Рішення
від 10.09.2024 по справі 440/11627/23
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11627/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача - Плохути О.В., Гостіка Е.В.

представника відповідача Казмерчука М.М.,

представника третьої особи - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України - Тимкович І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" до Полтавської обласної військової (державної) адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація "Збережемо Полтаву", Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання дій протиправними та часткове скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДІНСТВО" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної військової адміністрації, відповідно до якої просить:

визнати протиправними дії Полтавської обласної військової адміністрацій щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

визнати протиправним та скасувати п. 34.1. Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 року «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020р. № 590» щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 серпня 2023 року до суду надійшов адміністративний позов разом з його копією, відповідно до якого позовні вимоги викладені у наступній редакції:

визнати протиправними дії Полтавської обласної військової адміністрації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

визнати протиправним та скасувати внесені зміни від 30 січня 2023 року до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Також, до вказаного позову долучено документи на підтвердження перейменування позивача , а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "ФПК "Єдність"), та зміну його місцезнаходження - вул. Гоголя, буд.7, м. Полтава, 36000.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації від 02.03.2023 року, за вих. № 01-20/464, за зверненням Громадської організації «Збережемо Полтаву», на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини 23.01.2023 року розглянута документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя, 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини. В історичній довідці зазначено, що у 1906 році лікар ОСОБА_1 придбав (або побудував) власний будинок на вулиці Іванівській (тепер Гоголя, 7) у якому він відкрив лікарню, а з 1909 року приватний водо-світло-електролікувальний заклад санаторій «Маруся» з лабораторією для хімічний, мікроскопічних і бактеріологічних досліджень, що працював аж до 1916 року, проте довідка не містить жодного посилання на архівні та історичні матеріали відповідно до яких зроблено такий висновок. В історичній довідці, підготовленій кандидатом наук ОСОБА_2 відсутній зв`язок між лікарем В. Товстолужським та будинком на вулиці Іванівській (тепер Гоголя, 7), що свідчить про надуманий характер історичної довідки, яка стала підставою для віднесення будівлі до Переліку. Згідно листа, отриманого позивачем від Державного архіву Полтавської області від 19.06.2023 року № 04-18/11-130, у Державному архіві Полтавської області не виявлено відомостей стосовно будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з цим державний архів не має можливості документально підтвердити рік побудови будинку та надати інші відомості про нього. Історична довідка на об`єкт культурної спадщини за видом архітектури у межах центрального історичного ареалу міста Полтава для занесення до Перелік об`єктів культурної спадщини щодо об`єкту «Будинок лікаря Василя Товстолужського», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7 не містить інформацію щодо соціального, економічного, наукового чи культурного внеску лікаря Товстолужського до розвитку м. Полтава.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

03 жовтня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 130-136, т.1/, відповідно до якого представник відповідача, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, посилався на те, що 23.01.2023 на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації розглядалася документація на об`єкт - «Будинок лікаря Василя Товстолужського», що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя 7, для занесення його до переліку об`єктів культурної спадщини. Відповідно до науково-проектної документації «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава», розробленими Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація», затвердженої наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.10.2020 № 2209 будівля віднесена до Переліку об`єктів, які пропонується взяти на облік. За зверненням до Департаменту ГО «Збережемо Полтаву», на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини 23.01.2023 розглянута представлена документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини. Документація представлена у повному обсязі відповідності до «Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», затвердженого Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501. На засіданні Консультативної ради члени консультативної ради одноголосно прийняли рішення про внесення «Будинку лікаря Василя Товстолужського» до Переліку об`єктів культурної спадщини за видом архітектури. Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590» доповнено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Серед об`єктів є будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя 7, власником якого ТОВ «ФПК «ЄДНІСТЬ». Задля збереження об`єктів культурної спадщини будинок по вул. Гоголя 7 і був занесений до Переліку об`єктів культурної спадщини за видом архітектура. Також в розділі 4 історичної довідки чітко зазначені всі ознаки об`єкта культурної спадщини за видом архітектури, що в свою чергу ще раз підтверджує вплив на розвиток населеного пункту чи регіону.

09 жовтня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача просив задовольнити позов, виходячи з раніше наведених аргументів /а.с. 170-174, т.1/.

19 жовтня 2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача, посилаючись на раніше наведені аргументи, просив відмовити у задоволенні позову /а.с. 177-178, т.1/.

27 листопада 2023 року до суду надійшли клопотання представника позивача про призначення експертизи /а.с. 193-196, т.1/ та додаткове обґрунтування до адміністративного позову, відповідно до якого наголошено, що відповідно до висновку експерту Соць В.М. №784 від 20.11.2023 будівля на наданій йому світлині суттєво відрізняється від досліджуваної будівлі по АДРЕСА_1 з тієї причини, що це інша будівля або вона з часом зазнала суттєвих реконструкцій, що зробили її зовсім іншою будівлею, а також повторно наголошено на відсутності доказів наявності ознак, зо будівля пов`язана з історичними подіями, віруваннями /а.с. 116-122, т.6/.

14 грудня 2023 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на додаткове обґрунтування до позову, відповідно до яких наголошено на порядку роботи Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, її складу та дотриманні відповідачем вимог законодавства при прийнятті розпорядження №65. Наголошено на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у перелічених постановах, відповідно до якої зауважено на відсутності у суду повноважень надавати оцінку історичній довідці, на підставі якої вирішувалось питання про занесення об`єкта до вказаного Переліку. Наведено аргументи стосовно відсутності конфлікту інтересів та безпідставності тверджень про упередженість ОСОБА_3 як автора і розробника історичної довідки та члена Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Наведені також спростування стосовно кваліфікації ОСОБА_4 як науковця та підтвердження наукової кваліфікації членів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Неприйнятним зауважив і посилання позивача на порушення вимог Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" /а.с. 193-199, т.6/.

21 грудня 2023 року до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадської організації "Збережемо Полтаву".

25 грудня 2023 року від представника позивача до суду надійшли відповідь на заперечення представника відповідача на додаткове обґрунтування до позову, заперечення на клопотання про залучення третьої особи від 21.12.2023 /а.с. 224-234, т.6/. Відповідно до позиції позивача, останній вважає, що наданими аргументами відповідач намагається перекласти відповідальність за прийняте розпорядження на третіх осіб, прикриваючись їх статусом і посадами. Наведені обґрунтування наявності конфлікту інтересів та зацікавленості ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у прийнятті відповідного розпорядження. Також наголосив, що відповідно до кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_4 надає роботи та послуги по технічному обстеженню будівель та споруд.

Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року клопотання представника громадської організації "Збережемо Полтаву" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - задоволено. Залучено до участі у справі № 440/11627/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадську організацію "Збережемо Полтаву" (вул. Соборності, буд.66, оф.305, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41529465). Покладено на позивача обов`язок направити такій третій особі копії позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву з додатками та клопотання про призначення експертизи, а докази такого направлення надати суду. Покладено на відповідача обов`язок направити такій третій особі копію відзиву на позовну заяву з додатками та заперечення на відповідь на відзив, а докази такого направлення надати суду. Запропоновано третій особі надати свої письмові пояснення до суду на заяви по суті справи до 18 січня 2024 року. Підготовче судове засідання відкладено.

18 січня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, відповідно до яких вважає надуманими тези позивача про перекладання відповідальності та наголошено на дотриманні процедури при прийнятті спірного розпорядження. Зауважено, що у витягу з протоколу №2 засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини від 23.01.2023 в частині зазначення виконавця допущено помилку та невірно зазначено ТОВ НВП «Спадщина» замість належного ГО «Збережемо Полтаву», що спростовує твердження позивача у зацікавленості ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у прийнятті відповідного розпорядження /а.с. 6-9, т.7/.

12 лютого 2024 року до суду надійшли пояснення третьої особи /а.с. 38-42, т.7/, відповідно до якого зазначено, що Висновок експерта ОСОБА_4 №784 від 20.11.2023 (кваліфікаційний сертифікат відповідного виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури серія АЕ №002754), яка надала відповідь про автентичність (справжність) фасаду будівлі є некоректним, оскільки відповідно до Порядку проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 651) виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (далі - виконавці), - архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт, які здобули вищу освіту за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки; а кваліфікаційний сертифікат - документ, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним характеристикам професій працівників або відповідним професійним стандартам та його спроможність виконувати окремі роботи (надавати послуги), пов`язані із створенням об`єктів архітектури, що зазначені в такому документі і належать до видів робіт (послуг), перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554; згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_6 , має основним видом діяльності КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури. За зверненням ГО Збережемо Полтаву, на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини 23.01.2023 розглянута документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вул. Гоголя, 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини. Документація подана у повному обсязі у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 року №501. На засіданні Консультативної ради принципово підтримана представлена на розгляд документація і запропоновано занести об`єкт до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавської області. Відповідно до Положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого наказом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації № 19 від 28 січня 2019 року, у п.3 вказано, що до складу Консультативної ради входять провідні науковці й висококваліфіковані фахівці-практики сфери охорони та реставрації пам`яток, а також суміжних галузей реставратори, працівники науково-дослідних і проектних організацій, представники державного органу охорони культурної спадщини обласного і місцевого рівнів, органів управління, громадських організацій, які мають відповідну освіту або досвід у сфері охорони культурної спадщини. Члени Консультативної ради беруть участь в її роботі на громадських засадах. Оскільки внесенню будівлі до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини передувало проведення повного історичного-архітектурного дослідження об`єкта кваліфікованими працівниками у сфері охорони культурної спадщини, на підставі якого було встановлено наявність критеріїв, що необхідні для занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Оскаржувані зміни від 30 січня 2023 року до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року №590 третя особа вважає, були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході підготовчого засідання, призначеного на 13 лютого 2024 року, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Також ухвалою суду від 13 лютого 2024 року клопотання представника позивача про призначення експертизи - залишено без задоволення.

06 березня, 21 та 28 травня, а також 07 червня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача /а.с. 74-76, 141-142, 153-154, 158-160, 205-206, т.7/. Відповідно до таких пояснень, зазначено, що Інформація стосовно цінності об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду у розпорядженні Полтавської обласної військової адміністрації від 30 січня 2023 року про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7 взагалі відсутня. Із змісту Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації від 30.01.2023 року № 65 про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року №590 вбачається, що Відповідач прийняв рішення про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року №590 «Про затвердження Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області» (зі змінами), доповнивши: 34. Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавський район, Полтавська мілька територіальна громада: 34.1. Найменування об`єкта культурної спадщини Будинок лікаря Василя Товстолужського, а не рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. У свою чергу, розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року №590 після його реалізації вже вичерпало свою дію. Наголошено щодо необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17.

