Постанова

від 18.09.2024 по справі 759/27218/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/27218/21 головуючий у суді І інстанції Пятничук О.О.

провадження № 22-ц/824/12988/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Кияшко К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 01 травня 2024 року про призначення комплексної судової експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕЛАНЬ, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова Олена Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_5 про визнання незаконною державної реєстрації права власності, визнання майнових прав на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконною державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , проведену державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черниш Мариною Олександрівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58005929 від 06 травня 2021 року; запис про право власності: 41827061); визнати незаконною державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , проведену державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою Оленою Олександрівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58505244 від 02 червня 2021 року, запис про право власності: 42280388); визнати за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_2 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 .

У травні 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 травня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про призначення по справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів - задоволено.

Призначено по даній справі комплексну почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи відповідає час виконання друкованого тексту даті, вказаній у договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, у квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, у довідці про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 від імені ТОВ «ЖЕЛАНЬ»; в який проміжок часу надрукований текст на принтері?

- Чи в один період часу були виконані друкований текст та підпис у договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, у квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, у довідці про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 від імені ТОВ «ЖЕЛАНЬ»?

- У який період часу було виконано підписи у договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, у квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, у довідці про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 від імені ТОВ «ЖЕЛАНЬ»?

-В якій послідовності виконаний друкарський текст та інші реквізити договору купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, довідки про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 від імені ТОВ «ЖЕЛАНЬ»?

- Чи не використаний для виконання тексту в договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, у квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, у довідці про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 від імені ТОВ «ЖЕЛАНЬ», аркуш паперу або частина іншого документу з вже присутніми на ньому підписом (підписами)?

- Чи ОСОБА_5 виконано в графі «Підпис» підписи у договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, у квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, у довідці про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року від імені ОСОБА_5

- Чи виконано ОСОБА_1 в графі «Підпис» підписи у документі - договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року від імені ОСОБА_1

-Чи має папір, на якому виконані договір купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, квитанція до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, довідка про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об?єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 як директором ТОВ «ЖЕЛАНЬ», ознаки штучного старіння?

- Чи відповідає відтиск печатки ТОВ «ЖЕЛАНЬ», яка проставлена на договорі купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, довідці про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року печатці ТОВ «ЖЕЛАНЬ»?

- Яка послідовність створення договору купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року; квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, довідки про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, а саме яка послідовність друку документу, проставлення підписів та печатки?

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Витребувано у ОСОБА_1 та ТОВ «ЖЕЛАНЬ» оригінал договору купівлі-продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року, оригінал квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1 від 11 березня 2016 року, оригінал довідки про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості вих. № 34 від 28 січня 2018 року, що підписані ОСОБА_5 як директором ТОВ «ЖЕЛАНЬ».

Зобов`язано ОСОБА_5 , ОСОБА_1 надати до суду вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку і підпису.

Зобов`язано ТОВ «ЖЕЛАНЬ» надати до суду вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки відтиску печатки товариства.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі ніяким чином не наведено мотивування, лише процитовані норми матеріального та процесуального права, а клопотання про призначення судової експертизи було задоволено просто виходячи з факту його подання. Тобто, в даній ухвалі суду не зазначено чим саме керувався суд призначаючи судову експертизу, чому прийшов до таких висновків. Так, судом першої інстанції повністю залишено поза увагою позицію та доводи позивача щодо призначення судової експертизи, які були викладені у письмових пояснення, в яких зокрема зазначено про те, що: між позивачем та ТОВ «Желань» (Відповідач 1 або Забудовник) було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав. У відповідності до умов Договору, Позивач в повному обсязі сплатив 100% вартості майнових прав у розмірі: 534 418, 60 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 7.1. від 11 березня 2016 року. Також, після повної сплати об`єкта інвестицій, забудовником видані позивачу Довідки про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на об`єкт нерухомості. Отже, належним чином виконавши договірні зобов`язання та здійснивши повну оплату вартості майнових прав на об`єкти нерухомості, позивач в повній мірі набув всіх прав на отримання у власність квартири (об`єкт інвестицій) після завершення будівництва та прийняття житлового будинку в експлуатацію. На підтвердження даних обставин позивачем надано належні докази, які наявні в матеріалах справи. Суд залишив поза увагою, що у поданому клопотанні відповідачем жодним чином не наведено обґрунтування та мотиви, з яких він виходив стосовно наявності об`єктивних сумнівів відповідності дат договору, касових документів та довідки про оплату майнових прав. Тобто, в якості обґрунтування наявності підстав для проведення судової експертизи зазначено виключно припущення та домисли відповідача. Окрім цього, жодних заперечень та спростувань щодо укладання договору купівлі майнових прав, отримання товариством коштів та видачі довідки про сплату майнових прав на квартиру, продажу директором товариства (на момент вчинення цих дій) ОСОБА_5 (яка є третьою особою по справі) не заявлялось. Більше того, відповідач 3 не має та не мав відношення до подій та фактів, які зазначені в клопотанні про проведення судової експертизи, а тому ним фактично безпідставно ставляться під сумнів обставини щодо сторін, які ці обставини не спростовують та не заперечують. При цьому, особи стосовно яких судом винесені питання на експертизу (Позивач та ОСОБА_5 ) не заперечували ніколи фактів підписання документів та не ставили дані обставини під сумнів. Однак, дані обставини судом не були враховані при постановленні оскаржуваної ухвали.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що є доцільним призначення по справі комплексноїсудової експертизи для вирішення питань, які мають істотне значення для вирішення даного позову по суті.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

