Постанова

від 16.01.2025 по справі 160/23708/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23708/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 ( суддя Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/23708/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ -К до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.05.2023 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (далі також ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К») товару автомобіля було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 23UA110130010051U0, у якій вартість товару визначено за основним методом ціною договору. 24.05.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 24.05.2023 митною декларацією № 23UA110130010310U5. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України декларант листом № 1-28 від 28.07.2023 надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак Дніпровською митницею за результатами розгляду додаткових документів залишено чинним рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2023 між ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (покупцем) і компанією ALIKA-L sp. z о.о. (Польща) (продавцем) було укладено контракт № 05/05-2, згідно з п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купляє вживані автомобілі, мотоцикли (надалі - товар) відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціна на товар встановлена у євро. Вартість навантаження і кріплення вантажу включаються в ціну товару.

Загальна вартість контракту становить 13000 євро (п. 2.2 контракту).

Згідно з п.п. 4.1 контракту покупець сплачує продавцю кошти на банківський рахунок продавця протягом 60 календарних днів від дати виставлення рахунку (інвойсу, проформи інвойсу).

22.05.2023 позивачем для митного оформлення в режимі імпорту товару - автомобіля легкового для перевезення людей, що використовувався, марки BMW, модель ALPINA В3, номер кузова/VIN НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндрів 2979 см3, рік виготовлення 11.04.2013, екологічна норма не нижче Євро-2, колір сірий, що надійшов від експортера ALIKA-L sp. z о.о., подано митну декларацію № 23UA110130010051U0.

Митну вартість товару 538632,70 грн (13630,09 євро) заявлено декларантом за основним методом (ціною договору), із зазначенням ціни товару 13000 євро (513732,70 грн) та транспортних витрат 24900,00 грн.

24.05.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2, за яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ (резервним методом) та скориговано її до 37590,0942 євро. Графа 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» з технічних причин направлена окремим повідомленням. У цьому повідомленні зазначено, що за митною декларацією № 23UA110130010051U0 від 22.05.2023 декларантом було заявлено до митного оформлення товар відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 05/05-2 від 05.05.2023.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МК України), а саме:

1) відповідно до п. 2.2 Контракту в англомовній версії зазначено «The total value of this contract is 13000 euro (thirteen twelve thousand euros)», що не відповідає п. 2.2 україномовної версії контракту (загальна вартість цього контракту становить 13000 євро (тринадцять тисяч євро) та свідчить про наявність розбіжностей у числових значеннях у документах, визначених частиною 2 статті 53 МК України;

2) згідно з графою 5 «товаросупровідні документи» наданої до митного контролю автотранспортної накладної CMR від 17.05.2023 № 0038 зазначено лише номер контракту 05/05-1, що унеможливлює однозначну ідентифікацію CMR з оцінюваним товаром;

3) відповідно до наданого до митного контролю платіжного доручення від 11.05.2023 б/н оплату товару здійснено з рахунку IBAN НОМЕР_2 , однак згідно з наданим рахунком від 08.05.2023 № 2/05/23 зазначено IBAN НОМЕР_3 . Неможливо встановити, з якого рахунку була здійснена оплата, що може свідчити про залучення до зовнішньоекономічної операції третіх осіб, а також про те, що надані до митного контролю документи містять ознаки підробки;

4) згідно з наданим до митного контролю договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023 зазначено відомості щодо вартості послуг з перевезення за маршрутами: м. Везель (Німеччина) пп «Дрогобичув-Угринів» (Україна) 608,8 євро = 24 900 грн; м. Ойскирхен (Німеччина) пп «Дрогобичув-Угринів» (Україна) 608,8 євро = 24 900 грн. Оскільки відстань від зазначених географічних пунктів до кордону України не є однаковою, розмір транспортної складової за межами митної території України розподілено непропорційно їх відстані. Зазначена умова впливає на рівень митної вартості товару;

5) дата наданої CMR № 0038 (17.05.2023) передує даті (не кореспондується з датою) договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023, що може свідчити про наявність ознак підробки;

6) відповідно до відомостей митної декларації країни відправлення від 18.05.2023 № 23PL412020E0595243 зазначено відправника та отримувача фізичну особу Ovsiannikov Mykola, що не відповідає відомостям про сторони зовнішньоекономічної угоди, може свідчити про посередницький характер угоди. Крім того, у митній декларації країни відправлення від 18.05.2023 № 23PL412020E0595243 зазначено інвойс б/н від 16.05.2023, який до митного контролю не надано;

7) відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Відповідно до розділу 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476 (далі Методичні рекомендації) здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі, вказаному у рішенні, пропозиції продажу транспортного засобу «ALPINA B3 3.0 S Bi-Turbo Cabrio Navi Xenon PDC Sitzhzg» рік (дата першої реєстрації) 05/2013, пробіг 55 924 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг 55 893 км), адреса 53879 Euskirchen, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним в інвойсі від 08.05.2023 № 2/05/23. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет-ресурсі 36960 євро. Вказані дані та фото, надані до ЕМД, дають можливість ідентифікувати зазначений транспортний засіб. У митного органу наявні обґрунтовані сумніви, що митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості. До вказаної зовнішньоекономічної операції можливе залучення третіх осіб та не враховано розмір комерційної надбавки. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2-3 статті 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь на повідомлення митниці від 23.05.2023 № 1 за ЕМД декларантом повідомлено, що інших документів, у тому числі передбачених ч. 6 ст. 53 МК України, у 10-денний термін надати немає можливості та висловлено прохання прийняти рішення про коригування митної вартості. Декларантом не надано будь-яких додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, не усунуто розбіжності, наведені у повідомленні митниці від 23.05.2023 № 1 за ЕМД від 22.05.2023 №23UA110130010051U0. Заявлений декларантом метод визначення митної вартості товарів не може бути застосованим відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 МК України. У митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичного/подібного товару (транспортного засобу) у розумінні положень статей 59-61 МК України. Здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі, вказаному у рішенні, пропозиції до продажу транспортного засобу «ALPINA B3 3.0 S Bi-Turbo Cabrio Navi Xenon PDC Sitzhzg» рік (дата першої реєстрації) 05/2013, пробіг 55 924 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг 55 893 км), адреса 53879 Euskirchen, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним у інвойсі від 08.05.2023 № 2/05/23. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет-ресурсі 36960 євро. Зазначена вартість пропозиції до продажу майже у 2,8 рази вище від заявленої фактурної вартості за ЕМД від 22.05.2023 № 23UA110130010051U0 (13 000,00 євро). У зв`язку з відсутністю у митного органу будь-якої іншої інформації щодо вартості оцінюваного транспортного засобу та вартості подібних товарів, допустимим джерелом для визначення митної вартості товару вважається інформація з вказаного інтернет-ресурсу. У зв`язку з відсутністю у митного органу інформації метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних/подібних товарів не застосовується. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядається можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_1 від 18.05.2023 № 18 транспортні витрати за маршрутом м. Ойскирхен (Німеччина) пп «Дрогобичув-Угринів» (Україна) становлять 24 900 грн. З урахуванням задекларованої транспортної складової митна вартість товару розраховується на рівні 36 960 + (24 000/39,5179) = 37 590,0942 євро. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на інформації з інтернет-ресурсу, вказаного у рішенні, та з урахуванням всіх складових розраховується на рівні 37590,0942 євро.

Оцінюваний товар випущено у вільний обіг відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України за ЕМД від 24.05.2023 № 23UA110130010310U5.

Представник позивача 07.08.2023 листом від 28.07.2023 № 1-28 надав до митниці додаткові копії документів для підтвердження заявленого ним рівня митної вартості: рахунку від 08.05.2023 № 2/05/23 (з уточненням); договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023 (з уточненням); платіжної інструкції від 22.05.2023 № 871; автотранспортної накладної CMR від 17.05.2023 № 0038. Також, у зверненні зазначено про надання додаткової угоди до контракту від 05.05.2023 № 05/05-1. У відзиві відповідач вказав, що такий документ до митниці не було надано.

За результатами розгляду звернення АБ «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» від 28.07.2023 № 1-28 Дніпровська митниця листом від 11.08.2023 № 7.5-1/7.5-15-02//4699 повідомила про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023.

Правомірність та обґрунтованість прийнятого Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України видно, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Ця норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Так митницею в ході проведення митної перевірки з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації відправлення.

У відповідь на повідомлення митниці від 23.05.2023 №1 за ЕМД № 23UA110130010051U0 від 22.05.2023 декларантом повідомлено, що інших документів, в т.ч. передбачених ч. 6 ст. 53 МКУ, в 10-денний термін надати немає можливості та висловлено прохання прийняти рішення про коригування митної вартості та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

Представник позивача 07.08.2023 листом від 28.07.2023 № 1-28 надав до митниці додаткові копії документів для підтвердження заявленого ним рівня митної вартості: рахунку від 08.05.2023 № 2/05/23 (з уточненням); договору-заявки від 18.05.2023 № 18-1/05-2023 (з уточненням); платіжної інструкції від 22.05.2023 № 871; автотранспортної накладної CMR від 17.05.2023 № 0038. Також, у зверненні зазначено про надання додаткової угоди до контракту від 05.05.2023 № 05/05-1.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що декларантом не надано будь-яких додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості, а таким чином не усунуто розбіжності, наведені у повідомленні митниці від 23.05.2023 №1 за ЕМД від 22.05.2023 №23UA110130010051U0.

За результатами розгляду звернення АБ «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» від 28.07.2023 № 1-28 Дніпровська митниця листом від 11.08.2023 № 7.5-1/7.5-15-02//4699 повідомила про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000027/2 від 24.05.2023.

Отже, надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає, що у контракті № 05/05-1 від 05.05.2023 вказано реквізити рахунку продавця 15102010420000860205043825, та рахунку покупця 603071230000026008010620190.

У рахунку № 2/05/23 від 08.05.2023 зазначено рахунок покупця 6030712300000260080106201, міститься посилання на контракт № 05/05-1 від 05.05.2023, найменування автомобіля BMW ALPINA В3 2013, VIN НОМЕР_1 .

Покупець здійснив оплату у повному обсязі в сумі 13000 євро відповідно до свіфта б/н від 11.05.2023 на рахунок продавця, зазначений у контракті, з призначенням платежу передоплата за автомобіль за контрактом № 05/05-1 від 05.05.2023.

Ціна товару, зазначена у контракті № 05/05-1 від 05.05.2023, відповідає вказаній у рахунку № 2/05/23 від 08.05.2023 13000 євро.

Додатково на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митниці рахунок № 2/05/23 від 08.05.2023 з уточненням, у якому реквізити рахунку покупця відповідають зазначеним у контракті.

Наявність на інтернет-ресурсі, зазначеному в оскаржуваному рішенні, інформації щодо пропозиції продажу товару за ціною 36960 євро, не може бути достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості імпортованого позивачем товару. Доказів продажу товару, зазначеного на інтернет-ресурсі, за такою ціною митницею не зазначено і разом із відзивом не надано.

В автотранспортній накладній CMR від 17.05.2023 № 0038 зазначено як номер контракту 05/05-1, так і відомості про відправника ALIKA-L sp. z о.о., отримувача - ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К», найменування вантажу - BMW ALPINA В3 2013, WAPB33000DVK30347, що дозволяє ідентифікувати заявлений до митного оформлення товар.

Зі змісту оскаржуваного рішення митницею було скориговано митну вартість товару з урахуванням задекларованої ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» транспортної складової 24900,00 грн, тобто митницею визнано розмір транспортних витрат позивача, які підтверджуються договором-заявкою № 18-1/05-2023 від 18.05.2023 та договором-заявкою № 18-1/05-2023 від 18.05.2023 (з уточненням), укладеним між ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) і ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» (замовником), рахунком на оплату № 18 від 18.05.2023 (з уточненням), копією платіжної інструкції № 871 від 22.05.2023 про оплату транспортних послуг, копією акта виконаних робіт № 18 від 18.05.2023, CMR від 17.05.2023 № 0038.

Відповідачем не доведено та не визначено, яким чином вказані ним неточності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару.

Колегія суддів зауважу, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд ураховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів звертає увагу, що надання декларантом додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення митним органом митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Разом з цим митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за відсутності документів, які б пояснили сумніви митного органу, відповідач не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару за ціною договору, враховуючи таке.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстави для застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №640/4941/19.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2023№ UA110000/2023/000027/2, оскільки таке не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, є обґрунтованим і законним.

Доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги, яка частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №160/23708/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 січня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 січня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова