Ухвала

від 23.09.2024 по справі 922/2881/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2881/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геронтісса"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський"

про стягнення 1 541 025,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" (далі - ТОВ "ТД "Олексіївський", відповідач) про стягнення 1 541 025,70 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по проспекту Перемоги, 62 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі №6375/03 від 04.09.2003 за період з 01.04.2017 до 31.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі №6375/03 від 04.09.2003 в частині повної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 0,8280 га по проспекту Перемоги, 62 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:14:008:0024), яка (орендна плата) з урахуванням пункту 2.1. договору та приписів частини 3 статті 21 Закону України ?Про оренду землі? нараховується з урахуванням індексу інфляції та складає за період з 01.04.2017 по 31.10.2021 загальну суму 1 824 059,41 грн.

Враховуючи те, що листом Головного управління ДПС у Харківській області №2792/5/20-40-04-02-12 від 28.02.2023 підтверджено сплату відповідачем земельного податку за земельну ділянку за період 2017 - 2021 рік в сумі 308 763,60 грн, які підлягають вирахуванню із загальної суми орендної плати, Харківська міська рада просила суд стягнути з ТОВ "ТД "Олексіївський" заборгованість за договором оренди землі №6375/03 від 04.09.2003 в сумі 1 541 025,70 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 позов задоволено.

При ухваленні вказаного рішення суд виходив з того, що позивачем доведено невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по проспекту Перемоги, 62 у м. Харкові за період з 01.04.2017 до 31.10.2021. Разом з цим, суд дійшов висновку, що за умовами пункту 2.1. договору оренди землі №6375/03 від 04.09.2003 та в силу вимог частини 3 статті 21 Закону України ?Про оренду землі? розмір орендної плати має обраховуватися з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТД "Олексіївський" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ТД "Олексіївський" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геронтісса" (далі - ТОВ "Геронтісса", скаржник) (особа, яка не брала участі у справі) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; судові витрати просить покласти на позивача.

В обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення суду ТОВ "Геронтісса" посилається на те, що рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 безпосередньо впливає на його права, обов`язки та майнові інтереси, оскільки на підставі цього рішення відповідач - ТОВ "ТД "Олексіївський" пред`явив ТОВ "Геронтісса" вимогу про оплату орендної плати за договором оренди від 04.06.20219 у розмірі 1 181 182,69 грн за 2019 - 2021 рік.

Зокрема, 04.06.2019 між ТОВ "ТД "Олексіївський" (орендодавцем) та ТОВ "Геронтісса" (орендарем) було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №3 площею 531,7 кв.м на 1-му поверсі нежитлової будівлі літ. "А-2", розташованої за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 62, за умовами якого до складу орендної плати входять витрати на сплату податку на нерухомість та плати за оренду земельної ділянки загальною площею 0,8280 га (кадастровий номер 6310136300:14:008:0024), яка перебуває в користуванні власника об`єкту оренди (ТОВ "ТД "Олексіївський") за договором оренди земельної ділянки №6466 від 07.08.2003 та земельної ділянки загальною площею 0,2425 га (кадастровий номер 6310136300:14:008:0038), яка перебуває в користуванні власника об`єкту оренди за договором оренди земельної ділянки №6465 від 07.08.2003 (п. 4.7 договору). Цей договір оренди розпочав свою дію з 04.06.2019 та є діючим станом на цей час.

За наведених обставин, ТОВ "Геронтісса" вважає, що господарський суд першої інстанції при ухваленні рішення від 13.11.2023 у даній справі фактично вирішив питання про його права та обов`язки як орендаря частини нежитлового приміщення №3 площею 531,7 кв.м на 1-му поверсі нежитлової будівлі літ. "А-2", розташованої за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 62, за договором оренди від 04.06.2019, що має наслідком негативний економічний вплив.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Геронтісса", до якої приєдналося ТОВ ?ТД "Олексіївський", на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що оскаржуваним рішенням від 13.11.2023 у даній справі вирішено спір щодо правомірності нарахування Харківською міською радою орендних платежів, що підлягали до сплати ТОВ "ТД "Олексіївський" за користування земельною ділянкою за договором оренди землі №6375/03 від 04.09.2003; учасниками цього спору є Харківська міська рада (позивач), яка є орендодавцем земельної ділянки та ТОВ "ТД "Олексіївський" (відповідач), що є орендарем за договором оренди землі №6375/03 від 04.09.2003, тому, на переконання колегії суддів, ТОВ "Геронтісса" як особа, яка орендує у відповідача частину нежитлового приміщення, що знаходиться на спірній земельній ділянці, не будучи при цьому учасником спірних правовідносин безпосередньо, безпідставно посилається на порушення оскаржуваним рішенням від 13.11.2023 своїх прав, обов`язків та майнових інтересів, оскільки рішення суду у спорі, що виник з виконання господарського договору між двома окремими юридичними особами, не може прямо вплинути на права та обов`язки ТОВ "Геронтісса", у зв`язку із стягненням з ТОВ "ТД "Олексіївський" грошових коштів на погашення заборгованості за договором оренди землі, оскільки права та обов`язки ТОВ "Геронтісса" як орендаря частини нежитлового приміщення передбачені саме договором від 04.06.2019, укладеним з ТОВ "ТД "Олексіївський", а не договором оренди землі №6375/03 від 04.09.2003, який укладений між Харківською міською радою та ТОВ "ТД "Олексіївський", заборгованість за яким стягнута судовим рішенням від 13.11.2023 у даній справі. Таким чином, укладаючи договір оренди від 04.06.2019, ТОВ "Геронтісса" як орендар частини нежитлового приміщення діяло самостійно та на власний ризик взяло на себе зобов`язання з відшкодування орендодавцю нерухомого майна - ТОВ "ТД "Олексіївський" орендної плати, яку останній має сплачувати за користування земельною ділянкою. Будь-яких похідних чи додаткових зобов`язань перед Харківською міською радою за умовами договору оренди землі ТОВ "Геронтісса" не несе.

Крім того, проаналізувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що в оскаржуваному судовому рішенні від 13.11.2023 у цій справі не містяться судження про права, інтереси та (або) та обов`язки ТОВ "Геронтісса" у господарських правовідносинах, які виникли між учасниками цієї справи, а в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваної ухвали не наведено висновків про будь-які права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Судова колегія також звернула увагу на те, що в апеляційній скарзі ТОВ "Геронтісса" просить переглянути рішенням суду від 13.11.2023 у повному обсязі, проте цим рішенням було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди землі №6375/03 від 04.09.2003 за період, починаючи з 2017 року, тобто коли ТОВ "Геронтісса" ще не було орендарем нерухомого майна (таке право виникло лише 04.06.2019) та не мало обов`язку з компенсації відповідачеві витрат з орендних платежів.

02.09.2024 (через систему ?Електронний суд?) ТОВ "Геронтісса" (особа, яка не брала участі у справі) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.008.2024, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним господарським судом з порушенням норм процесуального права (пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України), просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Здійснивши перевірку доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

З наведеного слідує, що особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

При цьому, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, судове рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині судового рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині судового рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути правовою підставою щоб вважати, що судове рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Так, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 09.06.2018 у справі №910/18705/17, від 19.06.2018 у справі №904/1192/16, від 27.10.2021 у справі №910/2795/20, від 16.12.2021 у справі № 904/3669/20, від 15.12.2021 у справі №914/1334/20, від 07.12.2022 у справі № 910/7746/20, від 20.03.2023 справі №911/1201/16, від 20.02.2023 у справі №903/852/21 неодноразово зазначено, що судове рішення, оскаржуване не залученою собою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судового рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Разом з тим, якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване судове рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що судовим рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Аналогічні висновки наведені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020 у справі №910/3438/17, від 01.12.2020 у справі №910/5511/19.

Таким чином ГПК України зобов`язує апеляційний господарський суд з`ясувати обставини наявності або відсутності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі та дослідити, чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням. Відтак, якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

За приписами статей 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи, що місцевим господарським судом не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є ТОВ "Геронтісса", а рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23 не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки товариства та ним не було доведено наявності порушеного права чи охоронюваного законом інтересу внаслідок прийняття оскаржуваного судового рішення, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у скаржника відсутні будь-які допустимі, обґрунтовані та законні докази підставності поданої апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Зважаючи на те, що скаржником не підтверджено наявності правового зв`язку між ним та оскаржуваним судовим рішенням, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що ТОВ "Геронтісса" - особа, яка не брала участі у справі, - не є належним суб`єктом апеляційного оскарження в розумінні процесуального закону, у зв`язку з чим закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

У поданій касаційній скарзі скаржник не навів жодного переконливого доводу щодо помилковості наведених висновків апеляційного господарського суду чи неправильного застосування ним пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки не підтвердив існування будь-якого правового зв`язку із оскаржуваним судовим рішенням у даній справі.

З огляду на зазначене, доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими ЄСПЛ у справах "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ "Геронтісса" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 та про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/2881/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геронтісса" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов