпроводів у багатоквартирному будинку ОСББ "Башта" шляхом заварювання та подальшого демонтажу.

11.1 Обрано модель організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення твердого побутового сміття та великогабаритних відходів, крім відходів будівельно-ремонтних робіт) - укладання колективного договору між ОСББ "Башта" та виконавцем цієї комунальної послуги. Уповноважено правління ОСББ "Башта" визначити виконавця цієї послуги, укласти з ним договір та затвердити порядок розподілу обсягів цих послуг пропорційно загальної площі квартир та нежитлових приміщень.

11.2 Обрано модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії - укладання колективного договору між ОСББ "Башта" та виконавцем цієї комунальної послуги. Уповноважено правління ОСББ "Башта" визначити виконавця цієї послуги, укласти з ним договір та затвердити порядок розподілу обсягів цих послуг пропорційно загальної площі квартир та нежитлових приміщень.

12. Погоджено передачу в оренду для невиробничих цілей приміщення на першому поверсі другого під`їзду загальною площею 13,2 м.кв. будинку АДРЕСА_1 . Затверджено розмір орендної плати у сумі не менше ніж 150 грн./м.кв. на місяць, з його індексацією пропорційно до збільшення офіційного індексу інфляції. Уповноважено правління ОСББ "Башта" укласти договори оренди на зазначених умовах.

Вказаний протокол №1/2020 загальних зборів співвласників ОСББ "Башта", які відбулися 09.07.2020, підписаний головою зборів співвласників будинку ОСОБА_8 та секретарем зборів ОСОБА_2

При цьому, в матеріалах справи наявні додатки до протоколу загальних зборів співвласників від 09.07.2020, а саме: результати особистого поіменного голосування присутніх 09.07.2020 співвласників на загальних зборах ОСББ "Башта" (Бюлетені для голосування співвласників); листи письмового опитування з питань, які стояли на порядку денному на загальних зборах 09.07.2020 ОСББ "Башта" до протоколу від 09.07.2020.

На виконання рішення загальних зборів від 09.07.2020 та відповідно до акта виконаних робіт від 19.05.2021 силами працівників ОСББ "Башта" виконано роботи по демонтажу аварійних конструкцій ігрового дитячого комплексу, які не підлягали ремонту та подальшій експлуатації, встановлених на дитячому майданчику за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до актів вводу в експлуатацію дитячого ігрового і спортивного майданчика від 25.06.2021, від 10.10.2021 та від 02.07.2023 на замовлення ОСББ "Башта" підрядними організаціями на дитячому ігровому та спортивному майданчиках виконано роботи по монтажу огорожі і покриття, а також по монтажу обладнання.

Згідно Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач - ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , управління та утримання якого здійснює ОСББ "Башта".

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, у відповідності до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов`язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Позивач вважає, що пункти 5, 8, 10 рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , які відбулись 09.07.2020, не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують його права як співвласника багатоквартирного будинку, відтак звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Башта" від 09.07.2020, яке оформлене протоколом №1/2020, в частині: запровадження для співвласників платежів на оплату поштових витрат та витрат на копіювання; запровадження для співвласників обов`язкових щомісячних платежів на утримання інфраструктури технічного регулювання та стоянки транспортних засобів; утворення фонду поновлення системи протипожежної безпеки ОСББ "Башта"; утворення фонду для встановлення дитячого та спортивного майданчиків; утворення фонду зелених газонів з автоматичним поливом багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ; затвердження Правил комфортного проживання у будинку ОСББ "Башта"; прийняття рішення про припинення експлуатації сміттєпроводів у багатоквартирному будинку ОСББ "Башта" шляхом зварювання та подальшого демонтажу.

Як стверджує позивач, рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Башта" від 09.07.2020 в оскаржуваній частині порушує право позивача як співвласника на безоплатне використання прибудинкової території, закріплене частиною другою статті 42 Земельного кодексу України; встановлює подвійне нарахування оплати за утримання будинку та прибудинкової території, а також неправильно визначає частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку, що порушує норми статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; покладає на позивача необґрунтовані обов`язки, стягнення та обтяження, що порушує правовий порядок, встановлений в Україні та рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Башта" від 09.07.2020, оформлене протоколом №1/2020, прийнято із порушенням процедури, передбаченої статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статуту ОСББ.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються за змістом зі статтею 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою статті 20 ГПК України), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Проте, рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (частина 8 статті 10 Закону).

