Справа № 487/7158/24
Провадження № 2/487/2695/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючої судді Дерепи К.М.,
за участю секретаря судового засідання Талагаєвої Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання,
ВСТАНОВИВ:
16 серпня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання.
21 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач звернулась до позивача із заявою про прийняття її в учбово-виробничий центр на курси з підготовки водіїв тролейбуса з 01.08.2023. Між позивачем та відповідачем було укладено 01.08.2023 договори №350 надання послуг із навчання та №349 про відпрацювання за сплату за навчання не менше 2 років. 01.08.2023 відповідача було прийнято на курси з підготовки водіїв зі строком навчання 14 тижнів та 02.11.2024 наказом №408/К-тр визначено, зокрема, відповідача таким який закінчив навчання, отримав кваліфікацію «водій тролейбуса 3 класу». Згідно наказу №22К-тр від 25.01.2024 відповідача прийнято на роботу водієм тролейбуса КП ММР «Миколаївелектротранс». Відповідач відпрацював на підприємстві з 26.01.2024 по 09.08.2024, оскільки звільнився за власним бажанням. Оскільки відповідач порушив умови договорів №349, №350 від 01.08.2023, позивач вважає, що ОСОБА_1 зобов`язнаний відшкодувати витрати за навчання з урахуванням суми, відшкодованої Миколаївським ОЦЗ.
Відповідач, ознайомившись зі змістом ухвали суду від 21.08.2024, що підтверджується його заявою від 22.08.2024, відзиву на позов у встановлені строки не подав. Однак, двічі подав через канцелярію суду заперечення / пояснення разом із долученими документами (а.с.35-41). Зі змісту пояснень - за станом здоров`я він не міг виконувати роботу водія тролейбуса, а тому звернувся до роботодавця із заявою про звільнення, оскільки на іншу роботу йому запропоновано не було. Зазначив, що позов не визнає бо курси навчання називаються безкоштовними. У підтвердження зазначеного відповідач надав копії його заяв про звільнення, копію медичної довідки про придатність керування транспортним засобом від 19.07.2023 та копі. Висновку лікарсько-консультативної комісії від 06.08.2024, згідно якої він непридатний до управління тролейбусом. Дбав про безпеку пасажирів. Доказів того, що дані заперечення / пояснення разом із додатками відповідачем були надані позивачу- відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані сторонами докази та надавши їм оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.08.2023 ОСОБА_1 на курси з підготовки водіїв тролейбуса, що підтверджується копією його заяви від 28.07.2023 (а.с.5). Між позивачем та відповідачем 01.08.2023 було укладено договори №350 про надання послуг із навчання та №349 про відпрацювання за сплату за навчання (а.с.6-8). 01.08.2023 наказом №293/К-тр відповідача було прийнято на курси з підготовки водіїв (а.с.12) та 02.11.2024 наказом №408/К-тр визнано відповідача таким, який закінчив навчання, отримавши кваліфікацію «водій тролейбуса 3 класу» (а.с.13). Згідно наказу №22К-тр від 25.01.2024 відповідача прийнято на роботу водієм тролейбуса КП ММР «Миколаївелектротранс» на підставіі його заяви (а.с.14, 15).
Відповідно п. 2.3 Договору №350 та п.1.1, п.2.5 Договору №349 від 01.08.2023, укладених сторонами, ОСОБА_1 , в забезпечення безкоштовного навчання, зобов`язувався відпрацювати на підприємстві не менше 2 років з моменту закінчення навчання.
Однак, відпрацювавши з 26.01.2024 по 09.08.2024, відповідач звільнився з роботи за власним бажанням, що підтверджується копією наказу підприємства №338/К-тр від 09.08.2024 (а.с.16). Причиною звільнення, згідно наданих пояснень суду, зазначив погіршення стану здоров`я з посиланням на висновок лікарсько-консультативної комісії від 06.08.2024 (а.с.36).
Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення» у разі відмови працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення такого строку працівник або інша особа зобов`язані відшкодувати роботодавцю витрати, пов`язані з оплатою навчання, або їх частину пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов`язані відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з навчанням, якщо вони не стали до роботи або були звільнені з роботи з таких підстав:
1) установлення інвалідності;
2) звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов`язане з учиненням працівником протиправних дій;
3) призов на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу;
4) за власною ініціативою у зв`язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, колективних угод, колективного або трудового договору;
5) догляд за дитиною з інвалідністю та (або) особою з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності).
Ураховуючи відсутність жодної з причин, які, згідно Закону, давали б право відповідачу не відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з навчанням, звернення позивача з даним позовом не є безпідставним.
Згідно попереднього Кошторису витрат на професійне навчання водіїв тролейбусу, затвердженого директором КП ММР «Миколаївелектротранс» від серпня 2023 року, витрати на навчання 1 здобувача освіти за весь період складає 54003,56 грн.(а.с.17) Ця ж сума зазначена у п.2.2 Договору №350 від 01.08.2023 і на неї ж міститься посилання у п.2.3 Договору №349 від 01.08.2013, які підписані Сторонами.
Умовами Договору №349 від 01.08.2023 , а саме п. 2.6, передбачено, що у випадку розірвання ОСОБА_1 з власної ініціативи трудових відносин до закінчення 2-річного строку відпрацювання, він зобов`язується відшкодувати КП ММР «Миколаївелектротранс» повний розмір здійснених підприємством витрат на його навчання.
Ураховуючи, що Миколаївський ОЦЗ частково відшкодував витрати за навчання відповідача, а саме в сумі 26840,00 грн. (а.с.18), відповідно, відповідачу необхідно відшкодувати різницю витрат, а саме - 27163,56 грн.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Так, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд вважає доведеним посилання позивача, щодо надання відповідачу освітніх послуг за договором від №349 та №350 від 01.08.2023 та те, що відповідач порушив умови договору, не відпрацювавши на підприємстві обумовлений Договором термін водієм тролейбусу з причин, які не зазначені в ч. 5 ст. 34 ЗУ «Про зайнятість населення» та наділяли б його правом не відшкодовувати роботодавцю витрати за навчання.
Отже, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо понесених судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією №1788 від 15.08.2024 (а.с.38).
Керуючись статтями 10, 18,76, 279, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, статтями 526, 610, 611, 629, ЦК України, ч. 5 ст. 34 ЗУ «Про зайнятість населення», суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» 27163,56 грн. витрат на його навчання на курсах підготовки водіїв тролейбуса.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» 3028,00 грн. понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 23.09.2024.
Позивач:
Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Андреєва-Палагнюка, 17, Код ЄДРПОУ: 03328468.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: К.М. Дерепа
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121789196 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Дерепа К. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні