Рішення

від 28.11.2024 по справі 300/8538/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. справа № 300/8538/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В.

при секретарі Подольській Т.М.,

за участю:

третьої особи: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви про ухвалення додаткового судового рішення за позовом ОСОБА_2 до Богородчанської селищної ради, Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Богородчанської селищної ради (далі відповідач), за змістом якого просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3248349728760399176 від 01.12.2023 про відмову у видачі ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень», затверджене наказом завідувача сектору архітектури та містобудування ОСОБА_3 № 010/10-08 від 30.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати повторне рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради №А3091679196569667433 від 06.11.2023 про відмову, видану в результаті повторного розгляду заяви на рішення суду справа № 300/4583/23 у видачі містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень», затверджене наказом завідувача сектору архітектури та містобудування ОСОБА_3 № 005/10-08 від 28.04.2023;

- визнати протиправними дії Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради щодо включення до переліку необхідних документів інформаційної картки адміністративної послуги «Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 00158» пункту 7. Основні техніко-економічні показники запланованого об`єкта будівництва для можливості внесення містобудівних умов та обмежень до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та скасувати розпорядження селищного голови від 02.10.2022 № 219, яким дана інформаційна картка затверджена;

- зобов`язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати містобудівні умови та обмеження земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, що знаходиться в селищі Богородчани з цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3248349728760399176 від 01.12.2023 про відмову у видачі ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень».

Визнано протиправним та скасовано рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3091679196569667433 від 06.11.2023 про відмову у видачі ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).

19.11.2024 та 22.11.2024 позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» з заявами про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №300/8538/23 про стягнення з Богородчанської селищної ради на користь позивача судових витрат на: професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9500,00 грн., витрат на пальне для легкового автомобіля Рено Кенго номерний знак НОМЕР_1 (1.5 дизель, середній розхід палива 6л/100 км), яким представник позивача прибувала на судові засідання 24.01.2024 та 08.02.2024 в загальній сумі 382,76 грн., витрат на покупку флеш накопичувача Goodram 32 GB, на якому подані відеодокази по справі № 300/8538/23 в загальній сумі 190 грн. Окрім того, просив вирішити питання щодо позовної вимоги про стягнення з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848,00 грн., витрачених на розробку проектів ( містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками) на земельну ділянку 2620455100:01:001:1469, які вимагав надати завідувач сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради для отримання містобудівних умов та обмежень (т.4 а.с.31,38).

20.11.2024 третя особа звернулася через підсистему «Електронний суд» з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 300/8538/23 про стягнення з Богородчанської селищної ради на користь позивача судових витрат на: професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2250,00 грн., витрат на пальне для легкового автомобіля Рено Кенго номерний знак НОМЕР_1 (1.5 дизель, середній розхід палива 6л/100 км) в загальній сумі 1913,80 грн. (т.4 а.с.38).

28.11.2024 від представника відповідача, через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення на вищевказані клопотання, відповідно до якого останній зазначив про те, що в інформаційній картці від 07.04.2021 відсутня вимога про надання заявником Містобудівного розрахунку, внаслідок чого, позивачем з власної ініціативи подано техніко-економічні показники запланованого об`єкта будівництва, які наведені в містобудівному розрахунку «Нове будівництво громадської будівлі на вул. Шевченка в смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області» розробленого ФОП ОСОБА_4 . Вказано, що адміністративна послуга «Видача містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки» надається через Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради, та завідувач сектору архітектури та містобудування особисто не приймає документи у заявника, та відповідно нічого не може у нього вимагати (т.4 а.с.43-44).

Позивач в судове засідання не з`явився, однак відповідно до змісту клопотання від 27.11.2024 просив суд розглянути справу без його участі.

Представники відповідача та співвідповідача в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Третя особа заявлені вимоги підтримала з підстав наведених у клопотанні.

Вирішуючи заявлені клопотання на предмет їх обґрунтованості, суд зазначає наступне.

