Ухвала

від 22.08.2024 по справі 132/2643/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2643/24

У Х В А Л А

"22" серпня 2024 р. м. Калинівка

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Павленко І.В.,

розглянувши заявуТОВ «Лемешівка Агро Плюс» в особі представника адвоката Старого Миколи Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс» в особі представника адвоката Старого Миколи Миколайовича до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про визнання недійсним договору оренди землі та поновлення договору шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2024 до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла вищевказана заява, яка мотивована тим, що ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про визнання недійсним договору оренди землі та поновлення договору шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною. Підставами подачі даного позову є порушення відповідачами переважного права позивача на поновлення договору оренди землі БН від 29.09.2016. Оскільки відповідач ОСОБА_1 в порушення переважного права позивача ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» уклав договір оренди землі стосовно тієї ж земельної ділянки з іншою особою, то існує реальна необхідність в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 3,0314 га, кадастровий номер 0521684000:07:000:0342, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та розташована на території Калинівської ОТГ, Хмільницької району Вінницької області (раніше Лемешівська сільська рада, Калинівського району Вінницької області), оскільки право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оренду землі». Наразі орендодавець, в порушення ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» може вільно розірвати будь-який існуючий договір оренди землі та укласти договір оренди з будь-якою іншою особою. Укладання нового договору з іншою особою унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, а саме заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії може призвести до ускладнення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно приписів якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по сутіце обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом статті 151ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 3ст.150ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз`ясненнями в п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Вжиття заходів забезпечення позову обумовлено ризиками, що можуть виникнути при виконанні рішення суду в разі ухвалення такого на користь позивача.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на земельну ділянку площею 3,0314 га, кадастровий номер 0521684000:07:000:0342, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та розташована на території Калинівської ОТГ, Хмільницької району Вінницької області (раніше Лемешівська сільська рада, Калинівського району Вінницької області), оскільки існує реальна вірогідність її відчуження відповідачем ОСОБА_1 на користь іншої особи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, приходжу висновку, що наявні підстави для забезпечення позову.

Вирішуючи дану заяву, виходжу з того, що між майбутніми сторонами по справі дійсно наявний спір і предметом даного спору є вищезазначена спірна земельна ділянка.

Враховуючи вимоги співмірності виду забезпечення позову із майбутніми заявленими позовними вимогами, приходжу висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказану земельну ділянку.

Положеннями частини 7статті 153 ЦПК Українипередбачено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» в особі представника адвоката Старого Миколи Миколайовича про забезпечення позову -задовольнити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку площею 3,0314 га, кадастровий номер 0521684000:07:000:0342, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та розташована на території Калинівської ОТГ, Хмільницької району Вінницької області (раніше Лемешівська сільська рада, Калинівського району Вінницької області).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Копію ухвали суду про забезпечення позову невідкладно направити учасникам справи, для відома та виконання.

СУДДЯ І.В. Павленко