Дана норма міститися також у пункті 3.12 Статуту ОСББ "Башта", відповідно до якого вказано, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Отже, якщо хоча б один співвласник обґрунтовано не погоджується з рішенням більшості, прийнятим на загальних зборах, він може звернутися до суду за місцезнаходженням ОСББ з позовною заявою про визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ.

При цьому право співвласника на оспорення в судовому порядку певного рішення загальних зборів ОСББ, яке прийнято до набуття ним права власності на квартиру та/або на нежитлове приміщення, не залежить від участі такого співвласника у прийнятті оспорюваного рішення ОСББ, оскільки порушення прав позивача у зв`язку з прийняттям рішення ОСББ виникає з моменту набуття права власності на нерухоме майно (укладення договору купівлі-продажу квартири та/або нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ (близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №908/1206/20).

Водночас, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ можуть бути: не відповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (члена) ОСББ можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом ОСББ; б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені в статті 14 Закону про ОСББ; в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (стаття 20 Закону про ОСББ).

У справі, що розглядається, позивач звернувся з позовом про визнання недійсним пункту 5 рішення загальних зборів ОСББ від 09.07.2020, яким, зокрема, вирішено запровадити обов`язкові щомісячні платежі співвласників квартир та нежитлових приміщень на утримання інфраструктури стоянки транспортних засобів для осіб, які розміщують автомобілі на прибудинковій території з 18:00 год. до 08:00 год. п`ять і більше днів на місяць. Позивач вважає, що прийняте загальними зборами рішення в частині облаштування прибудинкової території для паркування автомобілів, суперечить законодавству України, оскільки порушує правовий порядок, встановлений в Україні, а також покладає на позивача непередбачені законодавством України обов`язки і обтяження.

Згідно з частиною першою статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини першої статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (частина друга статті 79-1 Земельного кодексу України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина третя статті 79-1 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта статті 79-1 Земельного кодексу України).

Згідно із Витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:254:0022, площею 0,7783 га, розташовану в АДРЕСА_1, вказана земельна ділянка відноситься до земель з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Відповідно до частини другої статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Витягом із Державного земельного кадастру ОСББ "Башта" земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:254:0022, розташованої в АДРЕСА_1 вбачається, що вказана земельна ділянка не передавалась у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку.

За частиною другою статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (пункт «а» частини четвертої статті 83 ЗК України).

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у статті 123 Земельного кодексу України.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (частина перша статті 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абзац перший частини другої статті 123 Земельного кодексу України).

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абзац другий частини другої статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина третя статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Отже, в розумінні наведених норм Земельного кодексу України рішення про передачу у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності має здійснюватися за проектом землеустрою щодо її відведення.

При цьому, відповідно до пункту 268-1-1.1. статті 268-1 Податкового кодексу України платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

За положеннями абзаців першого, другого пункту 268-1-1.2 статті 268-1 Податкового кодексу України установлено, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору. Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень Земельного кодексу України та Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що відведення для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів спеціальних земельних ділянок, які затверджуються переліком відповідного органу місцевого самоврядування, має здійснюватися з урахуванням норм Земельного кодексу України щодо порядку формування земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України майданчики для платного паркування - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 14.1.229 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.

Отже, облаштування ОСББ "Башта" на земельній ділянці по АДРЕСА_1, паркувальних місць та справляння плати за паркування транспортних засобів суперечить вимогам земельного законодавства, а рішення ОСББ про розміщення автостоянки безпосередньо біля житлового будинку порушує державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17.

Відповідно до частини третьої статті 42 Земельного кодексу України, порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія.

Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

ОСББ як неприбуткова організація не може бути особою, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування.

