Постанова

від 09.11.2010 по справі 2-7/1322-2010

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. № 2-7/1322-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Плюшка І.А. - головуючо го,

Бернацької Ж.О.,

Коваленко С.С.

розглянувши касаційн у

скаргу Дочірнь ого підприємства "Ялтакурорт " закритого акціонерного тов ариства "Укрпрофоздоровниця "

на постанову Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду від 30.08.2010 року

у справі № 2-7/1322-2010

господарського суду Автономної Республіки Кр им

за позовом Дочірн ього підприємства "Ялтакурор т" закритого акціонерного то вариства "Укрпрофоздоровниц я"

до відповідачів 1. Приватного підприємств а "Євтушенко"

2. Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1

третя особа Закри те акціонерне товариство лік увально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпроф оздоровниця"

про розірва ння договору, визнання недій сної додаткової угоди та спо нукання до виконання дій

за участю предста вників:

позивача - не з'яв ився

відповідачів - 1. не з'явився

2. не з'явивс я

третьої особи Ба рандич І.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарсь кого суду Автономної Республ іки Крим від 29 квітня 2010 року (су ддя Дворний І.І.) позов задовол ено. Визнано недійсною додат кову угоду до договору оренд и нежитлового приміщення, як ою замінено орендаря; розірв ано договір оренди нежитлово го приміщення, укладеного мі ж позивачем та фізичною особ ою-підприємцем ОСОБА_1; зо бов'язано приватне підприємс тво "Євтушенко" звільнити неж итлове приміщення. З відпові дачів на користь позивача ст ягнуто судові витрати: 85 гри. д ержавного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 30 серпня 2010 року (с удді Градова О.Г., Антонова І.В ., Заплава Л.М.) рішення господа рського суду Автономної Респ убліки Крим від 29 квітня 2010 рок у скасовано. У позові відмовл ено.

Не погодившись з постанов ою Севастопольського апеляц ійного господарського суду в ід 30 серпня 2010 року Дочірнє під приємство "Ялтакурорт" закри того акціонерного товариств а "Укрпрофоздоровниця" зверн улось до Вищого господарсько го суду України з касайційно ю скаргою, в якій просить зазн ачену постанову скасувати, а рішення господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 29 квітня 2010 року залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги Д очірнє підприємство "Ялтакур орт" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровн иця" обґрунтовує тим, що оска ржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріальн ого та процесуального права.

Колегія суддів, обговорив ши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справ и, перевіривши юридичну оцін ку обставин справи та повнот у їх встановлення, дослідивш и правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій нор м процесуального права, вваж ає, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Судами попередніх інстан цій встановлено, що 10 вересн я 1998 року видано свідоцтво про право власності на будівлю з а №17 по вул. Леніна міста Ялта о б'єднанню "Ялтакурорт", яке з 25 л ипня 1997 року також має право по стійного користування земел ьною ділянкою під цією будів лею (а.с. 50-54 т. 1, а.с. 84-85 т. 2).

Закрите акціонерне товар иство "Укрпрофоздоровниця" у творено Установчим договоро м від 04 грудня 1991 року, якому пос тановою Президії профспілок Федерації незалежних профсп ілок України від 22 листопада 1 991 року №П-11-1 передано майно, в то му числі будівля №17 по вул. Лен іна в місті Ялта (а.с. 22-25 т. 4).

Зазначена будівля з 1992 року з находилася на балансі товари ства, а з моменту утворення (жо втень 2000 року) - на балансі пози вача, якому воно передано вла сником для користування без права прийняття рішення про відчуження основних фондів, що випливає з пояснень предс тавників позивача. Статуту п озивача та документів про ба лансову приналежність (а.с. 23-38 т. 1, а.с. 2-6 т. 4).

Відповідно до рішень зазна ченого власника, його дочірн і підприємства станом на 04 жов тня 2000 року мали право укладат и договори оренди нежитлових приміщень, в тому числі варті стю до 20000 грн. або площею до 50 кв .м., які погоджувалися з власни ком (а.с. 7-18 т. 3). У подальшому, у 2001-200 6 роках ці положення змінено, а ле такі зміни не стосуються у кладених до цього договорів, строк дії яких не закінчився (а.с. 19-44 т. 3). Про що в судовому зас іданні апеляційного суду над али пояснення представники п озивача та це випливає з лист а третьої особи - закритого ак ціонерного товариства "Укрпр офоздоровниця" (а.с. 143 т. 3).

4 жовтня 2000 року між орендода вцем - дочірнім підприємство м "Ялтакурорт" закритого акці онерного товариства "Укрпроф оздоровниця" (що є юридичною о собою з 05 квітня 2000 року, іденти фікаційний код 02647220 - а.с. 23-38 т. 1 чи а .с. 3-6 т. 3) та орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (що є підприємцем з 20 вересня 2000 року до цього часу, ідентифі каційний код НОМЕР_1- а.с. 48, 8 5, 96, 98 т. 1, а.с. 50 т. 2) укладений догові р оренди нежитлового приміще ння загальною площею 16,4 кв. м., р озташованого за адресою: АД РЕСА_1 строком до 04 жовтня 2010 р оку (а.с. 55-59 т. 1).

4 жовтня 2000 року предмет оренди передано орендодавце м

орендарю, що підтверджу ється актом приймання-переда чі (а.с. 60 т. 1).

До цього договору сторони в носили зміни додатковими уго дами:

1) 13 липня 2001 року про зобов'яза ння орендаря виконувати вимо ги охоронного зобов'язання, о скільки орендоване ним примі щення знаходиться у будівлі, яка є пам'ятником історії і ку льтури (а.с. 63 т. 1);

2) 09 серпня 2001 року про ро змір орендної плати - 422,40 грн. з П ДВ (а.с. біт. 1);

3) 19 липня 2002 року про розм ір орендної плати - 399,34 грн. без П ДВ (а.с. 62 т. 1), що встановлено від повідно до рішення власника №214/1 від 19 липня 2002 року про варті сть орендованого майна;

4) 01 травня 2005 року про пре дмет оренди - нежитлове примі щення площею 17,6 кв.м., та розмір у орендної плати - 665,81 грн. з ПДВ за місяць (а.с. 64-66 т. 1).

05 травня 2005 року здійс нена державна реєстрація ств ореної 27 квітня 2005 року юридичн ої особи - приватного підприє мства "Євтушенко" (ідентифіка ційний код 33385778), засновником як ого спочатку утворення був г ромадянин ОСОБА_1, а з 03 лип ня 2006 року учасником цього під приємства є ОСОБА_2, що від булося через укладення 05 квіт ня 2006 року в нотаріальній форм і договору купівлі-продажу к орпоративних прав між продав цем - ОСОБА_1, та покупцем - ОСОБА_2, це підтверджується Статутом підприємства, свід оцтвом про державну реєстрац ію юридичної особи, договоро м купівлі-продажу корпоратив них прав, оригіналами докуме нтів, що надані державному ре єстратору, які досліджувалис ь судом апеляційної інстанці ї та засвідчені копії яких є с праві (а.с. 39-47 т. 1, а.с. 70-71 т. 2, а.с. 123-141 т. 3 ).

9 січня 2006 року між орендодав цем та приватним підприємств ом "Євтушенко" (від імені якого діяв його директор та учасни к ОСОБА_2) підписані допов нення та зміни №0104/2006-1 до зазнач еного вище договору оренди. В ідповідно до яких через реор ганізацією та зміну назви ор ендаря орендарем стало прива тне підприємство "Євтушенко" . Ця угода погоджена з власник ом майна (а.с. 67-69 т. 1 чи а.с. 21-28 т. 2).

Також цією угодою визначен о предмет оренди (нежитлове п риміщення №3-1 площею 17,6 кв.м. на п ершому поверху вказаної вище будівлі), розмір (670,13 грн. з ПДВ) т а порядок встановлення оренд ної плати, права та обов'язки о рендаря й орендодавця, відпо відальність сторін, порядок припинення та розірвання дог овору, повернення майна (а.с. 67-7 0 т. 1). Ця додаткова угода є пред метом спору.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що ініціатор ом укладення такої угоди є фі зична особа-підприємець ОС ОБА_1, який звернувся з письм овою заявою (а.с. 103 т. 2), зазначен ня у цій додатковій угоді під став для її прийняття - реорга нізація орендаря - фізичної о соби-підприємця в приватне п ідприємство, здійснено сторо нами через недостатність юри дичних знань про неможливіст ь такої реорганізації.

Зі заяви фізичної особи-під приємця ОСОБА_1 до орендод авця вбачається, що особа (яка була на той час орендарем) 25 тр авня 2005 року просила внести зм іни до договору через реорга нізацію та перейменування ор ендаря на приватне підприємс тво "Євтушенко". Ця заява отрим ана орендарем з резолюцією "п рошу оформити" 3 червня 2005 року (а.с. 103 т. 2).

Після укладення зазначено ї додаткової угоди, орендода вець та приватне підприємств о "Євтушенко", як орендар, укла дали ще додаткові угоди, яким и вносили зміни до догово ру оренди:

1) 9 серпня 2006 року про вар тість предмету оренди, оренд ну плату -1.293,43 грн. з ПДВ, прав та з обов'язань орендодавця та ор ендаря, відповідальності сто рін (а.с. 29-30 чи 121-123т. 2);

2) 1 липня 2007 року про варт ість предмету оренди, орендн ої плати -1.988,54 грн. з ПДВ, порядку її сплати, відповідальності сторін, порядку внесення змі н та розірвання договору (а.с. 34-37 чи 124-127т. 2);

3) 1 липня 2008 року про варт ість предмету оренди, орендн ої плати -2.615,51 грн. з ПДВ, порядку її оплати, підстав припиненн я договору (а.с. 38-40 чи 128-130 т. 2).

Зазначені додаткові угоди узгоджувалися власником май на, що не оспорюється позивач ем чи власником майна.

Судом апеляційної інстанц ії досліджено рахунки орендо давця, платіжні документи та витяги з особливого рахунку позивача з яких вбачається, щ о після укладення 9 січня 2006 рок у додаткової угоди з приватн им підприємством "Євтушенко" орендодавець з квітня 2006 року по травень 2010 року виставляв р ахунки на оплату орендної пл ати, надавав податкові накла дні цьому приватному підприє мству, а не фізичній особі - пі дприємцю ОСОБА_1, також ор ендодавець приймав оплату за оренду приміщення від прива тного підприємства "Євтушенк о" (а.с. 105-120 т. 2, а.с. 45-49, 74-108 т. 3).

Після укладення 09 січня 2006 ро ку додаткової угоди орендова не приміщення використовува лося не за цільовим призначе нням, в ньому без погодження з орендодавцем та власником з дійснювався ремонт (а.с. 86-102 т. 2, а .с. 51-65 т. 3).

Представник фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 поясн ив апеляційному суду, що післ я укладення 09 січня 2006 року дод аткової угоди він передав бе з підписання будь-яких докум ентів орендоване приміщення учаснику приватного підприє мства "Євтушенко" -ОСОБА_2, о плату по цьому договору він з цього часу не здійснює, як використовується це прим іщення новим орендарем не зн ає.

Крім того, рішенням господа рського суду Автономної Респ убліки Крим від 20 жовтня 2009 рок у по справі №2-30/1361-2009 відмовлено у позові про розірвання догов ору оренди дочірньому підпри ємству "Ялтакурорт" до фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1 (який був замінений за заяв ою позивача замість приватно го підприємства "Євтушенко") ч ерез те, що позивач не довів зд ійснення відповідачем ремон ту без погодження з орендода вцем, а з пропозицією розірва ти договір через істотну змі ну обставин (з 9 листопада 2007 ро ку виникла у власника необхі дність використовувати це пр иміщення для центру реалізац ії путівок) орендодавець до о рендаря не звертався. Рішенн я в апеляційному порядку не о скаржено, (а.с. 80-83 т. 2, а.с. 69 т. 3).

11 листопада 2009 року позивач з апропонував фізичній особі-п ідприємцю ОСОБА_1 розірва ти договір оренди через сист ематичну несплату орендної п лати, проведення ремонтних р обіт без погодження з орендо давцем та власником, цей лист повернуто поштою за закінче нням терміну зберігання (а.с. 7 4-77 т. 1).

11 листопада 2009 року позивач з апропонував приватному підп риємству "Євтушенко" звільни ти нежитлове приміщення площ ею 17,6 кв.м. по АДРЕСА_1, через те, що воно зайнято цією особо ю без правових підстав, цей ли ст повернуто поштою за закін ченням терміну зберігання (а .с. 78-81т. 1).

Відповідно до частини 1 стат ті 759 Цивільного кодексу Украї ни за договором найму (оренди ) наймодавець передає наймач еві майно у користування за п лату на певний строк.

