Постанова

від 11.09.2024 по справі 362/6549/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/6549/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10951/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» на протиправні дії державного виконавця,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді Ковбель М.М.,-

встановив:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою.

ОСОБА_1 просив:визнати постанову державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Рябчук О.О. від 04 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 неправомірною та скасувати; зобов`язати Васильківській відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути виконавчий лист № 2/1008/2330/12 виданий 20 лютого 2013 року стягувачу.

Скарга обґрунтована тим, що постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 1008/5990/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», заборгованості в розмірі 2 591 038 грн 76 коп.

ОСОБА_1 зазначав, що стягувач пропустив установлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, що є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2024 рокуназвану скаргу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Залишаючи скаргу без задоволення, суд першої інстанції виходив із недоведеності порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при прийняття постанови від 04 жовтня 2016 року.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Звертаючись до суду першої інстанції, ОСОБА_1 зазначив, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», заборгованості в розмірі 2 591 038 грн 76 коп. виданий 20 лютого 2013 року.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 20 березня 2014 року(ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»).

ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до відділу державної виконавчої служби 12 серпня 2016 року.

ОСОБА_1 вважав, що стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби з пропуском встановленого строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Державним виконавцем мав бути повернутий виконавчий лист стягувачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що розглядаючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції фактично самоусунувся від вирішення справи. Судом лише констатовано, що скаржником не наданоналежних та допустимих доказів на підтвердження порушеннядержавним виконавцем вимог чинного на той час Закону України «Про виконавче провадження» при прийняття постанови від 04 жовтня 2016 року.

Разом з тим, судом не витребувано матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 та не встановлено фактичні обставини справи, а саме: чи переривався термін пред'явлення виконавчого документа до виконання; чи повертався оригінал виконавчого листа стягувачу; коли надійшов виконавчий лист на виконання; тощо. Лише після встановлення вказаних обставин можливо дійти висновку про обгрунтованість чи необґрунтованість вимог скарги ОСОБА_1 .

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно вирішити питання про витребування виконавчого провадження № НОМЕР_1, та на підставі отриманих документів розглянути скаргу відповідно до вимог Закону.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 13 березня 2024 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2024 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 23 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко