Рішення
від 12.09.2024 по справі 443/79/23
ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/79/23

Провадження №2/443/146/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 вересня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

за участю:

позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

встановив:

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 22.10.2020, б/н укладеного між Вільховецькою сільською радою (на даний час Жидачівська міська рада) та відповідачем щодо земельної ділянки площею 55,90 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215) та зобов`язання відповідача повернути власнику Жидачівській міській раді земельну ділянку площею 55,90 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215), яка знаходиться на території Жидачівської міської ради Львівської області. Стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури 4 962,00 грн сплаченого судового збору.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовної заяви прокурор покликається на те, що відповідно до рішення сесії Жидачівської міської ради №30 від 26.11.2020 припинено юридичну особу Вільховецьку сільську раду. Жидачівська міська рада є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Вільховецької сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-8424/16-20-СГ від 25.08.2020 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність без зміни цільового призначення передано Вільховецькій сільській раді у комунальну власність земельну ділянку площею 55,90 га, в тому числі пасовища площею 55.90 га (кадастровий номер 4621585900:05:000:0107) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для створення громадських пасовищ, розташовану на території Вільховецької сільської ради. Вільховецькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено договір оренди землі від 22.10.2020 №б/н (далі-Договір). За умовами п.1. Договору, Орендодавець на підставі рішення XXХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради від 21.10.2020 №1990 «Про наданняв оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 » надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, яка розташована на території Вільховецької сільської ради. Пунктом 2 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду земель сільськогосподарського призначення комунальної власності 18.00 Земель загального користування для випасання худоби площею 55,90 гектарів, у тому числі 55,90 га пасовища. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 123013,01 грн. Відповідно до п. 5 Договору, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки, не має. Згідно з п. 7 Договору, такий укладено на строк 7 років. Пунктом 13 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для: код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 55,9000 га. Угіддя- пасовища. В п. 14 Договору зазначено, що цільове призначення земельної ділянки код 18.00. Землі загального користування для випасання худоби, угілля-пасовища. Відповідно до п. 26 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки у відповідності за цільовим призначенням згідно договору оренди. Відповідно до п. 29 Договору орендар зобов`язаний дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень та земельних сервітутів в обсязі, передбаченому законом або договором оренди. Пунктом 36 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 27.11.2020 за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 39509416. 02.10.2020 за Вільховецькою сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4621585900:05:000:0107, площею 55,90 га. Номер запису про право власності 38661797.

Відповідно до вимог ст. 6,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.04.2021 № 179-ДК проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства, щодо використання вищевказаної земельної ділянки. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 07.05.2021 за № 179-ДК/166/АП/09/01/-21 та встановлено, що дана земельна ділянка розорана і використовується для вирощування сільськогосподарських культур ОСОБА_1 .. Окрім того, на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.06.2021 №179-Дк/0072П/07/01/-21, вручено припис про усунення порушення вимог земельного законодавства від 01.06.2021 №179-ДК/0075Пр/03/01 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №179-ДК/0072По/07/01 від 07.06.2021. 14.09.2022 комісією Жидачівської міської ради, створеною на підставі розпорядження міського голови м.Жидачева № 46-АГ від 13.09.2022 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, площею 55,90 засіяна кукурудзою про що члена комісії складено акт обстеження. Всупереч вимог чинного законодавства та умов Договору оренди землі, відповідач використовує орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, як ріллю, а не як пасовища. Таким чином, підставою виникнення спору є порушення Орендарем договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за визначеним видом використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з тим, шо Орендарем земельні ділянки, які передані в оренду пасовища використовується як рілля для вирощування кукурудзи, що є порушенням п.1, 2 Договору, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», що відповідно до п.3 Договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для припинення Договору шляхом його розірвання рішенням суду.

28.02.2023 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Косендюком Я.А. подано відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечує та просить відмовити з огляду на наступне. 14.09.2022 комісією Жидачівської міської ради, створеною на підставі розпорядження міського голови м. Жидачева №46-АГ від 13.09.2022 та проведено обстеження земельної ділянки яким встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, площею 55,90 га засіяна кукурудзою про що членами комісії складено акт обстеження. Даний акт підтверджує тільки факт засіяння спірної земельної ділянки та не містить жодної інформації про те, що земельна ділянка розорена.

