Рішення

від 10.09.2024 по справі 601/731/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/731/24

Провадження № 2/601/304/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Бакальця І.Г.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки адвоката Булави О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кременецька міська рада про усунення перешкод у користуванні заїздом до будинку,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бакалець І.Г., у березні 2024 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кременецька міська рада Тернопільської області, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю.

Представник позивачки обґрунтував заявлені вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 належить право власності на житловий будинок та дві земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . До житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 6123410100:02:021:0199 використовується заїзд спільного користування з провулку Стрімкого між земельними ділянками, які перебувають у приватній власності відповідачки ОСОБА_2 . Територія, яка використовується під заїзд спільного користування, неоцифрована та перебуває в комунальній власності Кременецької міської ради, що підтверджується листом Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради від 04 жовтня 2023 року №523.

Між позивачкою та відповідачкою існують неприязні відносини. Конфлікт виник через використання спільного заїзду по причині того, що раніше, коли будувався будинок, дідусем ОСОБА_2 були встановлені ворота, що фактично збільшили двір та які ОСОБА_2 закрила на навісний замок, що перешкоджає заїзду транспорту до будинку та земельної ділянки позивачки. 07.09.2024 відповідачка на заїзд спільного користування висипала дрова, що перешкоджають заїзду до будинку позивачки.

Відповідно до листа Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 14.09.2023 №16876/109/01-2023 у ході проведення перевірки по даному факту було встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративних правопорушень за ст. 186 КУпАП та 152 КУпАП. На ОСОБА_2 складено два протоколи про адміністративні правопорушення, які направлено до Кременецької міської ради для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

Зважаючи на наведені обставини просив суд: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні спільним заїздом, який перебуває у комунальній власності Кременецької міської ради, що веде до належного ОСОБА_1 на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 6123410100:02:021:0199, площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_1 ; стягнути судові витрати по справі.

17.04.2024 відповідачка подала відзив на позов у якому ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, просила у позові відмовити, посилаючись на те, що згідно генерального плану земельної ділянки, відведеної у 1971 році під індивідуальне будівництво її дідусеві ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 проїзд до будинку АДРЕСА_1 ) проходив поза її земельною ділянкою, поза її хлівом, а не через її подвір`я між будинком та хлівом. Спадкодавиця позивачки ОСОБА_4 не користувалася заїздом згідно генерального плану, оскільки цей заїзд був не зовсім облаштованим і незручним для водіїв через свій рельєф. Приблизно раз у рік перед опалювальним сезоном ОСОБА_4 просила у неї дозволу завезти паливо через її подвір`я, яке було облаштоване і мало рівнинну поверхність. Зважаючи на поважний вік сусідки, їх добросусідські відносини, вона ніколи не заперечувала, тим більше, що загорожі між їхніми господарствами не було.

У 2007 році вона і ОСОБА_4 приватизували власні земельні ділянки. Перед приватизацією ОСОБА_4 попросила залишити проїзд до її господарства через її земельну ділянку. Вона погодилася, про що тепер шкодує. Позивачка провозить багатотонні вантажі під вікнами її будинку та під фундаментом її хліва. Вібрації та коливання грунту під час проїзду транспортних засобів негативно позначаються на будівельних конструкціях її будинку та шкодять йому, відстань між будинком та хлівом і проїзд під кутом 45 градусів не відповідають нормам.

Позивачка має можливість облаштувати заїзд до власного будинковолодіння згідно генерального плану забудови зі сторони вулиці Б.Харчука, де і рельєф місцевості (більш рівнинний, ніж по провулку ОСОБА_5 ) і площа земельної ділянки (0.2043) дозволяють це зробити. Пішохідний прохід до будинку позивачки облаштований саме з вул. Б.Харчука. Проїзд з боку провулку Стрімкого є недоцільним, оскільки є набагато довшим, вузьким, одностороннім, проходить по гористій місцевості з затяжним підйомом та поворотами на 90 градусів на відміну від заїзду з боку вул. Б.Харчука (рівнинна місцевість, прилягання земельної ділянки позивачки безпосередньо до облаштованої широкої головної дороги по АДРЕСА_1 ). Про доцільність облаштування індивідуального заїзду до земельної ділянки позивачки саме з АДРЕСА_1 зазначав у листі №523 від 04.10.2023 на звернення ОСОБА_1 начальник управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради ОСОБА_6

З приводу неналежної, недобросусідської поведінки ОСОБА_1 було колективне звернення жителів провулку Стрімкого до голови Кременецької міської ради, яке зареєстровано 06.09.2023 в органі місцевого самоврядування за №561/02-21.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання і надано строк для подання відзиву, зустрічного позову, відповіді на позов, заперечення на відповідь на відзив. Ухвалу надіслано сторонам, третій особі.

04.04.2024 від представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. надійшло клопотання про проведення судового засідання з його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 рокузадоволено клопотання представника позивачки - адвоката Бакальця І.Г. про проведення судового засідання з його участю в режимі відеоконференції.

10.04.2024 від представника відповідачки адвоката Булави О.П. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначено на 11 год. 10.04.2024.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 травня 2024 рокупродовжено строк розгляду справи на 30 днів.

03.06.2024 від представника відповідачки адвоката Булави О.П. надійшла заява про виклик свідків.

03.06.2024 від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

11.06.2024 від представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. надійшло клопотання про зобов`язання третьої особи подати відзив на позов.

11.06.2024 від представника відповідачки адвоката Булави О.П. надійшла заява про виклик свідка.

23.07.2024 від представника третьої особи ОСОБА_7 надійшла заява про долучення доказів.

21.07.2024 від представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначено на 11 год. 24.07.2024.

07.08.2024 від представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. надійшло клопотання про долучення доказів.

07.08.2024 від представника третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 11 год 07.08.2024, без її участі.

07.08.2024 від представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання, яке призначено на 14 год. 07.08.2024, у його відсутності.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2024 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 вересня 2024 року на 12 год. 10 хв.

09.09.2024 від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи, яка призначена на 14 год. 30 хв. 10.08.2024, без її участі.

Позивачка та її представник адвокат Бакалець І.Г. в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у позові. Крім того, представник ОСОБА_8 вказав, що після подачі позову ОСОБА_2 продовжує чинити перешкоди, може знов повісити замок, поставила курник. Позивачка не може завершити ремонт і не може жити у будинку. Він не може передбачити які перешкоди у майбутньому буде чинити відповідачка позивачці, а тому вважає, що позовні вимоги ним прописані правильно. Просить винести окрему ухвалу відносно працівників поліції, які самоусунулися від вирішення конфлікту між сторонами.

Відповідачка та її представник адвокат Булава О.П. в судовому засіданні позов не визнали та послалися на доводи, наведені у відзиві на позов.

Представник Кременецької міської ради Тартак О.С. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивачка не ставить питання яким чином і які перешкоди слід усунути. Земельна ділянка, яку позивачка вважає спільним заїздом, знаходиться у користуванні ОСОБА_2 . Під`їзд до воріт та ворота розташовані на земельній ділянці Кременецької міської ради, а тому відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності адмінкомісією за те, що замкнула ворота та висипала дрова на заїзді спільного користування. Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради вважає за доцільне влаштувати індивідуальний заїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 зі сторони вул. Б.Харчука.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2023, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74079872 від 25.09.2023, витягу з Державного реєстру речових прав № 348873190 від 03.10.2023 спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її внучка ОСОБА_1 .. Спадщина складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2023, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74079910 від 25.09.2023, витягу з Державного реєстру речових прав № 348870287 від 03.10.2023, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 221138, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її внучка ОСОБА_1 .. Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Кадастровий номер: 6123410100:02:021:0199.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2023, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74079940 від 25.09.2023, витягу з Державного реєстру речових прав № 348875666 від 03.10.2023, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 221139, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її внучка ОСОБА_1 .. Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,1043 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Кадастровий номер: 6123410100:02:021:0200.

Згідно листа Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради від 04.10.2023 №523 до земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6123410100:02:021:0199) використовується заїзд спільного користування з пров. Стрімкий між земельними ділянками, які перебувають у приватній власності ОСОБА_2 . Територія, яка використовується під заїзд спільного користування, неоцифрована та перебуває в комунальній власності. ОСОБА_1 доцільно влаштувати індивідуальний заїзд до даної земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлення Кременецького РВП ГУННП в Тернопільській області від 14.09.2023 № 16876/109/01-2023 під час проведення перевірки повідомлення ОСОБА_1 від 07.09.2023 щодо спірних питань з ОСОБА_2 з приводу спільного заїзду було встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення за ст. 186 КУпАП та ст. 152 КУпАП. На ОСОБА_2 складено протоколи про адміністративні правопорушення за зазначеними статтями КУпАП та направлено до Кременецької міської ради для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

З технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку на території Кременецької міської ради Кременецького району Тернопільської області у м. Кременці по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 вбачається, що між двома земельними ділянками ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) існує заїзд спільного користування до земельної ділянки ОСОБА_1 .

Державними актами на право власності на земельну ділянку від 20 серпня 2007 року, серії ЯА № 011717 та серії ЯА № 011718, підтверджено, що ОСОБА_2 на підставі рішень сесії Кременецької міської ради від 31.10.2006 №187 є власником земельних ділянок площею 0,0898 га та 0,0102 га, у межах згідно з планом, які розташовані по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Між земельними ділянками ОСОБА_2 існує заїзд спільного користування до земельної ділянки ОСОБА_1

З генплану земельної ділянки, відведеної в натурі під індивідуальне будівництво ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 на підставі рішення виконкому Кременецької міської Ради депутатів трудящих від 18 лютого 1971 року №90 площею 600 кв.м. та акта розбивки в натурі червоних ліній встановлено, що заїзд спільного користування до земельної ділянки ОСОБА_1 між жилим будинком та хлівом відсутній. Під`їзд влаштований з пров. Стрімкого.

З постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Кременецької міської ради №120 від 21.09.2023 вбачається, що ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 152 та ст. 186 КУпАП, а саме за те, що відповідачка 07.09.2023 о 9 год 30 хв. самовільно замкнула ворота, розміщені на території Кременецької міської ради, чим перешкоджала проїзду сусідки ОСОБА_1 до земельної ділянки та 07.09.2023 близько 13 год. на заїзд спільного користування, що належить Кременецькій міській раді за адресою АДРЕСА_1 , висипала купу дров, що перешкоджає проїзду до будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

З копій матеріалів за результатами розгляду звернень ОСОБА_1 до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 05.09.2023, від 21.05.2024, від 27.05.2024, від 31.05.2024 вбачається, що між сторонами існує конфлікт щодо користування спільним заїздом.

Відповідно до частини першоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першоюстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Статтею 91 ЗК Українивстановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Частиною другоюстатті 103 ЗК Українивизначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно з положеннямистатті 108 ЗК Україниу випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

Частинами другою, третьоюстатті 152 ЗК Українивизначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно зі статями80,81 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у справі доказів в судовому засіданні встановлено, що між двома земельними ділянками ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) існує заїзд спільного користування до земельної ділянки ОСОБА_1 .

Позивачка просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні спільним заїздом, посилаючись на те, у вересні 2023 року відповідачка повісила навісний замок та закрила ворота і на спільному заїзді висипала дрова.

Відповідачка у судовому засідання пояснила, що після притягнення її до адміністративної відповідальності замок на воротах вона зняла, дрова забрала. Дані обставини позивачкою та її представником в судовому засіданні не оспорюються.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині другійстатті 16 ЦК Українивизначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дост.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З урахуванням цих норм права на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Слід також зазначити, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 Цивільного кодексу, статті 4 і 5 Цивільного процесуального кодексу).

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 24 травня 2017 року в справі № 752/13578/13-ц, з якої вбачається, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини.

Проте, позивачкою не зазначено способу захисту її права, яке на її думку порушено відповідачкою і за захистом якого вона звернулася до суду.

Суд критично оцінює пояснення представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. про те, що кожного разу не можна передбачити які перешкоди буде чинити відповідачка, оскільки такий спосіб захисту як зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди у користуванні спільним заїздом без зазначення способу захисту не передбачений законом.

Вимога заборонити вчиняти певні дії в майбутньому, в даному випадку зобов`язати відповідачку не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні спільним заїздом, який перебуває у комунальній власності Кременецької міської ради, що веде до її земельної ділянки і будинковолодіння, не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

Отже, оскільки на час розгляду справи між позивачкою та відповідачкою спір про порушення права відсутній, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Щодо вимоги представника позивачки адвоката Бакальця І.Г. про постановлення окремої ухвали щодо працівників поліції, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 5 ст.262 ЦПК Українив окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Виходячи з аналізу змісту правових нормЦивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням учасників процесу та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Відповідно до ст.262 ЦПК Українине встановлено й процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для постановлення окремої ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, щопри вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 755/15473/20.

Зважаючи на вищевикладене, суд наголошує, що окрема ухвала є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

В той же час, в судовому засіданні встановлено, що працівниками поліції розглянуто всі звернення позивачки та складено відносно ОСОБА_2 два адміністративних протоколи, які направлено для розгляду до адмінкомісії Кременецької міської ради.

У зв`язку із викладеним, у суду відсутні підстави для винесення окремої ухвали щодо працівників поліції.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ч. 1. ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивачку.

На підставі наведеного, керуючись ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кременецька міська рада про усунення перешкод у користуванні заїздом до будинку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_3 .

Представник позивачки: адвокат Бакалець Ігор Гнатович, місце знаходження вул. За Рудкою, 33/613, м. Тернопіль.

Відповідачка: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: адвокат Булава Олександр Петрович, місце знаходження провул. Гагаріна, 5, м. Кременець.

Третя особа: Кременецька міська рада, юридична адреса: вул. Шевченка, 67, місто Кременець Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2024 року.

Головуючий