Рішення

від 19.09.2024 по справі 914/1771/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 Справа № 914/1771/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі", м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Моршин, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Від учасників справи:

Від позивача: Литвиненко Михайло Володимирович - представник;

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі", м. Київ до відповідача Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Моршин, Львівська обл. про стягнення заборгованості у розмірі 146 247,92грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3028,00грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 08.08.2024 року о 09:40 год.

Рух справи в ухвалах суду.

У судовому засіданні 08.08.2024 року судом озвучено, що від відповідача 01.08.2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву за вх.№19310/24 та клопотання про відкладення розгляду справи, що судом задоволено.

18.09.2024 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» клопотання за вх.№3486/24 про призначення експертизи у справі.

В судовому засіданні 19.09.2024 року судом клопотання №3486/24 про призначення експертизи - відхилено, з врахування ст. ст. 2, 99 Господарського кодексу України.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

В матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відтак оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «САННІ ВЕЛЛІ» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) укладено Договір № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей. Відповідно п. 2.1. Договору передача товару від Продавця Покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару в якій зазначається найменування товару, що продається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару. Дата підписання Сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі товару є датою передачі товару.

На виконання зобов`язань по вищевказаному договору 19 жовтня 2023 року продавець (позивач) поставив та передав у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146 247,92 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами Видатковою накладною № 4. Позивач стверджує, що відповідач до подання позовної заяви до суду, претензій до отриманого товару позивачу не виставляло.

Відповідач свій обов`язок щодо сплати вартості отриманого товару не виконав на загальну суму 146 247,92 грн., відтак позивач просить стягнути з відповідача суму простроченої та неоплаченої заборгованості за укладеним Договором № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей, становить 146 247,92 грн., що підтверджується підписаною сторонами Видатковою накладною № 4 від 19.10.2023 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3028,00грн.

Аргументи відповідача.

01.08.2024 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву за вх.№19310/24, в якому товар проданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Санні Веллі» не був новим та є таким, що використовувався Позивачем у господарській діяльності (товар був у вжитку та має знос). Відповідач стверджує, що піч з конвекцією знаходиться в неробочому стані (позиція №8 Специфікації (Додатку №1 до Договору №19102023-ОБ від 19.10.2023 р.). Вартість зазначеної товарної позиції складає 50 000,00 грн. Відтак, Відповідач вважає, що вимога про стягнення коштів в частині стягнення коштів у розмірі 50 000,00грн. є необґрунтованою.

Відтак, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини справи.

19 жовтня 2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «САННІ ВЕЛЛІ» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) укладено Договір № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей, відповідно до умов якого, Продавець зобов`язується продати та передати у власність Покупцеві товарно-матеріальні цінності - обладнання (далі товар), згідно Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити цей товар в порядку і на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік, асортимент, кількість, вартість Товару, що передається за цим Договором, зазначається у специфікації що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно п. 1.3. Договору на підставі Специфікації Продавець оформлює рахунок на оплату товару, акт приймання-передачі та видаткову накладну на товар.

Відповідно п. 2.1. Договору передача товару від Продавця Покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару в якій зазначається найменування товару, що продається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару. Дата підписання Сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі товару є датою передачі товару.

Відповідно п. 2.3. Договору у разі підписання представником Покупця видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, вважається, що товар прийнятий Покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю за видатковою накладною, акту приймання-передачі товару що підписується Сторонами.

Відповідно п. 3.1. Договору Покупець сплачує суму товару що визначена у Специфікації (Додаток №1 до Договору) з можливістю розстрочки платежу у визначених часових межах з 01.01.2024р. по 30.06.2024р. згідно з графіком (Додаток №2 до Договору).

Згідно п. 3.2. Договору оплата товару здійснюється в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Продавця відповідно до чинного законодавства України.

19 жовтня 2023 року продавець (позивач) поставив та передав у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146 247,92 грн., що підтверджується підписаною сторонами Видатковою накладною № 4, яка знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до Додатку №2 графік оплати Покупець повинен сплатити суму товару частинам до 30.06.2024 року, однак покупець не виконав своє зобов`язання та не сплатив кошти за отриманий товар в сумі 146 247,92грн., докази такої оплати в матеріалах справи відсутні.

Відповідач стверджує, що піч з конвекцією знаходиться в неробочому стані (позиція №8 Специфікації (Додатку №1 до Договору №19102023-ОБ від 19.10.2023 р.). Вартість зазначеної товарної позиції складає 50 000,00 грн. Відтак стягнення коштів у розмірі 50 000,00грн. є необґрунтованою.

Доказів надіслання позивачу Акту огляду, який складений 19.10.2023 року за участю тільки представників відповідача (покупця за договором), яким встановлено несправність обладнання, відповідачем не представлено, такий поданий тільки до суду 12.08.2024 року. В матеріалах справи відсутні докази про невідповідність купленого обладнання відповідачем після його отримання за участю як представників позивача (продавця) так і відповідача (покупця).

