Рішення

від 13.09.2024 по справі 902/532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2024 р. Cправа № 902/532/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (проспект Космонавтів, буд. 53, м. Вінниця, 21027)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи - підприємця Мельниченка Романа Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 281 407,04 грн.

за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,

представників сторін:

позивача Гніденко О.М. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача Старий М.М. згідно ордеру;

третьої особи не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 02.05.2024 (вх. №547/24 від 06.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 281 084,36 грн та 322,68 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023 в частині поставки товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 10.05.2024 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/532/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.06.2024.

30.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 27.05.2024 (вх. № 01-34/5647/24 від 30.05.2024), в якому відповідач наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні. Окрім того відповідач вказує на необхідності та клопоче про залучення до участі у справі ФОП Мельниченка Романа Володимировича в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, посилаючись на те, що прийняте рішення в даній справі може вплинути на його права та обов`язки.

06.06.2024 до суду надійшло клопотання Фізичної особи - підприємця Мельниченка Романа Володимировича № б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5924/24 від 06.06.2024) про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд, ухвалою від 06.06.2024 відклав підготовче засідання на 02.07.2024. Одночасно судом залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця Мельниченка Романа Володимировича та запропоновано останньому у строк до 28.06.2024 подати до суду письмові пояснення щодо предмету спору.

01.07.2024 на адресу суду надійшли пояснення № б/н від 27.06.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/6816/24 від 01.07.2024) третьої особи, за змістом яких останній просить відмовити у задоволенні позову.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2024, про що 02.07.2024 постановлено протокольну ухвалу.

За результатами слухання справи 23.07.2024, у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, беручи до уваги клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, судом повідомлено учасників справи про судове засідання з розгляду справи № 902/532/24 по суті, яке призначено на 12.09.2024.

12.09.2024 на адресу суду надійшов супровідний лист № б/н від 12.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/9033/24 від 12.09.2024) відповідача на виконання вимог п. 6 ухвали суду від 23.07.2024.

На визначену судом дату (12.09.2024) представник позивача з`явився в режимі відеоконференції. Представник відповідача взяв участь в судовому засіданні в залі суду.

Третя особа правом участі в засіданні суду не скористалася. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи останній повідомлений ухвалою суду від 23.07.2024, яка надсилалась поштовою кореспонденцією.

В судовому засіданні 12.09.2024, суд, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача, розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів на якій оголошено перерву в межах дня до 14 год 00 хв.

Після перерви судом завершено стадію дослідження доказів проведено стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 12.09.2024 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.

На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 13.09.2024 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що ТОВ "АЙРОНТРЕЙД", як покупець, і ТОВ "АЛЮПРО ГРУП", як продавець, 16.10.2023 уклали Договір поставки товару № 16/10/23, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити позивачу алюмінієвий профіль за індивідуальним замовленням, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити вказаний товар у спосіб та на умовах, передбачених договором.

За твердженнями позивача, 17.10.2023 покупець перерахував на рахунок продавця попередню оплату в сумі 531 302,00 грн. Втім, останнім поставлено товар частково на суму 250 217,64 грн, в іншій частині поставки відповідач не повідомив про готовність партії товару до відвантаження та не забезпечив поставку алюмінієвого профілю.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що викладена в позовній заяві позиція позивача є хибною, спрямована на введення суду в оману шляхом свідомого приховування дійсних обставин справи. Відповідач не погоджується із жодним доводом позивача, позовні вимоги повністю заперечує та вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки у жовтні місяці 2023 року позивач звернувся до відповідача щодо виготовлення товарів - алюмінієвого профілю під індивідуальне замовлення, надавши креслення щодо бажаних параметрів товарів.

В зв`язку із цим, між сторонами було укладено Договір поставки товару №16/10/23 від 16.10.2023 року щодо виготовлення товарів - алюмінієвого профілю за індивідуальним замовленням.

За доводами відповідача, у зв`язку з затримками виготовлення товару пов`язаними з перебоями в енергопостачанні 14.12.2023, згідно умов договору, засобом телефонного зв`язку позивача було повідомлено про те, що товар готовий до відвантаження, але позивач товар на складі відповідача не отримав. Водночас на прохання позивача, сторонами договору було домовлено про поставку частини товару без сплати 30 відсотків залишку по Договору з доставкою за рахунок відповідача.