Сторона відповідача не погоджується з твердженнями позивача, що всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, відповідач використовує орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, як ріллю, а не як пасовища. Також ОСОБА_1 не погоджується із таким твердженням позивача, що ним було порушено умови договору оренди землі, оскільки відбулось використання орендованої земельної ділянки не за визначеним видом використання земельноїділянки,що єпідставою длярозірвання договоруоренди земліу зв`язкуз тим,що Орендаремземельні ділянки,передані воренду якпасовища використовуютьсяяк ріллядля вирощуваннякукурудзи,що єпорушенням п.1.2Договору,ст.35Закону України«Про охоронуземель»,що відповіднодо п.36Договору,ст.32Закону України«Про орендуземлі»,ч.2ст.361Цивільного кодексуУкраїни єпідставою дляприпинення Договорушляхом йогорозірвання зарішенням суду».Земельні ділянки,віднесені дооднієї ітієї жкатегорії,можуть використовуватисяза різнимивидами цільовогопризначення,які характеризуютьсявласним правовимрежимом,екосистемними функціями,видом господарськоїдіяльності тощо,та визначеніу Класифікаціївидів цільовогопризначення земель,затвердженій наказомДержавного комітетуУкраїни ізземельних ресурсіввід 23.07.2010№ 548.Земельні ділянкисільськогосподарського призначенняпевного видувикористання забороняєтьсявикористовувати якземлі іншоговиду використання.Згідно зрозділом IIНаказу Державногокомітету статистикиУкраїни від05.08.2008,№270«Про затвердженняМетодики проведеннярозрахунків основнихпоказників обсягіввиробництва продукціїтваринництва угосподарствах усіхкатегорій» (чинногона моментукладання спірногодоговору оренди):сільськогосподарські угіддя-земельні ділянки,які систематичновикористовуються дляодержання сільськогосподарськоїпродукції.До їхньогоскладу входятьрілля (включаючичисті пари),перелоги,багаторічні насадження,сіножаті тапасовища.Постановою КабінетуМіністрів Українивід 17.10.2012 №1051затверджено Перелікугідь згідноз Класифікацієювидів земельнихугідь (КВЗУ)(Додаток4до Порядкуведення Державногоземельного кадастру),відповідно доякого пасовища-це сільськогосподарськіугіддя,які систематичновикористовуються длявипасання худоби(ГОСТ26640-85);рівномірно вкритідеревинною тачагарниковою рослинністюплощею до20відсотків ділянки. Рілля ж-це сільськогосподарськіугіддя,які систематичнообробляються івикористовуються підпосіви сільськогосподарськихкультур,включаючи посівибагаторічних трав,а такожчисті пари(ГОСТ26640-85)та парники,оранжереї ітеплиці. До ділянокріллі неналежать сіножатіі пасовища,що розораніз метоюїх докорінногополіпшення івикористовуються поспішнопід трав`янимикормовими культурамидля сінокосіннята випасанняхудоби,а такожміжряддя садів,які використовуютьсяпід посіви.Таким чином,вказана нормапов`язує можливістьрозорення сіножатейта пасовищз метоюїх докорінногополіпшення тавикористання постійнопід трав`янимикормовими культурамидля сінокосіннята випасанняхудоби. Вказане узгоджується із 1, 2, 4 ст. 37 ЗУ «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості грунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ. Розділом «Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки» Договору оренди землі від 22.10.2020 вищевказаних обмежень не встановлено. Крім того, відповідно до п. 28 Договору серед прав орендаря передбачено: «самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі» та «отримувати продукцію і доходи». Більше того, чинне законодавство не визначає вичерпного переліку сільськогосподарських культур, які можуть вирощуватись на землях, призначених для сінокосіння та випасання худоби. За своїми ботанічними властивостями кукурудза відноситься до однорічних трав`янистих рослин родини злакових. В Україні кукурудзу вирощують перевалено як кормову культуру. Її зерно є цінним концентрованим кормом для всіх сільськогосподарських тварин. Кормові культури це рослини, що використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин та вирощуються у польових і кормових сівозмінах. Основними зернокормовими культурами є кукурудза, ячмінь, овес, сорго, соя, горох. Крім того, використовується значна кількість непродовольчого зерна пшениці, жита, тритикале. До складу раціонів годівлі корів обов`язково повинні входити зернові культури, а саме: ячмінь, пшениця, жито, овес, горох, кукурудза, насіння соняшника (макуха, шрот), зелена маса (суданська трава, люцерна, горох, ячмінь) та грубі корми (сіно, солома). Відтак, вказані в Акті обстеження земельної ділянки дані щодо зростання на спірній земельній ділянці сільськогосподарської зернової культури не є достатніми ознаками зміни Відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарською призначення з пасовища на ріллю, оскільки ці ознаки також можуть свідчити про здійснення Відповідачем на земельній ділянці агротехнічних заходів задля підвищення родючості ґрунтів, їх захисту від ерозії, що допускає ГОСТ 26640-85 і що Відповідач зобов`язаний був робити згідно з вимогами договору і ст. 37 ЗУ «Про охорону земель». Наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували розорювання ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання врожаю, а не для випасання худоби, не зафіксовано також і факту збирання врожаю. Тобто докази, які б свідчили про використання Відповідачем орендованих земельних ділянок як ріллі у матеріалах справи відсутні. Таким чином, виходячи із вищенаведеного, фактично Відповідачем ділянка використовувалась як пасовища і жодним чином не як рілля. Прокурор в якості підстави для розірвання договору оренди доводить, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4621585900:51:000:0107, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди № б/н від 22.10.2020, розорена та засіяна орендарем сільськогосподарською культурою, тобто фактично використовується під посіви сільськогосподарських культур як рілля, а отже має місце її нецільове використання. Нецільове використання земельної ділянки прокурор обґрунтовує посиланням на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 179-ДК/166/АП/09/01-21 від 07.05.2021, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Дрогобицькому, Жидачівському, Сколівському, Стрийському районах та м. Дрогобичі ОСОБА_5 Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Крім того, Акт обстеження земельних ділянок та дії щодо його складання не є актом суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує правові наслідки і не може бути предметом судового оскарження, оскільки предмет судового захисту охоплює тільки рішення, прийняте в рамках та/або на підставі вказаного акту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №501/ 2889/ 16-а. Акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а дії по складанню цього акта не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №640/4550/19. Таким чином, Акт перевірки №179-ДК/166/АП/09/01-21 від 07.05.2021 та акт обстеження від 14.09.2022 є неналежними і недопустимими доказами: в матеріалах справи відсутні докази про те, що орендарю було пред`явлено посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення відповідно до ч. 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В матеріалах справи відсутні докази повідомлення Відповідача про факт проведення перевірки, що підтверджується змістом Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №179- ДК/166/АП/09/01-21 від 07.05.2021 (відповідні графи не заповнені), а отже Відповідач був позбавлений можливості брати участь у проведенні перевірки та надавати пояснення чи зауваження. Разом з тим Акт перевірки №179-ДК/166/АП/09/01-21 від 07.05.2021 не містить даних про систематичне розорювання спірної земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не для випасання худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б свідчили та підтверджували використання Відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі. Натомість у акті вказано, що на момент перевірки (тобто 07.05.2021) встановлено, що земельна ділянка засіяна «товарною сільськогосподарською культурою» без визначення, якою саме культурою і чи є така культура відмінною від кормової культури. При цьому згідно з Класифікацією видів земельних угідь ріллею є сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, тоді як до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби тощо. Систематична обробка і використання під посіви сільськогосподарських культур не встановлені. Поза тим, обстеження земельної ділянки комісією, створеною відповідно до розпорядження Жидачівського міського голови, відбулось 14.09.2022. В Акті зафіксовано, що спірна земельна ділянка на момент обстеження засіяна кукурудзою. Тобто обстеження земельної ділянки, яка використовувалась Відповідачем з 2020 року, не дозволяє дійти висновку про використання угідь як ріллю - сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур. Крім того, не вказано, яка частина ділянки засіяна. Акти перевірки складені за допомогою комп`ютерних технологій, проте в актах не зазначено про використання будь-яких технічних пристроїв при їх складанні, що свідчить про складання Актів не за місцем знаходження земельних ділянок. Також слід звернути увагу на позицію Верховного Суду від 05.06.2019 по справі №910/1292/17 вказав: «Проте, як встановили суди попередніх інстанцій, Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на акт обстеження земельної ділянки № 76-1733-03 від 12.10.2016, а не на акт перевірки. При цьому, даний акт не є належним доказом на підтвердження порушення Відповідачем норм земельного законодавства, оскільки обстеження здійснювалось за відсутності осіб, відносно яких проводилося обстеження. Крім того, у разі порушення Відповідачем норм земельного законодавства, орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, а не обстеження земельної ділянки, повідомляти про її проведення Відповідача та складати за її результатами саме акт перевірки». Акт обстеження земельної ділянки від 14.09.2022 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 07.05.2021 не є належними доказами з огляду також і на те, що вони не містять таких даних, як систематичне розорювання спірної земельної ділянки, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б свідчили про використання Відповідачем спірної земельної ділянки як рілля. Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №925/1579/17. За таких обставин Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 07.05.2021, а також і Акт обстеження земельної ділянки від 14.09.2021 не засвідчують достатніх ознак зміни Відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарською призначення з пасовища на ріллю, тому не можуть бути належними та допустимими доказами використання Відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. Інші переконливі докази, які б свідчили про систематичний обробіток і використання земельної ділянки під посіви сільськогосподарських культур, відсутні. Кваліфікуючи дії Відповідача як істотне порушення умов договору, прокурор не навів ніяких висновків щодо того, які права Позивача були порушені та якої шкоди зазнає останній у зв`язку з такими діями Відповідача, чи позбавляється Жидачівська міська рада того, на що очікувала при укладенні договору. Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постановах: від 12 березня 2019 року у справі № 916/3211/16; від 25 червня 2019 року у справі №910/422/18, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання Позивачем доходу, на який він розраховував. Крім того, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди/ т. 1 а.с.75-79/.

07.03.2023 позивачем подано відповідь на відзив в якому зазначає наступне, що наведені у відповіді на відзив доводи відповідача є надуманими. Відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, використовує орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, як ріллю, а не як пасовища. Підставою виникнення спору є порушення Орендарем умов договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за визначеним видом використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з тим, що Орендарем земельні ділянки, які передані в оренду як пасовища використовуються як рілля для вирощування кукурудзи, що є порушенням п. 1, 2 Договору, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», що відповідно до п. 36 Договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для припинення Договору шляхом його розірвання за рішенням суду. Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана Відповідачу для випасання худоби та є пасовищем. Передана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 не повинна розорюватись та не може бути використана Відповідачем для посіву кукурудзи, або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених Договором, законом та документацією із землеустрою, а саме як пасовище, для випасання худоби /т. 1 а.с.91-97/.

10.05.2024 стороною позивача подано письмові пояснення в яких прокурор просить задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне. 15.02.2024 Жидачівською міською радою прийнято рішення №2552, яким затверджено проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки кадастровий номер номер 4621585900:05:000:0107 площею 55,90 га, яка перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_1 на умовах оренди для випасання худоби (код виду цільового призначення земель 18.00 (громадські пасовища) на території Жидачівської міської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області. Вказаним рішенням також вирішено внести зміни до договору оренди землі №б/н від 22.10.2020, а саме в пункті 1 змінити вид використання земельної ділянки з «для випасання худоби» на «для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін у договір. При прийнятті такого рішення Жидачівська міська рада керувалась Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 №1134 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь», яка втратила ще 14.05.2022. В подальшому, 23.02.2024 між Жидачівською міською радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 про внесення зміни в Договір оренди землі №б/н від 22.10.2020 Вказаною Додатковою угодою внесено зміни та доповнення до діючого Договору оренди землі, зокрема у п.1 окрім вже зазначеного цільового призначення - код 18.00 Землі загального користування, для випасання худоби доповнено словами «вид використання: для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби (згідно схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні)». У п. 2 Договору оренди землі виключено уточнення щодо об`єкта оренди, які однак збереглися у Державному земельному кадастрі та п. 1 Договору. Зокрема, до укладення додаткової угоди, договором оренди землі передбачалось, що в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 55,90 га, у тому числі 55,90 га пасовища. Після укладення Додаткової угоди уточнення щодо виду земельних угідь, що передані в оренду, видалено із договору. Окрім цього, п. 13 Договору оренди землі викладено в наступній редакції «Земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (КВЦП3 18.00) площею 55,90 га, угіддя - пасовище». Аналізом вищенаведеного рішення Жидачівської міської ради та укладеної Додаткової угоди, можна виснувати, що вказаними документами існуючі порушення, які стали підставою для звернення прокурора із даним позовом, залишаються не усунутими. Вирощування сільськогосподарських культур з будь-якою метою є недопустимим у випадку отримання в оренду земельної ділянки такого виду угідь як пасовища. При цьому органом місцевого самоврядування та ГУ Держгеокадастру Львівській області зафіксовано порушення орендарем умов договору оренди, збір на земельній ділянці кукурудзи, зокрема вирощування та збір на земельній ділянці кукурудзи, яка відповідно до п.п. 14.1.234 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сільськогосподарською продукцією, яка підпадає під визначення груп 1-24 п. УКТ ЗЕД та передбачає саме необхідність їх вирощування на земельній ділянці. Передана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 не повинна розорюватись та не може бути використана Відповідачем для посіву кукурудзи, або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених Договором, законом та документацією із землеустрою, а саме як пасовище, для випасання худоби. Таким чином, використання Відповідачем орендованої земельної ділянки як ріллі для вирощування сільськогосподарських культур (в тому числі для відгодівлі великої рогатої худоби), а не як пасовища, суперечить вимогам чинного законодавства та умовам спірного Договору оренди землі. Діяльність Відповідача щодо розорювання земель сільськогосподарського призначення, яка у за своїми відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки. ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку котра відповідно до Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051) є земельною ділянкою під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами (КВЦПЗ 18.00). Вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках з цільовим призначенням 18.00 (земельні ділянки загального користування, піл громадськими сіножатями та громадськими пасовищами) не допускається. Більше того, такого виду використання земельної ділянки, як «для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не передбачено. Подальше використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур порушуватиме умови Договору оренди землі від 22 10.2020, ст. 35 Закону України «Про охорону земель». ст.1 Закону України «Про землеустрій», ст. 20, 31, 33-37 ЗК України, оскільки вказане є не що інше, як використання земельної ділянки не за визначеним видом використання, а саме як ріллі, а не як пасовища. Дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про право щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 55,90 га, що є частиною земель як основного національного багатства, що перебувають під особливою охороною держави. Більше того, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою сплачується виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки як пасовища, а не ріллі, яка відрізняється орієнтовно в 4-5 разів та призводить до значних втрат бюджету органу місцевого самоврядування. Відтак у спірних правовідносинах вбачаються порушення також матеріальних (фінансових) інтересів держави, яка недоотримує кошти за використання спірної земельної ділянки /т. 2 а.с.74-78/

