Постанова

від 19.09.2024 по справі 910/671/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/671/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,

за участю секретаря судового засідання - Балли Л. М.,

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю «Ейджджи Агро Менеджемент»: Пляченко В. А.,

ОСОБА_1 : Ковтун М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024

у складі колегії суддів: Сулім В. В. - головуючий, Коротун О. М.,

Майданевич А. Г.

та на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024

суддя: Ноувен М. П.

у справі № 910/671/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ейджджи Агро Менеджемент»

до ОСОБА_1

про стягнення 5 119 604,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейджджи Агро Менеджемент» (далі - ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) 5 119 604,00 грн за попереднім договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро».

2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро» від 24.12.2021 (наявність обтяжень рухомого майна, ненадання документів для проведення аудиту).

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 910/671/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ейджджи Агро Менеджемент» заборгованість у сумі 5 119 604,00 грн, судовий збір у розмірі 76 794,06 грн.

4. Судові рішення мотивовані:

- ненаданням документів, передбачених п. 10 цього договору;

- ненаданням відповідачем доказів звернення до позивача з вимогою про надання переліку документів, необхідних для перевірки, ненадання доказів направлення позивачеві будь-яких документів;

- ненаданням доказів вчинення відповідачем дій, направлених на зняття обтяжень рухомого майна;

- ненаданням відповідачем доказів, які підтверджують вчинення останнім дій, направлених на врегулювання питання з позивачем щодо продовження дії попереднього договору або внесення змін стосовно строку укладення основного договору;

- недоведеністю відповідачем належними та допустимими доказами, що форс-мажорні обставини спричинили невиконання ним зобов`язань за попереднім договором;

- ненаданням відповідачем доказів повідомлення позивача про форс-мажорні обставини, доказів звернення до ТПП України за відповідним сертифікатом про засвідчення настання для нього форс-мажорних обставин.

5. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо розміру штрафних санкцій, встановив відсутність підстав для зменшення розміру відповідальності, передбаченої умовами попереднього договору, враховуючи ступінь виконання відповідачем умов попереднього договору, невжиття відповідачем дій, направлених на врегулювання питання щодо продовження дії попереднього договору або внесення змін щодо строку укладення основного договору, як до закінчення строку укладення основного договору так і після закінчення цього строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

7. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

8. Відповідач зазначає про:

- застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14, від 18.05.2022 у справі № 613/1436/17, від 04.10.2023 у справі № 910/11489/22, від 18.03.2021 у справі № 753/11009/19 та вказує, що при тлумаченні п. 10 попереднього договору має застосовуватись contra proferentem, тобто вказана умова договору, щодо якої виникло різне її розуміння сторонами, має тлумачитися саме на користь відповідача;

- незастосування судами першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норми ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.02.2024 у справі № 911/1786/22, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 , від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 та вказує, що до деокупації територій Київської та Чернігівської області відповідач з об`єктивних причин не мала доступу до документів, які знаходяться на підприємстві;

- при застосуванні норм ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України не були враховані висновки наведені у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справах № 918/116/19, від 25.04.2024 у справі № 904/69/21, від 11.09.2019 у справі № 905/2149/18 та вказує, що розмір неустойки є завищеним.

9. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою ст. 310 Господарського процесуального кодексу України та звертає увагу Суду на те, що в підсистемі електронний суд відсутній текст скороченого тексту рішення суду, тобто скорочене судове рішення взагалі не було підписано суддею.

10. Крім того, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 5 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України у випадку, коли вступна та резолютивна частини рішення суду не підписані, а повний текст судового рішення підписаний.

11. Скаржник підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд зазначає п. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

13. 24 грудня 2021 року між ОСОБА_1 (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ейджджи Агро Менеджемент» (сторона-2) укладено попередній договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя Агро», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М.О. за реєстровим номером 2538 (далі - попередній договір), відповідно до якого сторони зобов`язуються у майбутньому в строк до 10 (десятого) березня 2022 року включно укласти договір купівлі - продажу (основний договір) частини в статутному капіталі у розмірі 100% ТОВ «Заріччя Агро» (Товариство), що відповідають внеску ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства у розмірі 5 000 гривень.

14. Відповідно до п. 4 попереднього договору продаж частки в статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро» буде вчинено за 23 401 692,60 грн, що еквівалентно 858 000 доларів США по курсу НБУ на дату кладення даного договору. Будь-які платежі, що будуть здійснюватися у зв`язку та на виконання цього договору, будуть обраховуватись за курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України на дату виконання таких платежів.