Право передання майна у най м має власник майна, наймодав цем може бути також особа, упо вноважена на укладення догов ору найму, про що вказано в ста тті 761 Цивільного кодексу Укра їни.

Стаття 510 вказаного Кодексу передбачає, що сторонами у зо бов'язанні є боржник і кредит ор (частина 1), а якщо кожна із ст орін у зобов'язанні має одноч асно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому , що вона зобов'язана вчинити н а користь другої сторони, і од ночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від н еї.

Як слідує з викладеного, 4 жо втня 2000 року між орендодавцем -позивачем, який був уповнова женою власником майна особою на укладення договору найму , та орендарем - фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_1, бул о укладено договір найму (оре нди) нежитлового приміщення за плату на 10 років.

За умовами такого договору орендар одночасно має і прав а, і обов'язки, а тому вважаєть ся боржником у тому, що він зоб ов'язаний вчинити на користь другої сторони (наприклад, зд ійснювати оплату за користув ання орендованим приміщення м на користь орендодавця), і од ночасно кредитором у тому, що він має право вимагати від не ї (наприклад, здійснення полі пшення предмету оренди за зг одою орендодавця, продовженн я договору оренди).

Статті 512-521 Цивільного кодек су регулюють підстави, поряд ок та наслідки заміни кредит ора та боржника у зобов'язанн і.

Так, пункт 1 частини 1 статті 5 12 підставою для заміни кредит ора на іншу особу передбачає передання кредитором своїх прав іншій особі за правочин ом (відступлення права вимог и).

При цьому, правочин щодо зам іни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій фор мі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, п раво вимоги за яким передаєт ься новому кредиторові (стат тя 513) без згоди боржника (части на 1 статті 516), до нового кредит ора переходять права первісн ого кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існув али на момент переходу цих пр ав, якщо інше не встановлено д оговором або законом (стаття 514), первісний кредитор у зобов 'язанні повинен передати нов ому кредиторові документи, я кі засвідчують права, що пере даються, та інформацію, яка є в ажливою для їх здійснення, а б оржник має право не виконува ти свого обов'язку новому кре диторові до надання боржнико ві доказів переходу до новог о кредитора прав у зобов'язан ні (стаття 517).

Навпаки, заміна боржника у з обов'язанні може бути здійсн ена лише за згодою кредитора (стаття 520), форма правочину про заміну боржника визначаєтьс я відповідно до положень ста тті 513 цього Кодексу (стаття 521).

Підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог щодо відп овідності змісту правочину Ц ивільному кодексу України, і ншим актам цивільного законо давства, що передбачено част иною 1 статті 215 та частиною 1 ст атті 203 Цивільного кодексу Укр аїни.

Позивач вважає, що зміст дод аткової угоди від 9 січня 2006 рок у суперечить Цивільному коде ксу України тому, що зміни до д оговору можуть вносити лише сторони договору, а приватне підприємство "Євтушенко" не б уло орендарем у договорі, до я кого вказаною додатковою уго дою внесені зміни, і тому не ма ло право вчиняти такий право чин.

Дійсно, з частини 1 статті 651 т а частини 1 статті 652 Цивільног о кодексу України вбачається , що сторони договору можуть д омовитися про зміну умов дог овору у разі істотного поруш ення договору другою стороно ю, істотної зміни обставин та в інших випадках, встановлен их договором або законом.

Але, як зазначено вище, норм и Цивільного кодексу передба чають можливість заміни кред итора та боржника у зобов'яза нні, що також здійснюється шл яхом вчинення правочину тому , що права та зобов'язання вини кають припиняються та змінюю ться з правочинів, що передба чає стаття 11 Цивільного кодек су України.

Додаткова угода від 9 січня 2006 року фактично включає у себ е правочин про заміну оренда ря (з фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1 на приватне під приємство "Євтушенко") та змін и до договору оренди щодо оре ндної плати та інших умов.

Такий правочин було вчинен о у простій письмовій формі, я к і договір оренди, його дійсн ість протягом 2006-2010 років визна вали орендодавець, первісний орендар - фізична особа-підпр иємець ОСОБА_1 та приватне підприємство "Євтушенко", про що свідчать їх дії по виконан ню договору з урахуванням ці єї додаткової угоди (зокрема , здійснення та прийняття опл ати), укладення додаткових уг од між орендодавцем та новим орендарем.

Той факт, що правочин про за міну сторони у зобов'язанні н е підписав первісний орендар , не є підставою для визнання т акого правочину недійсним то му, що дії цієї особи, в тому чи слі по передачі новому оренд арю предмету оренди й докуме нтів по договору оренди, тако ж як і дії орендодавця та ново го орендаря, свідчать про зам іну орендаря з первісного на нового.

При цьому, відповідно до пун кту 2 частини 1 статті 208, статей 205, 207, 208 Цивільного кодексу Укра їни правочини між юридичними особами та фізичними особам и вчиняються в письмовій фор мі, яка може бути зафіксована в одному або кількох докумен тах, у листах, телеграмах, яким и обмінялися сторони, в тому ч ислі за допомогою телетайпно го, електронного або іншого т ехнічного засобу зв'язку, під писаних сторонами правочину .

Правочин про зміну орендар я укладено в письмовій формі та зафіксовано в кількох док ументах - додатковій угоді ві д 09 січня 2006 року, яка підписана представниками орендодавця , нового орендаря, затверджен а власником орендованого май на, та письмовою заявою перві сного орендаря з відміткою о рендодавця про погодження на заміну орендаря.

Крім того, стаття 218 Цивільно го кодексу України встановлю є, що недодержання сторонами письмової форми правочину, я ка встановлена законом, не ма є наслідком його недійсність , крім випадків, встановлених законом (частина 1); якщо право чин, для якого законом встано влена його недійсність у раз і недодержання вимоги щодо п исьмової форми, укладений ус но і одна із сторін вчинила ді ю, а друга сторона підтвердил а її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий п равочин у разі спору може бут и визнаний судом дійсним (час тина 2).

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з висновком суду ап еляційної інстанції, що з 9 сі чня 2006 року договірні зобов'яз ання про оренді вказаного ви ще нежитлового приміщення бу ли між позивачем та новим оре ндарем - приватним підприємс твом "Євтушенко", який здійсню вав оплату орендної плати за користування предметом орен ди в цей період, та орендодаве ць не заявив до цієї особи вим ог щодо оплати орендної плат и.

Стаття 783 Цивільного кодекс у України встановлює право н аймодавця вимагати розірван ня договору, якщо наймач кори стується річчю всупереч дого вору або призначенню речі (пу нкт 1).

Також частина 2 статті 651 Циві льного кодексу України встан овлює, що договір може бути ро зірвано за рішенням суду на в имогу однієї із сторін у разі істотного порушення договор у другою стороною, а істотним и є таке порушення стороною д оговору, коли внаслідок завд аної цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувал а при укладенні договору.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний не гайно повернути наймодавцев і річ у стані, в якому вона бул а одержана, з урахуванням нор мального зносу, або у стані, як ий було обумовлено в договор і, що встановлено частиною 1 ст атті 785 вказаного Кодексу.

Однак, новий орендар - прива тне підприємство "Євтушенко" , виконував обов'язки по оплат і за користування предметом оренди, до цієї особи позивач не заявив позовних вимог щод о розірвання договору, в тому числі через використання пр едмету оренду не за цільовим призначенням, здійснення ре монту (переобладнання) без зг оди орендодавця та власника майна. А позовні вимоги до пер вісного орендаря про розірва ння договору (в тому числі чер ез невиконання умов договору ) задоволені бути не можуть то му, що між позивачем та цією ос обою на даний час не має догов ірних зобов'язань.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з висновком суду ап еляційної інстанції про відм ову у задоволенні позовних в имог.

Отже, під час вирішення сп ору, судом апеляційної інста нції правильно встановлені у сі обставини, що мають значен ня для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи к асаційної скарги не спростов ують висновків суду.

За наведених вище обставин , Вищий господарський суд Укр аїни не знайшов законних під став для повного або частков ого задоволення вимог касаці йної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а каса ційну скаргу - без задоволенн я.

На підставі наведеного ви ще і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу До чірнього підприємства "Ялтак урорт" закритого акціонерног о товариства "Укрпрофоздоров ниця" залишити без задоволен ня.

2. Постанову Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 30 серпня 2010 року зі справи № 2-7/1322-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Ж. О. Бернацька

С. С. Коваленко