Ухвала

від 23.09.2024 по справі 300/8538/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"23" вересня 2024 р. справа № 300/8538/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

за участю:

представника відповідача та співвідповідача: Стасіва В.О., Сікори С.Я.,

третьої особи: Парфан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради, співвідповідача Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Богородчанської селищної, за змістом якого просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3248349728760399176 від 01.12.2023 про відмову у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень», затверджене наказом завідувача сектору архітектури та містобудування ОСОБА_3 № 010/10-08 від 30.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати повторне рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3091679196569667433 від 06.11.2023 про відмову, видану в результаті повторного розгляду заяви на рішення суду справа № 300/4583/23 у видачі містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень», затверджене наказом завідувача сектору архітектури та містобудування ОСОБА_3 № 005/10-08 від 28.04.2023;

- визнати протиправними дії Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради щодо включення до переліку необхідних документів інформаційної картки адміністративної послуги «Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 00158» пункту 7. Основні техніко-економічні показники запланованого об`єкта будівництва для можливості внесення містобудівних умов та обмежень до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та скасувати розпорядженням селищного голови від 02.10.2022 № 219, яким дана інформаційна картка затверджена;

- зобов`язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати містобудівні умови та обмеження земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, що знаходиться в селищі Богородчани з цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 адміністративну справу № 300/8538/23 прийнято до провадження суддею Панікаром І.В. та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до частини 1, 2 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Як встановлено з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено одну із вимог в частині визнання протиправними дії Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради щодо включення до переліку необхідних документів інформаційної картки адміністративної послуги «Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 00158» пункту 7. Основні техніко-економічні показники запланованого об`єкта будівництва для можливості внесення містобудівних умов та обмежень до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Суд звертає увагу позивача, що правову категорію змісту позовних вимог слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не зазначено у вказаній частині позовної вимоги щодо заповнення якої саме інформаційної картки адміністративної послуги останній вважає протиправними дії Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради, що свідчить про те, що вказана вимога ОСОБА_1 є не уточненою.

Отже, позивачу слід привести свої вимоги у відповідність до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом уточнення позовної вимоги, зокрема, конкретизувати інформаційну картку адміністративної послуги, вказавши її дату.

Щодо позовної заяви в частині вимоги про скасування розпорядження селищного голови від 02.10.2022 № 219, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Отже, у даній категорії справ процесуальний закон визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

За змістом позовної заяви, позивач просить суд скасувати розпорядження селищного голови від 02.10.2022 № 219.

Натомість, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду лише 11.12.2023, тобто позивач подав позов після закінчення строків, встановлених законодавством.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:

«...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду».

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, в позовній заяві позивач не зазначив обставин, які б перешкоджали йому вчасно звернутися до суду із вказаною позовною вимогою.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз зазначеної норми КАС України вказує на те, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є долучення позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

Пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також Закон України Про судовий збір).

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2684 гривень.

Таким чином, коментований вище пункт третій мотивувальної частини позовної заяви містить дві вимоги немайнового характеру, а саме в частині визнання протиправними певних дій та скасування оскаржуваного розпорядження селищного голови від 02.10.2022 № 219.

Тобто, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною вимогою через підсистему "Електронний суд", відповідно до положень статтей 4, 6 Закону України Про судовий збір та заявлених позовних вимог, позивач повинен досплатити судовий збір в розмірі 1717,76 грн. (1073,60 грн.*2*0,8).

Проте, як свідчать матеріали позовної заяви позивач не надав суду документ про сплату зазначеного судового збору.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суд вважає, що позовну заяву після відкриття провадження у справі належить залишити без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради, співвідповідача Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язанання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу триденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- уточненого адміністративного позову, з урахуванням вказаних судом зауважень (з копією для учасників справи);

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;

- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1717,76 грн.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Позивачу копію ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.