Рішення

від 05.09.2024 по справі 910/6678/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/6678/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС" (м. Київ)

до Київської міської ради (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Українські хлібні традиції" (м. Київ)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача: Коломієць Т.М.

Від відповідача: Перепелицін К.М.

Від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС" додаткової угоди до договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за № 91-6-00434 у наданій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для внесення змін до укладеного між Приватним акціонерним товариством "Українські хлібні традиції" та Київською міською радою договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за № 91-6-00434, у зв`язку з переходом до позивача прав і обов`язків користувача земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.07.2024, а також залучено Приватне акціонерне товариство "Українські хлібні традиції" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

12.06.2024 від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких також викладено клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

18.06.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Київська міська рада заперечує проти задоволення позову у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача, оскільки зміна орендаря в договорі відбулася в силу закону, з моменту зміни власника нерухомого майна, та не потребує укладення додаткової угоди до договору оренди.

21.06.2024 позивачем подано відповідь на відзив.

02.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.08.2024.

20.08.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 05.09.2024.

У судовому засіданні 05.09.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

05.09.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2005 між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Київхліб" було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів від 15/04/2005 за № 91-6-00434 (далі - Договір), за умовами якого передано в оренду земельну ділянку площею 1,2883 га, кадастровий номер 8000000000:88:059:0007, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дослідного хлібзаводу на вул. Ежена Потьє, 4 у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс (свідоцтво про право власності від 10.07.2000 серія МК №010003181) за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 01.12.1953 № 2334 "Про відвід земельної ділянки Київському Державному тресту "Головхліб" під будівництво булочно-кондитерського Комбінату".

Згідно пункту 3.1. Договору його укладено на 25 років.

17.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "Київхліб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбітаплюс-V" укладено Договір купівлі-продажу майнового комплексу, згідно якого у власність Покупця перейшов майновий комплекс площею 6706,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ, вул. Потьє Ежена, 4.

Згідно з п. 1.4. вказаного Договору майновий комплекс, який є предметом цього Договору, розташоване на земельній ділянці площею 1,2883 га, кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007.

Крім того 17.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "Київхліб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбітаплюс-V" укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку, згідно якого у власність Покупця перейшов нежилий будинок - продовольчий магазин площею 148,7 кв.м. розташований за адресою: м. Київ, вул. Потьє Ежена, 4 К.

Згідно з п. 1.4. вказаного Договору майновий комплекс, яке є предметом цього Договору, розташоване на земельній ділянці площею 1,2883 га, кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007.

23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбітаплюс-V" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростмен" укладено Договір купівлі-продажу комплексу будівель, за яким у власність Покупця перейшов комплекс будівель площею 6690,7 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Потьє Ежена, 4 Б.

Згідно з п. 1.4. вказаного Договору нерухоме майно, яке є предметом цього Договору, розташоване на земельній ділянці площею 3,0375 га, кадастровий номер: 8000000000:78:045:0007.

23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбітаплюс-V" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростмен" укладено Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, згідно якого у власність Покупця перейшла нежитлова будівля площею 216,8 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Потьє Ежена, 4 А.

Пунктом 1.4. вказаного вище Договору визначено, що нежитлова будівля, що відчужується за цим Договором, розташована на земельній ділянці площею 3,0375 га, кадастровий номер: 8000000000:78:045:0007.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Юкрейн Холдінгз" стало власником нежитлової будівлі (Літ. "А"), загальною площею 216,8 кв. м, за адресою: місто Київ, вулиця Цедіка Антона (до перейменування Потьє Ежена) 4А на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.04.2019.

Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі нерухоме майно, яке є предметом цього Договору, розташоване на земельній ділянці площею 1,2883 га, кадастровий номер:8000000000:88:059:0007.

01.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "СФ Юкрейн Холдінгз" укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель, згідно з яким придбано комплекс будівель, загальною площею 6690,7 кв. м, що розташований за адресою: місто Київ, Цедіка Антона (до перейменування Потьє Ежена) 4Б.

Згідно з п. 1.3. вказаного Договору нерухоме майно, яке є предметом цього Договору, розташоване на земельній ділянці площею 1,2883 га, кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Юкрейн Холдінгз" стало власником усього нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:88:059:0007.

