Постанова

від 17.09.2024 по справі 711/26/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1432/24 Справа № 711/26/24 Категорія: 304000000Головуючий по 1 інстанції Казидуб О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач - Черкаська міська рада;

представник позивача - Коломієць Тетяна Валентинівна ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

представник відповідача - адвокат Мельніченко Анастасія Миколаївна;

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2024 року у справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

02 січня 2024 Черкаська міська рада звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Черкаська міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,3982 га кадастровий номер 7110136400:01:029:0025, що знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрована в ДЗК 07 квітня 2017 року.

Відповідно до інформаційної довідки № 356065356 від 27 листопада 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що ОСОБА_2 з 23 лютого 2018 року є власником нежитлового приміщення, а саме, приміщення 4-го поверху з № 4-1 по № 4-20, № 23, № 27, № 28 під. Літ А-IV, загальною площею 431,6 кв.м. у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 135 від 23 лютого 2018 року, про що вчинено запис у ДРРП № 24980571 від 23 лютого 2018 року.

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,3982 га з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025 (площа для нарахування плати 0,0648 га), що знаходиться по АДРЕСА_1 та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03.15 для будівництва обслуговування будівель громадської забудови.

Нежитлове приміщення, належне відповідачеві на праві власності, знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності.

Таким чином, відповідач з моменту набуття у власність нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснює оплату за таке фактичне користування.

Рішеннями Черкаської міської ради № 2-2219 від 27 червня 2017 року та № 2-4690 від 27 червня 2019 року затверджено Положення про встановлення плати за землю на території м. Черкаси. У розділі 8 Положень наявна таблиця, з п. 7 яких вбачається, що за земельні ділянки яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 9% від їх нормативно-грошової оцінки.

Згідно розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 23 лютого 2018 року по 04 грудня 2023 року розмір заборгованості відповідача становить 132 269,81 грн.

Черкаська міська рада просила стягнути з ОСОБА_2 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 132 269,81 грн.; стягнути з відповідача на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 132 269 грн. 81 коп. та на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідач ОСОБА_2 як власник об`єкта нерухомого майна в період з 23 лютого 2018 року по 04 грудня 2023 року користувалася земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи оренду плату. Згідно розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, розмір заборгованості становить 132 269 грн. 81 коп. Відповідачем даного розрахунку не спростовано.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позивачем повністю доведено обґрунтованість його вимог, а тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2024 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи, районним судом не було враховано ту обставину, що позивач надав неправильний розрахунок площ як нежитлових приміщень так і земельної ділянки, що стало наслідком неправильного нарахування заборгованості в розрахунку так і відсутність рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, позивач нарахував очікувану плату за весь 2018 рік, хоча право власності набуте відповідачем 23 лютого 2018 року.

Вказані обставини унеможливлюють задоволення позовних вимог Черкаської міської ради, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від Черкаської міської ради вказано, що рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними обґрунтуваннями апеляційної скарги немає.

Вказано, що площа приміщень як самої будівлі по АДРЕСА_1 так і приміщень, які перебувають у власності відповідача вказана позивачем правильно та підтверджується відомостями з інформаційної довідки з ДРРП № 356065356 від 27 листопада 2023 року. Площа земельної ділянки підтверджена Витягом з ДЗК від 26 січня 2023 року, інформаційною довідкою з ДЗК від 27 листопада 2023 року та інформаційної довідкою ДРПП від 09 жовтня 2023 року.

Щодо відсутності рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки зазначено, що рішенням Черкаської міської ради від 13 травня 2010 № 5-656 було затверджено показники грошової оцінки земель у м. Черкаси. Вказане рішення не було скасовано в установленому законом порядку, а будь-яких інших рішень міської ради щодо нормативної грошової оцінки землі відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Зазначено, що твердження апелянта стосовно нарахування орендної плати за весь 2018 рік є надуманим, оскільки з розрахунку заборгованості користування земельною ділянкою, що міститься в матеріалах справи включений період з 23 лютого 2018 року, тобто з моменту набуття відповідачем у власність нежитлового приміщення.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення є повністю безпідставними і не підлягають задоволенню.

Заслухавши учасників процесу, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -7100059452023 від 26 січня 2023 року (а.с. 11), земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025, що знаходиться у АДРЕСА_1 , вид цільового призначення земельної ділянки: 03,15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови , площа земельної ділянки: 0,3982 га знаходиться в комунальній формі власності.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 356065356 від 27 листопада 2023 року (а.с. 14) вбачається, що ОСОБА_2 з 23 лютого 2018 року є власником нежитлового приміщення, а саме, приміщення 4-го поверху з № 4-1 по № 4-20, № 23, № 27, № 28 під. Літ А-IV, загальною площею 431,6 кв.м. у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 135 від 23 лютого 2018 року, про що вчинено запис у ДРРП № 24980571 від 23 лютого 2018 року.