15. Пунктом 5 попереднього договору передбачено, що грошові кошти у сумі 1 909 229,00 грн, що еквівалентно 70 000,00 доларів США по курсу НБУ на дату укладення даного договору, перераховуються стороною-2 на банківський рахунок сторони-1 (р/р НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ»), протягом 2 днів з моменту підписання даного попереднього договору та є забезпечувальним платежем.

Керуючись ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що забезпеченням виконання зобов`язань по цьому попередньому договору є забезпечувальний платіж, який не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком у розумінні Цивільного кодексу України.

Забезпечувальний платіж є забезпеченням виконання не грошового зобов`язання, а зобов`язання немайнового характеру, тобто укласти у майбутньому основний договір.

16. Згідно з п. 6 попереднього договору за невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність.

Якщо основний договір купівлі - продажу не буде укладено в обумовлені цим договором строки з вини сторони, яка передала забезпечувальний платіж, дана сума винуватій стороні не повертається. Якщо основний договір купівлі - продажу не буде укладено з вини сторони, яка отримала забезпечувальний платіж, дана сторона повинна повернути його у тому ж розмірі, що передбачений п. 5 договору, а також додатково сплатити стороні-2 таку ж саму суму, за виключенням спільно узгодженого сторонами зміщення строків виконання зобов`язань, та укладення правочинів. Повернення забезпечувального платежу в такому випадку здійснюється в національній валюті України, еквівалентній до суми в доларах США, зазначеної в п. 5 з урахуванням курсу НБУ на дату повернення, однак в сумі не меншій ніж фактичний розмір сплаченого забезпечувального платежу.

17. Сторони домовились про залік забезпечувального платежу на момент розрахунку за основним договором (п. 7 попереднього договору).

18. У пункті п. 10 попереднього договору сторони передбачили, що до 15 лютого 2022 року сторона-1 надає стороні-2 всю необхідну документацію для проведення аудиту (фінансового, юридичного, бухгалтерського, земельного тощо).

19. Відповідно до п. 11 попереднього договору сторона-1 гарантує, що станом на момент підписання основного договору, ТОВ «Заріччя Агро», як суб`єкт господарської діяльності буде вільне від будь-яких необґрунтованих та/або внутрігрупових зобов`язань перед третіми особами, перед місцевим та державним бюджетом, будуть відсутні будь-які арешти, обтяження, та конфліктні судові спори цивільного, господарського, трудового, адміністративного та кримінального характеру, в тому числі через можливість вплинути на законність даного договору, фактичним домовленостям сторін.

Також станом на момент підписання основного договору на балансі ТОВ «Заріччя Агро» має перебувати наступна техніка:

- Трактор John Deere 3135B (НОМЕР_5), 2018 року випуску;

- Плуг ПЛН-3-35 1986 року випуску;

- Пневматична сівалка точного висіву John Deere 1755, 8 рядів 2018 року випуску;

- Культиватор КПС-4 1986 року випуску;

- Сівалка КТЗ - 3, 6 2003 року випуску;

- Трактор ХТЗ-242К.20 № 34365СВ 2021 року випуску;

- Обприскувач ОПК 3000-24 «ТИТАН» 2020 року випуску;

- Борона дискова важка причипна БДВП-4,2 з катком 2020 року випуску;

- LADA NIVA модифікація 212300 КА 7059 СН 2021 року випуску.

Будь-які питання, що є властивими для поточної господарської діяльності ТОВ «Заріччя Агро» та будуть залишатися не закритими чи актуальними на момент підписання основного договору, в тому числі з категорії вище перелічених, приймаються або узгоджуються сторонами як належні.

Сторони докладатимуть спільних зусиль для врегулювання будь-яких проблемних чи поточних питань даного суб`єкта господарювання, по мірі їх виникнення.

20. Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов п. 5 попереднього договору, ТОВ ««Ейджджи Агро Менеджемент» перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 забезпечувальний платіж у розмірі 1 909 229,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2669 від 24.12.2021.

21. 31 січня 2023 року ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою (вих. № 31/01-23-01) повернути протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної вимоги суму забезпечувального платежу, відповідно до вимог п. 6 попереднього договору - в розмірі забезпечувального платежу 2 559 802,00 грн, що еквівалентно 70 000,00 доларів США (курс 1 долара США до гривні, встановлений Національним банком України на дату направлення даного листа становить 36,5686 грн), а також додатково сплатити таку ж саму суму, що загалом становить 5 119 604,00 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «Ейджджи Агро Менеджмент» НОМЕР_2 , банк АТ «ОТП Банк».

Позивач вказує на те, що основний договір не було укладено з вини відповідача з огляду на невиконання відповідачем п. 10, 11 попереднього договору.

22. У матеріалах справи наявні відомості з державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме витяг:

№ 82227625, дата витягу 25.01.2023, відповідно до якого у ТОВ «Заріччя Агро» наявне обтяження рухомого майна, зареєстроване за № 28490004 від 26.01.2021 року, об`єктом якого є Оприскувач ТИТАН Модель: ОПК - 3000-24, номер об`єкта: 541720; Борона Модель: БДВП-4,2: рік 2020, номер об`єкта: 3799;

№ 82227350, дата витягу 25.01.2023, відповідно до якого у ТОВ «Заріччя Агро», наявне обтяження рухомого майна, зареєстроване за № 28623123 від 04.03.2021 року, об`єктом якого є транспортний засіб, Марка: Lada Модель: Niva 2021, номер об`єкта: НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 ;

№ 82227563, дата витягу 25.01.2023, відповідно до якого у ТОВ «Заріччя Агро», наявне обтяження рухомого майна, зареєстроване за № 28490027 від 26.01.2021 року, об`єктом якого є інший транспортний засіб, СГТ техніка (самохідна) Марка: Трактор ХТЗ Модель: 242К.20 Рік: 2021, Номер об`єкта: 7618, Номер державної реєстрації: 34365СВ.

Позиція Верховного Суду

23. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори.

24. Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

25. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26. Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

27. За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

28. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29. Згідно з ч. 1 - 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

30. Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Зобов`язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проєкт такого договору другій стороні.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

31. Як зазначалося вище, суди встановили, що сторони зобов`язались у майбутньому в строк до 10 (десятого) березня 2022 року включно укласти договір купівлі - продажу (основний договір) частини в статутному капіталі у розмірі 100% ТОВ «Заріччя Агро».

32. Крім того, попередній договір передбачає, як обов`язок позивача щодо перерахування грошових коштів протягом 2 днів з моменту підписання даного попереднього договору, що є забезпечувальним платежем (п. 5), так і обов`язок відповідача до 15.02.2022 надати позивачеві всю необхідну документацію для проведення аудиту (фінансового, юридичного, бухгалтерського, земельного тощо) (п. 10).

33. Аналіз наведених вище норм у контексті спірних правовідносин дає підстави стверджувати про те, що попередній договір купівлі-продажу створює для сторін основне зобов`язання, а саме: укласти протягом узгодженого терміну основний договір купівлі-продажу на узгоджених умовах. Укладенню основного договору передують активні дії, а не пасивна бездіяльність сторін щодо перерахування грошових коштів з однієї сторони та надання документів з іншої сторони.

34. Суди попередніх інстанцій встановили, що:

- на виконання умов п. 5 попереднього договору, ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент» перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 забезпечувальний платіж у розмірі 1 909 229,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2669 від 24.12.2021.

- ОСОБА_1 у строк до 15.02.2022 документацію для проведення аудиту не передала.

- відповідачем не надано доказів звернення останнього до позивача для уточнення переліку документів, необхідних для аудиту, ні доказів направлення будь-якої документації для проведення аудиту.

- відповідачем не надано доказів зняття обтяжень рухомого майна.

- не надано доказів звернення відповідача стосовно продовження строку дії попереднього договору або внесення змін щодо строку укладення основного договору.

35. Відповідач вказує на те, що обсяг документів мав визначити позивач та повідомити про це відповідача. Крім того, наголошує на тому, що при тлумаченні п. 10 попереднього договору має застосовуватися contra proferentem, тобто вказана умова договору, щодо якої виникло різне її розуміння сторонами, має тлумачитися саме на користь відповідача.

36. За приписами ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

37. Частиною 1 ст. 637 ЦК України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

38. За змістом ст. 213, 637 ЦК України тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення суперечностей та прогалин у трактуванні його положень. Метою тлумачення правочину є з`ясування його змісту, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину. Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами договору щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору або його частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст договору/умов договору, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, при цьому тлумачення не може створювати нових умов, тільки роз`яснювати вже існуючі умови договору.

39. Пункт 10 попереднього договору містить чіткій обов`язок саме відповідача надати документи з уточненням для проведення якого аудиту. У ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент» відсутня інформація щодо господарської діяльності ТОВ «Заріччя Агро» (фінансових, господарських, виробничих операцій, договорів, укладених ТОВ «Заріччя Агро» тощо) позивач має можливість при отриманні від відповідача документів, зокрема фінансового, юридичного, бухгалтерського, земельного характеру, та при необхідності додаткової інформації, витребувати її у відповідача. Водночас відповідач мав можливість звернутися до позивача за роз`ясненнями/уточненнями, які саме документи для проведення фінансового, юридичного, бухгалтерського, земельного аудиту потрібні позивачеві, або які, крім вже наданих ще потрібні позивачеві.

40. З огляду на те, що п. 10 попереднього договору містить чіткій обов`язок саме відповідача надати документи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність неясності в умовах п. 10 та відсутності підстав для застосування contra proferentem.

41. Крім того, Верховний Суд бере до уваги те, що тлумачення п. 10 в контексті, який створить нові умови і зобов`язання, зокрема для позивача (визначити перелік документів і надати його відповідачеві) є неправомірним.

42. Верховний Суд зазначає, що погоджуючись на укладення попереднього договору, відповідач усвідомлював значення своїх дій, розумів зміст договору, погодився з його умовами. Водночас вказав на незрозумілість змісту договору вже після звернення позивача з позовом до суду.

43. Відповідач посилається на форс-мажорні обставини (військову агресію російської федерації, призупинення роботи єдиних державних реєстрів), що обумовило неможливість виконання як позивачем, так і відповідачем п. 10 (надання документів), п. 11 (виконання обов`язку щодо вирішення всіх питань, пов`язаних зі зняттям обтяжень), оскільки вчинення таких дій беззаперечно вимагало функціонування відповідних реєстрів. Оскільки виконання цих пунктів попереднього договору є обов`язковою передумовою виконання п. 1 (укласти договір до 10.03.2022) попереднього договору, то як наслідок і цей пункт виконати в строк не було можливим.

44. Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

45. Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

46. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

47. Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 зазначив, що:

«Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Водночас у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу».

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів:

- повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин;

- що форс-мажорні обставини спричинили невиконання відповідачем саме попереднього договору;

- звернення відповідача до ТПП України за відповідним сертифікатом про засвідчення настання для відповідача форс-мажорних обставин за попереднім договором від 24.12.2021;

- вчинення відповідачем дій щодо надання документів та вирішення питань, пов`язаних зі зняттям обтяжень у період до 24.02.2022 та після початку функціонування державних реєстрів.

49. Крім того, Верховний Суд бере до уваги, що відповідач повинен був надати документи позивачеві до 15.02.2022, тобто до військової агресії проти України, крім того, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, які стали підставою для незняття обтяжень рухомого майна, не доводить наявність підстав для такого зняття обтяжень (припинення зобов`язання виконанням, припинення застави тощо).

Водночас, у матеріалах справи наявні відомості з державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме витяги: № 82227625, дата витягу 25.01.2023, відповідно до якого у ТОВ «Заріччя Агро» наявне обтяження рухомого майна, зареєстроване за № 28490004 від 26.01.2021 року, об`єктом якого є Оприскувач ТИТАН Модель: ОПК - 3000-24, номер об`єкта: 541720; Борона Модель: БДВП-4,2: рік 2020, номер об`єкта: 3799; № 82227350, дата витягу 25.01.2023, відповідно до якого у ТОВ «Заріччя Агро», наявне обтяження рухомого майна, зареєстроване за № 28623123 від 04.03.2021 року, об`єктом якого є транспортний засіб, Марка: Lada Модель: Niva 2021, номер об`єкта: НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 ; № 82227563, дата витягу 25.01.2023, відповідно до якого у ТОВ «Заріччя Агро», наявне обтяження рухомого майна, зареєстроване за № 28490027 від 26.01.2021 року, об`єктом якого є інший транспортний засіб, СГТ техніка (самохідна) Марка: Трактор ХТЗ Модель: 242К.20 Рік: 2021, Номер об`єкта: 7618, Номер державної реєстрації: 34365СВ, які свідчать про наявність обтяжень рухомого майна на 25.01.2023.

Крім того, матеріали справи не містять сертифікату ТПП України стосовно засвідчення факту форс-мажорних обставин за попереднім договором від 24.12.2021.

50. Ураховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно не застосовано норми ст. 617 ЦК України.

51. З огляду на зазначене та враховуючи, що передумовою укладення основного договору було, зокрема виконання п. 10, 11 попереднього договору, які, як встановили суди попередніх інстанцій, не виконані відповідачем, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

52. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

53. Верховним Судом відхиляються доводи відповідача про незастосування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду у постановах від 08.02.2024 у справі № 911/1786/22, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 , від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 стосовно застосування норм ст. 617 ЦК України, з огляду на зазначене вище та враховуючи, що у справі, яка розглядається, та в наведених скаржником справах суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

54. Відповідач вказує на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14, від 18.05.2022 у справі № 613/1436/17, від 04.10.2023 у справі № 910/11489/22, від 18.03.2021 у справі № 753/11009/19 та зазначає, що при тлумаченні п. 10 попереднього договору має застосовуватись contra proferentem.

55. Зазначені доводи скаржника відхиляються Верховним Судом, з огляду на відсутність підстав для тлумаченні п. 10 попереднього договору та застосування принципу contra proferentem.

56. Також відповідач у касаційній скарзі посилається на неврахування висновків, наведених у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справах № 918/116/19, від 25.04.2024 у справі № 904/69/21, від 11.09.2019 у справі № 905/2149/18 при застосуванні норм ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України.

57. Як зазначалося вище, п. 5 попереднього договору передбачено, що грошові кошти у сумі 1 909 229,00 грн, що еквівалентно 70 000,00 доларів США по курсу НБУ на дату укладення даного договору, перераховуються Стороною-2 на банківський рахунок Сторони-1 (р/р НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ»), протягом 2 днів з моменту підписання даного попереднього договору та є забезпечувальним платежем.

Керуючись ст. 546 сторони домовились, що забезпеченням виконання зобов`язань по цьому попередньому договору є забезпечувальний платіж, який не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком у розумінні ЦК України.

Згідно з п. 6 попереднього договору за невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність. Якщо основний договір купівлі - продажу не буде укладено в обумовлені цим договором строки з вини сторони, яка передала забезпечувальний платіж, дана сума винуватій стороні не повертається. Якщо основний договір купівлі - продажу не буде укладено з вини сторони, яка отримала забезпечувальний платіж, дана сторона повинна повернути його у тому ж розмірі, що передбачений п. 5 договору, а також додатково сплатити стороні-2 таку ж саму суму, за виключенням спільно узгодженого сторонами зміщення строків виконання зобов`язань, та укладення правочинів. Повернення забезпечувального платежу в такому випадку здійснюється в національній валюті України, еквівалентній до суми в доларах США, зазначеної в п. 5 з урахуванням курсу НБУ на дату повернення, однак в сумі не меншій ніж фактичний розмір сплаченого забезпечувального платежу.

58. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру відповідальності фактично не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

59. Суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для зменшення розміру відповідальності, передбаченої умовами попереднього договору, враховуючи ступінь виконання відповідачем умов попереднього договору, невжиття відповідачем дій, направлених на врегулювання питання щодо продовження дії попереднього договору або внесення змін щодо строку укладення основного договору, як до закінчення строку укладення основного договору так і після закінчення цього строку.

60. Верховний Суд зазначає, що зменшення розміру відповідальності є суб`єктивним правом суду при оцінці наданих доказів, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів, і такі дії суду не можуть бути підставою для скасування рішення суду в цій частині при відсутності інших порушень норм матеріального та процесуального права.

61. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою ст. 310 Господарського процесуального кодексу України та звертає увагу Суду на те, що в підсистемі електронний суд відсутній текст скороченого тексту рішення суду, тобто скорочене судове рішення взагалі не було підписано суддею.

62. Крім того, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 5 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України у випадку, коли вступна та резолютивна частини рішення суду не підписані, а повний текст судового рішення підписаний.

63. Зазначені доводи касаційної скарги відхиляються Судом з огляду на таке.

64. Пунктом 5 ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.

65. Пунктом 3 ч. 1 ст. 310 ГПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

66. Відповідно до ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є:

1) ухвали;

2) рішення;

3) постанови;

4) судові накази.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.

67. Згідно з ч. 16 ст. 8 ГПК України судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.

68. За приписами ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

69. Частинами 1, 7 ст. 240 ГПК України передбачено, що рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

70. Оскільки в матеріалах справи наявний текст вступної та резолютивної частин рішення господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 910/671/24, підписаний суддею, що розглядав справу, тому скорочене рішення суду ухвалене відповідно до вимог ч. 1, 7 ст. 240 ГПК України.

71. Скаржник підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд зазначає п. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.

72. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

73. Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач у клопотанні просив суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рисс Марини Олександрівни інформацію про те, яка сторона ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент» чи ОСОБА_1 зверталася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рисс М.О. для укладення, узгодження дати укладення попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М.О.

Дане клопотання мотивоване тим, що в контексті тлумачення п. 10 попереднього договору необхідно встановити під чиїм переважним впливом було складено текст договору, і в даному випадку має бути застосовано contra proferentem.

74. Вищевказачені доводи відхиляються Верховним Судом, з огляду на відсутність підстав для тлумачення п. 10 попереднього договору та застосування contra proferentem.

75. З огляду на зазначене, підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження.

76. Таким чином, скаржник у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі. Тому Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

78. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

79. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

80. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому відсутні підстави для їх скасування, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

81. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 та рішення господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 910/671/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді С. В. Бакуліна

О. М. Баранець