Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 283/732/22
Провадження № 1-кп/279/225/24
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2024 року
Коростенський міськрайоннийсуд Житомирськоїобласті вколегіальному складі:головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,з секретарем: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,за участюсторін кримінальногопровадження:прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,потерпілої ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ,захисника ОСОБА_10 ,перекладача ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судуу містіКоростені кримінальнепровадження №12022060510000049 від 27.02.2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженець м.Хива, Хоремської області Республіки
Узбекистан, житель АДРЕСА_1
громадянина Узбекистану, непрацюючий, згідно ст.89 КК
України ранішене судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_9 25.02.2022, близько 22 год. в АДРЕСА_1 , під час спільного розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_13 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішив умисно вбити останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_13 , ОСОБА_9 діючи з прямим умислом, з мотивів особистої неприязності, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи спричинення потерпілому смерті, перебуваючи в кімнаті будинку, взяв металеву трубу та молоток, які віднайшов у будинку, після чого наблизився до ОСОБА_13 та із значною силою прикладання, наніс останньому численну кількість ударів по голові, обличчю, тулубу спричинивши ОСОБА_13 тілесні ушкодження.
Таким чином ОСОБА_9 заподіяв ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицевої травми, з переломами кісток носа, сошника, забою головного мозку, ран обличчя, крововиливів під кон`югктиву обох очей, перелому кісток носа, сошника, переломів під`язикової кістки, щитоподібного хряща, синців обличчя, шиї, тулубу, верхніх кінцівок.
Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок відкритої черепно-лицевої травми, з переломами кісток носа, сошника, забою головного мозку, яка ускладнилась аспірацією крові, що зумовило зупинку дихання, серцевої діяльності, функцій центральної нервової системи.
Своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно дост.337КПК Українисудовий розглядпроводиться лишестосовно особи ОСОБА_9 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, з огляду на який прокурор зазначив, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, які зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності дають підстави визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_9 усудовому засіданні,вину увчиненні злочину,який йомуінкримінується невизнав повністю,пояснивши,що в той день ОСОБА_13 прийшов до нього додому для того, щоб разом посидіти, зняти стрес, бо був емоційний день. Він з холодильника вийняв продукти і почав готувати вечерю, в цей момент прийшов сусід. З собою сусід ОСОБА_13 приніс якийсь напій в прозорій пляшці. Йому, обвинуваченому, налили в стопку 50 грам, він її випив і займався далі вечерею, але одразу після випитого, він став дезорієнтованим. Приблизно через 5 хвилин зайшла жінка сусіда, обвинувачений запропонував їй разом з ними сісти. Він пішов в комору за продуктами. Коли він повернувся через декілька хвилин, то ОСОБА_13 казав «Що ти, ОСОБА_14 , робиш?» і в нього було розстібнута сорочка. Жінка відмовилась з ними сідати і пішла. Обвинувачений з ОСОБА_13 разом сіли і почали вечеряти, але його руки не слухались, він не міг втримати виделки. Далі він відчув удар по голові і впав. Єдине, що він бачив, був якийсь білий пакет. Коли він відкрив очі, він лежав поруч з своїм сусідом. Він накрив його ковриком, але потім він дістав чисту нову простинку і почав телефонувати в поліцію. Телефонував в поліцію, один раз слухавку підняла жінка, і два чи три інших рази - чоловік . Поліція в той день не працювала і він пішов до відділку пішки.
На запитання прокурора обвинувачений зазначив, що не пам`ятає як ОСОБА_13 лежав в нього на колінах. Вечеряли він і ОСОБА_15 , один раз заходила дружина Кулаківського.
На запитання прокурора обвинувачений зазначив, що поліції повідомляв, що він прокинувся, прийшов в себе, а поруч з ним лежить чоловік, можливо, без ознак життя.
На запитання прокурора обвинувачений зазначив, що коли він отямився, то скрізь була кров і він дезорієнтувався і не міг надати медичну допомогу.
На запитання прокурора обвинувачений зазначив, що винним себе не визнає. На запитання потерпілої обвинувачений зазначив, що він не знає чому в ОСОБА_13 було так сильно побите лице, але він бачить його постійно перед очима, бо лице дійсно було страшне.
На запитання потерпілої обвинувачений зазначив, що він не розумів, що потерпілий помер, він бачив лише кров навколо. Він лежав поруч з ним і там була скрізь кров. Він не знає звідки взялась кров.
На запитання головуючої судді обвинувачений зазначив, що конфлікту між ним та ОСОБА_13 не було.
На запитання захисника обвинувачений зазначив, що між ними ніколи не було конфліктів.
На запитання захисника обвинувачений показав, що потерпілий прийшов до нього приблизно о 16-17 годині, але ще було світло. Жінка ОСОБА_13 прийшла приблизно через 5-10 хвилин після нього. ОСОБА_13 приніс з собою пляшку самогону.
На запитання захисника обвинувачений зазначив, що працівники поліції його не годували протягом перших 4 днів, він просто там лежав. Він 4 дні не міг прийти до себе. Працівникам поліції повідомляв, що йому був нанесений удар по голові. Захиснику, який був залучений державою, теж повідомляв, і прокурору також.
На запитання захисника обвинувачений зазначив, що в слідчому ізоляторі лікарі його оглядали, лише виміряли тиск, сказали, що тиск був в нормі.
На запитання захисника обвинувачений зазначив, що кров була під столом (під тим місцем, де вони сиділи), і там де вони лежали, а лежали вони далі від столу.
Додатково обвинувачений пояснив, що коли він в поліції попросив води, йому дали алкоголь.
Так,потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні суду показала, що вона є дружиною ОСОБА_13 та показала, що в той день чоловік був у місті. Транспорт весь зупинився, був у місті і привіз якось друга Ровшона. Він був вдома і нікуди більш не йшов. Біля 17 години вони вийшли на вулицю, танки йшли один за одним на місто недалеко від них. Чоловік пішов до ОСОБА_16 близько 17 години вечора, щоб познайомитись, може чимось допомогти, бо він був на чужині. Взяв з собою пляшку горілки, пішов поспілкуватись. В 19 годині вже сутеніло, і вона пішла до них, щоб забрати чоловіка додому, прийшла, а вони тільки збирались вечеряти. Вона ОСОБА_8 , сказала, щоби він йшов додому, а чоловік сказав, що вони тільки збираються вечеряти і він ще трішки побуде, після чого вона пішла додому. ОСОБА_16 хотів ще її запросити залишися, але вона пішла. Близько 20 години всім сказали вимикати світло, з нею була її сестра, вона жила в місті ОСОБА_17 , але на той час була з нею. Сестра пішла з нею до сусіда, бо в них горіло світло в п`ятьох вікнах. Коли вони прийшли, стілець було перекинуто, він ОСОБА_18 сидів на підлозі і тримав голову чоловіка ОСОБА_13 в себе на руках і термос валявся на підлозі. Вона запитала чи вони билися, чоловік дуже був п`яний, була кров під носом і ОСОБА_16 її витирав. Сестра стала поза спиною, вимкнула світло в залі, ОСОБА_18 почав на неї кричати і казати куди вона пішла. Він його тримав, не пускав, чоловік йти не зміг, вони б його не дотягли додому, тому залишили, щоб відіспався і прийшов сам. Вони вийшли і пішли додому, в коридорчику лежав ніж, вона ОСОБА_8 його заховала, щоб його не було видно. Коли вийшли, вона ворота замкнула і двері в будинок також, тільки вікно їхнє виходить на вікно в його будинку. Вони з сестрою постійно дивились у вікно чи не виходить її чоловік, щоб відімкнути йому двері. Вони прийшли додому після 20 години, все замкнули і дивились у вікно по черзі. Тоді вона вирішили подзвонити до чоловіка брата, він недалеко живе. Подзвонила до жінки, запитала де ОСОБА_19 , ОСОБА_19 був на роботі і не міг поїхати до них, і вони всю ніч спостерігали за будинком. Десь біля 00:40 Ровшон вийшов з будинку, закурив і вийшов на дорогу, покурив і зайшов у будинок, його не було майже годину і потім побачили тінь, наче ОСОБА_20 тягнув з коридора до дверей. Десь біля 01:40 Равшан вимкнув всюди світло, вдягнув куртку, закурив, вийшов на дорогу і пішов на асфальт. І вони з сестрою до ранку спостерігали у вікно чи ніхто не заходив і не виходив. Вранці десь біля 06:30 вийшла подивитись чи чоловік в коридорі, може він його витягнути не міг. Вона пішла, там було одне віконце не закрите плівкою, куртка чоловіка була на стільці, а його видно не було, будинок не було видно. Подивилась, що немає, коли вже стала виходити, то під`їхало дві машини, прокурор, слідчий, поліція, ОСОБА_16 був. Вони зайшли до будинку, спочатку її не пускали, а потім вона попросила, щоб пустили і потім глянула який він там лежав, там не було живого місця. Навіть коли хоронила, то накривала лице платком, бо не могла показати ні дітям, ні внукам. Потім приїхала машина і його забрали до моргу.
На запитання прокурора потерпіла показала, що крім ОСОБА_16 та чоловіка більше нікого не було. Не викликала поліцію раніше, бо їй жінка брата сказала, що вся поліція зайнята і у відділку нікого немає.
На запитання прокурора потерпіла пояснила, що ОСОБА_16 на них не кричав, тільки коли сестра вимкнула світло, то він тільки тоді крикнув.
На запитання захисника потерпіла показала, що перший раз зайшла до помешкання, яке орендував ОСОБА_16 близько 19 години і в цей період часу між чоловіком та обвинуваченим не було конфлікту, вони просто спілкувались. Чоловік потерпілої та ОСОБА_16 були в кімнаті, нічого підозрілого не було. На столі була велика тарілка і шось там лежало, були алкогольні напої. Покинула приміщення десь в 19:10 - 19:15 години. Після цього потерпіла прийшла до власного будинку. Потеріла зазначила, що у вікно могла бачити фасад будинку, двері та вікно (як горить світло, відкриваються або зачиняються двері, чи хтось заходить до будинку).
На запитання захисника потерпіла показала, що подивилась у вікно одразу як прийшла додому і безперервно дивились з сестрою у вікно. Пояснила, що пішла вдруге до помешкання біля 20 години з сестрою ОСОБА_21 . ОСОБА_21 пішла до залу вимкнути світло, на що ОСОБА_16 почав на неї кричати. Стояла біля чоловіка та Ровшона недалеко, на підлозі був перекинутий стілець, ОСОБА_16 сидів на підлозі, а чоловік потерпілої лежав на спині на підлозі, а його голова була на руках у ОСОБА_16 .
На запитання захисника потерпіла показала, що її чоловік був дуже п`яний і не міг ходити.
На запитання захисника потерпіла показала, що її чоловік не хворів на серцево-судинні захворювання. На запитання захисника потерпіла показала, що крові під носом не було багато. Ровшон не відпускав його від себе.
На запитання захисника потерпіла показала, що раніше у чоловіка кров з носа не йшла, коли він випивав.
На запитання захисника потерпіла показала, що з чоловіком не говорила, він тільки називав її імя, але він був п`яний, нічого не міг казати. Після цього всього вона покинула будинок десь в 20:05-20:07 і пішла додому, десь біля 20:10 вони з сестрою зайшли до себе в будинок.
На запитання захисника потерпіла показала, що вони з сестрою дивились у вікно до ранку.
На запитання захисника потерпіла показала, що з 20:10 до 00:40 вона бачила, що світло горіло там, де вони сиділи, та в коридорі, світло було в трьох вікнах. В 00:40 побачила Ровшона, він вийшов з будинку, до будинку не ходила. Здивувало те, що ОСОБА_16 вийшов, а чоловік ні. З 20:10 до 00:40 у вікні нічого не бачила. Наміру викликати поліцію або швидку не мала. З 20:10 до 00:40 нічого підозрілого не бачила на подвір`ї. Ровшон не погрожував, коли була в його приміщенні. Чи був обвинувачений стурбований, коли виходив на вулицю о 00:40, не бачила. Поліція приїхала десь біля 06:30 разом з обвинуваченим. Коли працівники поліції дозволили зайти до приміщення всередині все "обірвалося", на обстановку не звертала увагу, чоловік був в тому приміщенні, де вони вечеряли.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні зазначила, що є сестрою дружини потерпілого та показала, що коли це все трапилось жила тимчасово у сестри. В другій половині дні Кулаківський пішов до сусіда поспілкуватись. Близько19 годин сестра пішла до них, щоб забрати чоловіка, бо вечоріло. Потім вона прийшла і сказала, що вони ще сидять спілкуються. О 20 годині попросила сходити з нею до них, щоб забрати чоловіка. У ОСОБА_16 в будинку всюди горіло світло, хоча просили всіх все вимикати і замикатись. Прийшли з сестрою до сусіда, зайшли до кімнати, в кімнаті горить світло, ОСОБА_18 сидить на підлозі, а голова ОСОБА_22 в нього на колінах. В ОСОБА_22 під носом була кров, а ОСОБА_18 її витирав. ОСОБА_23 запитала чи вони билися, вони мовчали. Вона пішла до наступної кімнати, щоб вимкнути світло, на що ОСОБА_18 крикнув на неї і запитав навіщо вона туди пішла. ОСОБА_24 був перекинутий, сестра його підняла і поставила на місце, також лежав термос на землі, вона його підняла і віддала сестрі, щоб вона поставила його на стіл. Кулаківський сказав « ОСОБА_25 , ОСОБА_25 », він був дуже сильно п`яний. Сестра сказала, що він проспиться і сам прийде додому, як він зазвичай це робив. Коли ми вже виходили, то побачили, що в коридорі лежав ніж, який сестра сховала, щоб його не було видно. Прийшли додому, сестра зачинила ворота та двері в будинок, але почали дивитись у вікно, чекати коли вийде Кулаківський, щоб відчинити йому двері. Ніч по черзі сиділи біля вікна і дивились, тому що була зима і боялись, що він підійде до воріт та замерзне.
Біля 00:40 ОСОБА_18 вийшов з будинку, покурив, вийшов на дорогу та повернувся до будинку. Вони з сестрою бачили тінь у вікно, яке не закрите плівкою. Біля 01:40 ОСОБА_18 вийшов на вулицю, закрив будинок і пішов на центральну вулицю. Весь цей час вони не відходили від вікна. Вранці вже сестра сказала, що піде подивиться де її чоловік. Вона подивилась у маленьке віконце і нічого не побачила. Через деякий час приїхала поліція, і здається, що ОСОБА_18 теж там був. Вони всі пішли у будинок, а потім через деякий час сказали «йдіть, якщо хочете, дивіться». Вони з сестрою пішли, але там дивитись не було на що, лиця не було, все тіло синє, на стінці кров.
На запитання захисника свідок показала, що біля 20 години вони з сестрою прийшли до помешкання ОСОБА_18 . Конфлікту між ОСОБА_22 і ОСОБА_18 не бачила, на столі стояла пательня, дві стопки, дві вилки, пляшка недопита, два стільчика, один з них був перекинутий.
На запитання захисника свідок зазначила, що коли вони побачили, що ОСОБА_22 лежить на колінах у ОСОБА_18 , то запитали в них чи вони билися. Нічого зробити не могли, бо вони були п`яні. Бачила як ОСОБА_22 йшов до ОСОБА_18 з неповною пляшкою горілки (1.5л). Кулаківський пив не часто, але був любителем. Приїхала до них 23 лютого, чи були конфлікти в сім`ї не знає.
На запитання захисника свідок зазначила, що була там з сестрою не більше 10 хвилин, бо вирішили, що він важкий, вони його додому не затягнуть і пішли до свого помешкання.
На запитання захисника свідок зазначила, що у вікно не бачили конфліктів, бо воно було заклеєне плівкою.
На запитання обвинуваченого свідок зазначила, що ніякого білого пакету на землі під низом не бачила.
Так, потерпіла та свідок, будучи допитаними відповідно до вимог ст.352 КПК України та попередженими про завідомо неправдиве показання та відмову від давання показань з непередбачених законом підстав, кожен окремо, узгоджено та послідовно давали пояснення.
Крім вищенаведених доказів, винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, які надані стороною обвинувачення, зокрема:
рапорт інспектора ВП №1 Коростенського РУ ГУНП в Житомирській області від 22.04.2022 року з якого вбачається, що 26.02.2022 року близько 02.06 години надійшло повідомлення на лінію 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , після спільного розпиття спиртного із своїм сусідом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вбив свого сусіда. Зареєстровано в систему ІПНП з запізненням у зв`язку з воєнним станом та нефукціонуванням системи (попереднє ЄО№4). Заявник: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отримана заява та зареєстрована як: вбивство (ст. 115 ч.1 КК України);
протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.02.2022 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_8 повідомила про те, що в ніч з 25.05.2022 року на 26.02.2022 року ОСОБА_9 вчинив умисне вбивство ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 ;
протоколом оглядумісця подіївід 26.02.2022року таілюстративною таблицеюдо нього,з якогослідує,що 26.02.2022року проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за участі двох понятих, судово-медичного експерта, фіксування огляду місця події на фотоапарат "Canon". В ході вказаної процесуальної дії оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де посеред кімнати №1 на підлозі було виялено труп чоловічої статі, який лежить на спині ногами навскіс до вхідних дверей, головою до шафи. Також було виявлено та вилучено: на відстані близько 90 см. від голови трупа виявлено дерев`яне руків`я молотка з нашаруванням, краплинами рідини бурого кольороу; коврові доріжки під трупом зім`яті з плямами рідини бурого кольору, праворуч від трупа наявні окуляри з однією дужкою з написом "Roy Bon"; правороч від лівої руки трупа на відстані 1.1м. виявлено вимірювальну стрічку з написом "Intertool" з нашаруванням рідини бурого кольору; біля вимірювальної стрічки виявлено металеву частину молотка (головку); на столі наявні дві склянки (стопки) об`ємом 50 гр.; підковдра коричневого кольору в білий горошок на якій наявні плями рідини бурого кольору, з вказаної півковдри за допомогою ножиць здійснено виріз тканини з плямами рідини бурого кольору; ліворуч від входу розташована пральна машина, в якій виявлено дві металеві труби з нашаруванням рідини бурого кольору. Здійснено виріз із коврової доріжки, яка знаходилась під трупом, на даному вирізі наявні плями речовини бурого кольору;
протоколом оглядумісця подіївід 26.02.2022року таілюстративною таблицеюдо нього,з якогослідує,що 26.02.2022року проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , за участі двох понятих, фіксування огляду місця події на фотоапарат "Canon". В ході вказаної процесуальної дії оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Було виявлено та вилучено одяг в якому був одягнений ОСОБА_13 , а саме: сорочку з коротким рукавом, майку, штани спортивного типу, на яких наявні сліди речовини бурого кольору;
висновок експерта №21 від 26.04.2022 року з якого вбачається, що причиною смерті гр. ОСОБА_13 явилась відкрита черепно-лицева травма з переломами кісток носа, сошника забоєм головного мозку, яка ускладнилась аспірацією крові, що зумовило зупинку дихання серцевої діяльності функцій центральної нервової системи Потерпілому було спричинено більше 25 травмуючих дій в любій послідовності. Тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, тулубу, шиї, верхніх кінцівок могли виникнути від дії твердих тупих предметів. Потерпілий не міг собі спричинити самостійно вказані тілесні ушкодження;
висновком експерта №281 від 18.03.2022 року з якого вбачається, що у досліджуваних вирізках зі светра, штанів, шкарпеток знайдена кров людини, кров ОСОБА_13 відноситься до групи АВ та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. В результаті серологічного дослідження в об.№1-10 виявлені антигени А, В і Н. Походження даних антигенів, в об.№1-10, можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві дані антигени. Такою особою може бути і гр-н ОСОБА_13 ;
висновком експерта №286 від 18.03.2022 року з якого слідує, що у змиві з рулетки (вимірювальної стрічки) червоного та сірого кольорів з чорними вставками, з написом «intertool» знайдена кров людини. Кров гр-на ОСОБА_13 відноситься до групи АВ із супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. Походження даних антигенів в об.№1 можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А, В, ОСОБА_26 . Такою особою може бути і гр-н ОСОБА_13 ;
висновком експерта №284 від 18.03.2022 року з якого слідує, що у вирізках із двох марлевих тампонів знайдена кров людини. Кров гр-на ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. При серологічному дослідженні в об.№1,2 виявлений антигени Н. Походження даного антигену в об.№1,2 можливе за рахунок крові-будь-якої особи, організму якої властиві антиген Н. Такою особою може бути гр-н ОСОБА_9 ;
висновок експерта №28/ц від 31.05.2022 року з якого вбачається, що при судово-медичній експертизи металевої труби, яка була виявлена та вилучена в ході проведення ОМП від 26.02.2022 року, знайдена кров особи чоловічої генетичної статі. Згідно з «Висновком експерта» №23 від 25.03.2022 року, проведеного у відділенні судово-медичної цитології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи, «1. Кров підозрюваного ОСОБА_9 належить до групи 0(1) з ізогемаглютинінами антиА і анти-В ізосерологічної системи АВО. 2. При дослідженні сухого зразка крові трупа ОСОБА_13 лише за допомогою реакції абсорбції-елюції (РАЕ) виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО.» Походження даних слідів крові від гр. ОСОБА_9 виключається;
висновок експерта №27/ц від 04.04.2022 року з якого слідує, що виявлена кров людини на руків`ї від молотка, який був виявлений та вилучений в ході проведення ОМП від 26.02.2022 року. Кров гр-на ОСОБА_22 належить до групи AB(IV) ізосерологічної системи АВО. Отже, враховуючи отримані результати та групи крові осіб, що проходять по справі, можна зробити висновок, що кров, виявлена на руків`ї від молотка (об.І) могла утворитись за рахунок особи (осіб), в крові якої (яких) містяться вищевказані антигени, в тому числі і за рахунок гр-на ОСОБА_22 . Походження слідів крові в об.І від підозрюваного ОСОБА_9 виключається по ознацігрупової належності крові останнього;
висновок експерта №25/ц від 04.04.2022 року з якого вбачається, що сліди буро-коричневого кольору на фрагменті металевої труби, яка була виявлена та вилучена в ході проведення ОМП від 26.02.2022 року виявлена кров людини. Таким чином, враховуючи отримані результати та групову належність крові осіб, які проходять по справі, можна зробити висновок, що дані сліди крові та мікрофрагменти сполучної тканини могли утворитися від будь-якого чоловіка, в крові якого містяться вищевказані антигени, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_13 ;
висновком експерта № 288 від 18.03.2022 року з якого слідує, що у вирізках з двох фрагментів тканини, які були виявлені та вилучені в ході проведення ОМП від 26.02.2022 року знайдена кров людини. Кров гр-на ОСОБА_13 відноситься до групи АВ із супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. Походження даних антигенів в об.№1,2 можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А, В, ОСОБА_26 . Такою особою може бути і гр-н ОСОБА_13 ;
висновком експерта №282 від 18.03.2022 року, зі змісту якого слідує, що на поверхні наданих на дослідження майці, сорочці та штанах вилучених під час проведення огляду місця події від 26.02.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена кров людини. Кров трупа ОСОБА_13 відноситься до групи АВ з та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. В об`єктах №1-10 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№1-10, виявлені антигени АВН, які властиві організму ОСОБА_13 , і можуть походити в межах системи АВО;
висновком експерта №289 від 18.03.2022 року з якого слідує, що кров гр-на ОСОБА_13 відноситься до групи АВ ізсупутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО;
актом спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування від 29.03.2022 року, з якого слідує, що ОСОБА_9 має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Лікування не потребує.
висновок судово-психіатричного експерта №79-2022 від 29.03.2022 року з якого слідує, що ОСОБА_9 , 1968 р.н., даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкогольних напоїв, стан компенсації. Даний діагноз відповідає шифру F 10.71 МКХ-10. Однак, вищевказані особливості зі сторони психіки у ОСОБА_9 не досягають ступеню психічного захворювання, знаходяться межах розладу особистості та не позбавляють його здатності на даний час, усвідомлювати свої дій та керувати ними. ОСОБА_9 , під час вчинення злочину тимчасовому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними - не перебував. Виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкогольних напоїв, стан компенсації. Однак, вищевказані особливості зі сторони психіки ОСОБА_9 не досягали ступеню психічного захворювання, знаходились межах розладу особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, може усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_9 по своєму психічному стану не потребує застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру;
протокол проведення слідчого експерименту від 06.05.2022 роу за участі ОСОБА_8 . Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та долученого відеозапису вказаної слідчої дії від 06.05.2022 року, який оглянуто безпосередньо у судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_8 за участю статистів у присутності понятих детально розповіла про відомі їй обставиниподії, вказавши, що 25.02.2022 року о 18.45 год. пішла до будинку ОСОБА_9 щоб забрати чоловіка додому. Зайшовши до будинку побачила, як в кімнаті за столом сиділи її чоловік ОСОБА_27 та ОСОБА_9 .. При розмові з чоловіком він відмовився йти додому. ОСОБА_9 поводив себе агресивно, а тому вона сама повернулась додому. В подальшому вона разом із своєю сестрою ОСОБА_21 знову пішли до будинку ОСОБА_9 , з метою забрати чоловіка, а також попросити ОСОБА_9 вимкнути світло в будинку. Ввійшовши в кімнату будинку вона побачила, що її чоловік лежить на підлозі на спині в стані сильного алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_9 сидів також на підлозі, голова її чоловіка лежала на ногах ОСОБА_9 вище колін. Вона побачила під носом у свого чоловіка кров, яку йому своїми руками витирав ОСОБА_9 . При спробі дізнатись, що саме відбулось ОСОБА_9 почав на них кричати, а тому вони повернулись додому. В подальшому протягом всього вечора та ночі вона спостерігала за будинком ОСОБА_9 через вікно своєї кімнати, очікуючи коли прийде її чоловік. Приблизно о 0.40 год. побачила як з будинку вийшов ОСОБА_9 , який через декілька хвилин повернувся до будинку. Близько 01.40 год. побачила як ОСОБА_9 знову виходив з будинку, вхідні двері зачинивши на замок, вийшов на дорогу та пійшов в напрямку вул.Грушевського. Її чоловік з будинку не виходив. Вранці 26.02.2022 року до будинку ОСОБА_9 приїхали працівники поліції з якими був ОСОБА_9 , тоді вона дізналась, що її чоловік мертвий. В будинку перебували лише ОСОБА_9 та її чоловік, інші особи до будинку не приходили;
додатком до протоколу слідчого експерименту від 06.05.2022 за участю потерпілої ОСОБА_8 , в ході проведення якого остання показує обставини вбивства її чоловіка ОСОБА_13 , у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 .
Дослідивши та проаналізувавши матеріали вказаного кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у тому, що він 25.02.2022,близько 22год.в АДРЕСА_1 умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_13 . При цьому, знаряддями злочину є молоток, труба, що підтверджується висновками експертів №28/цвід 31.05.2022року;№27/цвід 04.04.2022року; №25/цвід 04.04.2022року. Також присутність будь яких інших осіб на місце вчинення вбивства, крім обвинуваченого, судом не втановлено.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_10 було заявлено клопотання в порядку ст.89 КПК України про визнання доказів недопустимими: протокол огляду місця події від 26.02.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол огляду місця події від 26.02.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2022 року; Висновок експерта № 21 від 26.04.2022 року (експертиз атрупа); протокол отримання зразків для експертизи від 26.04.2022 року; протоколи отримання зразків для експертизи від 26.02.2022 року, оскільки дані докази здобуті з істотним порушенням встановленого КПК України порядку збирання доказів..
Надаючи оцінку доводам захисника про визнання доказів недопустимими суд враховує наступне.
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За змістом ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 22.02.2021 у справі №754/7061/15 «У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело, належний суб`єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид способу формування доказової основи».
У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Це мають бути конкретні порушення, що становлять загрозу для прав людини і ставлять під сумнів справедливість провадження, а не номінальна суперечність формальним вимогам закону. Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17.
Судом відхиляються заперечення захисника з приводу наявності підстав для визнання протоколу огляду місцяподії від26.02.2022року заадресою: АДРЕСА_1 ; протоколу оглядумісця подіївід 26.02.2022року заадресою: АДРЕСА_2 недопустимими доказами з необхідністю наступного визнання решти доказів недопустимими як похідних від них, з тих мотивів, що за твердженням сторони захисту про допущення стороною обвинувачення істотних порушень ст.104,105 КПК України.
Так, дослідженням протоколу огляду місця події від 26.02.2022 року встановлено, що слідчим СВ відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області на підставі повідомлення про вчинення злочину в присутності понятих: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , за участю спеціаліста судово-медичного експерта ОСОБА_30 , за допомогою фотозйомки на фотоапарат марки "Canon" 26.02.2022 року проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 . Дійсно, на останній сторінці протоколу огляду від 26.02.2022 відсутні як дані про судово-медичного експерта ОСОБА_30 , так і його підпис. Протокол підписаний понятими ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та слідчим ОСОБА_31 . Незважаючи на заперечення сторони захисту з цього приводу, а також положення ч.5 ст.104 КПК України про те, що протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії, судом визнається належним та допустимим доказом у цьому кримінальному провадженні вищезазначений протокол огляду місця події від 26.02.2022 року, оскільки не дивлячись на недотримання вимог ч.5 ст.104 України при його складанні, суд не вбачає і не встановив таких істотних, суттєвих порушень прав особи та процесуальних норм органом досудового розслідування, які тягнуть наслідком беззаперечне визнання цього доказу недопустимим, оскільки наслідки такого порушення не призвели до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини та не ставлять під сумнів походження цього доказу в цілому, його надійність та достовірність. За наведеного, передбачених ст.87 КПК України підстав для визнання протоколу огляду місця події від 26.02.2022 року недопустимим доказом, за вказаними захисником доводами, суд не знаходить.
Доводи сторони захисту про те, що додаток до протоколів огляду місця події 26.02.2022 року не засвідчені підписом слідчого, не знайшли свого підтвердження при дослідженні вищезазначених протоколів в судовому засіданні.
Також, не знайшли свого підтвердження і наведені захисником обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_10 твердження, що огляд місця події 26.02.2022 року було проведено, як без ухвали слідчого судді, так і без згоди власника, оскільки в письмових матеріалах справи наявна ухвала слідчого судді від 28.02.2022 року про надання дозволу старшому слідчому СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_32 на проведення обшуку 26.02.2022 року в період часу з 09-00 год. по 11-05 год. в АДРЕСА_1 .
Суд також не погоджується із твердженням сторони захисту про наявність підстав для визнання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2022 року недопустимим доказом, у зв`язку з тим, що затримання ОСОБА_9 відбувалось без участі адвоката з порушенням права на захист, оскільки згідно протоколу затримання останнього від 26.02.2022 року затриманого ОСОБА_9 згідно ч.4 ст.208 КПК України повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, крім того, згідно ч.3 ст.42 КПК України затриманому ОСОБА_9 роз`ясненя його права. Зауважень і доповнень до протоколу не було. Протокол складений у присутності адвоката ОСОБА_33 , перекладача ОСОБА_34 , понятих ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , підозрюваного ОСОБА_9 , про що свідчать підписи вказаних вище осіб.
Аргументи сторони захисту про недопустимість як доказу висновка експерта №21 від 26.04.2022 року та протоколи отримання зразків для експертизи від 26.02.02.2022 року через тривалість проведення експертизи, яка не повинна перевищувати одного місяця та не зазначення слідчим часу проведення такої слідчої дії як отримання зразківдля проведення експертизи, є неприйнятними та не беруться судом до уваги.
Враховуючи викладене і інші докази не є недопустимими за доктриною «плодів отруйного дерева», на яку посилався захист.
Надаючи оцінку вказаним вище доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Посилання сторони захисту на те, що вказані докази є недопустимими внаслідок порушень законодавства при їх здобутті, складанні та отриманні, суд вважає безпідставним, оскільки при ретельному дослідженні і аналізі вказаних вище доказів суд не вбачає і не встановив таких істотних, суттєвих порушень прав особи та процесуальних норм органом досудового розслідування, які тягнуть наслідком беззаперечне визнання доказів недопустимим. Суд приходить до висновку, що слідчі дії огляд місця події, протокол затримання особи, підозрюваної особи, протоколи отримання зразків для експертизи, висновок експерта, зібрані та складені із дотриманням вимог Глави 20 КПК України.
Однією із загальних засад кримінального провадження є визначена п.16 ч.1 ст.7 КПК України безпосередність дослідження доказів, що означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису, тощо. При цьому безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити та перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч.1 ст.94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
При цьому, керуючись засадою безпосередньості дослідження доказів, судом не досліджувався поданий стороною обвинувачення такий доказ як відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_9 , оскільки обвинувачений ОСОБА_9 надав показання будучи присутнім під час судового розгляду в залі судових засідань. Показання обвинуваченого суд отримав усно.
Отже, зібрані та досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази у їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_9 у вчиненні ним даного кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.
Суд вважає, що докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.
Усі досліджені у цьому провадженні докази сторони обвинувачення, як кожен окремо, так і у їх сукупність, з урахуванням показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, підтверджують обставини, що регламентовані ст.91 КПК України щодо події кримінального правопорушення (його часу, місця, способу, обставин його вчинення), причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому діяння, мотивів і мети та водночас дають повне уявлення щодо усіх елементів і ознак інкримінованого ОСОБА_9 у даному провадженні кримінального правопорушення.
При цьому, усі фактичні дані у цьому провадженні, що досліджені судом, отримані стороною обвинувачення у цілому із застосуванням належної правової процедури, позаяк, виходять із належних процесуальних джерел, зібрані уповноваженими суб`єктами і у належному процесуальному порядку за наявності на те правових підстав.
Будь-яких істотних порушень прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, під час здійснення досудового розслідування, а також доказів, що здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що зумовило б визнання того чи іншого доказу/доказів недопустимими, судом не виявлено і сторонами не доведено.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2023 року у справі №165/93/22 зауважив, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.
Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №728/578/19; від 20 жовтня 2021 року у справі №759/14119/17).
У постанові від 04 червня 2020 року у справі №221/6129/17 Верховний Суд зазначив, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.
Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.
Встановлені в ході судового розгляду вказані обставини, разом в сукупності з дослідженими письмовими доказами та показами потерпілої, свідка всебічно та логічне взаємопов`язано підтверджують обставини, які відбувались під час вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового розслідування, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачається.
Разом із цим, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд прийшов до переконання, що його показання, дані в судовому засіданні, в частині не визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, є неправдивими, не щирими, спрямованими на уникнення відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення. Дані покази спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами: показами потерпілої, свідка, які є узгодженими між собою та з результатами експертиз, іншими доказами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинуваченого та аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_9 зазначених об`єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність умислу обвинуваченого на вчинення умисного вбивства, що підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_9 складу злочину та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 , повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При обранні виду і мірі покарання суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, особливості кожного конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IVпередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року ) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Щодо характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_9 :
ОСОБА_9 ,на психіатричномута наркологічномуобліку неперебуває,характеризується помісцю проживаннянегативно, відповіднодо висновку судово-психіатричногоексперта №79-2022від 29.03.2022року в данийчас виявляєклінічні ознакирозладу особистостіта поведінкивнаслідок вживанняалкогольних напоїв,стан компенсації.Даний діагнозвідповідає шифруF10.71МКХ-10.Однак,вищевказані особливостізі сторонипсихіки у ОСОБА_9 не досягаютьступеню психічногозахворювання,знаходяться межахрозладу особистостіта непозбавляють йогоздатності наданий час,усвідомлювати своїдії такерувати ними. ОСОБА_9 ,під часвчинення злочинутимчасовому розладіпсихічної діяльності,який бипозбавляв йогоздатності усвідомлюватисвої діїта керуватиними -не перебував.Виявляв клінічніознаки розладуособистості таповедінки внаслідоквживання алкогольнихнапоїв,стан компенсації.Однак,вищевказані особливостізі сторонипсихіки ОСОБА_9 не досягалиступеню психічногозахворювання,знаходились межахрозладу особистостіта непозбавляли йогоздатності усвідомлюватисвої діїта керуватиними. ОСОБА_9 міг усвідомлюватисвої діїта керуватиними періодчасу,до якоговідноситься інкримінованейому діяння,може усвідомлюватисвої діїта керуватиними наданий час. ОСОБА_9 по своємупсихічному стануне потребуєзастосуванні до ньогопримусових заходівмедичного характеру.Відповідно доакту спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування від 29.03.2022 року, слідує, що ОСОБА_9 має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Лікування не потребує.
Отже, враховуючи вищенаведене, з урахуванням думки потерпілої, яка наполягала на призначенні суворого покарання обвинуваченому, суд приходитьдо висновку,що виправлення ОСОБА_9 неможливо безізоляції відсуспільства ійому слідобрати покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі.
Дане покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Застосований до ОСОБА_9 , запобіжний захід у виді домашнього арешту,до набрання вироком законної сили, суд залишає без змін.
Згідно ч.5 ст.72 КК України, судом зараховується ОСОБА_9 у строк покарання попереднє ув`язнення з 26.02.2022 року по 25.08.2023 року з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Згідно з ч.7 ст.72 КК України, судом зараховується ОСОБА_9 у строк покарання, строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 26.08.2023 до 23.10.2023 року, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Арешт на майно ОСОБА_9 не накладався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 , 615 КПК України,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований відносно ОСОБА_9 залишити без змін до набрання вироком законної сили, який не може перевищувати двох місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання попереднє ув`язнення з 26.02.2022 року по 25.08.2023 року з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Згідно з ч.7 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання, строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 26.08.2023 до 23.10.2023 року, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Речові докази у провадженні, а саме:
- дерев`яне руків`я від молотка, металеву частина молотка (головка), окуляри з однією дужкою, вимірювальну стрічку, дві склянки стопки об`ємом 50 мл., виріз тканини з півковдри, дві металеві труби, виріз з коврової доріжки, светр, штани, шкарпетки, майку, сорочку, спортивні штани, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;
-два DVD-R диски,які зберігаютьсяпри матеріалахкримінального провадження-залишити вматеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки ІЗ-68 з сімкартою, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_9 ..
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
копія згідно з оригіналом
Суд | Коростенський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121790136 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне вбивство |
Кримінальне
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Недашківська Л. А.
Кримінальне
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Недашківська Л. А.
Кримінальне
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Недашківська Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні