Постанова

від 19.09.2024 по справі 380/7218/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7218/20 пров. № А/857/19730/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Качмара В.Я., Мікули О.І.,

за участі секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року з питань поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачі дубліката виконавчого листа та заміни сторони у виконавчому листі у справі № 380/7218/20 за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсас, Великі Мости» про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Мричко Н.І. у відкритому судовому засіданні у м. Львові, дата складення повного тексту судового рішення 11 липня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також ГУ ПФУ, заявник) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просило суд:

- визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа № 380/7218/20, виданого 06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом до виконання;

- поновити ГУ ПФУ пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа № 380/7218/20, виданого 06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом до виконання;

- видати дублікат виконавчого листа № 380/7218/20, виданого 06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом;

- замінити сторону у виконавчому листі № 380/7218/20, виданому 06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом, з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на його правонаступника ГУ ПФУ.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у задоволенні заяви ГУ ПФУ про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони у виконавчому листі відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ГУ ПФУ.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання первинно пропущено припиненим Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, а не ГУ ПФУ, тобто бездіяльність, за яку заявник не може нести відповідальність. Тривалий термін звернення до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання обумовлений великим масивом справ, які було передано з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, а також помилковим вибором іншого процесуального шляху досягнення цієї мети.

Також заявник стверджує, що сам факт звернення до суду із заявою від 06.06.2024 про видачу дубліката виконавчого листа є доказом його втрати.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта наполягала на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи та заяви судом першої інстанції було встановлено, що 17.11.2020 Львівський окружний адміністративний суд ухвалив у справі № 380/7218/20 рішення, згідно з яким позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсас, Великі Мости» про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, - задовольнив повністю. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсас, Великі Мости» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області заборгованість зі сплати капіталізованих платежів в сумі 605462,50 грн.

06.05.2021 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №380/7218/20. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 13.07.2021.

31.12.2021 державний виконавець Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Т.А. винесла постанову у виконавчому провадженні №65709418 про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно з вказаною постановою виконавчий лист № 380/7218/20 повернений на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі також Закон № 1404-VIII).

З 27.04.2023 ГУ ПФУ є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

У 2023 актом приймання-передачі справ про стягнення капіталізованих платежів в судовому порядку у випадку прийняття страхувальником рішення про припинення, з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до ГУ ПФУ було передано, в тому й числі справу про стягнення капіталізованих платежів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсас, Великі Мости».

07.06.2024 ГУ ПФУ звернулося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони у виконавчому листі у справі № 380/7218/20.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також доказів на підтвердження втрати виконавчого листа №380/7218/20, виданого 06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Стаття 1 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Видача дубліката виконавчого документа здійснюється у випадку його втрати та за умови, що стягувач звернувся до суду із відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та шостої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Вказана норма регулює порядок видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі, у разі втрати стягувачем його оригіналу, незалежно від причин такої втрати. Дана стаття спрямована на забезпечення виконання судового рішення, незважаючи на можливу втрату виконавчого документа. При цьому, причини втрати для вирішення цього питання не мають значення - оригінал може бути загублено, викрадено, знищено чи втрачено з інших причин.

Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 820/1053/16.

Таким чином, зазначеними положеннями КАС України визначено такі умови, за наявності яких суд може видати виконавчий лист: 1) втрата виконавчого документу; 2) звернення особи із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд також звертає увагу на те, що із заявою про видачу дубліката виконавчого документу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення його до виконання, а у разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подавати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів зазначає, що у справі № 380/7218/20 виконавчий лист виданий 06.05.2021, а строк пред`явлення його до виконання закінчився 13.07.2021.

При цьому, вказаний виконавчий лист № 380/7218/20, виданий 17.11.2020, пред`являвся до виконання, за наслідками чого постановою державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 30.12.2021 ВП № 65709418 такий повернуто стягувачу.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

Враховуючи наведені правила переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, строк пред`явлення виконавчого листа № 380/7218/20, виданого 17.11.2020, з урахуванням переривання, закінчився 30.03.2022.

До суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони у виконавчому листі у справі № 380/7218/20 ГУ ПФУ звернулося лише 07.06.2024 (здано на пошту).

Таким чином, з строк пред`явлення виконавчого листа № 380/7218/20 до виконання пропущено більш ніж на два роки.

Вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В розумінні наведеної норми, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 2а-8535/10/2670.

Заявник обґрунтовує поважність підстав пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання помилковим вибором іншого процесуального шляху досягнення цієї мети, а саме зверненням до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі.

Однак, колегія суддів вважає такі необґрунтованими з огляду на те, що заявник звернувся до суду 29.05.2023, тобто за межами строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, зволікання правонаступника стягувача зі зверненням до суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва не може бути визнане поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд, маючи дискреційні повноваження щодо поновлення строку, обов`язково має проаналізувати наведені у відповідній заяві підстави поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та надані докази та зробити висновок про прийняття чи відмову у прийнятті таких підстав та їх достатність для поновлення такого строку.

Як слідує із апеляційної скарги, заявник (державний орган) вважає свою необізнаність із встановленим процесуальним законом способом та порядком звернення до суду поважною причиною пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідної заяви/клопотання, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо пред`явлення виконавчого листа до виконання у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд приходить до переконання, що наведені заявником обставини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання не є поважними.

Інших причин, які обумовлюють фактичне звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання після спливу більше двох років із дня закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з урахуванням переривання такого (30.03.2022), та майже двох років шість місяців із дня винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (30.12.2021), заявником не наведено.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги те, що питання поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання нерозривно пов`язане з видачею дублікату виконавчого листа та заміною сторони у виконавчому листі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ГУ ПФУ повністю.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони у виконавчому листі, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до статті 316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року з питань поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони у виконавчому листі у справі № 380/7218/20 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 19.09.24