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,3982 га з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025, що знаходиться по АДРЕСА_1 та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03.15 для будівництва обслуговування будівель громадської забудови.

Нежитлове приміщення, належне відповідачеві на праві власності, знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач з моменту набуття у власність нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснює оплату за таке фактичне користування.

Відповідно до відомостей, які містяться у довідці КП «ЧООБТІ» від 08 червня 2007 року № 279д, загальна площа всіх приміщень в адміністративній будівлі (літ А -IV) по АДРЕСА_1 становить 2 651,8 кв.м. (600,7+586,6+515,8+532,3+416,4).

Площа приміщень у власності відповідача становить 431,6 кв.м., що підтверджується відомостями з інформаційної довідки з ДРРП № 356065356 від 27 листопада 2023 року (а.с. 14).

Згідно розрахунку частки та площі для нарахування плати на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для відповідача, частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача (431,6 кв.м./2652,8 кв.м.=0,16275737) становить 648,0 кв.м.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05 березня 2020 року (а.с. 20), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025 у 2020 році становить 1 474 176,22 грн., при цьому розмір НГО 1 кв. м. становить 370,21 грн., а розмір НГО відповідно до площі для нарахування плати (648 кв.м.) становить 239 896,08 грн. (370,21Х648). З урахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка за 2018-2021 рр. відповідно до площі для нарахування плати (648 кв.м.) становить також 239 896,08 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за користування земельною ділянкою ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , (а.с. 19) який зроблений на підставі рішень Черкаської міської ради від 13 травня 2010 року № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси, від 13 травня 2010 року № 5-657 «Про плату за оренду землі» від 18 червня 2018 року, від 27 червня 2019 року № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», від 22 грудня 2022 року № 34-34 «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2023 рік (23576000000)», наказу Мінагрополітики від 25 листопада 2016 року № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», постанови КМУ від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», інформації з ДРРП від 27 листопада 2023 року № 3565065356, реєстраційний номер нерухомого майна: 282475071101 та розрахунку частки та площі для нарахування орендної плати, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05 березня 2020 року № 1893/0/25-20 та від 07 липня 2023 року № 5716/42-23 визначено нормативно-грошову оцінку відповідно до площі для нарахування плати (648 кв.м.) за 2022 рік, яка становить 263 885,69 грн. (239896,08*1,1) та за 2023 рік в розмірі 303 477,84 грн. (468,33*648).

Рішеннями Черкаської міської ради № 2-2219 від 27 червня 2017 року та № 2-4690 від 27 червня 2019 року затверджено Положення про встановлення плати за землю на території м. Черкаси. У розділі 8 Положень наявна таблиця, з п. 7 яких вбачається, що за земельні ділянки яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 9 % від їх нормативно-грошової оцінки.

Згідно розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 23 лютого 2018 року по 04 грудня 2023 року розмір заборгованості відповідача становить 132 269,81 грн.

Відповідачем даного розрахунку не спростовано.

Конституцією України визначено один із фундаментальних принципів конституційного ладу держави, а саме гарантування права власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Із уведенням у дію 01 січня 2002 року нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01 січня 2002 року перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Із 01 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 06 вересня 2012 року, за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України і пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Черкаси та вважається комунальною власністю відповідної територіальної громади в силу закону.

Відповідно до положень частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Відповідно до положень пп.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі статтями 122- 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Оскільки під час судового розгляду справи було достовірно встановлено ту обставину, що ОСОБА_2 як власник об`єкта нерухомого майна в період з 23 лютого 2018 року по 04 квітня 2023 року користувалася земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою мала обов`язок по сплаті орендної плати за землю.

Відповідач не спростувала будь-якими доказами тієї обставини, що таку оренду плату вона не сплачувала.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку площ як нежитлових приміщень так і земельної ділянки, що стало наслідком неправильного нарахування заборгованості в розрахунку повністю спростовуються наданими позивачем доказами в підтвердження своїх вимог (в тому числі площі нежитлового приміщення та площі земельної ділянки). При цьому, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 фактично визнає свій обов`язок по сплаті орендної плати однак, не погоджується з розміром нарахування, при цьому не наводить свого контррозрахунку заборгованості та не спростовує поданий позивачем розрахунок, який був предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій та визнаний правильним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 23 вересня 2024 року.

Судді