Постанова

від 23.09.2024 по справі 910/5618/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. Справа № 910/5618/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Сітайло Л.Г.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024

у справі №910/5618/24 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017»

про стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» про стягнення збитків у розмірі 32330,84 грн, завданих внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №77 від 03.07.2020 відповідач у період з 31.08.2022 по 30.09.2022 поставив позивачу товари на загальну суму 494200,00 грн, у тому числі ПДВ на суму 32330,84 грн, а позивач оплатив поставлений товар. За вказаними господарськими операціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» з серпня по вересень 2022 року в порушення ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не оформило податкові накладні та не зареєструвало їх у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» позбавлене права на віднесення сум сплаченого ПДВ за даними операціями до складу податкового кредиту у сумі 32330,84 грн. Вказані обставини, на переконання позивача, призвели до втрати останнім права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 32330,84 грн і, як наслідок, понесення збитків у вказаному розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 відкрито провадження у справі №910/5618/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/5618/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач вказує на те, що суд першої інстанції проігнорував його твердження, що протиправна поведінка відповідача має повний склад правопорушення:

- протиправна поведінка - відповідачем не зареєстровано податкові накладні у ЄРПН у встановлений термін;

- шкідливий результат такої поведінки - позивачем понесені втрати (збитки) у вигляді неотриманого податкового кредиту;

- причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою - у випадку складення податкових накладних у встановлений термін позивач мав би право на формування податкового кредиту.

Окрім цього, позивач у своїй апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції проігнорував судову практику, зокрема, постанову Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/5618/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5618/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

02.08.2024 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 03.07.2020 між сторонами укладений договір №77, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» (постачальник) зобов`язалося передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» (покупець), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, визначених даним договором.

Позивач стверджує, що на виконання умов вказаного договору відповідачем було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» рахунки №658 від 10.08.2022 на суму 14700,00 грн, №665 від 19.08.2022 на суму 51000,00 грн, №695 від 30.08.2022 на суму 76500,00 грн, №732 від 12.09.2022 на суму 102000,00 грн, №743 від 15.09.2022 на суму 75000,00 грн, №748 від 19.09.2022 на суму 25000,00 грн, №754 від 21.09.2022 на суму 50000,00 грн та №762 від 23.09.2022 на суму 100000,00 грн.

Вказані рахунки повністю оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями №268 від 17.08.2022, №271 від 19.08.2022, №276 від 30.08.2022, №290 від 12.09.2022, №302 від 15.09.2022, №304 від 19.09.2022 та №307 від 21.09.2022.

Разом з тим, у вищевказаних рахунках зазначено, що вони виставлені на виконання договору №357-А від 21.07.2022, копію якого не долучено до матеріалів справи жодною зі сторін.

Судом також встановлено, що відповідачем було повністю поставлено позивачу оплачений останнім товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №РН-0001420 від 31.08.2022 на суму 138770,00 грн (у тому числі ПДВ 9078,40 грн) та №РН-0001592 від 30.09.2022 на суму 355430,00 грн (у тому числі ПДВ 23252,41 грн).

Позивач стверджує, що відповідачем не було подано та зареєстровано податкові накладні у ЄРПН, що позбавило позивача права на включення суми податку з даних операцій до складу податкового кредиту. Як наслідок, Товариству з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» завдано збитки на суму 32330,84 грн.

Разом з цим, як убачається з матеріалів справи, відповідачем було подано на реєстрацію податкові накладні в ЄРПН, а саме:

- 15.09.2022 відповідачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №93 від 17.08.2022 (рахунок №658 від 10.08.2022 на суму 14700,00 грн (ПДВ - 961,68 грн), платіжна інструкція №268 від 17.08.2022);

- 15.09.2022 відповідачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №99 від 19.08.2022 (рахунок №665 від 19.08.2022 на суму 51000,0 грн (ПДВ - 3336,45 грн), платіжна інструкція №271 від 19.08.2022);

- 15.09.2022 відповідачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №135 від 30.08.2022 (рахунок №695 від 30.08.2022 на суму 76500,00 грн (ПДВ - 5004,67 грн), платіжна інструкція №276 від 30.08.2022);

- 30.09.2022 відповідачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №32 від 12.09.2022 (рахунок №732 від 12.09.2022 на суму 102000,00 грн (ПДВ - 6672,90 грн), платіжна інструкція №290 від 12.09.2022);

- 30.09.2022 відповідачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №43 від 15.09.2022 (рахунок №743 від 15.09.2022 на суму 75000,00 грн (ПДВ - 4906,54 грн), платіжна інструкція №302 від 15.09.2022);

- 14.10.2022 відповідачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №105 від 19.09.2022 (рахунок №748 від 19.09.2022 на суму 25000,00 грн (ПДВ - 1635,51 грн), платіжна інструкція №304 від 19.09.2022);

- 14.10.2022 відповідачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №111 від 21.09.2022 (рахунок №754 від 21.09.2022 на суму 50000,00 грн (ПДВ - 3271,03 грн), платіжна інструкція №307 від 21.09.2022);

- 14.10.2022 відповідачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №114 від 23.09.2022 (рахунок №762 від 23.09.2022 на суму 100000,00 грн (ПДВ - 6542,06 грн), платіжна інструкція №311 від 23.09.2022).

Поряд з цим, згідно з квитанціями Державної податкової служби України №9185420101 від 15.09.2022, №9185418603 від 15.09.2022, №9185418556 від 15.09.2022, №9197757051 від 30.09.2022, №9197738513 від 30.09.2022, №9211657505 від 14.10.2022, №9211671974 від 14.10.2022 та №9211655505 від 14.10.2022 вказані податкові накладні прийнято до розгляду, проте їх реєстрацію зупинено. У якості підстав для зупинення реєстрації зазначено наступне: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.09.2022 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних…».

Також з матеріалів справи вбачається, що 17.08.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №245383 про відповідність платника податку (Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017») критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних Державною податковою службою України отримано податкову інформацію, що підприємство оформлює операції від ризикового контрагента-постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» та на ризикового контрагента-покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкун».

У подальшому, рішенням №254236 від 07.09.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, знову визначила Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних отримано податкову інформацію, що підприємство оформлює операції від ризикового контрагента-постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» та на ризикового контрагента-покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкун».

07.12.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, прийнято рішення №304820 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки використовуючи бази даних Державної податкової служби України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності товариства, в процесі якого встановлено, що підприємство оформлює операції на ризикового контрагента-покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкун».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017», не погоджуючись із рішеннями №245383 від 17.08.2022 та №254236 від 07.09.2022, оспорило їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2022 відкрито провадження у справі №640/15465/22 за відповідним адміністративним позовом.

Поряд з цим, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» вказану справу не розглянуто, рішення по суті позовних вимог не прийнято та станом на час розгляду справи №910/5618/24 відсутня інформація щодо прийняття Київським окружним адміністративним судом (суд, якому доручено продовжити розгляд справ, переданих з Окружного адміністративного суду міста Києва) до свого провадження справи №640/15465/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Також, відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку №304820 від 07.12.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №320/5344/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку №304820 від 07.12.2022.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі №910/5618/24, позивач вказує на те, що у зв`язку з відсутністю факту реєстрації відповідачем податкових накладних у ЄРПН Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» позбавлене права на віднесення сум сплаченого ПДВ за господарськими операціями до складу податкового кредиту у сумі 32330,84 грн. Вказані обставини, на переконання позивача, призвели до втрати останнім права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 32330,84 грн і, як наслідок, понесення збитків у вказаному розмірі, які підлягають стягненню на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» зазначило, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності збитків, протиправність поведінки відповідача та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, відповідач виконав свій обов`язок зі складання та направлення на реєстрацію податкових накладних, однак їх реєстрацію було зупинено контролюючим органом. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» вживало та продовжує вживати заходи, направлені на подальшу реєстрацію зупинених податкових накладних, а саме надсилало повідомлення з поясненнями та документами щодо виключення товариства з переліку ризикових платників податку та оскаржило в судовому порядку всі рішення контролюючого органу про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податків.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, погодився з доводами відповідача та зазначив, що останній вчиняє всі залежні від нього дії щодо розблокування податкових накладних за господарськими операціями з позивачем. Відтак позивачем не доведено факт порушення відповідачем зобов`язань стосовно подання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, наявність збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

З наведеними висновками Господарського суду міста Києва щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Згідно з підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за результатами господарських операцій з поставки товару відповідачем складено в електронній формі та надіслано на реєстрацію до ЄРПН наступні податкові накладні: №93 від 17.08.2022 на суму 14700,00 грн (в тому числі ПДВ - 961,68 грн), №99 від 19.08.2022 на суму 51000,00 грн (в тому числі ПДВ - 3336,45 грн), №135 від 30.08.2022 на суму 76500,00 грн (в тому числі ПДВ - 5004,67 грн), №32 від 12.09.2022 на суму 102000,00 грн (в тому числі ПДВ - 6672,90 грн), №43 від 15.09.2022 на суму 75000,00 грн (в тому числі ПДВ - 4906,54 грн), №105 від 19.09.2022 на суму 25000,00 грн (в тому числі ПДВ - 1635,51 грн), №111 від 21.09.2022 на суму 50000,00 грн (в тому числі ПДВ - 3271,03 грн) та №114 від 23.09.2022 на суму 100000,00 грн (в тому числі ПДВ - 6542,06 грн).

Однак, відповідачем було отримано від податкового органу квитанції, згідно з якими податкові накладні прийняті, проте їх реєстрація зупинена з огляду на відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, 17.08.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №245383 про відповідність платника податку (Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017») критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішеннями №254236 від 07.09.2022 та №304820 від 07.12.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, знову визнала відповідача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що твердження позивача з приводу того, що відповідач взагалі не зареєстрував податкові накладні у ЄРПН, не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, 21.02.2021 у справі №904/982/19, 21.07.2021 у справі №910/12930/18, 21.09.2021 у справі №910/1895/20 та 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №910/155/23.

На переконання апеляційного суду, відповідач довів належними і допустимими доказами відсутність протиправності своїх дій та вини, що підтверджується наступним.

Так, не погоджуючись з рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №245383 від 17.08.2022 та №254236 від 07.09.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» оспорило їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2022 відкрито провадження у справі №640/15465/22 за відповідним позовом.

Поряд з цим, 13.12.2022 прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», яким Верховна Рада України постановила ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та установити, що з дня набрання чинності цим законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На даний час відсутня будь-яка інформація щодо прийняття Київським окружним адміністративним судом до свого провадження справи №640/15465/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Окрім цього, відповідач також звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку №304820 від 07.12.2022.

За результатами розгляду відповідного спору рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №320/5344/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку №304820 від 07.12.2022.

З наведеного вбачається, що відповідач вчинив всі залежні від нього дії щодо розблокування податкових накладних за господарськими операціями з позивачем.

До того ж, слід зазначити, що позбавлення права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та втрата права на зменшення податкового зобов`язання на суму 32330,84 грн не є наслідком бездіяльності відповідача, як про це стверджує позивач, оскільки відповідач свій податковий обов`язок виконав, а саме склав та надіслав у встановлених законом порядку та строки податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН.

Окрім того, відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому, аргументи позивача про позбавлення його права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та втрата права на зменшення податкового зобов`язання є передчасними, оскільки перебіг 365-денного строку переривається щодо зупинених податкових накладних.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов`язань щодо подання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН та наявності збитків. У свою чергу, відповідач довів належними і допустимими доказами відсутність протиправності своїх дій та вини.

Отже, правомірним є висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро».

Позивач у своїй апеляційній скарзі також стверджує, що суд першої інстанції проігнорував судову практику, зокрема, постанову Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що правовідносини у справах №№917/877/17 та 910/5618/24 не є подібними, оскільки відповідач у справі №917/877/17 взагалі не оформив податкові накладні та не направив їх на реєстрацію у ЄРПН.

Це вбачається з п. 15 постанови від 03.08.2018, де вказано наступне: «Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1541930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення».

Натомість, у спірних правовідносинах не має місця бездіяльність з боку відповідача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-2017» склало всі податкові накладні та направило їх на реєстрацію до ЄРПН у порядку та строки, встановлені чинним законодавством.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/5618/24 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/5618/24 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Агро».

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

Л.Г. Сітайло