15.12.2023 змінилася назва Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Юкрейн Холдінгз" на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка площею 1.2883 га, кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007, перебуває в орендному користуванні Приватного акціонерного товариства "Українські хлібні традиції" на підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 17-1494, виданий 15.03.2005, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 15.04.2005 за №91-6-00434 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Листом № 258 від 02.12.2022 Приватне акціонерне товариство "Київхліб" (в подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Українські хлібні традиції") звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Юкрейн Холдінгз" щодо надання оригіналу договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007 від 15.03.2005, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Київхліб" та Київською міською радою, який зареєстровано в книзі записів держаної реєстрації договорів 15.04.2005 за № 91-6-00434, з метою здійснення дій на підтвердження державою фактів набуття новим власником майна права оренди на земельну ділянку.

По Акту приймання-передачі документів від 05.12.2022 Приватне акціонерне товариство "Київхліб" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "СФ Юкрейн Холдінгз" оригінал договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 та договори купівлі-продажу нерухомого майна від 17.03.2017.

04.04.2024 позивач звернувся до Київської міської ради з проектом Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за №91-6-00434.

Листом від 06.05.2024 № 05716-6106 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Бондаренка В.В. від 04.04.2024 № 08/12802, повідомив про відсутність підстав для переходу права оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвіва Банс" у зв`язку з тим, що укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Київської міської ради, для прийняття якого позивачу потрібно звернутися в установленому порядку до центру надання адміністративних послуг з заявою на отримання адміністративної послуги.

Звертаючись до суду, позивач вказує, що лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.05.2024 № 05716-6106 суперечить законодавству, зокрема, ст. ст. 120, 134 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України. Фактично, Департаментом не розглянуто лист позивача, оскільки він направляв проект додаткової угоди про заміну сторони договору, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, а не в порядку відведення земельної ділянки.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Оскільки позивач набув право власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці (кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007) під час дії Договору, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за № 91-6-00434, то у спірних правовідносинах відбулась заміна сторони у Договорі, а саме, до позивача перейшли права орендаря за цим договором, які мало ВАТ "Київхліб". При цьому договір оренди земельної ділянки щодо ВАТ "Київхліб" припинився відповідним договором купівлі-продажу.

Враховуючи, що позивач замінив ВАТ "Київхліб" за Договором № 91-6-00434 та набув його права та обов`язки орендаря за цим правочином у тому ж обсязі та на тих самих умовах, що є підставою для реєстрації відповідного речового права позивача, у даному випадку відсутнє порушення відповідачем права (інтересу) позивача, по захист якого він звернувся з позовом у цій справі, що є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 626, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Зміст договору згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що внаслідок набуття позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:059:0007, до нього перейшли права орендаря за цим договором, які мав попередній власник нерухомого майна - ВАТ "Київхліб". При цьому договір оренди земельної ділянки щодо ВАТ "Київхліб" припинився та діє відносно позивача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

За частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до положень статті 7 частини 3 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Положеннями частини 4 цього Кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/510/19.

Виходячи із наведених вище положень законодавства право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним із набуттям такого права новим власником об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 Закону України "Про оренду землі" є двостороннім.

Як вбачається із викладеного, право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється, а набуття такого права новим власником об`єкта нерухомості відбувається в силу прямої вказівки закону. Новий власник об`єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

Отже зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до п. 3.35 п. 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342 (зі змінами) (далі - Положення) Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує завдання, зокрема, здійснює державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на земельні ділянки.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності/оренди на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка площею 1.2883 га, кадастровий номер: 8000000000:88:059:0007, перебуває в орендному користуванні Приватного акціонерного товариства "Українські хлібні традиції" на підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 17-1494, виданий 15.03.2005, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 15.04.2005 за №91-6-00434 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, наразі право оренди землі зареєстровано не за позивачем, який є орендарем за Договором оренди земельної ділянки, серія та номер: 17-1494, виданий 15.03.2005, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 15.04.2005 за №91-6-00434 у книзі записів державної реєстрації договорів, а за попереднім користувачем.

Позивачем було подано органу реєстрації через ЦНАП необхідні документи з метою реєстрації за собою права оренди земельної ділянки, проте, отримано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01.05.2024 № 72915650.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділено повноваженнями щодо реєстрації права саме Київрадою, тому порушення прав позивача відбулося саме відповідачем.

Крім того, як зазначалось вище, листом від 06.05.2024 № 05716-6106 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив про відсутність підстав для переходу права оренди за Договором до позивача.

Статтею 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.05., заява № 38722/02).

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" зазначено, що Конвенція не гарантує захисту теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних.

Суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.

Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв`язку з поняттям суб`єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об`єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб`єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов`язкам, тобто виступає як "суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому".

Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив, що і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов`язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.

Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов`язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20.

Суд звертає увагу відповідача на те, що користувач земельної ділянки має право не лише на саме користування землею, але і на належне оформлення та державну реєстрацію такого права саме за собою.

Відмова в належному оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, право орендного користування якою позивачем набуто в силу прямої вказівки закону, безумовно порушує його права й охоронювані законом інтереси та призводить до правової невизначеності щодо його прав і обов`язків, як сторони Договору, у відносинах не тільки з відповідачем, але і з будь-якими іншими особами, яким позивач, у разі необхідності, має доводити наявність таких прав чи обов`язків за Договором.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС" (03057, місто Київ, вулиця Цедіка Антона, будинок 4-Б; ідентифікаційний код 42758485) додаткову угоду до договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за № 91-6-00434 у такій редакції:

Додаткова угода

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005,

зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за №91-6-00434

Місто Київ, _____ квітня дві тисячі двадцять четвертого року

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), код ЄДРПОУ 22883141, в особі Київського міського голови - Кличка Віталія Володимировича, що діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛВІВА БАНС", (місцезнаходження: 03057, місто КИЇВ, вулиця ЦЕДІКА АНТОНА, будинок 4-Б, код ЄДРПОУ 42758485,, в особі директора Вишневської Наталії Миколаївни, яка діє на підставі Статуту, - з другої сторони, іменовані надалі разом "Сторони", а окремо "Сторона", уклали цю Додаткову угоду від ___. 04.2024 (далі - "Додаткова угода") до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за № 91-6-00434 (далі - "Договір") про наступне:

1. В зв`язку з тим, що об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:059:0007, яка розташована в м. Київ, вулиця Цедіка Антона, 4, були відчужені Приватним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ" Товариству з обмеженою відповідальністю "ОРБІТА- V", яке в свою чергу відчужило їх Товариству з обмеженою відповідальністю "РОСТМЕН", що в подальшому відчужило їх Товариству з обмеженою відповідальністю "СФ ЮКРЕЙН ХОЛДІНГЗ" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС", керуючись положеннями ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" Сторони погодили внести наступні зміни до Договору:

1.1. В преамбулі Договору замість "Відкрите акціонерне товариство "КИЇВХЛІБ" (код ЄДРПОУ 00381574; м. Київ, бульвар Шевченка, 4,) - далі у тексті - "Орендар", в особі голови правління Пархоменка Петра Миколайовича (код ДРФО АДРЕСА_1 , який діє на підставі Статуту" вказати "ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛВІВА БАНС" (код ЄДРПОУ 42758485; 03057, місто Київ, вулиця Цедіка Антона, будинок 4б- далі у тексті - "Орендар", в особі директора директора Вишневської Наталії Миколаївни, що дії на підставі Статуту".

2. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2005 за № 91-6-00434, та набирає чинності з дня її підписання та нотаріального посвідчення в установленому законом порядку.

3. Всі інші умови Договору оренди залишаються без змін.

4. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням Додаткової угоди, сплачує Орендар.

5. Дана Додаткова угода складена у трьох примірниках. Один примірник - для зберігання у Орендодавця, один - для Орендаря, один - для зберігання у справах нотаріуса.

Орендодавець

Київський міський голова

Орендар

Товариство з обмеженою відповідальністю

"АЛВІВА БАНС"

директор

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВІВА БАНС" (03057, місто Київ, вулиця Цедіка Антона, будинок 4-Б; ідентифікаційний код 42758485) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.09.2024.

Суддя Т.М. Ващенко