За правилами ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Заявляючи клопотання про призначення експертизи представник відповідача вказував, що стороні відповідача стало відомо що, внесені позивачем кошти в касу або на рахунок ТОВ ЖЕЛАНЬ» не вносились та ТОВ «ЖЕЛАНЬ» не надходили. До того ж, ТОВ «ЖЕЛАНЬ» взагалі не було обізнане ні щодо факту укладання договору №7 від 11 березня 2016 року з позивачем, ні щодо змісту цього правочину. Тобто, існують об`єктивні сумніви щодо відповідності дат договору №7 від 11 березня 2016 року, касового ордеру № 7.1. від 11 березня 2016 року та довідки вих. № 34 від 28 січня 2018 року про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на об`єкт нерухомості періоду часу коли були виконані друкований текст та підписи на цих документах. Крім того, як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера № 7.1, 11 березня 2016 року ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив 100% вартості майнових прав у розмірі: 534 418, 60 грн. В позовній заяві позивач стверджує, що «після повної сплати об`єкта інвестицій, забудовником видано позивачу Довідку про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості». При цьому, дана довідка датується 28 січня 2018 року, тобто видана вона через два роки після сплати позивачем повної вартості майнових прав.

Таким чином, з огляду на необізнаність ТОВ «ЖЕЛАНЬ» про існування зазначеного договору № 7, неотримання перерахованих позивачем коштів, а також значну різницю у часі від дати отримання квитанції до прибуткового касового ордера до дати видачі довідки про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості, вважав доцільним призначити комплексну судову експертизу документів, оскільки саме проведення комплексної судової експертизи дасть можливість встановити справжню дату та час виготовлення зазначених документів, а також підтвердити чи спростувати належність підписів особам, від імені яких вони виконані на документах.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача стверджував, що договір на який посилається позивач не був укладений, а виготовлений значно пізніше, тобто «заднім числом».

Принцип рівності сторін перед судом є основою сучасної концепції справедливого правосуддя.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція про захист прав та основоположних свобод, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38). Принцип рівності був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України (справа "Надточій проти України" (Nadtochiy v. Ukrai№e, заява № 7460/03), рішення від 15 травня 2008 р.)

Цей принцип запроваджено і статтею 12 ЦПК, де прямо зазначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 року).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", у разі коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19).

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням предмету й підстав заявленого позову та для з`ясування обставин, що мають значення для справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявленого клопотання з огляду на те, що підтвердження чи спростування доказу щодо укладення договору- купівлі продажу майнових прав № 7 від 11 березня 2016 року між ТОВ «ЖЕЛАНЬ» та ОСОБА_7 може бути встановлено за допомогою експертного висновку, тому задоволення заявленого клопотання буде сприяти дотримання принципу змагальності сторін і не створить сторонам перешкод у процесі доказування зазначених обставин.

Дії суду що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Правосуддя через процес необхідно розглядати як доступність, що полягає у певному стандарті, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизується в належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

На підставі викладеного, враховуючи, що питання, які поставлені на вирішення експерта, мають безпосередній зв`язок з обставинами на підставі яких відповідач заперечує проти позову, з огляду на обов`язок суду сприяти учасникам судового процесу у реалізації їх процесуальних прав, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для призначення експертизи у цій справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 01 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.