Як стверджує відповідач, на виконання умов Договору було здійснено дві поставки, зокрема: 19.12.2023 було поставлено: профіль алюмінієвий ПАС - 4594 6063А 6000 мм АН-15 кількість 510 метрів погонних, ціна за 1 метр погонний 132,42 грн, вартість з ПДВ 67 534,20 грн; профіль алюмінієвий ПАС - 4596 6063А 6000 мм АН-15 кількість 684 метра погонних, ціна за 1 метр погонний 145,98 грн, вартість з ПДВ 99 850,32 грн; профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15 - в кількості 684 м.п. кількість 684 метра погонних, ціна за 1 метр погонний 82,44 грн, вартість з ПДВ 56 388,96 грн; 20.12.2023 було поставлено профіль алюмінієвий ПАС - 4593 6063А 6000 мм АН-15 кількість 492 метра погонних, ціна за 1 метр погонний 168,36 грн, вартість з ПДВ 82 833,12 грн.

За домовленістю сторін поставка здійснювалася з залученням перевізника ФОП Мельниченка Романа Володимировича згідно умов Договору про перевезення вантажів автотранспортом по території України. № 01/11/23/ТР від 01.11.2023.

Як зазначає відповідач, на підтвердження здійснення перевезення товару перевізником була складена товаро-транспортна накладна від 19.12.2023 відповідно до якої замовником перевезення та вантажовідправником виступав відповідач, а вантажоотримувачем - позивач.

Після прибуття товару на склад відповідача (м. Київ, вул. Бориспільська, 7) перевізнику було повідомлено, що станом на момент приймання товару відсутня особа відповідальна за підписання накладної на товар і товаро-транспортної накладної, у зв`язку із чим видаткова накладна та товарно-транспортна накладна будуть підписані та передані безпосередньо відповідачеві. Після цього, товар був вивантажений працівниками позивача. Аналогічна ситуація повторилась 20.12.2023.

За твердженням відповідача, позивача не задовольнили параметри якості отриманої продукції, а тому останній почав шантажувати відповідача, фактично отримавши товар - не підписуючи первинні бухгалтерські документи на них.

Також відповідач наголошує, що з приводу вищевказаних обставин між сторонами тривали переговори, як телефонні, очні зустрічі, так і ділова переписка. При цьому позивач не бажав вирішувати спірне питання у правовий спосіб, а лише маніпулював та шантажував. Як до прикладу, 20.12.2023 на робочий месенджер (Viber) працівника відповідача - ОСОБА_3, надійшло зауваження від працівника позивача - ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_1 ), а саме відеоматеріали з зауваженнями щодо якості поставленого товару. Так, з відеозапису вбачається, що працівники позивача досліджують параметри товару "Профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15" та відповідно на 5 секунді відеозапису видно, що технічні характеристики товару відповідають погодженим кресленням згідно яких виготовлявся алюмінієвий профіль ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15. Даний факт підтверджує поставку позивачу товару "Профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15", який останній прийняв без підписання видаткової накладної.

Третя особа у поясненні по суті спору щодо позову заперечує. Суть заперечень зводиться до того, що відповідно до заявки № 19/12-4 від 19.12.2023, ФОП Мельниченком Р.В. здійснено перевезення виробів з алюмінію за маршрутом Бровари (Київська обл., м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 1/1) - Київ (м. Київ, вул. Бориспільська, 7), підтвердженням чого слугує товарно-транспортна накладна від 19.12.2023.

Третя особа у поясненнях зазначає про те, що під`їжджаючи до місця розвантаження, зателефонував представнику ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" - Ірині Красненко, аби уточнити маршрут до адреси складу вантажоодержувача.

Після прибуття до місця розвантаження (м. Київ, вул. Бориспільська, 7), ФОП Мельниченку Р.В. було повідомлено, що особа відповідальна за підписання накладної на товар і товарно-транспортної накладної - відсутня та запевнено перевізника, що надані документи будуть підписані та передані вантажовідправнику.

Як стверджує третя особа, 20.12.2023 на ім`я директора ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" надано письмові пояснення з відеозаписом проїзду КПП на територію ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" (м. Київ, вул. Бориспільська, 7) та аудіозаписом розмови із представником ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" - Іриною Красненко, в якій вона детально пояснювала перевізнику маршрут до місця розвантаження.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 16.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (відповідач, за Договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (позивач, за Договором Покупець) укладено Договір поставки №16/10/2023 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити на умовах цього договору продукцію - алюмінієвий профіль (надалі - Товар), згідно з кресленнями, що додаються.

Відповідно до п. 1.2 Договору якість Товару повинна відповідати вимогам ГОСТ, ТУ.

Постачання Товару по частинах (партіями) допускається. Дострокове постачання Товару (партії Товару) допускається. Товар поставляється на умовах ЕXW (склад Постачальника пгт. Димер, вул. Вишнева, б. 22Б; м. Бровари, бул. Незалежності, 18). При тлумаченні умов постачання мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 р. (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що термін виготовлення Товару (партій Товару) відбувається впродовж 40 (сорока) банківських днів з моменту надходження 70% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

За приписами п. 2.3 Договору товар передається Покупцеві тільки за умови проведення повної оплати його вартості.

У пункті 2.4 Договору сторони визначили, що датою постачання Товару (партії Товару) вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної Постачальника. Факт постачання підтверджується видатковою накладною підписаною представником Покупця.

Відповідно до п. 2.6 Договору разом з Товаром Постачальник надає Покупцеві наступні документи: видаткову накладну; оригінал рахунку-фактури.

Ціна постачання Товару визначається на підставі рахунків-фактур Постачальника, виписаних на підставі діючих, на момент відкриття замовлення на виготовлення Товару, прайс-листа і цін на продукцію (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору ціна Товару може змінюватися пропорційно зміні ціни на сировину, на наступний місяць, у кінці поточного місяця. Ціна товару фіксується в момент отримання 70% передоплати і змінюватися не може.

За змістом п 3.3 Договору кількість кожної партії Товару і загальна вартість договору визначається на підставі рахунків-фактур Постачальника.

У пункті 3.4 Договору сторони погодили, що Покупець здійснює передоплату по частинах, в загальній сумі 100%, вказаною в рахунку-фактурі, на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- перша частина у розмірі 70% вартості Товару (партії Товару) впродовж двох банківських днів після виставляння рахунку-фактури Постачальника;

- друга частина у розмірі 30% вартості Товару (партії Товару) впродовж п`яти банківських днів після отримання повідомлення (за допомогою електронної пошти та/або телефонним зв`язком) від Постачальника про готовність до відвантаження, але не пізніше моменту постачання Повару (партії Товару).

Повідомлення про готовність партії Товару до відвантаження надається Покупцеві за допомогою телефонного зв`язку по тел. № +38 (044) 224-7516 або на електронну пошту sale@aironplast.com (п. 3.5 Договору).

За приписами п. 3.6 Договору розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі згідно вказаних у цьому договорі реквізитів. Валюта розрахунків - українська гривня.

Відповідно до п. 3.8. Договору зобов`язання Покупця з оплати Товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Приймання Товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Державним арбітражним судом СРСР від 25.04.66 за № П-7 (зі змінами № 81 від 29.12.73, № 98 від 14.11.74 та № 115 від 23.07.75) (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 4.5 Договору претензії за якістю поставленого Товару можуть бути пред`явлені не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту постачання Товару. Винуватець дефектів, терміни, спосіб їх усунення, а також порядок відшкодування збитків, що зазнали, встановлюється після спільного огляду неякісного Товару представниками Сторін з подальшим складання двостороннього Акту. Сторони мають право залучити, для визначання проблем з якістю, незалежну експертну організацію. Витрати, пов`язані із залученням експертної організації несе винна Сторона.

Умовами п. 4.6 Договору визначено, що зобов`язання Постачальника за договором вважаються виконаними в повному об`ємі після постачання Товару відповідно до умов, передбачених пунктом 2.4. цього договору.

За змістом п. 4.7 Договору зобов`язання Покупця за договором вважаються виконаними з моменту отримання Постачальником оплати у розмірі суми, вказаної в рахунку-фактурі.

Доповнення або зміна положень цього договору у односторонньому порядку не дозволяється. Всі виправлення тексту, зміни та доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та діють лише за умови їх належного засвідчення повноважними представниками обох Сторін (п. 8.1. Договору).

Договір набирає чинності з "16" жовтня 2023 року і діє до "31" грудня 2024 року. Зобов`язання, що лишились невиконаними (та/чи виконані неналежним чином) протягом терміну дії договору, мають бути виконані незалежно від закінчення терміну дії договору. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із Сторін, не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення договору, не повідомить іншу Сторону письмово про відмову від пролонгації договору (п. 8.3 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до Специфікації № 1 від 16.10.2023 до Договору № 16/10/2023 від 16.10.2023, на виконання умов Договору, Сторони погодили вид Товару, а саме:

Профіль алюмінієвий ПАС - 4593 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 2004, вартість без ПДВ - 140,30 грн, сума без ПДВ - 281 161,20 грн;

Профіль алюмінієвий ПАС - 4594 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 2004, вартість без ПДВ - 110,35 грн, сума без ПДВ - 221 141,40 грн;

Профіль алюмінієвий ПАС - 4596 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 684, вартість без ПДВ - 121,65 грн, сума без ПДВ - 83 208,60 грн;

Профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 684, вартість без ПДВ - 68,70 грн, сума без ПДВ - 46 990,80 грн.

Загальна вартість поставленого Товару згідно Специфікації № 1 від 16.10.2023 складає 759 002,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% 326 985,40 грн.

Окрім того вищевказаною специфікацією сторони погодили умови поставки товару.

Відповідно до умов п. 3 Специфікації поставка (передача) Товару здійснюється за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Січових стрільців, 1/1. Умови поставки - самовивіз.

Строк поставки Товару: 100% від усієї кількості Товару за цією Специфікацією поставляється у місце Поставки через 42 календарних днів з моменту передплати.

Порядок оплати вартості поставленого Товару:

- 70 (сімдесят) відсотків від вартості замовленої Партії Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника;

- остаточна оплата вартості Товару в розмірі 30 (тридцять) відсотків від вартості замовленої Партії Товару здійснюється Покупцем впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту готовності партії товару до відвантаження, але не пізніше відвантаження.

17.10.2023 ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" було виставлено рахунок-фактуру №ЕАЛГ018042 на суму 759 002,40 грн, у тому числі ПДВ 126 500,40 грн.

17.10.2023 згідно платіжної інструкції № 9564 ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" здійснило оплату згідно рахунку № ЕАЛГ018042 від 17.10.2023 на суму 531 302,00 грн.

На виконання умов Договору № 16/10/2023 від 16.10.2023 постачальником (відповідачем) 19.12.2023 поставлений покупцю (позивачу) товар на загальну суму 167 384,52 грн, а саме: профіль алюмінієвий ПАС - 4594 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 510, ціна з ПДВ - 132,42 грн, сума з ПДВ - 67 534,20 грн; профіль алюмінієвий ПАС - 4596 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 684, ціна з ПДВ - 145,98 грн, сума з ПДВ - 99 850,32 грн, що підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № #АЛГ0012473 від 19.12.2023.

20.12.2023 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 82 833,12 грн, а саме: профіль алюмінієвий ПАС - 4593 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 492, ціна з ПДВ - 168,36 грн, сума з ПДВ - 82 833,12 грн, що підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № #АЛГ0012543 від 20.12.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 21/12-1, в якому просив здійснити повернення коштів у розмірі 531 302,00 грн за Договором поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023.

25.12.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 2512-3 в якій зазначив, що станом на 25.12.2023 повідомлення про готовність партії товару для відвантаження від постачальника не надходило, товар покупцеві не поставлений, грошові кошти покупцеві не повернуті, що свідчить про порушення постачальником своїх зобов`язань за Договором поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023 щодо виготовлення та поставки оплаченого покупцем товару та неправомірне використання постачальником грошових коштів покупця, сплачених в якості попередньої оплати. Тому ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагало від ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" повернення сплачених грошових коштів за не поставлений товар в сумі 531 302,00 грн.

26.12.2023 відповідач направив позивачу відповідь № 26/12/23 від 26.12.2023 в якій зазначив, що зміст вимог не відповідає дійсним обставинам справи та є маніпулятивним, позаяк, з урахуванням п. 3.5 Договору, позивач повідомлявся про готовність партії товару до відвантаження. Водночас, у зв`язку із запізненням виготовлення товару по Договору № 16/10/2023 від 16.10.2023 на декілька днів, ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" доставили за свій рахунок частину товару безпосередньо ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7. Разом з цим, ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" поставлений товар прийняло, але останніх не задовольнили технічні параметри алюмінієвого профілю ПАС-4596 та ПАС-4597, про що 21.12.2023 було знято та надіслано позивачем відеоматеріали та як наслідок відповідачем призупинено відвантаження товару, для з`ясування питання, що виникли у ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" щодо технічних параметрів товарів.

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2024 відповідачем на адресу позивача надіслано вимогу № 05/04/24 за змістом якої, окрім іншого, ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" вимагало від ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" впродовж 7 календарних днів з моменту отримання вимоги повернути на адресу відповідача підписаний представником ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" другий примірник видаткової накладної № #АЛГ012473 від 19.12.2023 щодо поставки товару - профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15 в кількості 684 м.п. на загальну вартість 56 388,96 з ПДВ, який був поставлений на виконання Договору поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023.