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору щодо повної оплати згідно умов договору.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з продажу товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «САННІ ВЕЛЛІ» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) укладено Договір № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей. Відповідно п. 2.1. Договору передача товару від Продавця Покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару в якій зазначається найменування товару, що продається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару. Дата підписання Сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі товару є датою передачі товару.

Позивачем для підтвердження факту продажу товару відповідачу долучено до матеріалів справи підписану уповноваженими представниками сторін видаткову накладну №4 від 19.10.2023 року, відповідно до якої позивачем продано відповідачу товар на загальну суму 146 247,92рн.

Судом встановлено, що видаткова накладна підписана одержувачем товару - Дочірнім підприємством "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що не заперечується сторонами та представником відповідача.

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік, асортимент, кількість, вартість Товару, що передається за цим Договором, зазначається у специфікації що є Додатком №1 до цього Договору. Отже, укладаючи договір, сторони передбачили, що специфікація буде містити інформацію, щодо асортименту, кількості, комплектності та ціни товару, який має бути переданий за цим договором.

Судом з`ясовано, що Дочірнім підприємством "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" свого обов`язку по оплаті за отриманий товар не виконано, докази оплати в матеріалах справи відсутні, відтак, у Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" виникло боргове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі" в розмірі 146 247,92 грн., яке виникло на підставі укладеного Договору № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції.

Письмовими доказами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо. Товарно-транспортна накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продаж між продавцем і покупцем.

Таким чином, видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт отримання покупцем товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №904/887/18, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована судом.

Таким чином, підписання покупцем видаткової накладної, який є обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий (поставлений) товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована судом.

Частиною першою статті 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю за видатковою накладною, акту приймання-передачі товару що підписується Сторонами. Відповідно п. 3.1. Договору Покупець сплачує суму товару що визначена у Специфікації (Додаток №1 до Договору) з можливістю розстрочки платежу у визначених часових межах з 01.01.2024р. по 30.06.2024р. згідно з графіком (Додаток №2 до Договору). Факт передачі товару та його прийняття відповідачем, останнім не заперечується, іншого судом не встановлено.

Відтак, у відповідача виникло зобов`язання оплати товар, оскільки строк оплати за куплений товар настав.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що в ході перевірки Товару комісією Відповідача встановлено, що Піч з конвекцією знаходиться в неробочому стані (позиція №8 Специфікації (Додатку №1 до Договору №19102023-ОБ від 19.10.2023 р.), про що складено 19.10.202023 року Акт огляду.

З матеріалів справи слідує, що Акт огляду складений одноособово відповідачем (покупцем за договором) без повідомлення позивача 19.10.2023 року, а саме в момент отримання товару за видатковою накладною. Цим актом, без будь яких підтверджуючих документів щодо процесу встановлення технічного стану обладнання, відповідачем одноособово встановлено неробочий стан Печі з конвекцією на суму 50 000,00грн, про що відповідачем тільки 31 липня 2024 року направлено вимогу позивачу про зменшення ціни договору на суму 50 000,00грн. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що Актом огляду від 19.10.2023 року несправний стан виявлено також: миша комп`ютерна 1шт. - 150,00грн, чайник електричний 5 шт. - вартість одного без ПДВ 1 100,00грн (разом 5 500,00грн), супник електричний 9 шт. - вартість без ПДВ 11 700,00грн. Про те вимога сформовано щодо зменшення ціни договору на 50 000,00грн стосовно тільки Печі з конвекційної за ціною 50 000,00грн без ПДВ.

Отже, відповідачем до 31.07.2024 року не вживалося жодних дій щодо отриманого несправного, на його думку, товару і тільки після отримання позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі щодо стягнення заборгованості за куплений товар Відповідачем 31.07.2024 року була направлена Вимога про зменшення ціни Договору купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей №19102023-ОБ від 19.10.2023 р., підписана за допомогою ЕЦП директора Болсуновської Н.А., яка додається, на адреси електронних пошти Позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначена обставина підтверджується скріншотом з електронної пошти, який додано до матеріалів справи. У зазначеній вимозі Відповідач просить зменшити ціну Договору купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей №19102023-05 від 19.10.2023 р. на 50 000,00 грн., тобто до 96247 грн. 92 коп.

Відповідно п. 2.3. Договору у разі підписання представником Покупця видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, вважається, що товар прийнятий Покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

Суд констатує, що сторони належним чином підписали видаткову накладну. Акт приймання - передачі сторонами не подано, одна факт отримання товару ним не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.688 ЦК України Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість у сумі 146 247,92грн.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №24 від 26 червня 2024 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 3028,00грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. паркова площа, будинок 3, код ЄДРПОУ 02649905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 114, код ЄДРПОУ 44562180) 146 247,92грн. заборгованості та 3028,00грн. судового збору.

3 Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2024 року.

Суддя Коссак С.М.