Ухвала

від 19.09.2024 по справі 910/10936/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10936/23 (910/15394/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 12.08.2024

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючого), Поліщука В.Ю., Отрюха Б.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.01.2024

у складі судді: Паська М.В.

у справі № 910/10936/23 (910/15394/23)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 та приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Леденьова Івана Сергійовича та арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича

про застосування наслідків нікчемності правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 910/10936/23

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2024 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23), підтвердженням чого є відтиск штемпелю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024.

16.09.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо відкриття касаційного провадження, згідно яких останній просив залишити без руху касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича в зв`язку із недоданням ним до касаційної скарги доказів сплати судового збору в розмірі 353 568,00 грн.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, на момент звернення із позовною заявою), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2 684,00 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що в поданій позовній заяві фізична особа ОСОБА_1 просив суд застосувати наслідки нікчемності правочину - договорів купівлі-продажу земельних ділянок кадастровий номер: 3222486200:03:007:5587, 3222486200:03:007:5588 та 3222486200:03:007:5587, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням записів про право власності та витребувати на користь ОСОБА_1 об`єкт незавершеного будівництва розташований на цих земельних ділянках.

При поданні до суду першої інстанції позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 176 783,64 грн (168 731,64 (1,5 відсотка ціни позову)+ 2 684,00 х 3).

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 353 567,28 грн (337 463,28 (168 731,64 (1,5 відсотка ціни позову) х 200%) + 16 104,00 (2 684,00 х 3 (вимоги немайнового характеру) х 200%)).

Проте, матеріали касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Разом з тим, касаційна скарга та матеріали касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича містять клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно якого останній просить суд при відкритті касаційного провадження вирішити питання про зменшення судового збору за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024, та відстрочити його сплату до завершення касаційного перегляду вказаних рішень, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Зазначене клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича мотивоване тим, що останній у відповідності до декларації за 2023 рік, поданої в електронному кабінеті платника податків, отримав суму доходу в розмірі 1 898 258,10 грн, з яких 137 163,27 грн сума чистого оподаткованого доходу, а належний до сплати розмір судового збору - 353 568,00 грн перевищує розмір доходу скаржника в 2,5 рази. Навіть з урахуванням суми загальних доходів - 1 898 258,10 грн, розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 % річного доходу (94 912,91 грн) в 3,7 рази. Крім того, скаржником зазначено, що останній є учасником бойових дій та має на утриманні двох малолітніх дітей.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Статтею 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Відповідно до вимог частин 1-3 статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою відповідальність перед третіми особами.

Приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на новий строк не пізніш як за 10 днів до закінчення дії договору страхування.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

На підтвердження доводів клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати скаржником надано Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» за 2023 рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання касаційної скарги, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

Водночас, заявником суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують відсутність у нього інших джерел доходу, наявності або відсутності коштів, зокрема, на банківських рахунках на момент подання скарги, які б підтвердили незадовільний майновий стан.

Крім того, заявник достатньо не обґрунтував доводи щодо неспроможності сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, яка пов`язана із здійснення ним саме незалежної професійної діяльності, відповідальність за здійснення якої відповідно до вимог чинного законодавства підлягає обов`язковому страхуванню.

Щодо доводів клопотання, що скаржник є учасником бойових дій та має на утриманні двох малолітніх дітей, колегія суддів зазначає, що даний спір у справі пов`язаний зі здійсненням скаржником його незалежної професійної діяльності, та не пов`язаний із захистом його соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодуванням шкоди здоров`ю.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23), а відтак, у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) слід відмовити.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 353 567,28 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 353 567,28 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23).

З огляду на вищезазначене, касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, а відтак підлягають частковому задоволенню заперечення ОСОБА_1 щодо відкриття касаційного провадження, згідно яких останній просив залишити без руху касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича в зв`язку із недоданням ним до касаційної скарги доказів сплати судового збору в розмірі 353 568,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23).

2. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) залишити без руху.

2. Надати приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лисенку Сергію Олексійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лисенку Сергію Олексійовичу усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 353 567,28 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23).

4. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк