Постанова

від 12.09.2024 по справі 607/15653/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15653/23Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/67/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

Д О Д А Д К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

представника апелянта - Скиби В.М. ,

представника позивачки - Редько О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат РЕДЬКО Оксана Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення у справі № 607/15653/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат СКИБА Віталій Михайлович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - гаражний кооператив «Гарант», про встановлення порядку користування гаражем,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - гаражний кооператив «Гарант», про встановлення порядку користування гаражем.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2024 року позов задоволено частково.

Встановлено для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як співвласників в рівних частках гаража АДРЕСА_2, наступний порядок користування вказаним гаражем, а саме почергове користування гаражем АДРЕСА_2 терміном 30 календарних днів для кожного із співвласника гаража почергово.

Встановлено, що ОСОБА_4 розпочинає першим користування гаражем АДРЕСА_2 починаючи із дня набрання даним рішенням законної сили.

Зобов`язано ОСОБА_7 та ОСОБА_4 до наступного дня після закінчення встановленого терміну користування гаражем для кожного із них, звільнити гараж АДРЕСА_2 від власних речей та передати ключі від вказаного гаража іншому співвласнику з метою забезпечення безперешкодного користування гаражем згідно встановленого судом порядку користування гаражем та не чинити перешкод в користуванні гаражем.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 536.80 грн сплаченого позивачем судового збору.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Віталій Михайлович, подав на нього апеляційну скаргу.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Віталій Михайлович, залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2024 року, залишено без змін.

14 серпня 2024 року в судовому засіданні представник позивачки до закінчення судових дебатів зробила заяву, що нею протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

17 серпня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Редько Оксана Володимирівна через засоби поштового зв`язку (трек-номер 4601500136802) подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 13500.00 грн.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг від 16 серпня 2024 року за договором №04/23-ц про надання юридичних послуг від 27 листопада 2023 року адвокатом позивачки для виграшу справи витрачено 7.5 год. Загальна сума витрат на правничу допомогу складає 13500.00 грн, детальний розрахунок яких міститься в акті від 16 серпня 2024 року здачі-приймання наданих послуг за договором №04/23-ц про надання правової допомоги від 27 листопада 2023 року.

З огляду на викладене просить ухвалити додаткове судове рішення.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року справу призначено до розгляду із викликом сторін в судове засідання на 16 год 30 хв 12 вересня 2024 року.

12 вересня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника ОСОБА_4 - адвоката Скиби Віталія Михайловича надійшло клопотання про заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Заява мотивована тим, що вивчивши подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи, що надані послуги неспівмірні з визначеним розміром заявленої позивачем до стягнення суми витрат, а також з наданим обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим часом на надання таких послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги вважає, що в задоволенні слід відмовити.

З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат, понесених ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу.

Частиною четвертої статті 270 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Редько Оксана Володимирівна заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Представник апелянта - адвокат Скиба Віталія Михайловича, проти вказаної заяви заперечив та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, розподіл судового збору у справі здійснює суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

12 червня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника ОСОБА_3 - адвоката Редько Оксани Володимирівни надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 . У відзиві зазначено, що позивачка у зв`язку із апеляційним розглядом справи очікує понести витрати орієнтовно у розмірі 10800.00 грн (т.1 а.с.199-203).

У справі, яка переглядається апеляційний судом встановлено, що представником позивачки на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за апеляційний розгляд, надано належним чином завірені акт здачі-приймання наданих послуг від 16 серпня 2024 року, договір №04/23-ц про надання правової допомоги від 27 листопада 2023 року, який підписаний між ним, як адвокатом (Виконавцем), що надавав юридичні послуги (правову допомогу) у даній цивільній справі, та ОСОБА_3 , як Замовником. Також долучено квитанцію до прибуткового касового ордера №04/23-ц від 16 серпня 2024 року.

Відповідно до п.2.1 договору №04/23-ц про надання юридичних послуг від 27 листопада 2023 року, за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 1800 грн. за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до п.2.6 договору №04/23-ц про надання юридичних послуг від 27 листопада 2023 року, остаточні розрахунки проводяться за фактичними витратами.