Порядок та підстави винесення додаткового судового рішення встановлені статтею 252 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання щоо однієї з позовних вимог, а також про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Таким чином, з огляду на те, що питання стосовно розподілу судових витрат в частині правової допомоги та інших витрат пов`язаних із розглядом справи судом, а також заявлена позовна вимога про стягнення з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848,00 грн., витрачених на розробку проектів ( містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками) на земельну ділянку 2620455100:01:001:1469, які вимагав надати завідувач сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради для отримання містобудівних умов та обмежень судовим рішенням не вирішувались, наявні правові підстави для вирішення вказаних питань в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 300/8538/23 в частині позовної вимоги про стягнення з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848,00 грн., витрачених на розробку проектів (містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками) на земельну ділянку 2620455100:01:001:1469, які вимагав надати завідувач сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради для отримання містобудівних умов та обмежень, суд вказує на таке.

За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

В силу положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У відповдіності до положень частин 1, 5 та 6статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Як вже зазначалося судом, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3248349728760399176 від 01.12.2023 про відмову у видачі ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень», затверджене наказом завідувача сектору архітектури та містобудування ОСОБА_3 № 010/10-08 від 30.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати повторне рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради №А3091679196569667433 від 06.11.2023 про відмову, видану в результаті повторного розгляду заяви на рішення суду справа № 300/4583/23 у видачі містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, для проектування об`єкту будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень», затверджене наказом завідувача сектору архітектури та містобудування Сікорою С.Я. № 005/10-08 від 28.04.2023;

- визнати протиправними дії Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради щодо включення до переліку необхідних документів інформаційної картки адміністративної послуги «Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 00158» пункту 7. Основні техніко-економічні показники запланованого об`єкта будівництва для можливості внесення містобудівних умов та обмежень до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та скасувати розпорядження селищного голови від 02.10.2022 № 219, яким дана інформаційна картка затверджена;

- зобов`язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати містобудівні умови та обмеження земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, що знаходиться в селищі Богородчани з цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- стягнути з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848,00 грн., витрачених на розробку проектів ( містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками) на земельну ділянку 2620455100:01:001:1469, які вимагав надати завідувач сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради для отримання містобудівних умов та обмежень.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом цього спору є відповідні дії та рішення Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради під час розгляду заяв про видачу містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, що охоплюються предметною юрисдикцією адміністративних судів.

Водночас, позовна вимога щодо стягнення з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848,00 грн., витрачених на розробку проектів ( містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками) на земельну ділянку 2620455100:01:001:1469, фактично є вимогою про відшкодування шкоди субєктом владних повноважень відповідачем, відтак, може бути розгянута адміністративним судом, за умови якщо вона заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Інакше така вимога вирішується судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналізуючи зміст дій та рішеннь відповідача, що оскаржувалися позивачем, суд доходить висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між такими та шкодою у вигляді витрат на виготовлення містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками, оскільки витрати на їх виготовленння мали місце в часі значно раніше, а саме у 2021 році, водночас оскаржувані дії та рішення відбулися у 2023 році (т.1 а.с. 55).

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848,00 грн., витрачених на розробку проектів ( містобудівного розрахунку з техніко економічними показниками) на земельну ділянку 2620455100:01:001:1469 не може в даному випадку бути розглянута та адміністративним судом, а повинна розглядатися місцевим загальним судом, в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження в частині вищезазначеної позовної вимоги.

Натомість, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з окремим позовом щодо відповідача до суду, підсудність розгляду якого відповідала б правилам розгляду справ, встановлених чинним законодавством України.

Стосовно розподілу судових витрат в частині правової допомоги та інших витрат пов`язаних із розглядом справи судом, суд вказує на таке.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У частині 1 статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац 2 пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абз. 3, 4, 5 пп. 31, абз. 1 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Окрім того, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (№ 11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також, згідно Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналізуючи надані витрати на професійну правничу допомогу адвоката у справі №300/8538/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Здійснюючи відповідну оцінку витрат, суд зазначає таке.