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 (далі - Правила), встановлюють, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Розділом 2 Правил передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

У свою чергу, вказані Правила не передбачають такого виду діяльності ОСББ з технічного обслуговування будинку як утримання інфраструктури та стоянки транспортних засобів на прибудинковій території.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про не доведення позивачем самого факту перетворення прибудинкової території в пакувальний майданчик для автомобілів, оскільки вказане спростовується змістом самого рішення загальних зборів від 09.07.2020, згідно з яким відповідач встановив розмір щомісячної плати за надання послуг з паркування транспортних засобів на прибудинковій території (у денний та нічний час), встановлення та стягнення якої за відсутності відповідної автостоянки спростовує такі твердження відповідача.

Не приймає суд до уваги і доводи відповідача щодо відсутності порушених прав позивача у зв`язку з не доведенням факту наявності у нього автомобіля, оскільки задоволення потреб співвласників будинку, пов`язаних з необхідністю тимчасового заїзду автомобільного транспорту у двір, не залежить від наявності у них власного транспортного засобу.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що зазначеним рішенням були встановлені певні обмеження щодо використання позивачем спільної власності (прибудинкової території), які пов`язані, в тому числі, з неможливістю безперешкодного використання ним власного автомобіля, завозу до під`їзду на прибудинковій території автотранспортом продуктів харчування та інших товарів, замовлених позивачем, ускладненням заїзду на прибудинкову територію спецтранспорту (швидкої допомоги, аварійної електромереж, замовлення таксі тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Башта», оформлене пунктом №5 протоколу загальних зборів від 09.07.2020 №1/2020 в частині запровадження обов`язкових щомісячних платежів співвласників квартир і нежитлових приміщень на утримання інфраструктури технічного регулювання та стоянки транспортних засобів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Обґрунтованими є і вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Башта» щодо припинення експлуатації сміттєпроводів шляхом заварювання та подальшого демонтажу.

Так, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Цивільного кодексу України обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення є спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним належить виключно до повноважень зборів співвласників.

Разом з цим, згідно з пунктом 2.17 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2011 року за №457/19195, у житлових будинках, що будуються висотою 5 поверхів і вище, може бути влаштовано сміттєпроводи відповідно до вимог державних будівельних норм та державних стандартів.

Дозволяється проектувати та будувати житлові будинки без улаштування сміттєпроводів у разі проведення оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом обладнання всіх квартир утилізаторами (подрібнювачами) залишків харчових продуктів та влаштування окремого технічного ліфту для перевезення твердих відходів.

В існуючих багатоповерхових житлових будинках дозволяється закриття сміттєпроводу у разі проведення оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом обладнання всіх квартир утилізаторами (подрібнювачами) залишків харчових продуктів та письмової згоди всіх мешканців цих будинків за погодженням з балансоутримувачем цих будинків.

Наведена норма свідчить про те, що ОСББ може закрити сміттєпровід, яким вже обладнаний багатоквартирний будинок, лише у разі одночасного дотримання трьох обов`язкових умов: 1) всі квартири у цьому будинку повинні бути обладнані утилізаторами (подрібнювачами) залишків харчових продуктів; 2) на закриття сміттєпроводу має бути письмова згода усіх мешканців будинку; 3) закриття має бути погоджено балансоутримувачем будинку.

Втім, у даному випадку, як встановлено судом рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Башта» від 09.07.2020, оформлене протоколом №1/2020, про припинення експлуатації сміттєпроводів у багатоповерховому будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві шляхом заварювання та подальшого демонтажу прийнято в порушення Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, а саме, за відсутності згоди всіх співвласників цього будинку і без обладнання всіх квартир утилізаторами (подрібнювачами) залишків харчових продуктів, зворотного суду не доведено.

При цьому суд не приймає до уваги те, що оскаржуване рішення про припинення експлуатації сміттєпроводів прийнято 65,45% голосів від усієї кількості співмешканців будинку, що відповідає Статуту, оскільки положення Статуту щодо легітимності рішення загальних зборів не може змінювати вимоги Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №145 від 17.03.2011 року щодо умов закриття сміттєпроводу в багатоповерхових будинках.

