Рішення

від 23.09.2024 по справі 913/343/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м.Харків Справа № 913/343/24

Провадження №16/913/343/24

За позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача-1 - Фермерського господарства «Дюніс», село Бараниківка Сватівського району Луганської області,

відповідача-2 - ОСОБА_1 , село Бараниківка Сватівського району Луганської області

про стягнення 692 688,67 грн

без виклику (повідомлення) учасників справи,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Фермерського господарства «Дюніс» та відповідача-2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021 у розмірі 692 688,67 грн, з яких:

- 690 876,17 грн - прострочена заборгованість перед державою;

- 1 812,50 грн - прострочена комісійна винагорода.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-1 не виконав умови договору кредитної лінії в частині своєчасного та повного погашення основної суми боргу, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів.

При цьому, позивач зазначає, що виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено державною гарантією, згідно з укладеним з Міністерством фінансів України договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020.

Позивач просить стягнути заборгованість солідарно і з відповідача-2, оскільки в забезпечення зобов`язань за договором кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021, було укладено також договір поруки №379_026/31 від 02.04.2021 з фізичною особою - ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою відповідача-1 є: АДРЕСА_1 (відповідь на запит суду № 702604 від 23.07.2024).

Згідно з витягом з Єдиного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (відповідь на запит суду від № 702576 від 23.07.2024).

Вказана територія наразі є окупованою. За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в с. Бараниківка Сватівського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.07.2024 суд надіслав запит до Міністерства соціальної політики України про надання суду відомостей із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо відповідача-2 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.07.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Від Міністерства соціальної політики України 25.07.2024 надійшла відповідь на запит суду, в якій повідомляється, що станом на 23.07.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб про запитувану особу інформація відсутня.

Згідно абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

На підставі викладеного, відповідач-1 зобов`язаний мати «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в підсистемі «Електронний суд».

Однак, згідно відповіді № 2421366 від 23.07.2024 на запит суду, вбачається, що в Фермерського господарства «Дюніс» (код ЄДРПОУ 31757678) відсутній зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС.

Проте, у матеріалах справи міститься електронна адреса відповідача-1 - dyunis@ukr.net.

На підставі викладених даних, суд надіслав відповідачам ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.07.2024 на відому електронну адресу, а також здійснено спробу повідомити відповідачів про розгляд справи телефонограмою.

11.09.2024 від представника позивача Левчука Ю. О. через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021 без номеру від 10.09.2024, в яких зазначено, що комісійна винагорода в розмірі 1 812,50 грн позивачем була помилково включена до складу позовних вимог АТ «Ощадбанк», оскільки є заборгованістю перед АТ «Ощадбанк» за здійснення операцій з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. До письмових пояснень додано розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 06.09.2024 заборгованість перед гарантом складає 690 876,17 грн.

Дані письмові пояснення подані без дотримання встановленої законом форми та не викладені представником позивача у формі заяви про зменшення розміру позовних вимог чи відмови від позову, що суперечить принципу диспозитивності, в силу якого саме позивач визначає зміст, суть та розмір своїх позовних вимог, тобто предмет позову, та не виражає конкретної волі сторони позивача, внаслідок чого не можуть бути розглянуті судом як заява з певного процесуального питання, а за своїм змістом викладені представником позивача обставини є звичайними письмовими поясненнями сторони по справі.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З наданої представником позивача Левчуком Ю. О довіреності № 19/4-02/648 від 27.06.2024 на підтвердження його повноважень вбачається, що він не уповноважений на звернення до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог та правом на повну або часткову відмову від позову, а тому представник позивача не наділений відповідними правами.

А тому відсутні підстави для прийняття до розгляду та оцінки судом викладених у письмових поясненням вимог представника позивача як заяви про зменшення розміру позовних вимог чи заяви про відмову від них, так як вони заявлені особою, яка не має повноважень на їх заявлення, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності на вчинення таких процесуальних дій.

Без уповноваження позивачем представника на вчинення від його імені відповідних процесуальних дій судом не можуть прийматися до розгляду подані ним відповідні заяви з процесуальних питань, правом на подання яких він не наділений. У такому випадку представник діє поза межами своїх повноважень та всупереч інтересам позивача.

У даному випадку у відповідності до положень ч. 2 ст. 61 ГПК України обмеження повноважень представника на вчинення вказаних процесуальних дій застережені у виданій йому довіреності.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Через неможливість відправлення вихідної кореспонденції засобами поштового зв`язку відповідачам за їх офіційними адресами, дане рішення буде направлено на відому суду електронну адресу відповідачів. Крім цього, рішення з розгляду спору по суті буде розміщено відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на офіційному вебсайті судової влади України за посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суд повідомив відповідачів належним чином про розгляд справи у суді.

Відповідачі правом на захист своїх інтересів у суді не скористались, відзиви до матеріалів справи не надали, проти позову не заперечили.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.04.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк», банк) та Фермерським господарством «Дюніс» (далі - позичальник) укладено договір кредитної лінії № 379_026 (далі - кредитний договір) відповідно до пп. 2.1 якого банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.8., 3.2., 3.1. кредитного договору кредит був наданий позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 01.04.2024 з максимальним лімітом кредитування в розмірі 3 000 000,00 гривень.

У п. 3.3 кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

до 31.12.2023 (включно) діючий ліміт кредитування - 3 000 000,00 грн;

01.01.2024 - 31.01.2024 (включно) діючий ліміт кредитування - 2 000 000,00 грн;

01.02.2024 - 29.02.2024 (включно) діючий ліміт кредитування - 1 000 000,00 грн;

01.03.2024 - 01.04.2024 (включно) діючий ліміт кредитування - 500000,00 грн;

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п. 3.9. кредитного договору).

Таким чином, позивачем на виконання умов кредитного договору надано відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 3 000 000,00 грн.

Пунктом 3.11 кредитного договору сторони передбачили, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Також, відповідно до підпункту 3.11.1 кредитного договору позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3. цього договору.

Відповідно до підпункту 3.5.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною.

Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5, 3.16 договору.

Пунктом 3.7 кредитного договору також передбачено, що позичальник сплачує Банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,425 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору.

- комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 1 % від суми, на яку збільшується сума максимального ліміту кредитування в день укладання таких змін до цього договору.

Згідно з п. 3.19. кредитного договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором. Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_1 (код Банку 304665) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням.

Відповідно до підпункту 3.13.2. пункту 3.13. кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 3.14 кредитного договору передбачено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13., цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.

Відповідно до п. 3.15. кредитного договору після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Згідно з п. 4.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком.

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені у зв`язку з цим збитки понад штрафні санкції, визначені п. 6.2. цього договору (п. 6.1. кредитного договору).

За порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом пеня на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (п. 6.2.1. кредитного договору).

Крім того, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, між банком та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 379_026/31 від 02.04.2021 (далі - договір поруки).

Згідно з умовами пунктів 2.1 та 2.3 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов`язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору).

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.

Підпунктами 3.2.3 та 3.2.6 договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором.

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу (підпункт 3.2.4 договору поруки).

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4. цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.7., 3.2.8. договору поруки).

Відповідно до підп. 3.3.5 договору поруки виконання зобов`язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов`язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Крім того, відповідач-1 шляхом надання позивачу заяви № 43 від 26.02.2021 ініціював отримання забезпечення за кредитом у вигляді державної гарантії на портфельній основі на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році».

Відповідно до вказаного Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»;

- банки-кредитори - банки, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем (далі - гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - бенефіціар) укладений договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 (далі - договір гарантії), відповідно до п. 2.1 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 2.3 договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору.

Згідно із п. 2.6 договору гарантії ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.

Згідно з п. 2.7. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогами розділу V цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Бенефіціар зобов`язаний протягом 2 банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту (п. 5.3 договору гарантії).

Пунктом 5.5 договору гарантії передбачено, що гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії, загальна сума всіх виплачених бенефіціару ССГ, з урахуванням ССГ, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії.

Згідно з п. 6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до п. 6.2 договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1 договору гарантії);

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2 договору гарантії).

02.04.2021 банк уклав з позичальником додатковий договір № 1 (далі - додатковий договір) до договору кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями.

Відповідно до п. 2.2.1.3. додаткового договору позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та договором про надання гарантії.

Згідно з п. 2.2.1.5. додаткового договору позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені.

Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (п. 2.2.1.6 додаткового договору).

Пунктом 2.3.2.1. додаткового договору передбачено, що позичальник цим зобов`язується повернути (компенсувати) банку всі кошти, які будуть сплачені банком, як третьою особою, в погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за рахунок коштів, наданих у відповідності до договору кредитної лінії (резервної).