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. від 08.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання на 23.03.2023 /т.1 а.с.72-73/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.03.2023 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 27.04.2023 / т.1 а.с.107-108/.

22.05.2023 у судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку із закінченням часу, відведеного для розгляду справи /а.с.132-133/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 26.06.2023 закрито провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки / т.1 а.с.140-143/.

17.07.2023 позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 05.12.2023 ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 26.06.2023 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції / т.1 а.с.201-208/.

Справу надійшла до Жидачівського районного суду Львівської області після апеляційного провадження 18.12.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Равлінка Р.Г. для цього судового провадження / т.1 а.с.214/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 20.12.2023 цивільну справу прийнято до розгляду. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання на 13.01.2024 / т.1 а.с.215-216/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.12.2023 виправлено описку в ухвалі судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 20.12.2023 / т.1 а.с.223/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.01.2024 за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 30.01.2024 / т.1 а.с.234/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 30.01.2024 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 20.02.2024 / т.1 а.с.249-250/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.02.2024 у зв`язку з клопотанням представника відповідача справу розглядом відкладено на 07.03.2024 / т.2 а.с.9/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 01.03.2024 клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено судове засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою електронного ресурсу «EasyCon» / т.2 а.с.22-23/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 07.03.2024 у зв`язку із заявою прокурора ОСОБА_2 справу розглядом відкладено на 29.03.2024 / т.2 а.с.38/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 29.03.2024 у зв`язку із перебуванням прокурора ОСОБА_2 на лікарняному, справу розглядом відкладено на 16.04.2024 / т.2 а.с.48/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.04.2024 клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено. Постановлено повернутися зі стадій судового розгляду у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки на стадію підготовчого провадження. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 14.05.2024 / т.2 а.с.68-71/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 13.05.2024 клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишено без розгляду / т.2 а.с.96/.

14.05.2024 цивільна справа №443/79/23 за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки знята з розгляду у зв`язку з тим, що суддя Равлінко Р.Г. перебуває у відпустці / т.2 а.с.100/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28.05.2024 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 23.07.2024 / т.2 а.с.112-113/.

23.07.2024 справу розглядом відкладено на 13.08.2024 / т.2 а.с.121-125/.

13.08.2024 у справі оголошено перерву до 12.09.2024 / т.2 а.с.146-148/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 10.09.2024 в клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишено без розгляду / т.2 а.с.157/.

Розгляд справи по суті відбувся 12.09.2024 за участю представника позивача прокурора ОСОБА_2 та представника відповідача адвоката Косендюка Я.А.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

В судовому засіданні представник позивача прокурор ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів наведених у позові та у відповіді на відзив та письмових поясненях від 10.05.2024. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 пояснив, що в Наказі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.04.2021 №179-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 07.05.2021 року №179-ДК/166/АП/09/01/-21, Протоколі про адміністративне правопорушення від 01.06.2021 №179-ДК/6072П/07/01/-121, Постанові про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2021 №179-ДК/6072П/07/01/ та Приписі від 01.06.2021 року допущено описку і помилково кадастровий номер спірної ділянки зазначено 4621585900:05:000:0170, замість вірного 4621585900:05:000:0107.

Відповідач ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Його представник адвокат Косендюк Я.А. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у повному обсязі покликаючись на викладені у відзиві обставини. Додатково пояснив, що Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, Протокол про адміністративне правопорушення і Постанова про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише термінами «вирощування товарних сільськогосподарських культур», «ведення товарного сільськогосподарського виробництва». В Постанові про накладення адміністративного стягнення, а також в Наказі про здійснення державного контролю, Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, Приписі та Протоколі про адміністративне правопорушення вказаний інший номер ділянки: 4621585900:05:000:0170 замість 4621585900:05:000:0107. Зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи стосуються іншої земельної ділянки, зазначені матеріали не можна вважати такими, що мають будь-який стосунок до розглядуваної справи. Позивачем не доведено, що Відповідачем завдано будь-якої шкоди другій стороні, яка могла б бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяв би потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Прокурор не навів ніяких висновків щодо того, які права Позивача були порушені та якої шкоди зазнає останній у зв`язку з такими діями Відповідача, і чи позбавляється Жидачівська міська рада того, на що очікувала при укладенні договору. Акт обстеження земельної ділянки не містить таких даних як систематичне розорювання спірної земельної ділянки, вирощування на ній с/г культур задля збирання урожаю, а не для випасання худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, то вказане свідчить про відсутність даних використання Відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі (див. постанову Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 925/1579/17). Натомість в матеріалах справи відсутні будь-які докази наведених вище обставин, тобто докази, які б свідчили про використання Відповідачем орендованих земельних ділянок як ріллі. В матеріалах справи відсутні докази встановлення систематичної (2 і більше разів) обробки і використання під посіви с/г культур, а також факту збирання врожаю. Як зазначив Східний апеляційний господарський суд: 1) в постанові від 06 березня 2024 року по справі № 917/67/21: « разовий посів земельної ділянки соняшником, що відноситься до кормових культур, не є використанням земельної ділянки як ріллі, а спрямоване на докорінне поліпшення грунтів.». Рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року громадянину ОСОБА_1 було надано дозвіл «на пересівання та перезалуження таких земельних ділянок (існуючих пасовищ)». Зазначили, що перезалуження це агротехнічний захід, який може здійснюватися з метою: 1) покращення якостей ґрунту для недопущення ерозій, осушення тощо або 2) для консервації земель. Відповідачем виконувалось перезалуження як агротехнічний захід для покращення ґрунтів, а не для консервації. Відповідач мав здійснити перезалуження відповідних ділянок, а засіяння частини ділянки кукурудзою для випасання великої рогатої худоби якраз і є таким перезалуженням.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 15.10.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 площею 55,9 га 02.10.2020 зареєстрована за Вільховецькою сільською радою Жидачівського району Львівської області на праві комунальної власності /т.1 а.с.18/.

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21.10.2020, вирішено враховуючи значне зменшення поголів`я великої рогатої худоби в господарствах населення Вільховецької сільської ради, недопоступлення коштів до місцевого бюджету, ефективності використання земель сільськогосподарського призначення та недопущення самозаліснення сільськогосподарських угідь надати громадянину ОСОБА_1 в оренду на 7 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» наступні земельні ділянки, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,9000 га (с. Пчани) /т.1 а.с.14/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.08.2020 13-8424/16-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передано Вільховецькій сільській раді у комунальну власність земельну ділянку площею 55,9000 га, в тому числі пасовища площею 55,9000 га (кадастровий номер 4621585900:05:000:0107) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для створення громадських пасовищ, розташовану на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району /т. 1 а.с.15/.

Згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.09.2020 відділ Держгеокадастру у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокэдаструу Львівській області від 25.08.2020 №913-8424/16-20СГ передає із державної власності, а Вільховецька сільська рада приймає у комунальну власність Вільховецької сільської ради земельну ділянку згідно з додатком (кадастровий номер 4621585900:05:000:0107, місце розташування: Вільховецька сільська рада Жидачівський район, площа: 55,9000 га) /т.1 а.с.16,17/.

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на пересівання та перезалуження земельних ділянок, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,900 га (с. Пчани) /т.1 а.с.121/.

Згідно договору оренди землі від 22.10.2020, укладеного між Вільховецькою сільською радою в особі голови ОСОБА_4 (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), передбачено, зокрема, таке:

орендодавець на підставі рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 21.10.2020 №1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 » надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, сільськогосподарського призначення код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, яка розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (пункт 1 Договору);

в оренду передаються земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 55,90 га, у тому числі 55,90 га пасовища (пункт 2 Договору);

земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 5 Договору);

інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні (пункт 6 Договору);

договір укладено на 7 років (пункт 7 Договору);

земельна ділянка передається в оренду для: код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 55,90 га, угіддя-пасовища (пункт 13 Договору);

цільове призначення земельної ділянки код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 55,90 га, угіддя-пасовища. Категорія земель землі сільськогосподарського призначення (пункт 14 Договору);

на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору (пункт 24 Договору) /т.1 а.с.19-26/.

Відповідно до Додаткової угоди до Договору оренди землі від 22.10.2020 07.12.2020 внесено зміни до пункту 8 (Орендна плата) та орендна плата становить 14761,56 грн /т. 1 а.с.27/

За змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 29.03.2021, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, площею 55,90 га, зареєстровано 27.11.2020 за орендарем ОСОБА_1 /т.1 а.с.28-29/.

Стрийською окружною прокуратурою скеровано голові Жидачівської міської ради запит про невідкладеного проведення обстеження земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0170 з метою підтвердження або спростування факту порушення вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки ОСОБА_1 та ФГ «Пчани-Денькович» /т. 1 а.с.30/

На виконання цього запиту розпорядженням міського голови Жидачівської міської ради від 13.09.2022 №46-АГ зобов`язано створити комісію у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , якій доручено проведення обстеження земельних ділянок, що знаходяться на території Вільховецького старостинського округу, зокрема, з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 /т.1 а.с.32/.

Актом обстеження земельної ділянки від 14.09.2022, складеного комісією у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в присутності ОСОБА_1 , встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 площею 55,90 га, засіяна кукурудзою. Зі слів ОСОБА_1 на земельній ділянці площею 55,90 га проведено посів кукурудзи на силос та кормову ВРХ /т.1 а.с.33/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.04.2021 №179-ДК наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки на території Жидачівського ОТГ Стрийського району Львівської області, зокрема земельної ділянки кадастровий номер 4621585900:05:000:0170 /т.1 а.с.40-41/.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від №179-ДК/166/АП/09/01/-21 земельні ділянки, серед яких зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, розорані і використовуються для вирощування товарних сільськогосподарських культур ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вбачається порушення земельного законодавства під час використання земельних ділянок, зокрема і зазначеної, а саме: п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України /т.1 а.с.42-43/.

Протоколом про адміністративне правопорушення від 01.06.2021 №179-ДК/6072П/07/01/-121 складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що 07.05.2021, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення пасовища (цільове призначення: 18.00 Землі загального користування для створення громадських пасовищ), зокрема, за кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,90 га на території Жидачівської ОТГ Стрийського району Львівської області використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , чим порушено п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України. Відповідальність за яке передбачена п. 1 ст. 55 КУпАП /т.1 а.с.44-45/.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2021 №179-ДК/6072П/07/01/ Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення пасовища (цільове призначення: 18.00 Землі загального користування для створення громадських пасовищ), зокрема, за кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,90 га на території Жидачівської ОТГ Стрийського району Львівської області використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , чим порушено п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 55 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу /т.1 а.с.46-47/.

Згідно припису Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення пасовища (цільове призначення: 18.00 Землі загального користування для створення громадських пасовищ), зокрема, за кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,90 на території Жидачівської ОТГ Стрийського району Львівської області використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , чим порушено п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України. Приписано усунути порушення вимог земельного законодавства /т. 1 а.с.48-49/.

Листом Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 01.11.2021 повідомлено ОСОБА_12 інформовано про виявлені порушення земельного законодавства під час використання земельних ділянок ОСОБА_1 , зокрема за кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,90 га, а саме п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України. Роз`яснено, що на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.06.2021, вручено припис про усунення вимог земельного законодавства від 01.06.2021 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2021 /т. 1 а.с.50/.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 16.11.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 площею 55,90 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення 18.00, перебуває у комунальній власності Вільховецької сільської ради та передана в оренду ОСОБА_1 . Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру не зареєстровані /т.1 а.с.57/.

За змістом листа ДП «Львівський інститут землеустрою» від 20.07.2023 №33:

кормові культури це сільськогосподарські культури, які вирощують з метою виробництва корму для сільськогосподарських тварин і птиці та вирощуються у польових і кормових сівозмінах. Основними зернокормовими культурами є кукурудза, ячмінь, овес, сорго, соя, горох;

трав`яною (трав`янистою) кормовою культурою є сільськогосподарська культура, що не утворює дерев`янистого стебла. Звичайно в ботаніці «справжніми травами» називають представників родини тонконогових (злакових). Серед них, в основному, вже згадані: пшениця, жито, ячмінь і овес, рис, просо і кукурудза та ін.;

у польових і кормових сівозмінах вирощуються усі рослини, що використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин, в т.ч. і кукурудза;

в Україні кукурудзу вирощують переважно як кормову культуру. За своїми ботанічними властивостями кукурудза відноситься до однорічних трав`янистих рослин родини злакових. Її зерно є цінним концентрованим кормом для всіх сільськогосподарських тварин і обов`язково повинна входити до їх раціону. Поряд із вирощуванням на зерно і силос кукурудза широко використовується в системі літньої годівлі худоби, її вирощують на зелений корм;

під докорінним поліпшенням розуміють комплекс культуртехнічних, агрохімічних, меліоративних, агротехнічних, біологічних, організаційно-господарських та економічних заходів, спрямованих на створення нового, високопродуктивного бобово-злакового або злаково-бобового травостою замість малопродуктивного, малоцінного за видами. Оскільки кукурудза належить до родини злакових, то, відповідно, може використовуватись для докорінного поліпшення пасовища /т.1 а.с.82/.

Звітами про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2022 рік встановлено, що на балансі ФГ «Пчани-Денькович» перебувають тварини (велика рогата худоба) /т.1 а.с.103-105, 115 на звороті -118/.

Рішенням 32 сесії VIII скликання 2020-2025 Жидачівської міської ради від 15.02.2024 №2553 затверджено проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки площею 55,9000 га з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди для випасання худоби. Внесено зміни до договору оренди землі від 22.10.2020, а саме у пункті 1 змінено вид використання земельної ділянки з «для випасання худоби» на «вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін у договір /т.2 а.с.32/.

Згідно з додатковою угодою №1 від 23.02.2024 про внесення зміни в Договір оренди землі від 22.10.2020 викладено пункти 1, 2, 4, 8, 10, 13, зокрема, за змістом пункту 1 у новій редакції Орендодавець на підставі рішення XXX сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради від 21 жовтня 2020 року № 1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 » надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності за цільовим призначенням - код-18.00 Землі загального користування, для випасання худоби, вид використання: для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби (згідно схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні), відповідно до рішення Жидачівської міської ради 32 сесії VІІІ скликання 2020-2025 рр. від 15.02.2024 №2553, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район Вільховецький старостинецький округ Жидачівської міської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 55,9000 га 4621585900:05:000:0107, сільськогосподарського призначення /т.1 а.с.32/.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Земельного кодексу України (далі ЗК України), Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV), Закону України «Про землеустрій» (далі Закон № 858-IV), Закону України «Про охорону земель» (далі Закон № 962-IV)

Так, частиною 1 статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з приписами частини 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом приписів частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Статтею 13 Закону № 161-XIV передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди(кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки); датаукладення тастрок діїдоговору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону № 858-IV).

Статтею 35 Закону України Закон № 962-IVпередбачено,що власникиі землекористувачі,в томучислі орендарі,земельних ділянокпри здійсненнігосподарської діяльностізобов`язані: дотримуватисявимог земельногота природоохоронногозаконодавства України; проводитина земельнихділянках господарськудіяльність способами,які незавдають шкідливоговпливу настан земельта родючістьґрунтів; підвищуватиродючість ґрунтівта зберігатиінші кориснівластивості земліна основізастосування екологобезпечнихтехнологій обробіткуі техніки,здійснення іншихзаходів,які зменшуютьнегативний впливна ґрунти,запобігають безповоротнійвтраті гумусу,поживних елементівтощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту «а» та «ґ» частини першої статті91, пункту «а» частини першої статті96 ЗК Українивласники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання останніх за цільовим призначення; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Аналогічний обов`язок визначений в абзаці десятомустатті 35 Закону України «Про охорону земель».

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 20 ЗК України).

За змістом вимог частини 5 статті 20 ЗК України (яка діяла станом на 07.05.2021 дату складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки) земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (частина 1 статті 34 ЗК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 20 Закону № 858-IV заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно з положеннями статті 24 Закону № 161-XIV орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Статтею 25 Закону № 161-XIV встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки (пункт «а» частини 1 статті 96 ЗК України).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до приписів частини 1 статті 31 Закону № 161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт «ґ» частини 1 статті 141 ЗК України).

Згідно із статтею 34 Закону № 161-XIV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з положеннями пункту «ґ» частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

За змістом частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українипрокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України «Про прокуратуру»визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістомстатті 1 зазначеного Законупрокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з частиною 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання припинення істотного порушення Орендарем договору , шляхом його розірвання, оскільки на переконання прокурора орендар не виконує умови договору та вимог законодавства, а саме використовує земельну ділянку не за визначеним видом використання земельної ділянки.

Дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про право щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 55,90 га, що є частиною земель як основного національного багатства, що перебувають під особливою охороною держави. Жидачівська міська рада будучи обізнаною про порушення відповідачем умов договору спірної земельної ділянки самоусунулась від реалізації функцій захисту порушених інтересів територіальної громади та держави.

З огляду на предмет та підстави заявленого позову, суд погоджується, що прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно дост. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурором дотримано вимогист. 23 Закону України «Про прокуратуру»та попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду надіслано лист за №14.57/05-42-6955 вих від 14.12.2022, яким проінформовано позивача про звернення до суду від його імені із відповідною позовною заявою.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено та визнається сторонами, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 площею 55,9 га 02.10.2020 на праві комунальної власності належить Вільховецькій сільські раді Жидачівського району Львівської області.

22.10.2020 між Вільховецькою сільською радою в особі голови ОСОБА_4 (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), укладено договір оренди землі від передбачено, з відповідно до якого орендодавець на підставі рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 21.10.2020 №1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, сільськогосподарського призначення код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107, яка розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (пункт 1 Договору). В оренду передаються земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 55,90 га, у тому числі 55,90 га пасовища (пункт 2 Договору). Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 5 Договору). На орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору (пункт 24 Договору).

На підтвердження позовних вимог прокурором до позовної заяви долучено ряд письмових доказів, а саме Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.04.2021 №179-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 07.05.2021 року №179-ДК/166/АП/09/01/-21, Протокол про адміністративне правопорушення від 01.06.2021 №179-ДК/6072П/07/01/-121, Постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2021 №179-ДК/6072П/07/01/ та Припис від 01.06.2021 року, які на переконання прокурора беззаперечно доводять, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку як ріллю для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовище, тобто за не визначеним видом використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Суд визнає неналежними вищенаведені письмові докази та погоджується з аргументами представника відповідача, який зазначив, що вони не стосуються спірної земельної ділянки, оскільки кадастровий номер спірної ділянки 4621585900:05:000:0107, а інформація в даних документах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 відсутня.

Суд критично оцінює пояснення прокурора ОСОБА_6 , що в даних письмових доказах було допущено описку і помилково зазначено кадастровий номер земельної ділянки 4621585900:05:000:0170 замість вірного 4621585900:05:000:0107, що підтверджується розміром спірної земельної ділянки, а саме 55.90 га виходячи з наступного.

Судом встановлено,що Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21.10.2020, вирішено враховуючи значне зменшення поголів`я великої рогатої худоби в господарствах населення Вільховецької сільської ради, недопоступлення коштів до місцевого бюджету, ефективності використання земель сільськогосподарського призначення та недопущення самозаліснення сільськогосподарських угідь надати громадянину ОСОБА_1 в оренду на 7 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» земельні ділянки, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,900 га.

Відтак дані рішення доводять, що відповідачу ОСОБА_1 надано в оренду на 7 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» земельні ділянки, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:05:000:0170, площею 55,900 га. Саме даназемельна ділянказгадується вНаказі,Акті,Протоколі,Постанові таПриписі, а відтак твердження прокурора про описку є неспроможними. Доказів протилежного прокурором надано.

Також прокурором на підтвердження позовних вимог було долучено Акт обстеження земельної ділянки від 14.09.2022, складеного комісією у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в присутності ОСОБА_1 , відповідно до якого було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0107 площею 55,90 га, засіяна кукурудзою. Дана обставина також визнається представником відповідача, однак заперечується факт розорення даної земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 37 ЗУ «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості грунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості. забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Розділом «Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки» Договору оренди землі від 22 жовтня 2020 р. вищевказаних обмежень не встановлено. Встановлені обмеження тільки щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору (пункт 24 Договору).

Крім того, відповідно до п. 28 Договору, серед прав орендаря передбачено: «самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі» та «отримувати продукцію і доходи». Більше того, чинне законодавство не визначає вичерпного переліку сільськогосподарських культур, які можуть вирощуватись на землях, призначених для сінокосіння та випасання худоби.

Суд звертає увагу, що в Акті зафіксовано, що спірна земельна ділянка на момент обстеження засіяна кукурудзою. Тобто обстеження земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем з 2020 року, не дозволяє дійти висновку про використання угідь як ріллю - сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур. Крім того, не вказано, яка частина ділянки засіяна.

Відтак, вказані в Акті обстеження земельної ділянки дані щодо зростання на спірній земельній ділянці сільськогосподарської зернової культури не є достатніми ознаками зміни Відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарською призначення з пасовища на ріллю, оскільки ці ознаки також можуть свідчити про здійснення Відповідачем на земельній ділянці агротехнічних заходів задля підвищення родючості ґрунтів, їх захисту від ерозії, що допускає ГОСТ 26640-85 і що Відповідач зобов`язаний був робити згідно з вимогами договору і ст. 37 ЗУ «Про охорону земель».

При вирішенні даного спору суд також враховує позицію Верховного Суду від 05.06.2019 по справі №910/1292/17 який вказав: «Проте, як встановили суди попередніх інстанцій, Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на акт обстеження земельної ділянки N° 76-1733-03 від 12.10.2016, а не на акт перевірки. При цьому, даний акт не є належним доказом на підтвердження порушення Відповідачем норм земельного законодавства, оскільки обстеження здійснювалось за відсутності осіб, відносно яких проводилося обстеження. Крім того, у разі порушення Відповідачем норм земельного законодавства, орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, а не обстеження земельної ділянки, повідомляти про її проведення Відповідача та складати за її результатами саме акт перевірки».

Відтак Актобстеження земельноїділянки від14.09.2022 єненалежним доказомз оглядутакож іна те,що вінне містятьтаких даних,як систематичнерозорювання спірноїземельної ділянки,фактичне збиранняурожаю зіспірної земельноїділянки,які бсвідчили провикористання відповідачемспірної земельноїділянки якрілля.Подібна правовапозиція міститьсяу постановіВерховного Судуу складіколегії Касаційногогосподарського судувід 20.09.2018у справі№925/1579/17. За таких обставин Акт обстеження земельної ділянки від 14.09.2022 не засвідчує достатніх ознак зміни відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарською призначення з пасовища на ріллю, тому не може бути належними та допустимими доказами використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням чи підтверджувати зміну цільового призначення земельної ділянки.

Будь яких інших переконливих доказів, які б свідчили про систематичний обробіток і використання земельної ділянки під посіви сільськогосподарських культур, прокурором подано не було.

Кваліфікуючи дії відповідача як істотне порушення умов договору, прокурор не навів ніяких висновків щодо того, які права позивача були порушені та якої шкоди зазнає останній у зв`язку з такими діями Відповідача, чи позбавляється Жидачівська міська рада того, на що очікувала при укладенні договору. Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постановах: від 12 березня 2019 року у справі № 916/3211/16; від 25 червня 2019 року у справі №910/422/18, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання Позивачем доходу, на який він розраховував. Крім того, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Крім того, відшкодування шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. Водночас на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача такої шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Що прокурором не було доведено.

Суд не враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 12.122019 у справі №904/1054/19 , від 21.06.2022 у справі №912/1520/21, 22.01.2020 у справі №468/1498/17, на які покликається прокурор, оскільки такі зроблені хоч у подібних правовідносинах, однак за інших встановлених фактичних обставин справ, оскільки в даних справах судом було встановлено, що спірні земельні ділянки були розорені та використовувались як рілля для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовище. Доказів чого, в даній справі судом, не здобуто.

Підсумовуючи вищенаведене враховуючи співвідношення наявних доказів та вимог ст. 651 ЦК України, зважаючи, що при наявних обставинах відсутні беззаперечні докази, які б вказували на істотність порушення договору, зокрема не доведення наявності істотної шкоди чи позбавлення того, на що розраховував орендодавець, а також використання земельної ділянки не за визначеним видом використання, а як ріллю для сільськогосподарського призначення, з метою вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовища, суд виснує, що підстав для припинення спірного договору шляхом його розірвання немає, а тому в даній частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Оскільки позовна вимога щодо зобов`язання відповідача повернути власнику Жидачівській міській раді земельну ділянку площею 55,90 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215), яка знаходиться на території Жидачівської міської ради Львівської області, є похідної від позовної вимоги про припинення спірного договору шляхом його розірвання, в задоволенні якої судом було відмовлено, то позовні вимоги в цій частині також до задоволення не підлягають .

Разом з тим суд не дає оцінку аргументам сторін щодо рішення Жидачівської міською ради №2552 від 15.02.2024 , яким затверджено проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки кадастровий номер 4621585900:05:000:0107 площею 55,90 га, яка перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_1 на умовах оренди для випасання худоби (код виду цільового призначення земель 18.00 (громадські пасовища) на території Жидачівської міської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області. Вказаним рішенням також вирішено внести зміни до договору оренди землі №б/н від 22.10.2020, оскільки таке на момент спірних не існувало, та не впливає на прийняте судом рішення.

Підсумовуючи вищенаведене суд виснує, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в цілому.

На підставі статей 4, 20, 22, 96, 124, 141, 211 Земельного кодексу України, статей 626, 627, 651, 792 Цивільного кодексу України, статей 13, 15, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» та керуючись статтями 10, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 22.10.2020, б/н укладеного між Вільховецькою сільською радою (на даний час Жидачівська міська рада) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 55,90 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215) та зобов`язання ОСОБА_1 повернути власнику Жидачівській міській раді земельну ділянку площею 55,90 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215), яка знаходиться на території Жидачівської міської ради Львівської області відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20.09.2024.

Головуючий суддя Р.Г. Равлінко


Суд	Жидачівський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення	12.09.2024
Оприлюднено	24.09.2024
Номер документу	121773051
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди

РАВЛІНКО Р. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.09.2024 по справі 443/79/23ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —443/79/23

Рішення від 12.09.2024

Рішення
від 12.09.2024 по справі 443/79/23
ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