У той же час, за результатом розгляду справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Башта» від 09.07.2020 щодо утворення фонду поновлення системи протипожежної безпеки ОСББ "Башта"; утворення фонду для встановлення дитячого та спортивного майданчиків; утворення фонду зелених газонів з автоматичним поливом багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві; запровадження для співвласників платежів на оплату поштових витрат та витрат на копіювання.

Так, за положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Водночас статті 16-18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.

Частиною 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Аналогічний принцип закріплений і у пункті 4.2 Статуту ОСББ "Башта", відповідно до якого за рішенням загальних зборів в об`єднанні можуть створюватися ремонтний, резервний та інші фонди, кошти яких спрямовуються на цілі, визначені загальними зборами об`єднання.

Сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковими для всіх співвласників.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту ОСББ "Башта" метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 2.3 Статуту ОСББ «Башта» встановлено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положень Статут ОСББ дозволяє зробити висновок про те, що метою діяльності ОСББ є не тільки утримання будинку, а й забезпечення виконання інших дій. Отже, ОСББ має право створювати додаткові фонди та витрачати кошти саме на ті цілі, які узгоджуються з предметом та метою діяльності ОСББ, які визначені статутом.

Відтак, за висновком суду, утворення за рішенням загальних зборів відповідних фондів для поновлення системи протипожежної безпеки; встановлення дитячого та спортивного майданчиків; утримання зелених газонів з автоматичним поливом багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві; для оплати поштових витрат та витрат на копіювання, за умови, якщо вони включені в кошторис ОСББ, який затверджується рішенням загальних зборів об`єднання, не суперечить чинному законодавству, положенням Статуту ОСББ «Башта» та меті і завданням діяльності об`єднання.

При цьому позивачем під час розгляду справи не доведено, в чому саме полягає подвійне нарахування внесків і платежів за утримання будинку та прибудинкової території, а також в якій саме сумі.

Не підлягає задоволенню і позовна вимога в частині визнання недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження Правил комфортного проживання, оскільки відповідно до пункту 2.6 Статуту ОСББ «Башта» об`єднання може мати «Правила комфортного проживання у будинку та використання спільного майна», які розробляються Правлінням та затверджуються загальними зборами, після чого вони є обов`язковими для виконання, що спростовує доводи позивача про те, що прийняття загальними зборами рішення про затвердження таких Правил не відноситься до компетенції загальних зборів. При цьому позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів у зв`язку з затвердженням загальними зборами Правил комфортного проживання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази, вимоги та заперечення учасників справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про визнання недійсним рішення загальних зборів задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», оформлене пунктом № 5 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта" по АДРЕСА_1, від 09.07.2020 № 1/2020 в частині: «Запровадити обов`язкові щомісячні платежі співвласників квартир і нежитлових приміщень на утримання інфраструктури технічного регулювання та стоянки транспортних засобів, які сплачуються протягом одного місяця, що настає за розрахунковим, власники квартир та нежитлових приміщень, які особисто або через уповноважених ними осіб розміщують автомобілі на прибудинковій території з 18:00 год. до 08:00 год. п`ять і більше днів на місяць: у разі перебування на прибудинковій території одного автомобіля - 350,00 грн/місяць; у разі перебування на прибудинковій території одночасно двох автомобілів - 1 050,00 грн./місяць; у разі перебування на прибудинковій території одночасно трьох автомобілів - 2 150,00 грн./місяць, та за кожний наступний автомобіль - по 2 150,00 грн./місяць; для власників нежитлових приміщень - у разі перебування автомобілів в денний час з 08:00 год. до 18:00 год. понад одну годину - додаткова плата незалежно від кількості днів перебування автомобілів в місяць - по 550 грн./місяць за кожний автомобіль».

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», оформлене пунктом № 10 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» по АДРЕСА_1, від 09.07.2020 № 1/2020 в частині: «Припинити експлуатацію сміттєпроводів у багатоквартирному буднику ОСББ «Башта» шляхом заварювання та подальшого демонтажу».

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» (03110, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 34662390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн 99 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2024 року.

Суддя Т.В. Васильченко