Постанова

від 14.01.2025 по справі 914/1771/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа №914/1771/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.А. Галушко

І.Ю. Панова,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Санаторій Моршинкурорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця б/н від 14.10.2024 року (вх. № 01-05/2907/24 від 15.10.2024 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року (суддя С.М. Коссак; повний текст рішення складено 23.09.2024 року)

у справі № 914/1771/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Санні Веллі</a> (надалі ТзОВ Санні Веллі)

до відповідача: Дочірнього підприємства Санаторій Моршинкурорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (надалі ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця)

про стягнення 146247,92 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

12.07.2024 року ТзОВ Санні Веллі звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця про стягнення 146247,92 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання зобов`язань по укладеному договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №19102023-ОБ від 19.10.2023 року позивач поставив та передав у власність відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146247,92 грн, що підтверджується підписаною сторонами цього ж дня видатковою накладною № 4, проте відповідач не виконав свій обов`язок по сплаті вартості отриманого товару.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у справі №914/1771/24 задоволено позов ТзОВ Санні Веллі. Стягнуто з ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця на користь ТзОВ "Санні Веллі" 146247,92 грн заборгованості та 3028,00 грн судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №19102023-ОБ від 19.10.2023 року позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146247,92 грн, що підтверджується підписаною сторонами цього ж дня видатковою накладною №4. Відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості та суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим визнав такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 146247,92 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь позивача 50000 грн. Вважає, що у цій частині рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд критично оцінив твердження відповідача про те, що в ході перевірки товару комісією відповідача встановлено, що піч з конвекцією знаходиться в неробочому стані, про що складено 19.10.2023 року акт огляду. Заявляє, що висновки суду щодо акту огляду не відповідають фактичними обставинам справи. Вказує на те, що у видатковій накладній №4 від 19.10.2023 року року ТзОВ «Санні Веллі» не конкретизувало чіткої адреси місця поставки, лише зазначило про загальний склад. Передача товару відбувалась на загальному складі постачальника, тому апелянт був позбавлений можливості повноцінно оцінити справність товарно-матеріальних цінностей. Скаржник не заперечує отримання товару, проте наголошує, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі товару, складений сторонами у місці поставки, який би підтверджував відсутність претензій щодо якості та справності товару при отриманні на загальному складі постачальника. Заявляє, що суд першої інстанції не встановив факту ненадання позивачем товаросупровідних документів або іншої технічної документації, яка встановлює вимоги щодо якості та при оцінці акту огляду не застосував відповідні норми матеріального права. Просить рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у справі №914/1771/24 в частині стягнення 50000 грн скасувати, прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Вважає, що подана відповідачем скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі щодо скасування рішення суду необґрунтовані, рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Просить рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у справі №914/1771/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/1771/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: Н.А. Галушко, І.Ю. Панова.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/1771/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, суд встановив, що ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 року про розгляд справи №914/1771/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 05.11.2024 року доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача.

На час ухвалення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства Санаторій Моршинкурорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця на судове рішення у справі №914/1771/24, яке є предметом оскарження.

При ухваленні даної постанови колегія суддів виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним ухвалити постанову у даній справі в межах розумного строку.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 19.10.2023 року між ТзОВ «Санні Веллі» (Продавець) та ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ Укрпрофоздоровниця» (Покупець) укладено Договір № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей.

Згідно п. 1.1. договору продавець зобов`язується продати та передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності обладнання (далі товар), згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити цей товар в порядку і на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору перелік, асортимент, кількість, вартість товару, що передається за цим договором, зазначається у специфікації, що є додатком №1 до цього договору.

Згідно п. 1.3. договору на підставі специфікації продавець оформлює рахунок на оплату товару, акт приймання-передачі та видаткову накладну на товар.

Відповідно п. 2.1. договору передача товару від продавця покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару в якій зазначається найменування товару, що продається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару. Дата підписання сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі товару є датою передачі товару.

Відповідно п. 2.3. договору у разі підписання представником покупця видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, вважається, що товар прийнятий покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

Пунктом 2.5. договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковою накладною, акту приймання-передачі товару, що підписується сторонами.

Відповідно п. 3.1. договору покупець сплачує суму товару, що визначена у специфікації (додаток №1 до договору) з можливістю розстрочки платежу у визначених часових межах з 01.01.2024 року по 30.06.2024 року згідно з графіком (додаток №2 до договору).

Згідно п. 3.2. договору оплата товару здійснюється в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок продавця відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.1. даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 19.10.2024 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань, взятих на себе за цим договором.

19.10.2023 року позивач поставив та передав у власність відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146247,92 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №4 від 19.10.2023 року.

Відповідно до додатку №2 (графік оплати) покупець повинен сплатити суму товару частинами до 30.06.2024 року, однак докази такої оплати в матеріалах справи відсутні.

У матеріалах справи наявна копія акту огляду (акт про виявлені дефекти робочого обладнання №19/10/23) від 19.10.2023 року, зі змісту якого вбачається, що у процесі перевірки робочого обладнання, придбаного на підставі договору, виявлені дефекти, а саме: піч з конвекцією, миша до комп`ютера, чайник електричний та супник електричний виявлено у несправному стані.

Також у справі наявна копія вимоги ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ Укрпрофоздоровниця» від 31.07.2024 року про зменшення ціни Договору купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей № 19102023-ОБ від 19.10.2023 року.

Несплата відповідачем коштів за отриманий товар стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У цій справі суд встановив, що 19.10.2023 року між ТзОВ «Санні Веллі» та ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ Укрпрофоздоровниця» укладено Договір № 19102023-ОБ купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей.

За положеннями частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі зазначено, що апелянт оскаржує рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у справі №914/1771/24 в частині стягнення з нього на користь позивача 50000 грн; факту отримання товарно-матеріальних цінностей не заперечує, проте наголошує, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі товару, складений сторонами у місці поставки, який би підтверджував відсутність претензій щодо якості та справності товару при отриманні на загальному складі постачальника.

Щодо суті спору

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У цій справі судом встановлено, що 19.10.2023 року позивач поставив та передав у власність відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146247,92 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №4 від 19.10.2023 року.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно п. 2.3. договору у разі підписання представником покупця видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, вважається, що товар прийнятий покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

За приписами статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 2.5. договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковою накладною, акту приймання-передачі товару, що підписується сторонами.

Згідно із частиною 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що видаткова накладна підписана одержувачем товару ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця, що не заперечується сторонами.

Отже, враховуючи приписи законодавства та наявність підписаної сторонами видаткової накладної, суд приходить до висновку, що позивачем виконано свій обов`язок щодо продажу товару.

Відповідно до статті 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п`ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Відповідно до додатку №2 графік оплати покупець повинен сплатити суму товару частинами до 30.06.2024 року.

Згідно п. 3.1. договору покупець сплачує суму товару, що визначена у специфікації (додаток №1 до договору) з можливістю розстрочки платежу у визначених часових межах з 01.01.2024 року по 30.06.2024 року згідно з графіком (додаток №2 до договору).

Відповідно до п. 1.2. договору перелік, асортимент, кількість, вартість товару, що передається за цим договором, зазначається у специфікації, що є додатком №1 до цього договору.

У цій справі судом з`ясовано, що ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця свого обов`язку по оплаті за отриманий товар не виконало, докази оплати в матеріалах справи відсутні, відтак, у ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця виникло боргове зобов`язання перед ТзОВ "Санні Веллі" в розмірі 146 247,92 грн на підставі укладеного договору купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідачем не виконано свого обов`язку по оплаті отриманого товару відповідно до графіку оплати.

В матеріалах справи наявна копія складеного ДП Санаторій Моршинкурорт ПрАТ Укрпрофоздоровниця в односторонньому порядку акту огляду (акт про виявлені дефекти робочого обладнання №19/10/23) від 19.10.2023 року (подана відповідачем до суду першої інстанції через систему «Електронний суд» 12.08.2024 року), зі змісту якої вбачається, що у процесі перевірки робочого обладнання, придбаного на підставі договору, виявлені дефекти, а саме: піч з конвекцією, миша до комп`ютера, чайник електричний та супник електричний виявлено у несправному стані.

Водночас, суд констатує, що у справі № 914/1771/24 відсутні докази надіслання (вручення під розписку) позивачу вищевказаного акту огляду.

У справі також відсутні двосторонні документи про невідповідність спірного обладнання після його отримання відповідачем, складені за участю як представників позивача (продавця) так і відповідача (покупця).

Відповідно до частини 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

У цій справі судом встановлено, що акт огляду складений 19.10.2023 року одноособово відповідачем (покупцем за договором) без повідомлення позивача. Цим актом, без будь яких підтверджуючих документів щодо процесу фіксації технічного стану обладнання, відповідач одноособово встановив неробочий стан печі з конвекцією, про що тільки 31.07.2024 року (після відкриття 16.07.2024 року судом першої інстанції провадження у справі №914/1771/24) направив вимогу позивачу про зменшення ціни договору на суму 50 000,00 грн.

Вище зазначено, що за умовами пункту 2.3. договору, у разі підписання представником покупця видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, вважається, що товар прийнятий покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

Також матеріалами справи встановлено, що сторони без зауважень підписали видаткову накладну № 4 від 19.10.2023 року, яка підтверджує передачу товарно-матеріальних цінностей відповідачу.

Отже, укладеним договором сторони погодили, що у разі підписання видаткової накладної вважається, що переданий товар прийнятий покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у справі №914/1771/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Санаторій Моршинкурорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця б/н від 14.10.2024 року (вх. № 01-05/2907/24 від 15.10.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2024 року у справі № 914/1771/24 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяН.А. Галушко

СуддяІ.Ю. Панова