Ухвала

від 03.02.2025 по справі 607/17246/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025 Справа №607/17246/24 Провадження №1-кп/607/103/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000115 від 11 березня 2020 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті перебуваєкримінальне провадження із матеріаламиза №12020210000000115від 11березня 2020року відносно ОСОБА_4 ,обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.263,ч.ч.1,2ст.263-1,ч.2ст.189,ч.2ст.28ч.4ст.189,ч.2ст.194КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, без визначення розміру застави, у зв`язку із закінченням строку дії вказаного запобіжного заходу, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, здобутих в ході досудового розслідування даних про особу обвинуваченого та те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної його процесуальної поведінки, а ризики, що стали підставою для застосування такого запобіжного заходу на даний час не зменшились та продовжують існувати. В обґрунтування зазначеного клопотання вказує, що метою продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, оскільки усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_4 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі вказані особи, знає де вони проживають, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду, а також його результати; ???перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ???вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні багатоепізодових кримінальних правопорушень, пов`язаних із вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчиненні у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи і вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченим нових аналогічних злочинів.

Захисник ОСОБА_5 у судовомузасіданні щодоклопотання пропродовження застосованоговідносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою безвизначення розмірузастави заперечивта просиввідмовити уйого задоволенні,посилаючись навідсутність ризиків.Натомість просивзмінити застосованийстосовно ОСОБА_4 запобіжний західна більшм`який,не пов`язанийіз триманнямпід вартою, враховуючи вік обвинуваченого, його соціальні зв`язки, стан здоров`я та те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності. У випадку ж того, коли суд дійде висновку пропродовженнястроку діїзапобіжного заходуу вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та скасувати арешт на ноутбук, який був вилучений під час обшуку.

Захисник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрутування яких зазначив, що прокурор у клопотанні не навів жодних доводів та аргументів, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України про те, що ризики, які слугували підставою для обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, при черговому продовженні не зменшились або з?явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Також не додав копії матеріалів, якими обґрунтовує доводи клопотання, зокрема щодо обґрунтованості підозри та не зменшення ризиків в контексті ст. 177 КПК України. Крім того, зазначив, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від суду), - значно зменшився та не утворює такого значення задля продовження строку дії виключного запобіжного заходу без визначення розміру застави; ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення Обставин правопорушення), - у кримінальному провадженні, не існує; ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні), - прокурором не доведений, в обгрунтування використані шаблонні мотиви, без наведення конкретних фактів про ймовірність вчинення таких дій, а відтак на цій стадії судового розгляду, на думку захисту, означений ризик є мінімальним і не утворює такого ступеню значення задля продовження підзахисному строку тримання під вартою без визначення розміру застави; ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), - у кримінальному провадженні не існує. Наведене, на переконання сторони захисту не може слугувати підставою для подальшого продовження строку дії виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. На думку захисту, належна процесуальна поведінка ОСОБА_8 може бути забезпечена запобіжним заходом, не пов?язаним із триманням під вартою, а тому, просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронних засобів контролю. У разі, якщо суд прийде до висновку, про необхідність проводження стосовно ОСОБА_4 строку дії виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона захисту просить визначити розмір застави в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України.

Так,вирішуючи клопотанняпрокурора,який вважаєза необхіднепродовжити строкзастосованого відноснообвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою безвизначення розмірузастави,заслухавши думкуобвинуваченого тайого захисника,які просятьвідмовити узадоволенні клопотанняпрокурора,натомість просятьзмінити обвинуваченомузапобіжний західна більшм`який та визначити розмір застави, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком до 60 діб з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.12.2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк якого в подальшому було продовжено ухвалами від 07.02.2024, 02.04.2024, 23.05.2024, 06.06.2024, 30.07.2024, 12.09.2024, 04.11.2024, зокрема востаннє ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.12.2024, до 20 лютого 2025 року.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

На даний час продовжують існувати ризики, що були враховані при застосуванні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , зокрема останній з огляду на санкції статей обвинувачення може переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що раніше застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, а також тяжкість покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання його винуватості, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних кримінальних правопорушень, пов`язаних з вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи обвинуваченого, підвищену суспільну небезпеку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання, що заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду, враховуючи, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується останній та відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Таким чином, суд з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою без визначення застави, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який та визначення розміру застави, слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 60 діб.

Щодо заявленого клопотання про скасування арешту майна, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ноутбук HP модель 15-da0234ur серійний номер CND8314T4J із зарядним пристроєм, який був вилучений під час обшуку 12.12.2023, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відтак, беручи до уваги те, що даний ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає вимогам ст. 98 КПК України та має важливе значення для встановлення усіх обставин у кримінальному провадженні, зокрема був об`єктом дослідження судової комп`ютерно-технічної експертизи в ході досудового розслідування, враховуючи думку прокурора, яка заперечила щодо задоволення вказаного клопотання, а також те, що обвинуваченим та його захисником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба чи арешт накладено необґрунтовано, суд дійшов висновку, що на даний час продовжують існувати підстави для арешту даного майна з метою його збереження як речового доказу, а скасування арешту та повернення ноутбука HP модель 15-da0234ur серійний номер CND8314T4J може призвести до втрати речових доказів, що в свою чергу зашкодить меті кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту даного майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на більш м`який та визначення розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 03 квітня 2025 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захисникам та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .

В задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення лише у частині продовження строку дії запобіжного заходу.

Повний текст ухвали буде складений не пізніше п`яти днів з дня оголошення резолютивної частини ухвали і оголошений учасникам судового провадження 06 лютого 2024 року о 14 годині 30 хвилин

Головуючий суддя ОСОБА_1