28 травня, 07, 10, 17, 24 червня, 05 серпня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача /а.с. 161-162, 222-223, 243-244, т.7; 16-17, 27-29, 86-89, т.8/. Наголошено на безпідставності тверджень позивача про вичерпання дії розпорядження №590 та формальності такого недоліку як відсутність інформації про цінність.

07 та 10 червня, 25 липня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника третьої особи /а.с. 216-218, 231-234, т.7; 59-60, т.8/. Так, наведені аргументи, на підставі яких не можна погодитись із тезами Позивача про те, що розпорядження голови Полтавської обласної військової адміністрації від 15.10.2020 року №590 після його реалізації вже вичерпало свою дію, оскільки було виконано ще у 2020 році у зв`язку із виконанням. Наголошено на тому, що форма розпорядження діє як мінімум з 2019 року (моменту прийняття нової редакції Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 року, за наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 року № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі Порядку), і завірені належним чином копії розпоряджень завжди направляються до Міністерства культури та інформаційної політики не пізніше 10 днів з дати видачі розпорядження (п.4 оскаржуваного розпорядження та п.5 розділу ІІ Порядку). У разі недотримання форми/змісту, Міністерство не могло б продовжувати процедуру системи обліку об`єктів культурної спадщини, натомість Міністерство не заперечує проти рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, адже відповідно до п.5. розділу ІІ Порядку «завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється до Мінкульту невідкладно».

31 липня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, відповідно до яких звернення ГО «ЗБЕРЕЖЕМО ПОЛТАВУ» разом із документацією направлялося на електронну адресу Департаменту та надав копію такого звернення та доказів його отримання. По-перше, таке звернення всупереч ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та Типовій інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. №55 не містить накладений кваліфікований електронний підпис. Посилання Департаменту на положення ЗУ «Про звернення громадян» не є доречним, оскільки даний Закон поширює свою дію на громадян, а не юридичних осіб. По-друге, таке звернення всупереч правилам не містить адресата (найменування та адресу куди направляється); По-третє, таке звернення направлялося на електронну адресу фізичної особи ОСОБА_7 , а не офіційну електронну адресу Департаменту. Відтак, Департамент всупереч вимогам закону прийняв та взяв в роботу звернення, яке: надійшло на особисту електронну адресу людини (ймовірно працівника Департаменту, проте не на адресу Департаменту як органу уповноваженого розглядати таке питання); не містило інформації про адресата (кому воно адресоване); не містило накладений кваліфікований електронний підпис /а.с. 65-68, т.8/.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року залучено Міністерство культури та інформаційної політики України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Покладено на позивача обов`язок направити залученій третій особі копії позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву з додатками та інші подані в межах даної справи документи по суті спору, а докази такого направлення надати суду. Покладено на відповідача обов`язок направити залученій третій особі копію відзиву на позовну заяву з додатками та заперечення на відповідь на відзив та інші подані в межах даної справи документи по суті спору, а докази такого направлення надати суду. Покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація "Збережемо Полтаву" обов`язок направити залученій третій особі копії поданих в межах даної справи документів по суті спору, а докази такого направлення надати суду. Запропоновано третій особі у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати до суду пояснення щодо позову разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані сторонами, та документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду. Судове засідання відкладено.

15 серпня 2024 року до суду надійшли заперечення представника позивача на додаткові пояснення представника відповідача /а.с. 159-161, т.8/.

Також, 30 серпня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача /а.с. 12-18, т.9/.

02 вересня 2024 року до суду надійшли пояснення представника Міністерства культури та інформаційної політики України, відповідно до яких зазначено, що за інформацією, наявною у Міністерства, Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації листом від 01.08.2024 №01-18/1425 (вхідні реєстраційний номер та дата МКІП №992/11-24 від 05.08.2024) надіслав подання про занесення до Реєстру об`єкта культурної спадщини Будинку лікаря Товстолужського за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7. Станом на момент подання цих пояснень Експертна комісія МКІП ще не розглянула та не приймала рішення щодо оцінки відповідності згаданого об`єкта культурної спадщини критеріям, визначеним Законом №1805-ІІІ та Порядком №452. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не погоджується, зокрема, із відомостями, зазначеними в обліковій документації на об`єкт культурної спадщини, водночас, процедура внесення відомостей щодо об`єкта культурної спадщини до Реєстру не є предметом спору чи доказування у цій справі, відтак, у МКІП, з огляду на те, що процедура розгляду наданого відповідачем пакета документів для занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ще не розпочата, у МКІП відсутня можливість надавати оцінку таким доводам позивача, а також і відомостям, що містяться в обліковій документації. Відповідно до наявної у МКІП інформації, розгляд поданої відповідачем документації на об`єкт культурної спадщини «Будинку лікаря Товстолужського» на засіданні Експертної комісії запланований на вересень 2024 року /а.с. 60-64, т.9/.