Як вбачається із акту здачі-приймання наданих послуг від 16 серпня 2024 року, в якому детально описано обсяг виконаних робіт, адвокатом у зв`язку із наданням правової допомоги ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції виконано наступні роботи:

- ознайомлення із матеріалами справи в суді (1 год * 1800 = 1800 грн);

- консультація клієнта «щодо даної ситуації» (1 год * 1800 = 1800 грн);

- написання відзиву на апеляційну скаргу (3 год * 1800 = 54000 грн.);

- написання листа-претензії (0.5 год * 1800 = 900 грн);

- оформлення та направлення відзиву на апеляційну скаргу (0.5 год * 1800 = 900 грн);

- складення попереднього розрахунку витрат та акту виконаних робіт (0.5 год * 1800 = 900 грн);

- участь у судових засідання (1 год * 1800 = 1800 грн),

а всього 7.5 год *1800 = 13500 грн.

Відповідно до квитанцію до прибуткового касового ордера №04/23-ц від 16 серпня 2024 року ОСОБА_3 оплатила Редько Оксані Володимирівні витрати на правову допомогу в розмірі 13500 грн.

Таким чином витрати позивачки ОСОБА_3 на професійну правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим, проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачеві адвокатом Редько Оксаною Володимирівною послуг, а також подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивачки роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Колегія суддів зазначає, що акт здачі-приймання правової допомоги згідно договору від 16 серпня 2024 року та квитанція про сплату не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На думку апеляційного суду, наведені в акті послуги щодо ознайомлення з матеріалами справи (1800 грн), консультація клієнта «щодо даної ситуації» (1800 грн), написання листа-претензії (900 грн), направлення відзиву (900 грн), складання попереднього розрахунку та акту виконаних робіт (900 грн), не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірними зі складністю справи.

Як вбачається із заяви про ознайомлення із матеріалами справи у суді апеляційної інстанції від 31 травня 2024 року, представник позивачки після відкриття провадження у справі, 21 травня 2024 року ознайомилася з матеріалами (апеляційною скаргою). Колегія суддів вважає, що вказана процесуальні дія не підлягає включенню до судових витрат, оскільки Тернопільським апеляційним судом 22 травня 2024 року було направлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження та скаргу з додатками за адресою реєстрації ОСОБА_3 . При цьому той факт, що позивачка не проживає за вказаною адресою не має правового значення, оскільки така адреса є адресою її реєстрації (т.1 а.с.165, 169, 178-198).

Також не підлягає включенню до судових витрат консультація клієнта «щодо даної ситуації», оскільки адвокатом не конкретизовано предмет даної послуги.

Крім того, написання листа-претензії не має відношення до апеляційного розгляду справи.

Як вбачається із квитанції ПН 215600426655 від 16 серпня 2024 року про направлення відзиву на апеляційну скаргу, сторона позивача понесла витрати в розмірі 30 грн, а не 900 грн, як вказано в заяві про стягнення витрат.

Щодо складення попереднього розрахунку та акту виконаних робіт, то колегія суддів зазначає, що такі дії адвоката не є послугою в розумінні надання правничої допомоги щодо розгляду справи в суді, а є лише процесуальною дією адвоката щодо компенсації витрат.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи №607/15653/23 та виконані роботи (надані послуги), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені представником ОСОБА_3 - адвокатом Редько Оксаною Володимирівною до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 13500 грн до відшкодування у повному обсязі не підлягають, оскільки, на думку суду, є надмірно завищеними.

Колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд даної справи у сумі 7200 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У зв`язку з тим, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Віталій Михайлович, залишено без задоволення, на підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги позивачеві в сумі 7200 грн, покладаються на ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.141, 270, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат РЕДЬКО Оксана Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат СКИБА Віталій Михайлович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - гаражний кооператив «Гарант», про встановлення порядку користування гаражем.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, понесені за апеляційний розгляд даної справи, у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) гривень 00 копiйок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту додаткової постанови - 23 вересня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий: О.З. Костів

Судді: Н.М. Храпак

М.В. Хома