Ухвала

від 20.11.2024 по справі 362/6549/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6549/23

Провадження № 4-с/362/17/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковбеля М.М.,

при секретарі Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Ковбеля М.М. по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - ПАТ "Державний ощадний банк України" на протиправні дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Під час судового засідання представник ОСОБА_1 заявив судді Ковбелю М.М. відвід на підставі статті 37 ЦПК України, оскільки він приймав участь у даній справі.

Представник ПАТ "Державний ощадний банк України" в судовому засіданні просила задовольнити заяву про відвід

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р., суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24.10.2002 р. (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 р.), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 р. № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Так, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2024 року було розглянуто скаргу ОСОБА_1 заінтересовані особи: Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - ПАТ "Державний ощадний банк України" на протиправні дії державного виконавця, та ухвалено рішення по справі №362/6549/23, яким скаргу - залишено без задоволення..

В подальшому, Постановою Київського апеляційного суду від 11.09.2024 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2024 року скасовано.

На підставі протоколу передачі судової справи від 10.10.2024 року, скаргу ОСОБА_1 заінтересовані особи: Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - ПАТ "Державний ощадний банк України" на протиправні дії державного виконавця передано на розгляд судді Ковбелю М.М.

За таких обставин, з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін, а також керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, для уникнення сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, суд вважає за необхідне заявлений відвід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 37, 40, 258 - 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля Максима Миколайовича від розгляду цивільної справи №362/6549/23 за скаргою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - ПАТ "Державний ощадний банк України" на протиправні дії державного виконавця.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ковбель