Представниками позивача та відповідача долучено до матеріалів справи їх виступи у судових дебатах /а.с. 110-112, 115-118, 122-123, т.9/.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник громадської організації "Збережемо Полтаву" у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду.

Представник Міністерства культури та інформаційної політики України у судовому засіданні повідомила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України" від 06 вересня 2024 р. № 1028 перейменовано Міністерство культури та інформаційної політики України на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Також, проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

За зверненням ГО «Збережемо Полтаву», на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації 23.01.2023 року розглянута документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вул. Гоголя, 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини /а.с. 140-142, 147-166, т.1/.

На засіданні Консультативної ради підтримана представлена на розгляд документація і запропоновано занести об`єкт до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавської області /а.с. 140-142, т.1/.

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590» доповнено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, серед яких, зокрема, будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7, власником якого є ТОВ «ФПК «ЄДНІСТЬ» /а.с. 15-19, т.1/.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, не погоджуючись з діями Полтавської обласної військової адміністрації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7, а також вважаючи протиправним та такими, що підлягає скасуванню внесені зміни від 30 січня 2023 року до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відносини щодо охорони культурної спадщини регулюються не лише національним законодавством, а й на міжнародно-правовому рівні.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (частина перша статті 19 Закону України «Про міжнародні договори»).

Так, з-поміж міжнародних договорів зобов`язання України щодо охорони культурної спадщини врегульовано Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972, Міжнародною хартією ООН з охорони й реставрації нерухомих пам`яток і визначних місць від 31.03.1964, Рекомендацією ООН про збереження та сучасну роль історичних ансамблів від 26.11.1976, Міжнародною хартією ООН про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія) від 01.01.1987, Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини від 16.11.1992.

Законом України від 20.09.2006 №165-V (165-16) ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов`язується, зокрема запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об`єктів архітектурної спадщини.

Законодавство держав-учасниць має передбачати вимоги щодо подання до відповідного компетентного органу, що стосується архітектурного ансамблю або будь-якої його частини чи визначного місця і передбачає: спорудження нових будівель; значну зміну вигляду, яка переінакшує характеристики будівель або визначних місць.

Відповідно до статті 9 зазначеної Конвенції кожна Сторона зобов`язується забезпечити, щоб відповідний компетентний орган належним чином реагував на порушення законодавства про охорону архітектурної спадщини. У відповідних випадках він може зобов`язати правопорушника зруйнувати новоспоруджену будівлю, якщо вона не відповідає встановленим вимогам, або реставрувати об`єкт спадщини, що охороняється, до його первісного вигляду.

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожна Сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка передбачає охорону архітектурної спадщини як одну з головних цілей планування забудови міської та сільської території, а також забезпечує врахування цієї вимоги на всіх етапах розробки планів розвитку територій та виконання процедур видання дозволів на проведення робіт.

Відповідно до статті 13 Конвенції з метою сприяння здійсненню такої політики кожна Сторона зобов`язується розвивати в межах своєї політичної і адміністративної системи ефективне співробітництво на всіх рівнях між органами, що займаються питаннями збереження спадщини, культури, довкілля і загального планування.

Відповідно до статті 1 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 для цілей цієї Конвенції вираз «архітектурна спадщина» включає такі нерухомі об`єкти: 1. пам`ятки: усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення; 2. архітектурні ансамблі: однорідні групи міських або сільських будівель, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення і характеризуються спільністю чітких територіальних ознак; 3. визначні місця: створені спільно людиною та природою частково забудовані ділянки, які мають чітко визначені характерні і однорідні риси, характеризуються спільністю чітких територіальних ознак і мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення.

Отже, з огляду на вищезазначені правові приписи, держава в особі її органів влади та громад зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року N 1805-III /надалі Закон N 1805-III/ регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону N 1805-III:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону;

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Частинами першою та другою статті 3 Закону N 1805-III передбачено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частин четвертої п`ятої та сьомої вказаної статті орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, в межах, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону N 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; 4) визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; 5) встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження; 8) організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини; 9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; 10) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; 11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; 13) надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; 14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 15) надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; 16) погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 17) укладення охоронних договорів на пам`ятки; 18) управління в порядку, встановленому законом, історико-культурними заповідниками державного чи місцевого значення; 19) подання пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 20) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 21) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій; 22) інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території; 23) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

В силу положень статті 22 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV місцева державна адміністрація, зокрема: 1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, утвердження української національної та громадянської ідентичності; 2) сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції, вирішенню науково-технічних проблем, що мають першочергове значення для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності; забезпечує охорону прав винахідників і раціоналізаторів, створення територіальних інноваційних центрів і технопарків; 9) сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, фондів, асоціацій, жіночих, молодіжних, дитячих та інших громадських організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону N 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону N 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 14 Закону N 1805-III Положення про Міністерство культури України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 388, затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини N 158, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 р. за N 528/23060 (в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №158, ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Відповідно до розділу II "Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158, взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів /п.1/.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань /п.2/.

Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини /п.3/.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду /п.4/.

Завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття /п.5/.

В занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу /п.6/.

Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку /п.7/.

Про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення /п.8/.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу /п.9/.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку /п.10/.

Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації /п.11/.

Вилучення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з Переліку допускається лише у разі прийняття Мінкультури рішення про відмову в занесенні об`єкта культурної спадщини до Реєстру у зв`язку із невідповідністю його критеріям, якщо уповноваженим органом протягом шести місяців з дня отримання відмови не подано документи, визначені пунктом 1 розділу IV, для занесення цього об`єкта культурної спадщини до Реєстру.

Рішення про виключення об`єкта культурної спадщини з Переліку з підстав, визначених абзацом першим цього пункту, приймається у формі розпорядчого документа уповноваженого органу, яке в день прийняття рішення оприлюднюється на його веб-сайті та направляється Мінкультури.

Питання про взяття на облік об`єкта культурної спадщини, вилученого із Переліку, розглядається за умови подання доопрацьованих документів з додатковим обґрунтуванням його автентичності та цінності /п.12/.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Єдність" належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи /а.с. 9, 17-18 т.1/. Також позивач орендує в Полтавської міської ради земельну ділянку за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7, кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:15:007:0261, згідно договору оренди землі від 28.01.2020 року, який зареєстрований 04.02.20220 року №38-П /а.с. 10-14 т.1/.

12 січня 2023 року Громадська організація «Збережемо Полтаву» звернулася до заступника директора Департаменту начальника управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, голови Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Інни Шерстюк, надіславши лист-звернення електронною поштою на електронну скриньку ОСОБА_7 , з ініціативою взяття на облік об`єкта культурної спадщини, розташованого за адресою: вул. Гоголя, 7, м. Полтава шляхом занесення його до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини /а.с. 41-42, т.8/.

Відповідно ч.2. ст.7 Закону України «Про охоронну культурної спадщини» № 1805-ІІІ від 08.06.2000 (далі - Закон № 1805-ІІІ) для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

В силу вимог частини 1 статті 42 Закону України від 09.04.1999 № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

Згідно з пунктом 5 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 887, основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що, Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, як структурний підрозділ, створений з метою реалізації функцій Полтавської обласної державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, наділений повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень щодо об`єктів культурної спадщини на території Полтавської області.

Уповноваженим органом в єдиний системі обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, згідно Порядку №158, зокрема є обласна державна адміністрація.

Наказом директора Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 30.04.2021 № 76 затверджений склад Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації /а.с. 31-35, т.8/.

Розділ II Порядку № 158 регламентує механізм взяття на облік об`єкта культурної спадщини, згідно із пунктом 1 якого взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації 16.01.2023 була направлена телефонограма всім учасникам Консультативної ради з проханням взяти участь у засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації 23.01.2023 о 13:30 /а.с. 30, т.8/.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №158 питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

- фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

- історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, яке відбулося 23.01.2023, було розглянуто Документацію для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини, яка складається із матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта культурної спадщини; історичної довідки на об`єкт культурної спадщини; додатки, зокрема копії дипломів кандидата наук ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в галузі науки архітектура.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

Таким чином, підставою для прийняття оскарженого рішення відповідача була документація, яка передбачена в п. 3 розділу ІІ Порядку №158 (в редакції станом на час спірних правовідносин).

Вказана документація підписана уповноваженими особами, зокрема особами, які мають науковий ступніть кандидата наук в галузі науки архітектура.

За наслідками розгляду вказаної документації в повному обсязі прийняте одноголосне рішення про занесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини «Будинок лікаря Василя Товстолужського», що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя 7 за видом архітектури.

Дане рішення було оформлено витягом з протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації № 2 від 23.01.2023 /а.с. 140-142, т.1/. В резолютивній частині даного протоколу, крім іншого зазначено про рішення щодо необхідності Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації після отримання матеріалів підготувати розпорядження голови облдержадміністрації щодо занесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини «Будинок лікаря Василя Товстолужського», що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя 7 за видом архітектури. Завірену належним чином копію розпорядження про занесення об`єкту до Переліку та пакет документів, визначених Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 направити до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Верховний Суд розглядав справу №460/1864/20, спірні правовідносини у якій є подібними з цією справою та у постанові від 02.05.2023 сформував правовий висновок, відповідно до якого «…питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.»

Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 розділу II Порядку №158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.

У справі №460/1864/20 Верховний Суд також виклав правовий висновок про те, що оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру. Оцінюючи правомірність рішення про включення об`єкта до Переліку, суд має перевірити чи вчинені такі дії уповноваженим органом, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто виключно щодо дотримання уповноваженим органом процедури занесення об`єкту до Переліку.

Отже, при наданні оцінки рішенню уповноваженого органу про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, перевірці підлягали: 1) повнота та відповідність документів, передбачених пунктом 3 цього розділу; 2) наявність в історичній довідці інформації про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань; 3) підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за відповідною спеціальністю в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Документація для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини складається із фотофіксації об`єкта та історичної довідки, тобто повнота документації відповідає вимогам п. 3 Розділу ІІ Порядку №158.

В історичній довідці є інформація про автентичність об`єкта, його цінність з архітектурного погляду. В той же час, суд в межах розгляду даної справи, з урахуванням правових висновків Верховного суду, не надає оцінку такій інформації в частині її автентичності та цінності об`єкта зокрема з архітектурного погляду.

Вказана документація підписана особами, що мають науковий ступінь кандидата наук за відповідною спеціальністю в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини, зокрема в галузі архітектури з огляду на зазначення в історичній довідці інформації про автентичність об`єкта, його цінність саме з архітектурного погляду.

Таким чином, вказана вище документація є повною та достатньою і містить в собі інформацію, яка вимагається на такій стадії Порядком №158, була підписана уповноваженими особами, розглянута у порядку та спосіб, який був врегульований на той час Порядком №158 та відповідним уповноваженим органом, згідно вимог Порядку №158.

Вказана Документація для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини та рішення Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації у формі витягу з протоколу №2 від 23.01.2023 з врахуванням вимог Положення №158 є належною та допустимою для прийняття уповноваженим органом, тобто Полтавською обласною військовою адміністрацією відповідного розпорядження.

Оскаржуване розпорядження №65 від 30.01.2023 року, відповідно до вимог п. 4 Розділу ІІ Порядку №158 було опубліковане на веб-сайті Полтавської ОВА /https://poda.gov.ua/documents/142117/.

Надаючи оцінку твердженням представників позивача про відсутній зв`язок між лікарем В. Товстолужським та будинком на вулиці Іванівській (тепер Гоголя, 7), суд зауважує, що питання про внесення відповідного об`єкта до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області, внесення відповідного подання на розгляд Міністерства є дискреційним повноваженням суб`єкта владних повноважень, відтак суд не уповноважений втручатись в його діяльність.

Відтак, оцінка відповідності такого об`єкта критеріям щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, його архітектурної та історичної цінності буде вирішуватись саме в межах розгляду відповідного подання.

Окрім іншого, суд зауважує на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.05.2023 у справі №460/1864/20, де зазначено наступне:

« 26. Отже, питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

27. При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

28. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 158).

29. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

33. Аналіз наведених норм права, в контексті спірних відносин, свідчить про те, що вирішення питання про занесення об`єкта архітектури до Переліку як виду об`єкта культурної спадщини здійснюється уповноваженим органом на підставі історичної довідки, яка має містити інформацію щодо його автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності, підписаної уповноваженої особою.

34. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність пункту 3 Розділу ІІ Порядку №158 змісту історичної довідки, на підставі якої оспорюваним розпорядженням відповідача вирішувалось питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, зокрема, щодо автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, не ґрунтується на правильному розумінні закону, у зв`язку із чим його постанова підлягає скасуванню.

35. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, при розгляді цієї справи, в порушення статті 2 КАС України, надав оцінку історичним та архітектурним цінностям вказаного будинку, критерії щодо яких перевіряються під час вирішення питання щодо занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, тобто на іншому етапі державної реєстрації об`єкта культурної спадщини з метою його охорони, та дійшов до передчасного висновку про відсутність у нього ознак притаманних об`єктам культурної спадщини у розумінні статей 1, 2 Закону № 1805-III, оскільки у спірному випадку суд має перевірити чи вчинені уповноваженим органом дії щодо занесення спірного будинку до Переліку, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто виключно щодо дотримання Рівненською ОДА процедури занесення зазначеного вище будинку до вказаного Переліку.».

Отже оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку відповідним уповноваженим органом на підставі історичної довідки, через що такі обставини та факти не підлягають судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкту культурної спадини до Переліку.

У відповідності до пункту 6 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452 (далі - Порядок №452) відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

У суду відсутні спеціальні знання, а, відтак, і повноважень для встановлення факту відповідності чи невідповідності будинку критеріям, визначеним у Порядку № 452.

Крім того, відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку № 452, а отже і оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають і судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкту культурної спадини до Переліку.

Вказані правові висновки зазначені в Постанові КАС ВС від 08.05.2023 у справі № 640/28045/20.

Стосовно твердження позивача про невідповідність особи лікаря Василя Товстолужського вимогам Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", суд зауважує, що Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації № 65 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020р. № 590» прийнято 31.01.2023, тобто до дати прийняття вказаного Закону, що набирав чинності через три місяці з дня його опублікування, відтак не міг бути врахований при прийнятті такого розпорядження.

Також, варто наголосити, що Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам`яті з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" від 25.07.2023 № 399, затвердженого Наказом МКІП, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2023 р. за N 1359/40415 основним завданням Експертної комісії є надання фахових висновків з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", зокрема щодо належності об`єктів до символіки російської імперської політики.

Експертна комісія відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, надає фахові висновки з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", зокрема щодо належності об`єктів до символіки російської імперської політики (далі - фаховий висновок).

Проте позивачем не надано доказів наявності фахового висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам`яті з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" стосовно особи лікаря ОСОБА_8 , як станом на час прийняття оскарженого рішення, так і станом на час розгляду справи.

Позивачем у додаткових поясненнях на позовну заяву наголошено, що звернення ГО «ЗБЕРЕЖЕМО ПОЛТАВУ» разом із документацією направлялося на електронну адресу Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА на електронну адресу фізичної особи ОСОБА_7 , а не на офіційну електронну адресу Департаменту, а також без накладення кваліфікованого електронного підпису /зв.а.с. 61, т.8/.

Відтак, на думку представника позивача, Департамент всупереч вимогам закону прийняв та взяв в роботу звернення, яке: надійшло на особисту електронну адресу людини (ймовірно працівника Департаменту, проте не на адресу Департаменту як органу уповноваженого розглядати таке питання); не містило інформації про адресата (кому воно адресоване); не містило накладений кваліфікований електронний підпис.

Суд наголошує, що в межах даної справи не є предметом розгляду дії Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, а останній не є учасником справи, відтак його дії не підлягають оцінці судом.

У свою чергу, всупереч твердженню представника позивача, статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) визначено дію цього Закону, яка не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження», відтак зазначена норма не містить обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників.

Вказане свідчить про можливість розгляду звернення громадської організації в рамках Закону України «Про звернення громадян», оскільки Конституція України наділяє всіх правом на звернення.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд, враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє захисту прав громадян України та відновленню таких прав у разі їх порушення (справа № 813/1960/18, постанова від 31 жовтня 2019 року).

Відтак, такі твердження представника позивача в якості аргументів щодо протиправності оскарженого рішення є безпідставними.

Також, відповідно до додаткових пояснень представника позивача зауважено, що з витягу з протоколу №2 від 23.01.2023 року вбачається, що на засіданні Консультативної ради присутні члени ради в кількості 8 чоловік, з яких: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Водночас, виконавцем документації на об`єкт «Будинок лікаря Василя Товстолужського», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 » виступала сама ж ОСОБА_2 , яка і надавала на засіданні Консультативної ради загальні відомості про будинок і розповідала чому необхідно його занести до Переліку. Відповідно до Типового положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Міністерства культури і мистецтв України від 26 лютого 2001 №42/94 Члени Консультативної ради зобов`язані: дотримуватися принципів наукової сумлінності й об`єктивності при розв`язанні всіх питань (пункт 4.2 розділу 4 Типового положення).

Проте, відповідно до позиції представника позивача, члени Консультативної ради грубо порушили принцип об`єктивності при прийнятті рішень, оскільки в голосуванні брала участь ОСОБА_2 , яка розробляла документацію на будинок та виступала ініціатором внесення його до Переліку.

Спростовуючи таке твердження, представником третьої особи ГО "Збережемо Полтаву" зауважено, що в ОСОБА_2 повністю відсутні матеріальний або будь-який інший інтерес у збереженні будинку в межах центрального історичного ареалу міста Полтави, та внесенні його у Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, адже документація виконана науковцями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які є членами ГО «Збережемо Полтаву», безоплатно (у Проколі №2 засідання Консультативної ради допущено помилку, і виконавцями вказано ТОВ «НВП «Спадщина»), клопотання подано ГО «Збережемо Полтаву», робота у Консультативній раді ОСОБА_2 здійснюється також на громадських засадах починаючи з 2013 року, а ОСОБА_5 з 2019 року. Відповідно до Положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого наказом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації № 19 від 28 січня 2019 року, у п.3 вказано, що члени Консультативної ради беруть участь в її роботі на громадських засадах.

Крім того, як вже зазначав суд раніше, згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 02 травня 2023 року в справі №460/1864/20, «…питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини. При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.»

Відтак, незважаючи на те, що позивачем не було належно обґрунтовано порушення один із членів Консультативної ради принципу об`єктивності, суд звертає увагу позивача, що він оскаржуючи рішення відповідача має обґрунтовувати свої вимоги обставинами, які підлягають перевірці судом, зокрема чи було складено вичерпний перелік документів для вирішення питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку та чи підписана історична довідка особами, які мають на це право.

Одтак, суд наголошує, що дії окремих членів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації при розгляді звернення ГО "Збережемо Полтаву" не є предметом розгляду у даній справі.

Суд зауважує, що позивачем наголошується щодо протиправності оскарженого рішення виходячи з того, що на думку, позивача воно прийнято не у формі розпорядження про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, а у формі розпорядження від 30 січня 2023 року про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Варто зауважити, що Розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590» позивачем не оскаржується.

Окремо суд зауважує, що посилання представника позивача на той факт, що розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 вичерпало дію фактом свого прийняття судом не приймається, оскільки оцінка такого розпорядження не є предметом розгляду у даній справі.

Щодо посилання позивача на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17 стосовно відступлення від раніше сформульованих Верховним Судом висновків у постановах від 20.05.2022 у справі № 160/9717/21 та від 15.11.2022 у справі № 580/2472/21 і формулювання нового правового висновку про те, що накази органів місцевого самоврядування про занесення об`єктів до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та накази Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є індивідуальними актами, то суд зауважує про їх нерелевантність із правовідносинами справи, яка розглядається.

Предметом спору в цій справі не є розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590 "Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини", а відтак в межах підстав даної справи не надається оцінка вказаному розпорядженню в частині віднесення чи не віднесення його актів індивідуальної дії.

Однак варто зауважити, що таким рішенням касаційної інстанції відмовлено у задоволенні позову, відтак визнання рішень органів місцевого самоврядування про занесення об`єктів до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини індивідуальними актами виключає їх визнання протиправними та скасування.

Стосовно обрання текстового оформлення відповідного Розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 шляхом викладення його у формі внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590, суд зауважує, що надані як позивачем так і відповідачем приклади інших розпоряджень та рішень уповноважених органів cвідчать про можливість використання декількох їх форм, у тому числі на доповнення вже існуючого і затвердженого Переліку з підстав виявлення об`єкта після затвердження такого Переліку.

Суд зауважує про безпідставність доводів позивача щодо протиправності оскарженого розпорядження виходячи із того, що відповідачем відносно будинку по АДРЕСА_1 не було прийнято "розпорядження про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку", якого вимагає Порядок №158, а було внесено зміни до розпорядження яким затверджено Перелік, з огляду на наступне.

Позивачем не вірно тлумачиться п. 4 Порядку №158 про те, що включення будинку по АДРЕСА_1 до Переліку мало бути прийняте у формі розпорядження саме із назвою "Про включення ....", а не у формі розпорядження "Про внесення змін до розпорядження". Суд звертає увагу позивача, що ключовим в п. 4 визначено те, що вказане питання має бути вирішено уповноваженим органом у формі конкретного документу, а саме - розпорядження, тобто не у формі наказу, постанови та/або іншого розпорядчого документу. Крім того, суд звертає увагу позивача, що оскарженим розпорядженням № 65 від 30.01.2023 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590", виходячи із його змісту було саме вирішено доповнити Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області пунктом 34 у якому підпунктом 34.1. визначено Будинок лікаря Василя Товстолужського в м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Відтак, відповідачем вирішення питання щодо включення до Переліку вказаного будинку було вчинено саме у вигляді "розпорядження", як того вимагає п.4 Порядку №158 і, виходячи із його змісту рішення відповідача, полягає саме щодо занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, зокрема шляхом доповнення переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини пунктом 34, що включає, зокрема п.34.1, будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя 7, власником якого є ТОВ «ФПК «ЄДНІСТЬ», за видом "об`єкт архітектури" /а.с. 15-16, т.1/.

Тобто, має місце доповнення вже існуючого Переліку у формі внесення змін до розпорядження, яким такий перелік затверджено.

Надаючи оцінку твердження позивача щодо відсутності у розпорядженні Полтавської обласної військової адміністрації від 30 січня 2023 року про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7 інформації стосовно цінності об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, суд погоджується з позивачем та зауважує, що попри такий недолік варто враховувати, що висновок про цінність такого об`єкта викладений у документації для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Крім того, такий формальний недолік розпорядження не є вирішальним і не може бути підставою для оцінки рішення як протиправного, оскільки це не узгоджується із конституційним обов`язком держави забезпечувати правову охорону культурної спадщини. Вказаний недолік в частині не зазначення безпосередньо в розпорядження інформації про цінність об`єкта не може бути безумовною підставою для визнання вказаного розпорядження про внесення такого об`єкту до Переліку протиправним, оскільки вказана інформація зазначена в документації для включення такого об`єкту до Переліку і вказаній інформації судом не може надаватися оцінка, оскільки наявність підстав для визначення конкретної цінності об`єкта може бути предметом розгляду Експертною комісією МКІП під час вирішення питання щодо достатності обґрунтувань для включення того чи іншого об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Щодо твердження представника позивача про недоліки документації для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини в частині не заповнення граф про погодження такої документації попри зазначення таких граф, суд зауважує, що Порядком №158 у редакції станом на дату прийняття оскарженого розпорядження не передбачалось внесення такого реквізиту, як погодження із зазначенням в них дат та підписів.

Окремо суд вимушений визнати безпідставними неодноразові твердження представника позивача про домовленості та співпрацю представників відповідача та третіх осіб, зокрема представників ГО "Збережемо Полтаву" в частині так званого прискорення процесу включення об`єкту до відповідного Переліку, оскільки останні є лише припущеннями представника, а також не стосуються питання дотримання порядку винесення відповідного оскарженого розпорядження, яке є предметом спору.

Крім того, судом не приймаються і долучені представниками позивача адвокатські запити та відповіді на них в якості доказів по справі, оскільки направлення (створення) останніх здійснено під час судового розгляду, а не на стадії підготовки позову та звернення до суду. В той же час, позовна заява та відповідь на відзив, тобто документи по суті справи, не містять тих аргументів та підстав позову, які позивачем вже було заявлено в додаткових поясненнях під час розгляду справи, а не безпосередньо в позові та/або відповіді на відзив.

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов`язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається позивач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.

Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась із позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та наявність повноважень та правомірності дії відповідача в межах, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом до суду, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання вказаного права (інтересу) і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Зміст суб`єктивного матеріального права, або охоронюваного законом інтересу визначається не предметом позову, а його підставою.

Під підставою позову, слід розуміти фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога (вимоги) позивача. Зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, та які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність або відсутність зазначених юридичних фактів.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" (вул. Решетилівська, буд.32А, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41224173) до Полтавської обласної військової (державної) адміністрації (вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 00022591), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація "Збережемо Полтаву" (вул. Соборності, буд. 66, оф.305, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 41529465), Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (вул.Франка Івана, буд. 19, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 43220275) про визнання дій протиправними та часткове скасування розпорядження - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 вересня 2024 року.

Суддя І.Г. Ясиновський


Суд	Полтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.09.2024
Оприлюднено	23.09.2024
Номер документу	121756438
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

І.Г. Ясиновський

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.09.2024 по справі 440/11627/23ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —440/11627/23

Рішення від 10.09.2024

Рішення
від 10.09.2024 по справі 440/11627/23
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД