Ухвала

від 17.09.2024 по справі 175/4319/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 175/4319/22

провадження № 61-12403ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної адміністрації, Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області про розірвання трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати трудовий договір з 01 вересня 2021 року, укладений між нею та Комунальним позашкільним навчальним закладом «Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 12 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної адміністрації, Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» про розірвання трудового договору - задовольнив частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про розірвання трудового договору - задовольнив. Розірвав з 19 січня 2022 року трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним позашкільним навчальним закладом «Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки» Дніпровського району про прийняття на роботу від 29 серпня 2006 року № 21к за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 22 квітня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної адміністрації, Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, Комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» - відмовив.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року - без змін.

21 серпня 2024 року Могилівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

28 серпня 2024 року Могилівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду клопотання про витребування доказів, в якому, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить витребувати у перелічених заявником організаціях, установ та закладів інформацію, викладену в запитах та долучити її до матеріалів судової справи; скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року і справу направити на новий розгляд для встановлення обставин, необхідних для вирішення спору.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 175/4319/22 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про витребування доказів.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної адміністрації, Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області про розірвання трудового договору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов