Ухвала

від 03.09.2024 по справі 450/5390/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 450/5390/23

провадження № 61-11401ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвоката Блонський Михайло Андрійович, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області, про відшкодування майнової шкоди в розмірі 106 117,00 грн

та моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, завданої внаслідок неправомірних дій відповідачки щодо нього та виконання ним рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 травня 2019 року про стягнення з нього аліментів

на їх спільних дітей.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня

2024 року, залишеним без змін Львівського апеляційного суду від 25 липня

2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

07 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Блонський М. А., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року,

в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення

від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів»

для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої

та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування.

Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,

в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна

дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є відшкодування майнової та моральної шкоди

в загальному розмірі 206 117,00 грн.

Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа

не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі представник заявника посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, внаслідок чого ця справа була призначена

до розгляду 04 липня 2024 року, проте постанова ухвалена 25 липня 2024 року. Таке процесуальне порушення свідчить про необ`єктивність суддів та те, що справа не вирішується у встановлених процесуальних рамках.

Такі доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -

Блонського М. А. на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2024 року. Витребувано з Пустомитівського районного суду Львівської області цивільну справу № 450/5390/23. Надано строк для подання відзиву. Зазначено, що розгляд справи проводитиметься без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 369 ЦПК України.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний тест постанови Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року

у справі № 450/5390/23 складено 25 липня 2024 року, тому апеляційним судом

не порушено норми процесуального права.

Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що ця справа

не підлягала розгляду апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження, а повинна була бути розглянута з викликом сторін, тому що ціна позову перевищує суму 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки на час відкриття апеляційного провадження у цій справі, діяла інша редакція статті 369 ЦПК України.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно

до статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте

не є безумовною підставою для відкриття провадження у малозначній справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services

v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre

v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвоката Блонський Михайло Андрійович, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області, про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська