Рішення

від 19.09.2024 по справі 160/23708/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 рокуСправа №160/23708/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.05.2023 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (далі також ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К») товару автомобіля було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 23UA110130010051U0, у якій вартість товару визначено за основним методом ціною договору. 24.05.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 24.05.2023 митною декларацією № 23UA110130010310U5. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України декларант листом № 1-28 від 28.07.2023 надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак Дніпровською митницею за результатами розгляду додаткових документів залишено чинним рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

Ухвалою суду від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов 06.10.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивачем неправильно зазначено ціну позову 354855,74 грн та помилково визначено суму судового збору 5322,84 грн за подання позовної заяви, тоді як ціна позову становить 302041,82 грн та є різницею митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Отже, за подання позовної заяви підлягала сплаті сума судового збору 4530,63 грн (1,5% ціни позову). Щодо позовних вимог відповідач вказав, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів у митній декларації № 23UA110130010051U0 було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. З урахуванням встановлених розбіжностей та відсутності необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у Дніпровської митниці були достатні підстави для запиту додаткових документів. Під час проведення процедури консультацій у відповідь на повідомлення митниці № 1 від 23.05.2023 декларантом було повідомлено про відсутність можливості надати додаткові документи у 10-денний строк. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023, яким митну вартість товару скориговано за другорядним методом визначення митної вартості за резервним методом. Скоригована митна вартість на рівні 37590,0942 євро ґрунтується на інформації з інтернет-ресурсу, з урахуванням усіх складових. Надані після прийняття оскаржуваного рішення додаткові документи не усунули наведені у ньому розбіжності, тому у митниці були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023. У відзиві відповідач також зазначив, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн є значно завищеним та необґрунтованим. Через відсутність детального опису наданих послуг немає можливості з`ясувати їх обсяг та час, витрачений адвокатом на їх надання.

06.10.2023 надійшло клопотання Дніпровської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 09.10.2023.

18.10.2023 надійшла заява позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

28.12.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами, наведеними у відзиві, посилався на обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги.

До відповіді на відзив додано клопотання про поновлення строку на її подання. Ухвалою від 03.01.2024 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Станом на час розгляду справи заперечення до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05.05.2023 між ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (покупцем) і компанією ALIKA-L sp. z о.о. (Польща) (продавцем) було укладено контракт № 05/05-2, згідно з п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купляє вживані автомобілі, мотоцикли (надалі - товар) відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціна на товар встановлена у євро. Вартість навантаження і кріплення вантажу включаються в ціну товару.

Загальна вартість контракту становить 13000 євро (п. 2.2 контракту).

Згідно з п.п. 4.1 контракту покупець сплачує продавцю кошти на банківський рахунок продавця протягом 60 календарних днів від дати виставлення рахунку (інвойсу, проформи інвойсу).

22.05.2023 позивачем для митного оформлення в режимі імпорту товару - автомобіля легкового для перевезення людей, що використовувався, марки BMW, модель ALPINA В3, номер кузова/VIN НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндрів 2979 см3, рік виготовлення 11.04.2013, екологічна норма не нижче Євро-2, колір сірий, що надійшов від експортера ALIKA-L sp. z о.о., подано митну декларацію № 23UA110130010051U0.

Митну вартість товару 538632,70 грн (13630,09 євро) заявлено декларантом за основним методом (ціною договору), із зазначенням ціни товару 13000 євро (513732,70 грн) та транспортних витрат 24900,00 грн.

24.05.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2, за яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ (резервним методом) та скориговано її до 37590,0942 євро. Графа 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» з технічних причин направлена окремим повідомленням. У цьому повідомленні зазначено, що за митною декларацією № 23UA110130010051U0 від 22.05.2023 деларантом було заявлено до митного оформлення товар відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 05/05-2 від 05.05.2023. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МК України), а саме:

1) відповідно до п. 2.2 Контракту в англомовній версії зазначено «The total value of this contract is 13000 euro (thirteen twelve thousand euros)», що не відповідає п. 2.2 україномовної версії контракту (загальна вартість цього контракту становить 13000 євро (тринадцять тисяч євро) та свідчить про наявність розбіжностей у числових значеннях у документах, визначених частиною 2 статті 53 МК України;

2) згідно з графою 5 «товаросупровідні документи» наданої до митного контролю автотранспортної накладної CMR від 17.05.2023 № 0038 зазначено лише номер контракту 05/05-1, що унеможливлює однозначну ідентифікацію CMR з оцінюваним товаром;

3) відповідно до наданого до митного контролю платіжного доручення від 11.05.2023 б/н оплату товару здійснено з рахунку IBAN НОМЕР_2 , однак згідно з наданим рахунком від 08.05.2023 № 2/05/23 зазначено IBAN НОМЕР_3 . Неможливо встановити, з якого рахунку була здійснена оплата, що може свідчити про залучення до зовнішньоекономічної операції третіх осіб, а також про те, що надані до митного контролю документи містять ознаки підробки;

4) згідно з наданим до митного контролю договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023 зазначено відомості щодо вартості послуг з перевезення за маршрутами: м. Везель (Німеччина) пп «Дрогобичув-Угринів» (Україна) 608,8 євро = 24 900 грн; м. Ойскирхен (Німеччина) пп «Дрогобичув-Угринів» (Україна) 608,8 євро = 24 900 грн. Оскільки відстань від зазначених географічних пунктів до кордону України не є однаковою, розмір транспортної складової за межами митної території України розподілено непропорційно їх відстані. Зазначена умова впливає на рівень митної вартості товару;

5) дата наданої CMR № 0038 (17.05.2023) передує даті (не кореспондується з датою) договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023, що може свідчити про наявність ознак підробки;

6) відповідно до відомостей митної декларації країни відправлення від 18.05.2023 № 23PL412020E0595243 зазначено відправника та отримувача фізичну особу Ovsiannikov Mykola, що не відповідає відомостям про сторони зовнішньоекономічної угоди, може свідчити про посередницький характер угоди. Крім того, у митній декларації країни відправлення від 18.05.2023 № 23PL412020E0595243 зазначено інвойс б/н від 16.05.2023, який до митного контролю не надано;

7) відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Відповідно до розділу 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476 (далі Методичні рекомендації) здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі, вказаному у рішенні, пропозиції продажу транспортного засобу «ALPINA B3 3.0 S Bi-Turbo Cabrio Navi Xenon PDC Sitzhzg» рік (дата першої реєстрації) 05/2013, пробіг 55 924 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг 55 893 км), адреса 53879 Euskirchen, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним в інвойсі від 08.05.2023 № 2/05/23. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет-ресурсі 36960 євро. Вказані дані та фото, надані до ЕМД, дають можливість ідентифікувати зазначений транспортний засіб. У митного органу наявні обґрунтовані сумніви, що митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості. До вказаної зовнішньоекономічної операції можливе залучення третіх осіб та не враховано розмір комерційної надбавки. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2-3 статті 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь на повідомлення митниці від 23.05.2023 № 1 за ЕМД декларантом повідомлено, що інших документів, у тому числі передбачених ч. 6 ст. 53 МК України, у 10-денний термін надати немає можливості та висловлено прохання прийняти рішення про коригування митної вартості. Декларантом не надано будь-яких додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, не усунуто розбіжності, наведені у повідомленні митниці від 23.05.2023 № 1 за ЕМД від 22.05.2023 №23UA110130010051U0. Заявлений декларантом метод визначення митної вартості товарів не може бути застосованим відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 МК України. У митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичного/подібного товару (транспортного засобу) у розумінні положень статей 59-61 МК України. Здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі, вказаному у рішенні, пропозиції до продажу транспортного засобу «ALPINA B3 3.0 S Bi-Turbo Cabrio Navi Xenon PDC Sitzhzg» рік (дата першої реєстрації) 05/2013, пробіг 55 924 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг 55 893 км), адреса 53879 Euskirchen, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним у інвойсі від 08.05.2023 № 2/05/23. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет-ресурсі 36960 євро. Зазначена вартість пропозиції до продажу майже у 2,8 рази вище від заявленої фактурної вартості за ЕМД від 22.05.2023 № 23UA110130010051U0 (13 000,00 євро). У зв`язку з відсутністю у митного органу будь-якої іншої інформації щодо вартості оцінюваного транспортного засобу та вартості подібних товарів, допустимим джерелом для визначення митної вартості товару вважається інформація з вказаного інтернет-ресурсу. У зв`язку з відсутністю у митного органу інформації метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних/подібних товарів не застосовується. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядається можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_1 від 18.05.2023 № 18 транспортні витрати за маршрутом м. Ойскирхен (Німеччина) пп «Дрогобичув-Угринів» (Україна) становлять 24 900 грн. З урахуванням задекларованої транспортної складової митна вартість товару розраховується на рівні 36 960 + (24 000/39,5179) = 37 590,0942 євро. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на інформації з інтернет-ресурсу, вказаного у рішенні, та з урахуванням всіх складових розраховується на рівні 37590,0942 євро.

Оцінюваний товар випущено у вільний обіг відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України за ЕМД від 24.05.2023 № 23UA110130010310U5.

Представник позивача 07.08.2023 листом від 28.07.2023 № 1-28 надав до митниці додаткові копії документів для підтвердження заявленого ним рівня митної вартості: рахунку від 08.05.2023 № 2/05/23 (з уточненням); договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023 (з уточненням); платіжної інструкції від 22.05.2023 № 871; автотранспортної накладної CMR від 17.05.2023 № 0038. Також, у зверненні зазначено про надання додаткової угоди до контракту від 05.05.2023 № 05/05-1. У відзиві відповідач вказав, що такий документ до митниці не було надано.

За результатами розгляду звернення АБ «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» від 28.07.2023 № 1-28 Дніпровська митниця листом від 11.08.2023 № 7.5-1/7.5-15-02//4699 повідомила про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023.

Правомірність та обґрунтованість прийнятого Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо твердження митного органу, вказаних підставою для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає, що у контракті № 05/05-1 від 05.05.2023 вказано реквізити рахунку продавця 15102010420000860205043825, та рахунку покупця 603071230000026008010620190.

У рахунку № 2/05/23 від 08.05.2023 зазначено рахунок покупця 6030712300000260080106201, міститься посилання на контракт № 05/05-1 від 05.05.2023, найменування автомобіля BMW ALPINA В3 2013, VIN НОМЕР_1 .

Покупець здійснив оплату у повному обсязі в сумі 13000 євро відповідно до свіфта б/н від 11.05.2023 на рахунок продавця, зазначений у контракті, з призначенням платежу передоплата за автомобіль за контрактом № 05/05-1 від 05.05.2023.

Ціна товару, зазначена у контракті № 05/05-1 від 05.05.2023, відповідає вказаній у рахунку № 2/05/23 від 08.05.2023 13000 євро.

Додатково на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митниці рахунок № 2/05/23 від 08.05.2023 з уточненням, у якому реквізити рахунку покупця відповідають зазначеним у контракті.

Наявність на інтернет-ресурсі, зазначеному в оскаржуваному рішенні, інформації щодо пропозиції продажу товару за ціною 36960 євро, не може бути достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості імпортованого позивачем товару. Доказів продажу товару, зазначеного на інтернет-ресурсі, за такою ціною митницею не зазначено і разом із відзивом не надано.

В автотранспортній накладній CMR від 17.05.2023 № 0038 зазначено як номер контракту 05/05-1, так і відомості про відправника ALIKA-L sp. z о.о., отримувача - ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К», найменування вантажу - BMW ALPINA В3 2013, WAPB33000DVK30347, що дозволяє ідентифікувати заявлений до митного оформлення товар.

Як встановлено зі змісту оскаржуваного рішення та відзиву, Дніпровською митницею було скориговано митну вартість товару з урахуванням задекларованої ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» транспортної складової 24900,00 грн, тобто митницею визнано розмір транспортних витрат позивача, які підтверджуються договором-заявкою № 18-1/05-2023 від 18.05.2023 та договором-заявкою № 18-1/05-2023 від 18.05.2023 (з уточненням), укладеним між ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) і ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (замовником), рахунком на оплату № 18 від 18.05.2023 (з уточненням), копією платіжної інструкції № 871 від 22.05.2023 про оплату транспортних послуг, копією акта виконаних робіт № 18 від 18.05.2023, CMR від 17.05.2023 № 0038.

Відповідачем не доведено та не визначено, яким чином вказані ним неточності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару.

Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, зазначених у повідомленні митного органу, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору не було спростовано відповідачем.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 302041,82 грн, що є різницею митних платежів, які підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Отже, за подання позовної заяви підлягала сплаті сума судового збору 4530,63 грн (1,5% ціни позову).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 5322,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1694 від 07.09.2023.

Тобто позивачем надміру сплачено 792,21 грн судового збору (5322,84 - 4530,63).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 4530,63 грн.

Позивач у позовній заяві також просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

За змістом положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн до позовної заяви додано: копію договору про надання правничої допомоги № 50 від 24.07.2023; копію додаткової угоди № 1 від 24.07.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1220149 від 24.07.2023; копію рахунку на оплату № 95 від 26.07.2023 на суму 25000,00 грн; копію платіжної інструкції № 1480 від 14.08.2023 на суму 25000,00 гривень; копію акта надання послуг № 134 від 21.12.2023.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 50 від 24.07.2023 та додаткової угоди № 1 від 24.07.2023 ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (клієнт) доручає, а Адвокатське бюро «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження у судовому порядку рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023 у суді першої інстанції. Гонорар становить 25000,00 грн.

В акті надання послуг № 134 від 21.12.2023 зазначено, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 50 від 24.07.2023, додаткової угоди № 1 від 24.07.2023 виконавцем були виконані такі роботи (надані послуги): юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023 у суді першої інстанції, загальна вартість робіт (послуг) становить 25000,00 грн.

На підставі рахунку на оплату № 95 від 26.07.2023 ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» сплатило Адвокатському бюро «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» 25000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1480 від 14.08.2023.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`заних з правничою допомогою, суд враховує, що розгляд даної справи здійснюється судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім позовної заяви, представником позивача було подано до суду заяви про долучення доказів, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, відповідь на відзив та клопотання про поновлення строку на його подання.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, документально підтвердженим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 3000,00 грн, яка відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4530,63 грн (чотири тисячі п`ятсот тридцять гривень 63 копійки) та витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К», місцезнаходження: 51215, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, пров. Лісний, буд. 10, код ЄДРПОУ 35609385.

Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371.

Повний текст рішення суду складено 19.09.2024.

Суддя В.В. Рянська