На підтвердження обставин залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн., позивачем долучено договір про надання правничої правову допомоги від 02.12.2024 укладений між позивачем ОСОБА_2 (Клієнт) та адвокатом Поповичем М.М., за яким Адвокат зобов`язується надати правову допомогу згідно предмету договору, в тому числі за окремим дорученням Клієнта (т.3 а.с.227).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами Клієнту правової допомоги та правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання заяв, скарг, заперечень, відзивів, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У пункті 4.1. Договору зазначено, що Гонорар Адвоката за цим Договором визначається у квитанціях, які є невід`ємними додатками до цього договору. Підтвердження виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором є підписаний сторонами акт приймання наданих послуг (п. 4.2).

Відповідно до пункту 4.3 Договору вартість 1 години роботи адвоката участь у судових засіданнях складає 1000,00 грн., вартість 1 години роботи адвоката надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань складає 500,00 грн. Вартість 1 години роботи адвоката - складання процесуальних документів складає 1500,00 грн.

На підтвердження, витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду: квитанцію № 0575487 від 25.10.2024 на суму 9500,00 грн. (т.3 а.с.229); копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 333 Поповича М.М. (т.3 а.с.226); калькуляція вартості наданих послуг від 02.12.2024 (т.3 а.с.228).

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання робіт та перелік таких робіт наведено в калькуляції вартості наданих послуг від 02.12.2023, згідно якого, надано наступну правову допомогу:

1. Ознайомлення з матеріалами по справі, надання консультації узгодження з замовником правової позиції 1 год * 500 грн./год - сума 500,00 грн.;

2. Складання позовної заяви про визнання протиправними дій Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради та зобов`язання вчинити дії, яка подана ОСОБА_5 12.12.2023 (18 сторінок) 2,5 години - 1500 грн./год сума 3750,00 грн.;

3. Ознайомлення з відзивом відповідача та складення відповіді на відзив, що подана через систему «Електронний суд» 09.01.2024 (8 сторінки) 1,5 год * 1500 грн./год сума 2250,00 грн.;

4. Складення клопотання про залучення до справи третьої особи ОСОБА_6 , поданого через систему «Електронний суд» 13.04.2024 (3 сторінки) - 1 год * 1500 грн./год сума 1500,00 грн.;

5. Складення заяви про уточнення позовних вимог, поданої через систему «Електронний суд» 24.04.2024 (2 сторінки) 30 хв * 1500 грн./год сума 750,00 грн.;

6. Складення клопотання про витребування доказів, поданого через систему «Електронний суд» 18.05.2024 (2 сторінки) - 30 хв * 1500 грн./год сума 750,00 грн.;

Відтак, вартість послуг згідно калькуляції становить 9500,00 грн., а затрачений час адвоката становить 7 годин 00 хвилин.

Загалом, вищевказані докази надають можливість провести аналіз понесених витрат стороною на правову допомогу на предмет їх обгрунтованості.

Зовсім не зменшуючи значення і роль професійного фахівця у галузі права, кваліфікованого адвоката та не втручаючись у його право на самосійне визначення і оцінку вартості власних знань, здобутого досвіду і авторитету, як представника у даній справі, досвідченого юриста загалом, надання в інтересах ОСОБА_2 щодо регулювання спірних відносин, на переконання суду, як дії адвоката потребують певної затрати часу та зусилля, втім, суд вважає заявлену суму витрат на роботу адвоката в розмірі 9500,00 грн. дещо не співмірними із обсягом наданих послуг та характером даної справи.

Надаючи оцінку співмірності витрат, суд передусім зазначає, що зазначена сума є доволі значною та, для прикладу, значно (в декілька разів) перевищує вартість оплати Державою 1 години роботи судді, який ухвалив рішення в цій справі. Однак, в розрізі оцінки розумності розміру витрат та їх співмірності складності справи, об`єму фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, час затрачений адвокатом на надання правничих послуг, повинен бути пропорційно залежним від цих критеріїв.

Серед іншого, судом також враховано, що відповідно до змісту позовної заяви, стороною позивача, було заявлено 4 позовні вимоги, з яких тільки 2 судом задоволено (щодо інших приймалися рішення про залишення без розгляду та закриття провадження), що в правовому полі слід розцінювати як часткове задоволення позовних вимог.