У п. 2.7. додаткового договору сторони погодили положення щодо комісійних винагород. Так, в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця / останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

На виконання умов п. 2.1., 3.2., 3.9. кредитного договору позивачем за період з 07.04.2021 по 07.05.2021 було перераховано на поточний рахунок НОМЕР_2 ФГ «ДЮНІС» окремими частинами (траншами) кредитні кошти на загальну суму 3 000 000,00 грн.

Однак, відповідачем-1 в порушення пунктів 3.3, 3.11 кредитного договору, не дотримано діючий ліміт кредитування та зобов`язання за укладеним договором зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконано.

У зв`язку з чим, 22.03.2023 позивач, відповідно до умов п. 3.14 кредитного договору, надіслав відповідачу-1 на електронну пошту, зазначену у договорі кредитної лінії, повідомлення-вимогу № 110.10-08/46, в якому просив терміново погасити заборгованість перед АТ «Ощадбанк», яка станом на 22.03.2023 склала 3079669,00 грн, та зазначив, що в іншому випадку банком буде направлена вимога за гарантією для отримання відшкодування за кредитною операцією до гаранта - Кабінету Міністрів України, що діє від імені держави.

Однак, вимоги позивача відповідачем-1 були залишені без задоволення, у зв`язку з чим 03.04.2023 АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1. договору гарантії, направив Міністерству фінансів України (гаранту) та АТ «Укрексімбанк» (агенту) вимогу № 70/4-01/354 на сплату за гарантією № 6 від 03.04.2023 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 у розмірі 692341,17 грн.

09.05.2023 Міністерство фінансів України перерахувало позивачу гарантійну суму у розмірі 692 341,17 грн для відшкодування за кредитною операцією, що підтверджується платіжною інструкцією № 5432281901 від 09.05.2023 та випискою по рахунку, які містяться в матеріалах справи.

10.01.2024 позивачем було вжито заходи з договірного списання коштів з поточного рахунку поручителя, відкритого в АТ «Ощадбанк», відповідно до умов п. 3.3.6.1. договору поруки, у розмірі 1465,00 грн, які було направлено на відшкодування гаранту сум сплати за гарантією, що підтверджується банківською випискою.

28.03.2024 банком відповідачу-1 та відповідачу-2 було направлено повідомлення про перехід прав кредитора № 55/5.3-02/39446/2024 та № 55/5.3-02/39447/2024.

Також, 28.03.2024 банком відповідачу-2 було направлено вимогу про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою № 55/5.3-02/39443/2024, в якій вимагав у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене відповідачем-1 зобов`язання за договором кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021 у повному обсязі та сплатити загальну заборгованість, яка станом на 01.03.2024 становить 3 526 502,61 грн (у т.ч. прострочену заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 690 876,17 грн).

Позивач зазначає, що позичальник погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив.

Крім того, позивачем нарахована щомісячна комісійна винагорода банку, відповідно до умов п. 2.7. додаткового договору.

Згідно розрахунку заборгованості позивачем нарахована комісія за період з 30.04.2021 по 28.06.2024. Однак, відповідач-1 здійснив оплату за нарахованою комісією лише до 04.02.2022, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1812,50 грн.

Облік заборгованості за несплаченою комісією підтверджується також виписками по рахунку банку, в яких відображена прострочена заборгованість за даними платежами.

Враховуючи невиконання відповідачем-1 своїх договірних зобов`язань за кредитним договором, а також з огляду на умови договору поруки, позивач заявляє вимогу і до відповідача-2, як поручителя, щодо солідарного погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивач звертається з даним позовом до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредитної лінії в розмірі 692688,67 грн, з яких: 690876,17 грн - прострочена заборгованість перед державою; 1812,50 грн - прострочена комісійна винагорода.

Відповідачі правом на захист своїх інтересів у суді не скористались, відзиви до матеріалів справи не надали.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Матеріалами справи, належними та допустимими доказами підтверджується той факт що позивачем, на виконання умов договору кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021, відповідачу-1 надано за період з 07.04.2021 по 07.05.2021 окремими частинами (траншами) кредитні кошти на загальну суму 3 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач-1 всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе договірні зобов`язання та не здійснив вчасно платежі, передбачені умовами договору, а також не здійснив оплату комісійної винагороди у строки та порядку встановленому п. 2.7. додаткового договору.

У зв`язку з чим, у позивача виникло право вимагати погашення кредиту з урахуванням усіх процентів та інших нарахувань на підставі п. 3.13.2. кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, банк надіслав ФГ «Дюніс» на електронну пошту, зазначену у договорі кредитної лінії, повідомлення-вимогу № 110.10-08/46, в якому просив терміново погасити заборгованість перед АТ «Ощадбанк», яка станом на 22.03.2023 склала 3079 669,00 грн, та зазначив, що в іншому випадку банком буде направлена вимога за гарантією для отримання відшкодування за кредитною операцією до гаранта - Кабінету Міністрів України, що діє від імені держави.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем-1 вимоги позивача про дострокове повернення кредитних коштів та сплату заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У ч. 1 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Матеріали справи підтверджують факт укладання 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко С.М. , який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант), та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271.

У зв`язку з настанням гарантійного випадку за проблемним кредитом позивач направив на адресу Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимогу № 70/4-01/354 на сплату за гарантією № 6 від 03.04.2023 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 у розмірі 692341,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.05.2023 гарант перерахував на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 692 341,17 грн (що підтверджується платіжною інструкцією № 5432281901 від 09.05.2023 та випискою по рахунку) відповідно до п.п. 5.1, п.5.5 договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Згідно із ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Своє право на регресну вимогу до боржника гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача-1 сплаченої відповідно до гарантії суми (пункти 6.1., 6.2. договору про надання державної гарантії на портфельній основі, пункти 2.2.1.5., 2.2.1.6. додаткового договору № 1 до договору кредитної лінії).

10.01.2024 позивачем було вжито заходи з договірного списання коштів з поточного рахунку поручителя, відкритого в АТ «Ощадбанк», відповідно до умов п. 3.3.6.1. договору поруки, у розмірі 1 465,00 грн, які було направлено на відшкодування гаранту сум сплати за гарантією, що підтверджується банківською випискою.

Отже, враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості перед державою в розмірі 690 876,17 грн.

На підставі викладеного, вказані вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісійною винагородою за період з 30.04.2021 по 28.06.2024 у розмірі 1 812,50 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У п. 2.7. додаткового договору сторони погодили положення щодо комісійних винагород. Так, в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця / останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок простроченої заборгованості за комісією за договором кредитної лінії за період з 30.04.2021 по 28.06.2024 у сумі 1 812,50 грн, суд дійшов висновку, що позивач невірно визначив період, нарахувавши заборгованость за комісійною винагородою за межами строку кредитування, який згідно пунктів 3.2 та 3.3 договору кредитної лінії становить до 01.04.2024.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Вказані вище висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)

Відтак, вимогу позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісійною винагородою слід задовольнити за період з 30.04.2021 по 01.04.2024, з урахуванням часткової оплати відповідачем комісії, в межах строку кредитування в сумі 1 631,25 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Матеріалами справи підтверджено факт укладання між позивачем та відповідачем-2 договору поруки № 379_026/31 від 02.04.2021 з метою забезпечення зобов`язань за договором кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021.

За умовами договору поруки відповідач-2 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання відповідно до умов кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем-1 умов договору кредитної лінії з урахуванням додаткової угоди щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитом. У зв`язку з чим у відповідача-2 виник солідарний обов`язок сплатити загальну суму заборгованості за кредитним договором.

Відповідачі не надали суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості та ніяким чином не заперечили проти заявлених позовних вимог.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути заборгованість перед державою в сумі 690 876,17 грн та прострочену комісійну винагороду в сумі 1 631,25 грн.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 8310,09 грн у рівних частинах по 4155,05 грн.

Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тому, звертаючись до суду з даним позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд», позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 8312,26 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із позовом до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачем був сплачений судовий збір в сумі 10390,00 грн згідно платіжної інструкції № 1505 (#1643925245713) від 18.07.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки звертаючись до суду із позовною заявою за допомогою підсистеми «Електронний суд» Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» було сплачено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір, сплачений позивачем в сумі 2077,74 грн підлягає поверненню після звернення до суду із відповідним клопотанням.

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Дюніс» (вул. Зарічна, буд. 123, село Бараниківка, Сватівський район, Луганська область, 92922, ідентифікаційний код 31757678) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії № 379_026 від 02.04.2021 у сумі 690 876,17 грн та прострочену комісійну винагороду в сумі 1 631,25 грн, видати позивачу накази після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Дюніс» (вул. Зарічна, буд. 123, село Бараниківка, Сватівський район, Луганська область, 92922, ідентифікаційний код 31757678) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) витрати зі сплати судового збору у сумі 4155,05 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) витрати зі сплати судового збору у сумі 4155,05 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 23.09.2024.

Суддя Ріта ШЕЛІХІНА