09.04.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 09/04-24-1 в якій зазначив, що станом на 09 квітня 2024 року повідомлення про готовність остаточної партії товару на суму 281 084,36 грн для відвантаження від постачальника так і не надійшло, товар покупцеві не поставлений, грошові кошти покупцеві не повернуті, що свідчить про порушення постачальником своїх зобов`язань за даним Договором щодо виготовлення та поставки оплаченого покупцем товару та неправомірне використання постачальником грошових коштів покупця, сплачених в якості попередньої оплати. Тому ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагало від ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" повернення сплачених грошових коштів за недопоставлений товар в сумі 281 084,36 грн.

22.04.2024 відповідач направив позивачу відповідь на вимогу № 22/04/24/1 в якій зазначив, що описані у вимозі № 09/04-24-1 від 09.04.2023 обставини не відповідають дійсності, оскільки ТОВ "АЛЮПРО ГРУП", на виконання умов Договору № 16/10/2023 від 16.10.2023 та Специфікації № 1 від 16.10.2023 до Договору, поставило на адресу ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" товари, але товариство не належно виконало свої обов`язки щодо підписання видаткової накладної та повернення другого примірника останньої на адресу ТОВ "АЛЮПРО ГРУП". Зокрема, ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" не було підписано видаткову накладну № #АЛГ012473 від 19.12.2023 про поставку товару, а саме: профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15, кількість (м.пог) - 684, ціна з ПДВ - 82,44 грн, сума з ПДВ - 56 388,96 грн. Разом з цим, ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" прийняло товар, але останніх не задовільнили технічні параметри алюмінієвого профілю ПАС-4597, про що 21.12.2023 було знято та надіслано ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" відеоматеріали. Водночас у відповіді на вимогу відповідач звертає увагу позивача на не допустимості зловживання довірою та про можливу відповідальність останнього за кримінальне порушення, що передбачено ст. 190 КК України.

Проте, станом на дату подання позовної заяви Відповідач не виконав вимог Позивача, викладених у вимозі, не здійснив повернення одержаної попередньої оплати, що стало підставою для звернення за захистом порушеного права до суду. Крім основного боргу, Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 322,68 грн трьох процентів річних.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У Специфікації № 1 від 16.10.2023 до Договору № 16/10/2023 від 16.10.2023 сторонами були погоджені умови щодо найменування товару, строку постачання, одиниці виміру, загальної кількості, ціни та загальної вартості продукції, а саме:

- найменування товару - "Профіль алюмінієвий ПАС - 4593 6063А 6000 мм АН-15"; кількість (м.пог) - 2004; вартість без ПДВ - 140,30 грн; сума без ПДВ - 281 161,20 грн;

- найменування товару - "Профіль алюмінієвий ПАС - 4594 6063А 6000 мм АН-15"; кількість (м.пог) - 2004; вартість без ПДВ - 110,35 грн; сума без ПДВ - 221 141,40 грн;

- найменування товару - "Профіль алюмінієвий ПАС - 4596 6063А 6000 мм АН-15"; кількість (м.пог) - 684; вартість без ПДВ - 121,65 грн; сума без ПДВ - 83 208,60 грн;

- найменування товару - "Профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15"; кількість (м.пог) - 684; вартість без ПДВ - 68,70 грн; сума без ПДВ - 46 990,80 грн.

Відповідно до п. 2 Специфікації загальна вартість поставленого Товару складає 759 002,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% 326 985,40 грн.

У п.п. 3.3 п. 3 Специфікації сторони визначили порядок оплати вартості поставленого Товару, а саме:

- 70 (сімдесят) відсотків від вартості замовленої Партії Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника;

- остаточна оплата вартості Товару в розмірі 30 (тридцять) відсотків від вартості замовленої Партії Товару здійснюється Покупцем впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту готовності партії товару до відвантаження, але не пізніше відвантаження.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідності до вказаних умов 17.10.2023 відповідачем був виставлений рахунок-фактуру № ЕАЛГ018042 на суму 759 002,40 грн, у тому числі ПДВ 126 500,40 грн.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений ст. 530 цього Кодексу

Згідно з пунктом 3.4 Договору Покупець здійснює передоплату по частинах, в загальній сумі 100%, вказаною в рахунку-фактурі, на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- перша частина у розмірі 70% вартості Товару (партії Товару) впродовж двох банківських днів після виставляння рахунку-фактури Постачальника;

- друга частина у розмірі 30% вартості Товару (партії Товару) впродовж п`яти банківських днів після отримання повідомлення (за допомогою електронної пошти та/або телефонним зв`язком) від Постачальника про готовність до відвантаження, але не пізніше моменту постачання Повару (партії Товару).

На виконання вказаних зобов`язань, позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 531 302,00 грн за рахунком-фактурою № ЕАЛГ018042 від 17.10.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 9564 від 17.10.2023.

Отже, позивач свої зобов`язання щодо внесення попередньої оплати у встановлені договором порядку, строк та розмірі виконав належним чином.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Так, у розділі 2 Договору сторонами визначені умови щодо поставки товару, а саме:

- постачання Товару по частинах (партіями) допускається. Дострокове постачання Товару (партії Товару) допускається. Товар поставляється на умовах ЕXW (склад Постачальника пгт. Димер, вул. Вишнева, б. 22Б; м. Бровари, бул. Незалежності, 18) (п. 2.1 Договору);

- термін виготовлення Товару (партій Товару) відбувається впродовж 40 (сорока) банківських днів з моменту надходження 70% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 2.2 Договору);

- товар передається Покупцеві тільки за умови проведення повної оплати його вартості (п. 2.3 Договору);

- датою постачання Товару (партії Товару) вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної Постачальника. Факт постачання підтверджується видатковою накладною підписаною представником Покупця (2.4 Договору);

- разом з Товаром Постачальник надає Покупцеві наступні документи: видаткову накладну; оригінал рахунку-фактури (п. 2.6 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що повідомлення про готовність партії Товару до відвантаження надається Покупцеві за допомогою телефонного зв`язку по тел. № +38 (044) 224-7516 або на електронну пошту sale@aironplast.com.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідачем частково передано, а позивачем прийнято товар на загальну суму 250 217,64 грн, в розрізі по накладних: видаткова накладна № #АЛГ0012473 від 19.12.2023 на суму 167 384,52 грн; видаткова накладна № #АЛГ0012543 від 20.12.2023 на суму 82 833,12 грн. Видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками обох підприємств без будь-яких зауважень, отже підписанням видаткових накладних сторони підтвердили, що зауважень та претензій стосовно виконання умов договору одна до одної не мають.

Разом з цим, позивач посилається на те, що у встановлений договором строк відповідач не повідомив позивача про дату готовності товару до відвантаження, а також у визначені договором строки відповідач не здійснив поставку товару, за який позивачем була внесена попередня оплата.

Враховуючи вказані обставини, позивач 21.12.2023 та 25.12.2023 звернувся до відповідача з листами-вимогами № 21/12-1 та № 2512-3, в яких просив здійснити повернення коштів у розмірі 531 302,00 грн.

Водночас суд критично сприймає наявні в матеріалах справи листи-вимоги з огляду на таке.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини заборони суперечливої поведінки міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Принцип заборони суперечливої поведінки - є одним із найважливіших принципів загального права. У системі загального права він ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованим на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Цей принцип виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами. Вказаний принцип "estoppel", зокрема застосовано у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі "Хохліч проти України" (заява № 41707/98). Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У розрізі наведеного висновку, суд зазначає про те, що встановлені обставини справи свідчать про те, що листи-вимоги № 21/12-1 від 21.12.2023 та № 2512-3 від 25.12.2023 позивача про повернення попередньої оплати в розмірі 531 302,00 грн суперечать наявним в матеріалах справи доказам, а саме видатковим накладним № #АЛГ0012473 від 19.12.2023 та № #АЛГ0012543 від 20.12.2023.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що на виконання п. 3.5 Договору, 14.12.2023 засобами телефонного зв`язку, було повідомлено позивача про готовність партії товару до відвантаження.

Водночас суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про існування факту готовності партії товару до відвантаження (картки складського обліку, накладні внутрішнього переміщення товару) і належного повідомлення про це покупця.

При цьому суд зазначає, що сам факт повідомлення продавцем покупця про готовність товару до відвантаження жодним чином не свідчить про виконання ним свого обов`язку з поставки товару відповідно до умов договору.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що для перевезення замовленого товару ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" було залучено перевізника - ФОП Мельниченка Р.В., та між цими сторонами склалися правовідносини щодо транспортного експедирування та перевезення спірного товару з пункту навантаження: "Київська область, м. Бровари, вул. Січових стрільців, 1/1" до дочки призначення (пункту розвантаження): "м. Київ, вул. Бориспільська, 7" автомобільним транспортом.

Статтею 909 ЦК України та статтею 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 908 ЦК України, яка кореспондується з вимогами частини п`ятої статті 307 ГК України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

На виконання пункту 3 розділу першого Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1995 року № 7, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України (далі - Правила).

Згідно з пунктами 1, 11.1, 11.4-11.6 Правил вантаж - це всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу. Документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна (ТТН). У міжнародних автомобільних перевезеннях таким документом є CMR - міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику. У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Водій (експедитор перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної). У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником.

За приписами частин 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

На підтвердження факту здійснення поставки товару 19.12.2023 та 20.12.2023 відповідачем надані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних на відпуск алюмінієвого профілю.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по - батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Отже товарно-транспортна накладна повинна містити підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні від 19.12.2023 та від 20.12.2023 містять підпис перевізника (водія), підпис та печатку підприємства вантажовідправника. При цьому підпису відповідальної особи ТОВ "АЙРОНТРЕЙД" (вантажоодержувача) товарно-транспортні накладні в графі "прийняв" не містять.

Суд враховує, що товарно-транспортні накладні, які не містять підпису та печатки покупця про отримання товару, не можуть підтверджувати, що партія товару була поставлена 19.12.2023 та 20.12.2023 позивачу відповідачем.

За загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Підтверджуючи поставку на користь позивача товару - профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15 в кількості 684 м.п. на загальну вартість 56 388,96 з ПДВ відповідач надав копію видаткової накладної № УАЛГ0012473 від 19.12.2023.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до положень п. п. 2.1 ч. 2 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відтак, надана відповідачем в якості доказу здійснення господарської операції видаткова накладна в розумінні положень чинного законодавства, є первинним документом, а відтак таким документом, який є підставою для оприбуткування товару. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз. 1 п. 2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями абз. 1 п. 2.5. Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні").

При цьому, надана відповідачем видаткова накладна № УАЛГ0012473 від 19.12.2023 не містить доказів отримання товару Покупцем (позивачем), позаяк не містить обов`язкових відомостей, визначених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: посади особи відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, слід звернути увагу на таке.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, дослідженню судом підлягає, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). Так, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

Як встановлено судом, позивач заперечує поставку відповідачем партії товару - профіль алюмінієвий ПАС - 4597 6063А 6000 мм АН-15 в кількості 684 м.п. на загальну вартість 56 388,96 з ПДВ.

З огляду на наведене, зважаючи на невідповідність видаткової накладної № УАЛГ0012473 від 19.12.2023 положенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відсутність інших доказів, які могли б підтверджувати факт господарської операції за означеною накладною, суд визнає доводи відповідача необґрунтованими, та такими, що не спростовують підстав позовних вимог позивача.

Твердження відповідача про не бажання позивача підписувати видаткові накладні на поставку частини товару обґрунтовуючи його не якістю, суд оцінює критично з огляду на таке.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до п. 4.3 Договору положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (надалі Інструкція), застосовуються до правовідносин Сторін за цим Договором в тій частині, що не суперечить умовам, встановленим цим Договором.

Так, судом враховується, що порядок приймання товару за якістю врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7, згідно з якою вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийоми продукції за якістю.

Пунктом 14 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, інших обов`язкових для сторін правил, а також по супровідних документах, що засвідчують якість та комплектність постачаємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.).

Згідно з п.16 цієї Інструкції, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Одержувач також зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складанні двостороннього акта представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі.

Відповідно до п. 4.5 Договору претензії за якістю поставленого Товару можуть бути пред`явлені не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту постачання Товару. Винуватець дефектів, терміни, спосіб їх усунення, а також порядок відшкодування збитків, що зазнали, встановлюється після спільного огляду неякісного Товару представниками Сторін з подальшим складання двостороннього Акту. Сторони мають право залучити, для визначання проблем з якістю, незалежну експертну організацію. Витрати, пов`язані із залученням експертної організації несе винна Сторона.

Отже, укладеним сторонами Договором та Інструкцією № П-7 від 25.04.66, передбачено, що у разі поставки товару неналежної якості приймання товару припиняється/призупиняється та складається відповідний акт.

Водночас досліджені судом обставини справи свідчать про те, що покупець не відмовився від прийняття товару, наприклад, у зв`язку з невідповідністю товару вимогам щодо комплектності, асортименту, якості, кількості тощо, а також, будь-яких, актів з приводу невідповідності товару умовам Договору не складав.

Отже, суд вважає, що підписанням видаткових накладних № #АЛГ0012473 від 19.12.2023 та № #АЛГ0012543 від 20.12.2023 без будь-яких зауважень позивач прийняв товар за кількістю і якістю, а тому посилання відповідача на призупинення поставки спірного товару у зв`язку із зауваженнями щодо якості поставленого товару не беруться до уваги.

Посилання відповідача на відеозапис на якому працівники позивачадосліджують параметри поставленого товару, суд оцінює критично, позаяк з відеозапису не можливо встановити найменування товару, одиниці виміру, загальну кількість та факт здійснення поставки за Договором.

При цьому судом не береться до уваги як доказ заява свідка ОСОБА_1 (начальника відділу збуту), додана до відзиву на позов, оскільки викладені в такій заяві покази не підтверджені документально.

Так, відповідно до ст.ст. 87, 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Таким чином, всі факти, необхідні для обґрунтування заперечень у спорах про стягнення коштів за непоставлений товар, мають бути доведені на підставі первинних та інших документів (актів, видаткових накладних, рахунків, податкових накладних тощо), позаяк, заява свідка жодним чином не доводить ні факту поставки товару, ні тим паче її обсягів та вартості.

Надаючи оцінку наданому відповідачем у вигляді роздруківки на паперовому носії листуванню з месенджеру "Viber" з користувачем "Ирина Айронтрейд", суд бере до уваги таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

За приписами статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Наведені норми права свідчать про те, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці, зокрема, його наведено у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зазначено, що Верховний Суд дотримується послідовної правової позиції, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах.

При цьому Верховний Суд також врахував, що відсутність електронного цифрового підпису у відповідних документах свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

Верховний Суд також зазначив, що якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі №910/1162/19, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20.

Із наданих відповідачем роздруківок електронного листування з месенджеру "Viber" з користувачем "Ирина Айронтрейд" не можливо встановити наявність відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису сторін такого листування, що дозволило б достеменно ідентифікувати осіб, які складали відповідні повідомлення як від імені позивача, так і від імені відповідача. При цьому, відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

З умов укладеного між сторонами договору слідує, що ними не було передбачено порядок електронної комунікації саме у вигляді електронного листування через месенджер "Viber" та не було визначено переліку осіб, уповноважених вести таку комунікацію.

З огляду на викладене, суд відзначає, що копії електронного листування з мобільного додатка "Viber" не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, підтверджувати факт поставки товару за Договором поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач не здійснив поставку товару у встановлені у Специфікації №1 від 16.10.2023 до Договору № 16/10/2023 строки, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки № 16/10/2023 від 16.10.2023.

За приписами ст. ст. 669, 670 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно з положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Отже, можна зробити висновок, що умовою застосування ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

За встановлених обставин, зважаючи на те, що доказів повернення суми передплати у розмірі 281 084,36 грн матеріали справи не містять, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати від відповідача, який одержав суму попередньої оплати товару і не передав товар, який відповідає заявленому асортименту, тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 281 084,36 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення 322,68 грн - 3% річних, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, суд виявив помилку, яка полягає у тому, що позивачем не враховано, що 2024 рік має 366 днів, а не 365. Вказана помилка вплинула на розмір заявлених до стягнення 3% річних.

Здійснивши власний розрахунок, судом, за період прострочення з 18.04.2024 по 01.05.2024 отримано 322,56 грн 3% річних (розрахунок додається).

Відтак, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає до часткового задоволення, у розмірі 322,56 грн.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем, згідно платіжної інструкції № 10354 від 01.05.2024, сплачено судовий збір в загальному розмірі 4 221,11 грн, за ставкою 1,5 відсотка ціни позову.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 221,10 грн.

Окрім того, з урахуванням заявлення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на заяву представника позивача, озвучену в судовому засіданні 12.09.2024, про подання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу в порядку положень ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (проспект Космонавтів, буд. 53, м. Вінниця, 21027; код ЄДРПОУ 40531379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099; код ЄДРПОУ 38348243) 281 084 грн 36 коп - суми попередньої оплати; 322 грн 56 коп - 3% річних та 4 221 грн 10 коп - витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 03.10.2024 о 12:00 год.

Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу та третій особі.

Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС, третій особі - рекомендованим листом.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 вересня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ФОП Мельниченко Р.В. ( АДРЕСА_1 )