Відтак, дослідивши надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат зі сплати витрат на правову допомогу у сумі 9500,00 грн., суд вважає заявлену суму витрат не співмірною з наданими послугами на правничу допомогу.

Таким чином, з урахуванням перевірки судом часу участі представника в судовому процесі та результату правового спору, співмірними витратами на відшкодування витрат на правову допомогу зі складання адміністративного позову та деяких інших процесуальних документів, будуть витрати у розмірі 4500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заяви третьої особи про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 300/8538/23 в частині витрат на правову допомогу адвокатом, суд вказує наступне.

Так, здійснюючи оцінку витрат третьої особи у адміністративній справі №300/8538/23, суд зазначає, що на підтвердження обставин залучення адвоката і понесення третьою особою витрат на правничу допомогу в розмірі 2250,00 грн., останньою долучено договір про надання правничої правову допомоги від 31.03.2024 укладений між третьою особою ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Поповичем М.М., за яким Адвокат зобов`язується надати правову допомогу згідно предмету договору, в тому числі за окремим дорученням Клієнта (т.3 а.с.237).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами Клієнту правової допомоги та правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання заяв, скарг, заперечень, відзивів, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У пункті 4.1. Договору зазначено, що Гонорар Адвоката за цим Договором визначається у квитанціях, які є невід`ємними додатками до цього договору. Підтвердження виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором є підписаний сторонами акт приймання наданих послуг (п. 4.2).

Відповідно до пункту 4.3 Договору вартість 1 години роботи адвоката участь у судових засіданнях складає 1000,00 грн., вартість 1 години роботи адвоката надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань складає 500,00 грн. Вартість 1 години роботи адвоката - складання процесуальних документів складає 1500,00 грн.

На підтвердження, витрат на правничу допомогу третьою особою подано до суду: квитанцію № 0575490 від 25.10.2024 на суму 2250,00 грн. (т.3 а.с.240); копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 333 Поповича М.М. (т.3 а.с.238); калькуляція вартості наданих послуг від 25.10.2024 (т.3 а.с.239).

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання робіт та перелік таких робіт наведено в калькуляції вартості наданих послуг від 25.10.2024, згідно якого, надано наступну правову допомогу:

1. Складення документу «Пояснення третьої особи», поданого ОСОБА_7 через систему «Електронний суд» 22.04.2024 (8 сторінок) 1,5 год * 1500 грн./год сума 2250,00 грн.;

Відтак, вартість послуги згідно калькуляції становить 2250,00 грн., а затрачений час адвоката становить 1 годину 30 хвилин.

Водночас, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 2250,00 грн. в даному випадку є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, з аналогічних до вищевикладених судом міркувань в частині визначення підстав для відшкодування правової допомоги позивачу.

Окрім того, частина 11 статт 139 КАС України в частині стягнення витрат третьої особи, ставить їх у пряму залежність від того, підтримувала чи заперечувала така особа позовні вимоги, відтак і розмір стягнення такої допомоги повинен бути пропорційним розміру задоволених вимог.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь третьої особи витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Окрім того, за змістом заяв про ухвалення додаткового рішення позивач та третя особа просять суд, зокрема, стягнути витрати на пальне для легкового автомобіля Рено Кенго номерний знак НОМЕР_1 (1.5 дизель, середній розхід палива 6л/100 км), яким представник позивача прибувала на судові засідання 24.01.2024 та 08.02.2024 в загальній сумі 382,76 грн. та в загальній сумі 1913,80 грн.

Як вже зазначалося судом вище, положеннями частин 1, 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

За правилами частини 1 статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16.

Як встановлено зі змісту заяви, позивач зазначає, що представник здійснила поїздку, на авто Рено Кенго номерний знак НОМЕР_1 (1.5 дизель, середній розхід палива 6л/100 км), до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 24.01.2024 та 08.02.2024 для участі в судовому засіданні по справі № 300/8538/23. Відстань від адреси проживання ОСОБА_1 (с. Глибівка) до суду в м. Івано-Франківськ становила 30.7 км, середня вартість дизельного палива по Україні 51.95 грн./л. Витрата на пальне для однієї поїздки в дві сторони становить 191.38 грн., відповідно витрати на дві поїздки представника до суду становлять дев`ять становлять 191.38 грн. * 2 = 382,76 грн. (т.3 а.с.231).

За змістом заяви, третя особа зазначає, що здійснювала поїздку, на авто Рено Кенго номерний знак НОМЕР_1 (1.5 дизель, середній розхід палива 6л/100 км) на судові засідання, що відбулися 25.03.2024, 15.04.2024, 30.04.2024, 21.05.2024, 30.05.2024, 13.06.2024, 08.08.2024, 12.09.2024, 23.09.2024, 28.10.2024. Відстань від адреси проживання ОСОБА_1 (с. Глибівка) до адміністративного суду м. Івано-Франківськ становить 30,7 км, середня вартість дизельного палива по Україні 51,95 грн./л., тобто витрати на пальне для однієї поїздки в дві сторони становили 61,4 : 100 x 6 x 51,95 = 191,38 грн. та в загальному становлять 191,38 грн. x 10 = 1913,80 грн.

Так, 27.04.2006 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», додатком до якої встановлено (компенсації в адміністративних справах), що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами, організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» затвердив суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, згідно з додатком 1 (далі постанова № 98).

За змістом додатку № 1 до Постанови № 98 сума добових витрат на відрядження в межах України становить 300 грн., а гранична сума витрат на оренду житлового приміщення за добу не більш, як 900 грн.

Беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що витрати, пов`язані з переїздом до м. Івано-Франківськ представником позивача для участі в судових засіданнях 24.01.2024 та 08.02.2024 та витрати, пов`язані з переїздом до м. Івано-Франківськ третьою особою для участі в судових засіданнях 25.03.2024, 15.04.2024, 30.04.2024, 21.05.2024, 30.05.2024, 13.06.2024, 08.08.2024, 12.09.2024, 23.09.2024, 28.10.2024 - підтверджені, внаслідок чого, вважає за необхідне покласти на відповідача відшкодування витрат на користь ОСОБА_8 на проїзд представника позивача в розмірі, що становить 382,76 грн. та відшкодування витрат на користь третьої особи ОСОБА_1 на проїзд в розмірі, що становить 1913,80 грн.

Окрім цього, позивач надав суду докази витрат на флеш накопичувач Goodram 32 GB, на якому подані відеодокази по справі № 300/8538/23 в загальній сумі 190 грн.

В даному аспекті суд вказує на таке.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пунктами 2 - 5 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

До того ж, частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, на підтвердження здійсненої оплати за флеш-накопичувач Goodram 32 GB позивачем надано копію квитанції від 20.05.2024 на загальну суму 190,00 грн. (т.3 а.с.230).

Водночас, суд зазначає, що вказані витрати не відносяться до витрат пов`язаних із розглядом справи, в даному випадку, позивач реалізував своє право на надання відповідних доказів для сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи з власної ініціативи.

Враховуючи наведене, слід відмовити у задоволенні заяви позивача в частині щодо стягнення витрат на оплату флеш-накопичувача Goodram 32 GB.

Відтак, заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради (код ЄДРПОУ 04357035, вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) та витрати на паливо для автомобіля представника в розмірі 382,76 грн. (триста вісімдесят дві гривні 76 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради (код ЄДРПОУ 04357035, вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) та витрати на паливо для автомобіля в розмірі 1913,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень 80 копійок).

В решті вимог - відмовити.

Провадження у справі № 300/8538/23 в частині позовної вимоги про стягнення з Богородчанської селищної ради коштів в сумі 36848 грн., витрачених ОСОБА_2 на розробку проектів на ділянку 2620455100:01:001:1469 для отримання містобудівних умов та обмежень на вимогу Сектору архітектури та містобудування, виконачого органу Богородчанської селищної ради - закрити.

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Богородчанська селищна рада (код ЄДРПОУ 04357035, вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701).

Співвідповідач:

Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради (вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя/підпис/ Панікар І.В.

Додаткове рішення складене в повному обсязі « 09» грудня 2024 року.