Ухвала

від 23.09.2024 по справі 10/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

23.09.2024р. Справа №10/151

за скаргою від 16.08.2024р. Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг

на бездіяльність державного виконавця Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі №10/151

за позовом Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат, Донецька область, м. Макіївка

про стягнення 1000000,00грн.

Суддя Левшина Г.В.

Рішенням арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р. позов Відкритого акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат м.Кривий Ріг до Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат м. Макіївка про 1000000,00 грн. задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1000000,00 грн. боргу, 1700,00 грн. у відшкодування витрат на державне мито; крім того, стягнуто з відповідача на користь Державного підприємства Арбітражний інформаційний центр м.Київ 69,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення.

На виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

До господарського суду Донецької області звернулось Приватне акціонерне товариство Північний гірничо-збагачувальний комбінат з заявою про видачу дубліката наказу від 03.05.2001р. по справі №10/151 та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2016р. дану заяву задоволено в повному обсязі, видано дублікат наказу від 03.05.2001р. та поновлено строк на його пред`явлення до виконання до 25.01.2017р.

19.08.2024р. через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат від 16.08.2024р. на бездіяльність державного виконавця Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за змістом якої скаржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Макіївського відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- зобов`язати державного виконавця Макіївського відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53328379 з ідентифікатором доступу;

- зобов`язати державного виконавця Макіївського відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити всіх передбачених законом заходів щодо повного та своєчасного виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.05.2001 по справі №10/151 та повідомити про вжиті заходи суд і стягувача.

У зв`язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці по вагітності та пологах до 06.10.2024р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 19.08.2024р. №02-01/60 призначений повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду справи №10/151 визначено суддю Левшину Г.В.

26.08.2024р. до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат про відновлення строку на подання скарги, в якому скаржник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги та відкрити провадження по скарзі ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат на бездіяльність Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.05.2001р. по справі №10/151 про стягнення з ВАТ Макіївський металургійний комбінат на користь ПРАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат грошових коштів в сумі 1001700,00 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2024р. скаргу від 16.08.2024р. Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат, м.Кривий Ріг залишено без руху та надано Приватному акціонерному товариству Північний гірничо-збагачувальний комбінат, м.Кривий Ріг строк для усунення недоліків його скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

03.09.2024р. через підсистему Електронний суд від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг надійшла заява б/н від 31.08.2024р. про усунення недоліків, за змістом якої скаржником, зокрема, уточнено резолютивну частину скарги на бездіяльність державного виконавця та викладено її в наступній редакції:

1. Відкрити провадження у справі №10/151 за скаргою ПРАТ ПІВНГЗК на бездіяльність Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 08.05.2001 по справі №10/151;

2. Закрити провадження у справі №10/151 в частині зобов`язання державного виконавця Макіївського відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати Стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67503111 з ідентифікатором доступу;

3. Зобов`язати державного виконавця Макіївського відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити всіх передбачених законом заходів щодо повного та своєчасного виконання наказу Господарського суду Донецької області від 08.05.2001 по справі №10/151, а саме:

- викликати керівника та/або уповноважених посадових осіб для надання пояснень щодо причин невиконання судового рішення;

- витребувати у Боржника декларацію про доходи та майно, а також фінансову звітність;

- у випадку неявки та ігнорування даної вимоги притягнути посадових осіб Боржника до відповідальності;

- направити запити до банківських установ, відповідних органів державної реєстрації права власності та рухоме та нерухоме майно (МРЕВ, Держпродспоживслужби, Державної інспекції сільського господарства України та ін.) щодо виявлених рахунків, електронних гаманців, рухомого та нерухомого майна (в т.ч. земельних ділянок, які не мають кадастрового номеру та нерухомого майна, право на яке реєструвалося до 2013р.), сільскогосподарської техніки, водних суден та ін.;

- вжити заходи щодо виявлення майнових прав, зокрема, корпоративних прав, акцій, прав інтелектуальної власності, майна / коштів, які належать Боржнику від інших осіб, або яке знаходиться у інших осіб;

- здійснити вихід за місцем знаходження Боржника або його філій, органів управління, або за місцезнаходженням майна Боржника для виявлення, опису та оцінки такого майна;

- звернутись до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Боржника, відповідно до ст.382 Кримінального Кодексу України Невиконання судового рішення; - направити до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Боржника за межі України до виконання зобов`язань за рішенням суду;

4. Про вжиті заходи та їх результати повідомити суд і Стягувача.

За змістом заяви про усунення недоліків скаржником було повідомлено суд, що останнім 20.06.2024р. з метою отримання постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу було направлено запит на електронну адресу органу державної виконавчої служби. Докази такого направлення було долучено заявником до додатків до заяви про усунення недоліків.

Одночасно скаржник наполягає на тому, що 28.08.2024р. на повторний запит товариства органом державної виконавчої служби було направлено постанову з ідентифікатором доступу до ВП №67503111, у зв`язку із чим представник скаржника отримав можливість ознайомитись за допомогою АСВП з матеріалами ВП №67503111 та встановити, що в рамках зведеного ВП №68083759 на все майно боржника накладено арешт та здійснено державну реєстрацію обтяження речового права; виявлене рухоме майно подано у розшук; на всі рахунки боржника накладено арешт.

Однак, на думку скаржника, державним виконавцем не було вжито усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення результату щодо виконання судового рішення у справі №10/151.

Таким чином, ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат наполягає на тому, що з 15.11.2021р. - моменту відкриття ВП №67503111, та по сьогоднішній день має місце протиправна бездіяльність державного виконавця.

Дослідивши матеріали скарги та заяви про усунення недоліків, суд наголошує на тому, що незважаючи на те, що сам же заявник наполягає на тому, що ним було отримано відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження, останнім не було надано до суду ані відповідної постанови, ані доказів її отримання. З огляду на наведене, на час вирішення питання про прийняття відповідної скарги до розгляду у суду відсутні належні докази наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 03.05.2001р. по справі №10/151.

Окрім того, скаржником було подано на розгляд суду клопотання про відновлення строку на подання скарги, за змістом якого останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги на бездіяльність державного виконавця Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі №10/151.

Розглянувши матеріали скарги, клопотання про відновлення строку та заяву про усунення недоліків, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів (в редакції, що діє на момент звернення позивача зі скаргою до суду) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява №38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Так, згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до частини п`ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статті 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Приписами статей 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій/бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339 341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, які знаходяться у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №920/149/18 (провадження №12-297гс18), від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №909/524/19, від 19.03.2024 у справі №909/992/19.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як зазначає сам скаржник, виконавче провадження №67503111 з примусового виконання рішення суду від 03.05.2001р. по справі №10/151 було відкрито 15.11.2021р.

Проте, перевірити відповідні доводи у суду не має можливості, оскільки скаржником було лише зазначено вищенаведені відомості без надання належних доказів на їх підтвердження.

Таким чином, саме з 15.11.2021р. та по сьогоднішній день, на думку скаржника, має місце протиправна бездіяльність державного виконавця.

При цьому, як зазначає скаржник, про таку бездіяльність ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат стало відомо лише 28.08.2024р., після того як ним влітку 2024 року почали вживатися заходи спрямовані на отримання від органу державної виконавчої служби постанови з ідентифікатором доступу до ВП №67503111. За думкою позивача, неправомірна бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат просить суд врахувати, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.09.2022р. у справі №500/1912/22, суворе застосування судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст.6 Конвенції. Поважність пропуску звернення до суду з відповідною скаргою пояснюється скаржником в розрізі загальновідомих обставин пов`язаних з повномасштабною агресією з боку рф.

Оцінюючи доводи скаржника суд враховує сталу та послідовну судову практику Верховного Суду щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні (правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 14.08.2019 у справі №910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г).

Зокрема, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.11.2023р. у справі №904/3734/20 передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ч.1 ст.341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже, під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях достеменного встановлення істотних обставин щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку для звернення із скаргою до суду, факту дотримання стягувачем цього строку, може свідчити про передчасність висновків судів прийняття до розгляду скарги та не можуть зумовити обов`язок суду щодо її розгляду скарги по суті в порядку ст.343 ГПК України, оскільки нормами ГПК України імперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

Також господарський суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г, де відзначено, що з порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

У п.п.52, 53 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2022р. у справі №910/18480/20 також зазначено, що враховуючи положення законодавства (ст.ст.18, 19, 28 Закону "Про виконавче провадження"), учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

В даному випадку суд зазначає, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, з урахуванням презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, за висновками суду, ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат не спростовано наявності у нього можливостей своєчасно отримати постанову про відкриття виконавчого провадження та інформацію про вчинені державним виконавцем виконавчі дії, а отже звертатись із відповідною скаргою з дотриманням строків ст.341 ГПК України.

Суд також критично оцінює посилання скаржника на загальновідомі обставини пов`язані з повномасштабною агресією з боку рф, оскільки згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22, запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За висновками суду, Приватним акціонерним товариством Північний гірничо-збагачувальний комбінат не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами наявності поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Зокрема, матеріали скарги та доданих до неї документів не містять жодних доказів вжиття позивачем починаючи з 15.11.2021р. (тобто, протягом майже трьох років) будь-яких заходів, вчинення дій, направлених на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, звернення до виконавця з запитами, скаргами тощо щодо стану виконання судового рішення у справі.

Наявності будь-яких поважних причин, які б перешкоджали стягувачу вчинити відповідні дії, у тому числі й оскаржити дії або бездіяльність державного виконавця у встанволені законом строки судом не встановлено.

Правові приписи Закону України Про виконавче провадження передбачають принципи активної участі й самого стягувача у процедурі безпосереднього примусового виконання судових рішень. Так, згідно зі статтею 26 Закону у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, тощо.

Статтею 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Натомість, представлені заявником матеріали скарги не містять доказів вчинення стягувачем дій, направлених на сприяння виконанню рішення (як то, звернення до виконавця з заявами, клопотаннями щодо ініціювання вчинення окремих виконавчих дій тощо).

Навпаки, за наявними у справі відомостями вбачається наявність певної бездіяльності у захисті своїх прав при виконанні судового рішення у справі №10/151 з боку Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат. Так, судове рішення у справі було ухвалене майже 20 років тому, у 2001 році. Через 15 років судом було поновлено стягувачу строк на пред`явлення наказу у справі до виконання та видано його дублікат. Доказів вчинення впродовж 23 років будь-яких дій з захисту своїх прав щодо виконання судового рішення у даній справі матеріали справи не містять.

Крім цього, суд враховує той факт, що з моменту ухвалення судового рішення у справі істотно змінилися обставини діяльності боржника та, як наслідок, способи вчинення виконавчих дій відносно нього. Зокрема, місцезнаходженням боржника є місто Макіївка Донецької області, територія якого є окупованою Російською Федерацією з 07.04.2014р.

Відповідно до ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений зокрема законом. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Положення норм національного процесуального закону кореспондуються зі ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату у вигляді відповідного відшкодування.

Системний аналіз вищевикладених норм та офіційного тлумачення їх Конституційним судом свідчить про те, що дослідження факту наявності охоронюваного законом інтересу на момент звернення до суду з відповідним позовом повинно здійснюватися у взаємозв`язку з визначенням, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного інтересу тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного охоронюваного законом інтересу позивача, який, в свою чергу, не повинен суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, звертаючись до господарського суду, стягувач як заінтересована сторона у виконавчому провадженні має вказати у скарзі в чому саме полягає бездіяльність, яка порушує його права, та у який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

За висновками суду, у наданій скарзі Приватним акціонерним товариством Північний гірничо-збагачувальний комбінат зазначені такі способи захисту, які на час подання цієї скарги є невиконуваними.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з зазначеним, враховуючи вищевикладене, згідно приписів ч.2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України, скарга від 16.08.2024р. Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 118, 232-235, 341, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат про відновлення строку на подання скарги на бездіяльність державного виконавця Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі №10/151 відмовити.

Скаргу від 16.08.2024р. Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено 23.09.2024р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина