Ухвала

від 16.09.2024 по справі 361/5905/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня2024 року

м. Київ

справа № 361/5905/23

провадження № 61-2828ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі - акціонерне товариство «РВС Банк»;

треті особи: Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Центр»;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «РВС Банк», треті особи: Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Центр», про визнання рішень недійсними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «РВС Банк» (далі - АТ «РВС Банк»), треті особи: Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в

м. Києві та Київській області, Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Центр» про визнання рішень недійсними та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом із позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року та постановою Верховного Суду від 15 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами, які належать АТ «РВС Банк», а саме: № 3221286400:02:010:0183 (площею 0,2213 га);

№ 3221286400:02:010:0184 (площею 0,1632 га); № 3221286400:02:010:0185 (площею 0,088 га); № 3221286400:02:010:0186 (площею 0,0813 га); № 3221286400:02:010:0187 (площею 0,0443 га); № 3221286400:02:010:0188 (площею 0,0133 га);

№ 3221286400:02:010:0189 (площею 0,0064 га).

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні касаційних скарг АТ «РВС Банк» суд касаційної інстанції не вирішив клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, а саме за здійснення адвокатом аналізу правової бази та наданих клієнтом документів при підготовці та поданні відзиву на касаційні скарги АТ «РВС Банк».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частині першій статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами першою-третьою, тринадцятою статі 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом наведених правових норм, а також статті 142 ЦПК України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами під час ухвалення судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті. Якщо судом касаційної інстанції переглядається судове рішення, яким не закінчено розгляд справи по суті, то цей суд не може вирішувати питання про розподіл судових витрат, в тому числі пов`язаних з розглядом апеляційної та/або касаційної скарги, а розподіл таких витрат здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України, тобто в залежності від задоволення чи відмови в задоволенні позову.

Судовим рішенням щодо забезпечення позову розгляд справи по суті не закінчується, а тому в даному випадку судові витрати, в тому числі понесені сторонами у зв`язку з розглядом апеляційної та касаційної скарг мають бути розподілені судом першої інстанції за загальними правилами розподілу судових витрат в залежності від задоволення чи відмови в задоволенні позову.

Такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 361/8953/21.

Справа № 361/5905/23 не розглядалася Верховним Судом 15 липня 2024 року по суті спору, а лише розглядалось окреме процесуальне питання, яке стосується забезпечення позову, тобто, розгляд справи ще не закінчено, а тому судові витрати підлягають розподілу судом першої інстанції за загальними правилами в залежності від задоволення чи відмови в задоволенні позову.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи, що в цій справі Верховний Суд не змінював судові рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалював нове судове рішення, а лише переглядав судові рішення в частині забезпечення позову, після чого повернув справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Судові витрати, в тому числі понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами нового розгляду справи та ухвалення остаточного рішення по суті спору.

Отже, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.

Керуючись статтями 141, 270, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «РВС Банк», треті особи: Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Центр», про визнання рішень недійсними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара