Рішення

від 14.01.2025 по справі 902/532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"14" січня 2025 р. Cправа № 902/532/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (проспект Космонавтів, буд. 53, м. Вінниця, 21027)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи - підприємця Мельниченка Романа Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 281 407,04 грн.

за участю секретаря судового засідання Полотнянка Б.Ю.,

представників сторін:

позивача Гніденко О.М. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача не з`явився;

третьої особи не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області, в порядку загального позовного провадження, перебувала справа № 902/532/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 281 084,36 грн та 322,68 грн три проценти річних.

13.09.2024 Господарським судом Вінницької області у справі № 902/532/24 прийнято рішення, відповідно до якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" 281 084,36 грн суми попередньої оплати; 322,56 грн 3% річних та 4 221,10 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Враховуючи заявлення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено 5-ти денний строк позивачу для подання суду відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та призначено судове засідання на 03.10.2024 згідно із приписами ч. 2 ст. 221 ГПК України.

01.10.2024 на адресу суду надійшла заява № б/н від 24.09.2024 (вх. № 01-34/9607/24 від 01.10.2024) представниці позивача - адвоката Гніденко О.М. про відшкодування суми судових витрат, які поніс позивач при розгляді даної справи.

03.10.2024 на адресу суду надійшло заперечення № б/н від 02.09.2024 (вх. № 01-34/9695/24 від 03.10.2024) представника відповідача - адвоката Старого М.М. на заяву про відшкодування судових витрат, які поніс позивач при розгляді даної справи.

У визначену судом дату (03.10.2024) розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікуванні.

Суд, ухвалою від 07.10.2024 повідомив учасників справи про судове засідання у справі № 902/532/24 з вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, яке призначено на 24.10.2024.

18.10.2024 на електронну адресу Господарського суду Вінницької області надійшов запит № 902/532/24/6949/24 від 18.10.2024 про витребування матеріалів справи № 902/532/24 у зв`язку із надходженням до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.09.2024.

Суд, ухвалою від 21.10.2024 зупинив провадження з вирішення питання щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу до повернення матеріалів справи № 902/532/24 до Господарського суду Вінницької області.

Північно-західний апеляційний господарський суд, постановою від 17.12.2024, ухвалив: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.09.2024 у справі №902/532/24 - залишити без задоволення; рішення Господарського суду Вінницької області від 13.09.2024 у справі № 902/532/24 - залишити без змін.

Станом на 27.12.2024 матеріали справи повернуто судом апеляційної інстанції до Господарського суду Вінницької області.

Суд, ухвалою від 27.12.2024, серед іншого, постановив: провадження у справі №902/532/24 з вирішення питання щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу поновити; повідомити учасників справи про судове засідання у справі № 902/532/24 для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, яке відбудеться 14.01.2025.

На визначену судом дату з`явилася представниця позивача в режимі відеоконференції.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався, при цьому суд зважає, що про дату, час та місце призначеного судового засідання останнього повідомлено шляхом направлення ухвали суду від 27.12.2024 до електронного кабінету в ЄСІТС.

Третя особа правом участі в засіданні суду також не скористалася. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце судового засідання останній повідомлений ухвалою суду від 27.12.2024, яка надсилалась поштовою кореспонденцією.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про розгляд питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" судових витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 № 13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Звертаючись до суду з позовною заявою у справі № 902/532/24 позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У запереченнях № б/н від 02.09.2024 (вх. № 01-34/9695/24 від 03.10.2024) відповідач просив відмовити позивачу у покладені на ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн.

Суть заперечень відповідача зводяться до того, що позивачем надані неналежні та недопустимі докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу. Разом з цим відповідач звертає увагу на те, що заява про відшкодування судових витрат була подана позивачем 24.09.2024, поряд з цим рішення у справі ухвалене 13.09.2024, а тому заява подана з порушенням встановленого ГПК строку.

Суд вказує, що в силу ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога у суді позивачу надавалася адвокатом Гніденко Ольгою Миколаївною.

28.07.2023 між Гніденко Ольгою Миколаївною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (Клієнт) було укладено Договір №01/07-2023 про надання правової допомоги (далі - Договір) (т. 1, а.с. 25-27), відповідно до п. 1.1 якого "Адвокат" на підставі ст. 59 Конституції України, та діючи відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" приймає на себе зобов`язання надавати "Клієнту" наступну правову допомогу:

а) представляти та захищати інтереси "Клієнта" в усіх державних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України та інших правоохоронних, наглядових і контролюючих органів.

б) здійснювати представництво та захист інтересів "Клієнта" в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, господарських судах всіх інстанцій, адміністративних та третейських судах, Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті України та Конституційному суді України під час здійснення судочинства;

в) приймати участь та захищати інтереси "Клієнта" при проваджені справ в порядку цивільного, господарського, кримінального, адміністративного та конституційного судочинства, з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни розміру позовних вимог, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень суду, подання апеляційних, касаційних скарг, інших передбачених законодавством скарг, клопотань та заяв.

г) надавати "Клієнту" правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, надавати послуги при укладенні угод цивільно-правового характеру;

д) складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру, посвідчувати копії документів по справам, які перебувають в провадженні "Адвоката";

є) надавати правову допомогу під час виконання та відбування кримінальних покарань;

ж) здійснювати інші види правової допомоги, не заборонені законом.

Згідно із п.п. 2.1-2.3 Договору "Клієнт" в письмовій або усній формі повідомляє "Адвоката" про суть доручення, що підлягає вирішенню. "Адвокат" самостійно визначає перспективи вирішення доручення "Клієнта", перелік необхідної документації та інформативних даних, необхідних для вирішення доручення. "Клієнт" за вимогою "Адвоката" надає останньому всю необхідну документацію та інформацію стосовно вирішення доручення "Клієнта".

Пунктом 3.5. Договору визначено, що з метою виконання "Адвокатом" доручення, "Клієнт" зобов`язується надавати в установленому законом порядку і формі підтвердження повноважень "Адвокату", які необхідні для виконання юридичних дій або надання фактичних послуг.

Розмір оплати за правову допомогу (сума гонорару адвоката) встановлюється у фіксованому розмірі за погодженням між "Клієнтом" та "Адвокатом", в залежності від обсягу роботи "Адвоката", витраченого часу та складності доручення (п. 4.1 Договору).

Згідно із п. 4.2 Договору остаточна сума гонорару "Адвоката" визначається підписаним сторонами звітом про виконану "Адвокатом" роботу та/або Актом виконаних робіт до цього договору. "Клієнт" зобов`язується сплатити "Адвокату" суму гонорару за правову допомогу, визначену звітом та/або актом протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання сторонами Звіту про виконану роботу та/або Акту виконаних робіт. У випадку відмови "Клієнта" підписати Звіт та/або Акт виконаних робіт, "Клієнт" зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання звіту/акту виконаних робіт надати "Адвокату" свої вмотивовані зауваження/заперечення до звіту/акту в письмовій формі. У випадку ненадання у встановлений даним пунктом договору строк письмових зауважень/заперечень, звіт/акт виконаних робіт вважаються погодженими "Клієнтом", а сума гонорару "Адвокату" визначеною сторонами. Сторони мають право одразу визначити остаточну суму гонорару "Адвоката" або встановити інші умови оплати роботи "Адвоката" (погодинна оплата) та строки оплати, уклавши додаткову угоду до даного договору.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 Договору).

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду, зокрема: копію договору № 01/07-20223 про надання правової допомоги від 28.07.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1406765 від 02.05.2024; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000632 від 15.07.2019; копії актів виконаних робіт від 13.05.2024 та від 13.09.2024; копію квитанції № 3257156 від 02.05.2024 на суму 6 000,00 грн; копії платіжних інструкцій № 10592 від 19.06.2024 та № 10794 від 05.08.2024.

Згідно із Актом виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №01/07-2023 від 28.07.2023 загальна вартість виконаних адвокатом робіт складає 6 000 грн. Такий Акт включає в себе перелік виконаної роботи, а саме: вивчено матеріали справи та здійснено підготовку документів для подання позовної заяви; складено позовну заяву про стягнення грошових коштів з відповідача ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" (ЄДРПОУ: 40531379) за недопоставлений алюмінієвий профіль в сумі 281084,36 грн та 3% річних в сумі 322,68 грн; направлено цінним листом з описом вкладення позовну заяву з додатками відповідачеві та до Господарського суду Вінницької області (т. 1, а.с. 198).

Відповідно до Акту виконаних робіт від 13.09.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01/07-2023 від 28.07.2023, загальна вартість виконаних адвокатом робіт складає: 6 500 грн. Вказаним Актом визначено перелік виконаної роботи, а саме: складено заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 27.05.2024 та направлено учасникам та до суду за допомогою підсистеми "Електронний Суд"; складено заяву про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі від 05.06.2024 та направлено до суду за допомогою підсистеми "Електронний Суд"; складено заяву про виконання вимог ухвали суду від 18.06.2024, направлено примірник позовної заяви з додатками поштовим зв`язком третій особі ФОП Мельниченко; складено заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 18.06.2024 та направлено поштовим зв`язком всім учасникам та до Господарського суду Вінницької області; участь в судовому засіданні по справі №902/532/24 в режимі відеоконфренції 02.07.2024; участь в судовому засіданні по справі № 902/532/24 в режимі відеоконфренції 12.09.2024 (т. 1, а.с. 199).

Як вбачається з квитанції (форми ПО-Д2) № 3257156 від 02.05.2024 позивач сплатив адвокату 6 000 грн (т. 1, а.с. 195).

Крім того, відповідно до платіжних інструкцій № 10592 від 19.06.2024 та № 10794 від 05.08.2024 позивач сплатив адвокату кошти в загальній сумі 6 500 грн (т. 1, а.с. 196-197).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі № 922/1964/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Суд наголошує на тому, що категорія цієї справи не є специфічною чи особливо складною, не потребувала при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів.

Однак суд бере до уваги, що спір виник з вини відповідача, який не повернув позивачу суму попередньої оплати за непоставлений товар.

Проаналізувавши Акти виконаних робіт від 13.05.2024 та від 13.09.2024, суд не встановив невідповідності, які б були підставою для відмови у відшкодуванні витрат, вказаних у них. Суд вказує, що оцінює, вказані в цих Актах роботи у сукупності і вважає, що вартість таких послуг в сумі 12 500 грн є обґрунтованою.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів фактичного понесення витрат з огляду на те, що квитанція (форми ПО-Д2) № 3257156 від 02.05.2024 не відповідає вимогам Інструкції № 8 від 29.09.1995 відхиляється судом, оскільки законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати саме адвокат як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, при сплаті клієнтом гонорару, а також не встановлено форму такого документа. Таким чином, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (аналогічна позиція щодо документального підтвердження отримання готівки від клієнта викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі № 727/4597/19).

Твердження відповідача, що неможливо ідентифікувати, чи має відношення квитанція серії 03 ААВ № 3257156 від 02.05.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01/07-2023 від 28.07.2023 року, ордеру серії АА № 1406765 від 02.05.2024 року та до справи № 902/532/24, суд оцінює критично з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи ордер серії АА № 1406765 від 02.05.2024 виданий позивачем адвокату Гніденко Ользі Миколаївні на підставі Договору про надання правової допомоги № 01/07-2023 від 28.07.2023. Тією ж самою датою 02.05.2024 адвокатом підписано позовну заяву в якій визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

02.05.2024 адвокатом Гніденко О.М. отримано кошти в розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується квитанцією (форми ПО-Д2) № 3257156 від 02.05.2024.

Після надходження позовної заяви до суду 06.05.2024 (вх. №547/24 від 06.05.2024), а саме 13.05.2024 між позивачем та адвокатом підписано Акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги № 01/07-2023 від 28.07.2023, в якому з поміж іншого зазначено складання позовної заяви про стягнення грошових коштів з відповідача ТОВ "АЛЮПРО ГРУП" (ЄДРПОУ: 40531379) за недопоставлений алюмінієвий профіль в сумі 281084,36 грн та 3% річних в сумі 322,68 грн.

Щодо "не зрозумілості" оплати наданих за Актами правничих послуг суд звертає увагу відповідача, що за усталеною практикою Верховного Суду витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тому надання документів на підтвердження сплати таких витрат на час вирішення судом питання про їх розподіл не є обов`язковими і встановлення належності цього доказу на цьому етапі не матиме суттєвого впливу на вирішення відповідного питання, а тому заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" в цій частині відхиляються судом.

Одночасно суд зауважує, що співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу не обмежується лише порівнянням таких витрат із ціною позову, оскільки в силу ч. 4 ст. 126 ГПК України має враховуватися і: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

За вказаного суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачу послуг та їх вартість, є обґрунтованим та підтвердженим в розмірі 12 500 грн.

Водночас суд критично сприймає посилання відповідача, що заява про відшкодування судових витрат подана позивачем з порушенням встановленого ГПК строку з огляду на таке.

Як вбачається з протоколу судового засіданні від 12.09.2024 на визначену судом дату представниця позивача з`явилася в режимі відеоконференції, а представник відповідача взяв участь в судовому засіданні в залі суду. При цьому третя особа правом участі в засіданні суду не скористалася.

В судовому засіданні 12.09.2024, суд, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача, розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів на якій оголошено перерву в межах дня до 14 год 00 хв.

Після перерви судом завершено стадію дослідження доказів проведено стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 12.09.2024 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.

Зі змісту формуляру (протоколу) судового засідання від 13.09.2024 у справі №902/532/24 вбачається, що на проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 13.09.2024 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

У відповідності до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Зі змісту рішення Господарського суду Вінницької області від 13.09.2024 у справі №902/532/24 вбачається, що повний текст вказаного рішення був складений 23 вересня 2024 року.

Таким чином, з урахуванням того, що на проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 13.09.2024 представники сторін не з`явилися та відповідно до положень ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення Господарського суду Вінницької області є 23.09.2024, тобто саме дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що заява про стягнення витрат на професійну правову допомогу разом із відповідними доказами таких витрат були надіслані до суду 25.09.2024, що підтверджується відповідною відміткою відділення поштового зв`язку на поштовому конверті.

Згідно із ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на те, що датою ухвалення рішення Господарського суду Вінницької області від 13.09.2024 у справі № 902/532/24 є 23.09.2024, тому процесуальний строк на подачу доказів судових витрат, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України позивачем пропущений не був.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги позивача частково, тому на відповідача покладаються понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 12 498,75 грн. Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1,25 грн, суд залишає за позивачем у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву № б/н від 24.09.2024 (вх. № 01-34/9607/24 від 01.10.2024) представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" - адвоката Гніденко О.М. про відшкодування суми судових витрат, які поніс позивач при розгляді справи №902/532/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРО ГРУП" (проспект Космонавтів, буд. 53, м. Вінниця, 21027; код ЄДРПОУ 40531379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД" (вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099; код ЄДРПОУ 38348243) 12 498 грн 75 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 1,25 грн залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙРОНТРЕЙД".

4. Примірник додаткового рішення направити сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС, третій особі - рекомендованим листом.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне додаткове рішення складено 23.01.2025.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ФОП Мельниченко Р.В. ( АДРЕСА_1 )