Ухвала

від 20.09.2024 по справі 607/17246/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/17246/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/374/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія- запобіжний захід

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2024 року,

ВсТАНОВИла:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу на більш м`який та визначення розміру застави та задоволено клопотання прокурора і продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 08 листопада 2024 року включно.

Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні багатоепізодних особливо тяжких та тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України, зазначив про тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, взяв до уваги, що інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи та вказує на наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тому дійшов висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого. Тому, з метою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зважаючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважав виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою та продовжив запобіжний захід на 60 днів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2024 року та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити і обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний із позбавленням волі або встановити розмір застави у межах приписів ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказує, що продовжуючи ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд при винесенні ухвали, належним чином не обґрунтував відмову у задоволенні клопотання сторони захисту (про зміну запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою) та не надавав належної оцінки аргументам адвоката.

Вважає, що судове рішення, яким продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою, погіршило становище обвинуваченого, оскільки йому не було взагалі визначено розмір застави, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 KПК України.

Пояснює, що стороною захисту зверталась увагу суду на позитивні характеристики ОСОБА_7 , які судом до уваги не брались.

Вважає, що станом на сьогодні, правові підстави щодо перебування ОСОБА_7 під вартою відсутні, оскільки заявлені прокурором ризики на стадії досудового розслідування перестали існувати.

Апелянт посилається на те, що заявлені прокурором ризики є повторюваними та теоретичними ще з моменту досудового розслідування, вказані ризики не містять нових відомостей, що б дозволяли допустити вірогідність дій, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначає, що прокурором не доведено та не надано будь-яких доказів щодо реальності ризиків в частині незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Пояснює, що впродовж останній 2-х років, ОСОБА_7 активно бере участь у допомозі ЗСУ.

Зазначає, що з моменту події (вибухів) до затримання - ОСОБА_7 дій щодо переховування не вчиняв, оскільки самостійно виявляє бажання у доведенні своєї непричетності до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Наголошує на тому, що ризик знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є необґрунтованим, так як місце знаходження усіх предметів, знарядь та засобів вчинення злочинів на даний час обвинуваченому не відоме.

Зазначає, що, під час перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, в останнього було виявлено низку захворювань, про які неодноразово наголошувала сторона захисту під час розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу.

Наголошує на тому, що останній має постійне місце проживання АДРЕСА_1 , до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; проживає за вказаною адресою разом із мамою, має дружину, дітей та онуків тобто у обвинуваченого, існують міцні соціальні зв`язки за місцем проживання його сім`ї.

Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвала, яку оскаржує сторона захисту, постановлена судом 12 вересня 2024 року під час підготовчого судового засідання за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263, ч.ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК, відповідно до ст.331 КПК України, за клопотанням прокурора про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних умисних особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, врахував тяжкість покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання його винуватості, взяв до уваги, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних кримінальних правопорушень, пов`язаних з вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи обвинуваченого, підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів, тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - може переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, ???перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ???вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі Летельє проти Франції особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Щодо посилання апелянта про визначення обвинуваченому застави, воно є необґрунтоване, оскільки суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність підстав для визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.

Посилання апелянта на те, що в обвинуваченого ОСОБА_7 міцні соціальних зв`язки, зокрема мати, яка є особою похилого віку, пенсіонером та потребує догляду, дружина, діти, онуки, наявне постійне місце проживання, то такі не спростовують суспільну небезпеку особи обвинуваченого та обставини, у яких він обвинувачується, не зменшилися.

Щодо посилання на погіршення стану здоров`я обвинуваченого, то відповідна медична допомога надається в умовах СІЗО та за клопотанням ув`язненого, в іншому медичному закладі.

За таких обставин, ухвала суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді